Рішення № 51703088, 29.09.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/4724/14-ц

Провадження № 22-ц/779/2034/2015

Категорія 53

Головуючий у 1 інстанції Гавриленко В. Г.

Суддя-доповідач Васильковський В.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Васильковського В.М.

суддів: Малєєва А.Ю., Меленко О.Є.

секретаря Мельник О.В.,

з участю:позивача ОСОБА_2

представника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Даноша» про оскарження бездіяльності, яка порушує право на інформацію, стягнення матеріальної та моральної шкоди за апеляційними скаргами ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «Даноша» на рішення Калуського міськрайонного суду від 04 серпня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

у листопаді 2014 року ОСОБА_2 звернувся з даним позовом посилаючись на те, що працює на ТОВ «Даноша». В серпні-вересні 2014 року на звернення до адміністрації надати відомості його заробітної плати за лютий-березень 2014 року та інші документи: копії укладеного трудового договору і правил внутрішнього трудового розпорядку, копії догани від 03.09.14 року відносно нього, наказу про відсторонення від робочого місця - автомобіля бензовоза КАМАЗ, актів приймання-здачі робіт за лютий-березень 2014 року, отримав відмову. Вважав, що така бездіяльність адміністрації ТОВ «Даноша» є неконституційною, ненадання відповіді на запити порушує його право на звернення й отримання інформації. Тому просив визнати протиправною бездіяльність ТОВ «Даноша», зобов'язати відповідача протягом 5-ти днів надати належні копії документів на його звернення, стягнути на його користь 39,60 грн матеріальної шкоди та 10 000 грн моральної шкоди.

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 04 серпня 2015 року позов задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність ТОВ «Даноша», яка виразилася у ненаданні відповіді та видачі копій документів. Стягнуто з ТОВ «Даноша» на користь ОСОБА_2 39,60 грн матеріальної шкоди та 500 грн моральної шкоди, а в дохід держави 243,60 грн судового збору. У задоволенні решти вимог позову відмовлено.

На судове рішення сторони подали апеляційні скарги, в яких посилаються на його незаконність і необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що суд не врахував тривалий розгляд справи, внаслідок чого він змушений був неодноразово звертатись за правовою допомогою, чекати виконання рішення. У зв'язку з цим неодноразово звертався до лікарів через погіршення стану здоров'я, оскільки є інвалідом 2 групи, що призвело до емоційних стресів. Суд також не врахував, що законодавство не містить обмежень та виключень для компенсації моральної шкоди в разі порушення трудових прав працівника. Тому просить оскаржуване рішення змінити, стягнути з відповідача додатково 2000 грн моральної шкоди.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Даноша» посилається на те, що 16.09.2014 року підприємством було отримано заяву ОСОБА_2 від 01.09.2015 року про видачу акту приймання-здачі робіт за лютий-березень 2014 року, а також копію трудового договору та просив ознайомити його з правилами внутрішнього трудового розпорядку. Суд не врахував, що трудовий договір був підписаний позивачем особисто, відсутність у нього другого примірника спростовується його особистим підписом на договорі. Не враховано судом і те, що квитанція поштового відділення є доказом оплати послуг поштового зв'язку, однак не дає можливості перевірити вміст поштового відправлення, яку саме заяву і з якими вимогами було адресовано відповідачу, оскільки деякі з них датовані вже після звернення позивача до суду. Жодною нормою трудового законодавства не передбачений обов'язок роботодавця надавати відповідь працівнику на його заяву у певні часові строки та надавати копії документів, які раніше йому надавались. Моральна шкода відшкодовується тільки за наявності вини, позивачем не надано жодного доказу про наявність вини відповідача у спричиненні йому моральної шкоди, а судом не встановлено причинний зв'язок між бездіяльністю відповідача та переживаннями, яких нібито зазнав позивач. Тому просить оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_2, представник ТОВ «Даноша» свої апеляційні скарги підтримали, доводи апеляційної скарги іншої сторони заперечили.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши подані докази і доводи апеляційних скарг та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід відхилити, апеляційну скаргу представника ТОВ «Даноша» задовольнити частково з таких підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що між ОСОБА_2 та ТОВ «Даноша» 01.07.2014 року укладено трудовий договір, за яким позивач прийнятий на роботу водієм бензовоза. 11.09.2014 року він звернувся до відповідача із письмовою заявою про видачу копій документів: укладеного трудового договору від 01.07.2014 року, правил внутрішнього трудового розпорядку; наказу про оголошення догани від 03.09.14 року відносно нього, наказу про відсторонення його від робочого місця - автомобіля бензовоза КАМАЗ, актів приймання-здачі робіт за лютий, березень 2014 року. Дана заява направлена відповідачу 11.09.2014 року й відповідно до поштового повідомлення про вручення звернення надійшла до адресата 16.09.14 року. Однак, станом на 17.11.2014 року (час подачі позову до суду) позивач відповіді не отримав і жодних документів йому надано не було.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що оскільки у період виникнення спірних правовідносин позивач знаходився у трудових відносинах із ТОВ «Даноша», суд при вирішенні даного спору повинен керуватись трудовим законодавством. Копії запитуваних документів позивач отримав тільки в судовому засіданні, що свідчить про бездіяльність адміністрації ТОВ «Даноша» й позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, крім зобов'язання відповідача протягом 5-ти днів надати належні копії документів. Так як позивач неодноразово звертався із відповідними рекомендованими листами до відповідача, то це потягло матеріальні витрати на суму 39,60 грн. Своєю бездіяльністю, порушенням законних прав позивача відповідач завдав йому моральних страждань, що вимагало від нього як інваліда 2 групи додаткових зусиль для організації свого життя.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 у період виникнення спірних правовідносин знаходився в трудових відносинах з ТОВ «Даноша».

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо збільшення розміру моральної шкоди.

Відповідно до ст. 237-1 Кодексу законів про працю України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода правильно визначена судом з урахуванням характеру порушення законних прав позивача, глибини його душевних страждань. Виходячи з вимог розумності і справедливості суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що розмір відшкодування моральної шкоди становить 500 грн.

Колегія судів не приймає до уваги посилання представника ТОВ «Даноша» про те, що судом безпідставно стягнуто з відповідача на користь позивача моральну шкоду, так як вони спростовані матеріалами справи.

За змістом ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Такі ж положення встановлені у Правилах внутрішнього трудового розпорядку ТОВ «Даноша».

Однак, матеріали справи не містять відомостей про ознайомлення ОСОБА_2 з наказом № 249 від 02.09.2014 року про відсторонення від роботи та з наказом № 250 від 03.09.2014 року про оголошення йому догани, отримання ним копій цих документів, що призвело до порушення роботодавцем його законних прав працівника ТОВ «Даноша».

Щодо розміру матеріальної шкоди, то відшкодуванню підлягають витрати, які стосуються розгляду звернення, підтверджені відповідними належними доказами. ОСОБА_2 надав докази того, що відправляв на адресу ТОВ «Даноша» клопотання від 01.09.2014 року та заяву від 11.09.2014 року, за що ним оплачено 13,60 грн. 60 коп. Інші квитанції ІФД УАППЗ "Укрпошта" про направлення кореспонденції ТОВ «Даноша» не можуть бути враховані з огляду на відсутність даних про вміст кореспонденції, якої вони стосуються, тому в цій частині оскаржуване рішення підлягає зміні зі зменшенням присудженої суми до 13,60 грн.

В решті рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Даноша» задовольнити частково.

Рішення Калуського міськрайонного суду від 04 серпня 2015 року в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Даноша» на користь ОСОБА_2 39,60 грн матеріальної шкоди змінити, зменшивши розмір матеріальної шкоди до 13,60 грн.

В решті рішення Калуського міськрайонного суду від 04 серпня 2015 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення. Касаційна скарга на рішення може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Васильковський В.М.

Судді: Малєєв А.Ю.

Меленко О.Є.