Ухвала суду № 51703044, 28.09.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/13268/14-ц

Провадження № 22-ц/779/1786/2015

Категорія 44

Головуючий у 1 інстанції Бородовський С. О.

Суддя-доповідач Ясеновенко Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Ясеновенко Л.В.,

суддів: Бойчука І.В., Горейко М.Д.,

секретаря Шемрай Н.Б.,

з участю представника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4, до ОСОБА_2 про виселення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 10 березня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

03.09.2014 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про виселення.

В заяві зазначив, що йому та його матері ОСОБА_4 на праві власності належить по 1/2 частині квартири АДРЕСА_1. Відповідач ОСОБА_2 поселилась у спірну квартиру у 2002 році з дозволу його матері як тимчасовий жилець з умовою утримання квартири в належному стані та оплати комунальних послуг.

Посилаючись на те, що відповідач відмовляється виселитись з квартири у добровільному порядку, ОСОБА_3 просив задовольнити позов.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 10.03.2015 року позов задоволено.

Постановлено виселити ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 121,80 грн. витрат по оплаті судового збору та 800 грн. витрат на правову допомогу.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2. посилається на незаконність рішення суду.

Апелянт вказує на те, що суд не дотримався вимог ст.ст. 74-76 ЦПК щодо порядку повідомлення сторін про місце і час розгляду справи.

Судом не враховано положень ст. 224 ЦПК про те, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

При цьому судом не враховано того, що позивач не заперечував проти заочного розгляду справи, про що подав відповідну заяву.

Посилаючись на порушення судом положень гл.8 ЦПК щодо порядку заочного розгляду справи, ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення.

Представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав з мотивів, наведених у ній.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

Відповідно до ст.391 ЦК власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, зокрема шляхом усунення перешкод у здійсненні користування майном особами, в яких немає законних підстави для такого користування.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 на праві власності належить 1/2 частина квартири АДРЕСА_1. Власником іншої половини зазначеної квартири є його мати ОСОБА_4 Наведене підтверджено копією свідоцтва про право власності від 28.03.2013 року.(а.с.7)

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані у належній їм квартирі.(а.с.5)

Встановлено, що у 2002 році ОСОБА_2 за згодою ОСОБА_4 вселились у спірну квартиру та проживає у ній.

Відповідно до ст.150 ЖК громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

При таких обставинах справи суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Доводи ОСОБА_2, викладені у запереченні на позовну заяву, про те, що 30.10.1997 року вона фактично придбала спірну квартиру, оскільки між нею та ОСОБА_4 була досягнута домовленість про купівлю-продаж квартири, про що свідчить власноручно написана розписка ОСОБА_4 про отримання 5500 доларів США, не заслуговують на увагу, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст.657 ЦК в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Крім того, вимоги щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу житлового будинку були передбачені ст.227 ЦК в редакції 1963 року.

Враховуючи вищенаведене, підстав для скасування рішення суду немає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Івано-Франківського міського суду від 10 березня 2015 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: Л.В. Ясеновенко

І.В. Бойчук

М.Д. Горейко