Рішення № 51703149, 28.09.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/8321/14-ц

Провадження № 22-ц/779/2196/2015

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Бойчук О. В.

Суддя-доповідач Ковалюк Я.Ю.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Ковалюка Я.Ю.,

суддів: Максюти І.О., Фединяка В.Д.

секретаря Петріва Д.Б.

з участю апелянта ОСОБА_2

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 28 травня 2015 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

У червні 2014 року ПАТ «Дельта Банк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть. Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 20.11.2014 провадження щодо нього у даній справі закрито.

Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 28 травня 2015року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість у розмірі 14536,49грн. за кредитним договором від 03.10.2008 року та 243,60грн. судових витрат.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 31.07.2015 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

На дане заочне рішення ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій зсилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апелянт зазначає, що суд дійшов помилкового висновку про стягнення з неї заборгованості, оскільки банк надав кредит ОСОБА_4 Поза увагою суду залишилось те, що передача прав до правонаступника ПАТ «Дельта Банк» відбулась 20.05.2013 року, тобто після смерті позичальника ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач не залучив до справи спадкоємців до яких перейшли всі права та обов'язки по боргах.

Апелянт також вказує, що оскільки з дня настання строку виконання кредитних зобов'язань кредитор не подав вимоги до поручителя, то порука припинилася з урахуванням положень ч.4 ст. 559 ЦК України. Такої вимоги в матеріалах справи немає, оскільки банк не пред'являв з 01.10.2010року - терміну повернення кредиту, а тільки звернувся з позовом 06.06.2014 року, пропустивши встановлений законом шестимісячний строк.

Крім того, суд не застосував строк позовної давності. Так, кінцевий термін повернення кредиту сторони визначили 01.10.2010 року, а позов до суду пред'явлено лише 06.06.2014 року, тобто майже через сім місяців після закінчення трьохрічного строку позовної давності. Вказує, що оскільки вона була відсутньою в судовому засіданні, то не змогла подати доказів та пояснень, а також заяви про застосування строку позовної давності.

На думку апелянта суд даних обставин не врахував та ухвалив рішення з порушенням вимог закону.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог банку.

В судовому засіданні апеляційного суду апелянт доводи апеляційної скарги підтримала, просила про їх задоволення.

Інші сторони в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про час й місце розгляду справи, що у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта, дослідивши доводи апеляційної скарги, та перевіривши їх доказами, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції не відповідає цим вимогам процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, згідно з кредитним договором №64.1/181-КЕК-08 від 03.10.2008 року (а.с. 5-10) ПАТ «Кредитпромбанк» (правонаступником прав та обов'язків якого є ПАТ «Дельта Банк») надав ОСОБА_4 кредит в сумі 33900 гривень. Проте, отримавши кредитні кошти, він не виконував належним чином зобов'язань по його поверненню і станом на 12.05.2014 року заборгованість відповідача по кредиту становить 14536,49 гривень. Згідно договору поруки від 03.10.2008 року, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зобов'язувалися перед банком відповідати за виконання позичальником ОСОБА_4 усіх зобов'язань, які виникли з кредитного договору №64.1/181-КЕК-08 від 03.10.2008.

З матеріалів справи також убачається що15.01.2009 року ОСОБА_4 та ОСОБА_2. уклали шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с. 51), прізивище після шлюбу ОСОБА_2. - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.52). Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 20.11.2014 провадження щодо нього у даній справі закрито.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки відповідачі в добровільному порядку своїх зобов'язань по договору не виконують, то з них слід стягнути в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором, а також судові витрати в користь банку.

Однак з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може.

Згідно із ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За договором поруки, згідно ст. 553 ЦК поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У відповідності до вимог п.4 ст.559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Задовольняючи позовні вимоги банку, та стягуючи з поручителів заборгованість, суд першої інстанції не взяв до уваги те, що банк не звертався до поручителів з вимогою про повернення коштів з 01.10.2010 року - після закінчення терміну повернення коштів. В матеріалах справи відсутні будь-які докази з цього приводу.

Крім того, як зазначено вище, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.52). Передача права вимоги до правонаступника ПАТ «Дельта Банк» відбулася 20.05.2013 року, після смерті позичальника. До позивача не перейшло право вимоги до спадкоємців позичальника і суд першої інстанції не визначив коло осіб спадкоємців та не залучив їх до участі в даній справі.

Колегія суддів вважає, що за таких обставин оскаржуване рішення порушує права апелянта. Однак, апеляційний суд законодавчо позбавлений права в такому разі скасувати рішення з направленням справи на новий розгляд, відповідно як і залучити осіб до участі в справі та вирішити спір як суд першої інстанції.

Разом з тим, враховуючи положення ст. 303 ЦПК України щодо перевірки апеляційним судом законності та обґрунтованості рішення суду лише в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що постановлене рішення не може залишатися в силі та підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 28 травня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Я.Ю. Ковалюк

Судді: І.О. Максюта

В.Д. Фединяк