Постанова № 51702967, 30.09.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9462/15-п

Провадження № 33/779/153/2015

Категорія ст. 124 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Кишакевич Л. Ю.

Суддя-доповідач Повзло В.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 року м. Івано-Франківськ

Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області Повзло В.В., за участю:

особи, що притягається до

адміністративної відповідальності ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

перекладача ОСОБА_6

розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5, що діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, на постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16.07.2015 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець Іраку, що мешкає в АДРЕСА_1,

притягнений до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом строком на 6 (шість) місяців,

в с т а н о в и в :

Відповідно до постанови судді від 16.07.2015 року: «згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 29.06.2015 року о 00-10 год. водій ОСОБА_3 керуючи автомобілем «БМВ» державний номерний знак (далі - д.н.з.) НОМЕР_2 по другорядній дорозі вул. Грушевського в м. Івано-Франківську, виїжджаючи на головну дорогу вул. Гаркуші в м. Івано-Франківську, не дав перевагу в русі транспортному засобу, який рухався по головній дорозі, та допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4, завдавши автомобілям механічних пошкоджень і такими своїми діями ОСОБА_3 вчинив правопорушення, відповідальність за яке, передбачена ст. 124 КУпАП».

В апеляції захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді від 16.07.2015 року, оскільки про існування постанови ОСОБА_3, стало відомо 02.09.2015 року. Вважає постанову судді незаконною та необґрунтованою, та такою, що підлягає скасуванню, оскільки суд провів розгляд справи за відсутність ОСОБА_3, якого не було належним чином сповіщено про час розгляду справи, що є порушенням вимог ст. 268 КУпАП, зокрема права на захист. Також посилається на те, що судом не було належним чином перевірено правильність складання протоколу про адміністративну відповідальність, який, у порушення п. 6.1 Інструкції з оформлення працівниками ДАІ МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (далі - Інструкція) було складено не на місці вчинення ДТП. Апелянт зазначає, що ОСОБА_3 є громадянином Іраку, не вміє читати, писати та розмовляти по українські, взагалі не володіє українською мовою. В протоколі відсутня відмітка про залучення перекладача, та не зазначено якою мовою інспектор ДАІ роз'ясняв права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Зазначає, що записи в протоколі, а також в бланку «Інформація», отриманої від ОСОБА_3 написано не ним, оскільки писати кирилицею той взагалі не вміє. Також, вказує на недостовірність в часі отримання інспектором ДАІ пояснень від учасників ДТП, які той, нібито, отримав о 00-10 хв., з фактичним часом, коли інспектор прибув на місце ДТП, що підтверджується часом проведення медичного огляду, а саме о 04-40 год. Посилається на відсутність в матеріалах справи доказів того, що світлофор на час вчинення ДТП не працював. Також зазначає, що в схемі ДТП не вказано даних про наявність гальмівного шляху. Крім того, апелянт висловив свою незгоду з видом та розміром стягнення, вважає його занадто суворим, оскільки ОСОБА_3 є студентом, вперше притягається до відповідальності, та відшкодував завдані збитки.

Під час апеляційного розгляду:

- захисник підтримав доводи апеляційної скарги, просив постанову суду скасувати, прийняти нову, якою закрити провадження по справі, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адмінправопорушення. Вважає, що рішення прийнято з явною ознакою щодо расової дискримінації, оскільки за аналогічною категорією справ, згідно Реєстру судових рішень, відносно громадян України, цим же суддею місцевого суду були прийняті постанови з накладенням адміністративного штрафу щодо винних осіб, в той час як на ОСОБА_3 було накладено стягнення у виді позбавлення права;

- особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 підтримав доводи апеляційної скарги, просив задовольнити її вимоги;

- потерпілий вважав постанову суду законною та обґрунтованою, просив її залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, постанову місцевого суду - скасувати.

Враховуючи те, що апеляційна скарга була подана в межах 10-ти денного строку з моменту, коли ОСОБА_3 стало відомо про наявність оскаржуваної постанови, вважаю за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки він був пропущений з поважних причин. Відомості про своєчасне отримання оскаржуваної постанови правопорушником відсутні. Про існування постанови йому стало відомо 02.09.2015 року після ознайомлення його захисника з матеріалами справи (а.с. 17). З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 не був присутній в судовому засіданні в суді першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Даних про те, що ОСОБА_3 було належним чином повідомлено судом першої інстанції про час розгляду справи, матеріали справи не містять. Матеріали справи містять розписку на ім'я ОСОБА_3 про з'явлення до суду 16.07.2015 року о 11-15 годині, проте відмітка про її отримання відсутня (а.с. 10, 15).

З урахуванням викладеного, постанова суду першої інстанції як незаконна підлягає скасуванню, оскільки ОСОБА_3 був позбавлений можливості реалізувати в суді передбачені законом (ст. 268 КУпАП) права, якими наділена особа, котра притягається до адміністративної відповідальності, й зокрема права давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження тощо.

З протоколу про адміністративне правопорушення не вбачається, що інспектор ДАІ з'ясував у особи, відносно якої складав протокол, - тобто у ОСОБА_3, чи володіє він українською мовою, чи потребує послуги перекладача, що є безумовним порушенням прав ОСОБА_3, передбачених ст. 268 КУпАП.

З урахуванням викладеного, постанова суду підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП завдання у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

В судовому засіданні ОСОБА_3 пояснив, що дійсно 29.06.2015 року близько 00-10 годин в м.Івано-Франківську, керуючи автомобілем марки «БМВ», д.н.з. НОМЕР_2 рухався по вул. Грушевського в напрямку вул. Грюнвальдської, виїжджаючи на перехрестя вул. Гаркуші-Василіанок в м. Івано-Франківську, відбулось зіткнення з автомобілем НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4, що рухався з права на ліво по вул.Гаркуші в бік вул. Василіанок. Він не пам'ятає чи працював на цей час світлофор. Вважає, що зіткнення відбулось з вини ОСОБА_4, оскільки на автомобілі останнього був включений сигнал правого повороту, але той поїхав прямо. Працівники ДАІ йому не роз'яснювали його процесуальні права, а саме права на користування послугами захисника та перекладача. Вважає, що документи, які містять в адміністративній справі, є недійсними, оскільки вони отримані з порушенням закону. Також вважає, що він відшкодував шкоду потерпілому у занадто великому розмірі, що не відповідає наявним ушкодженням автомобіля останнього. Крім того вважає, що під час розгляду справи в місцевому суді відносно нього вчинена пряма дискримінація за расовою ознакою.

Потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні апеляційного суду пояснив, що 29.06.2015 року близько о 00-10 годині він керував автомобілем марки «Нісан» д.н.з. НОМЕР_1 та рухався по головній дорозі зі швидкістю 40-50 км/год. Наближаючись до перехрестя вулиць Грушевського-Грюнвальдська-Гаркуші-Василіанок, він побачив автомобіль марки «БМВ», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, що рухався по другорядній дорозі. Без зменшення швидкості руху, водій автомобіля БМВ допустив зіткнення з його автомобілем в ліву частину, від чого його автомобіль розвернуло. Вважає, що ОСОБА_3 порушив Правила дорожнього руху України, оскільки не дав перевагу в русі транспортному засобу, який рухався по головній дорозі та допустив зіткнення з автомобілем. Підтвердив, що ОСОБА_3 дійсно відшкодував йому суму шкоди у розмірі 10000грн. та 3550 доларів США, про що він надав розписку останньому. Крім того пояснив, що ОСОБА_3 володіє російською мовою, оскільки той спілкувався з ним, та вони розуміли один одного. Вважає, необхідним відмовити у задоволені апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги захисника про порушення права ОСОБА_3 на захист, та права на запрошення перекладача, є обґрунтованими.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 є громадянином Іраку (а.с.39).

Відповідно довідки, долученої до апеляційної скарги, ОСОБА_3 є студентом Івано-Франківського національного медичного університету, навчання з яким здійснюється англійською мовою, останній володіє арабською та англійською мовами (а.с.34).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 274 КУпАП, у випадку коли особа, яка притягається до відповідальності, потерпілий, свідок або інші особи, що беруть участь у справі, не володіють мовою, якою ведеться провадження, їм надається право користуватися послугами перекладача.

Вважаю встановленим, що ОСОБА_3 не володіє українською мовою, тобто мовою адміністративного провадження, оскільки він є громадянином Іраку. По справі відсутні жодні докази щодо вивчання ним української мови. Твердження ОСОБА_4 щодо розуміння останнім української мови не може бути прийнято до уваги, оскільки всі сумніви щодо встановлення таких фактів тлумачаться на користь особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Судове засідання апеляційного суду відбулося за участю перекладача ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_5, з якими останній спілкувався без обмеження часу, чим поновлені передбачені ст. 268 КУпАП права ОСОБА_3.

В судовому засіданні апеляційного суду, ОСОБА_3 повідомив, що дійсно таким чином його права поновлені.

З матеріалів справи вбачається, що на а.с. 1 є протокол про адміністративне правопорушення, який складено 29.06.2015 року без зазначення часу його складання, з вказівкою на те, що він складений в м. Івано-Франківську по вул. Млинарській.

В той час, в судовому засіданні апеляційного суду учасники ДТП стверджували, що протокол був складений саме на перехресті вулиць, на яких відбулось зіткнення автомобілів.

У зазначеному протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відомості щодо свідків та потерпілих по справі.

На а.с. 4 міститься бланк з назвою «Інформація», на якому знаходиться пояснення від імені ОСОБА_3. Проте, під час апеляційного розгляду ОСОБА_3 заперечував факт написання ним цих пояснень. Дослідивши вказаний документ вважаю його недопустимим доказом по справі, оскільки ОСОБА_3 наполягає на тому, що він не володіє українською мовою, у зв'язку із чим не міг скласти цей документ. Зміст вказаного документу є незрозумілим, нелогічним, з великою кількістю граматичних помилок.

Доводи апеляційної скарги захисника про відсутність в матеріалах справи документів про те, що на перехресті доріг, де відбулось зіткнення, не працював світлофор, не є порушенням норм діючого адміністративного законодавства. Під час апеляційного розгляду справи, учасники процесу не заявляли клопотання про долучення до матеріалів справи будь-яких довідок з цього приводу.

Твердження апелянта про порушення працівниками ДАІ вимог Інструкції, КУпАП, щодо місця складення протоколу, є обґрунтованими.

Щодо відсутності у схеми до протоколу графічного відображення слідів гальмового шляху коліс транспортних засобів, то вони не можуть свідчити про відсутність події правопорушення та відсутність складу правопорушення.

Посилання захисника на недостовірність часу складання пояснень учасників події, з фактичним часом їх написання, є слушними, оскільки під час судового розгляду учасники дорожньо-транспортної пригоди підтвердили вказану обставину.

Що стосується доводів апеляційної скарги щодо расової дискримінації, то вважаю їх безпідставними, оскільки в справі відсутні будь-які докази з цього приводу, та відповідно до ст. 16 КУпАП іноземці, які перебувають на території України підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах з громадянами України.

Твердження апелянта про наявність в діях ОСОБА_4 порушення правил дорожнього руху, не є предметом апеляційного розгляду, оскільки розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 (а.с.1).

Доводи апелянта щодо наявності в діях іншого учасника ДТП порушень правил дорожнього руху та визнання його винним в скоєнні вказаного ДТП не можуть бути предметом розгляду в межах вказаного адміністративного матеріалу, так як відносно нього протокол не складався.

Питання про наявність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення повинно розглядатися у встановленому законом порядку за умови складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення уповноваженою посадовою особою державтоінспекціі.

Крім того, відповідно до вимог ст. 283 КУпАП постанова суду повинна містити крім іншого, опис обставин встановлених при розгляді справи. Разом з тим, з постанови судді вбачається, що обставини дорожньо-транспортної пригоди судом самостійно не встановлені, а викладені з посиланням на протокол про адміністративне правопорушення з зазначенням тих обставин, що викладені у ньому (а.с. 12).

Вищевикладена сукупність встановлених порушень по справі, а саме: процесуальних прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, порушень працівниками ДАІ вимог закону при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів, та порушень під час розгляду справи в місцевому суді, унеможливлює прийняття рішення по суті адміністративного правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3

Зі змісту апеляції також вбачається, що факт встановлення вини у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди має значення для вирішення питання про розмір відшкодування шкоди.

Таким чином, за наявності цивільного спору про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, вина особи у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди може бути встановлена в судовому порядку під час розгляду відповідної цивільної справи.

Згідно зі ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що подія адміністративного правопорушення за участі ОСОБА_3 мала місце 29.06.2015 року, тобто строк притягнення до адміністративної відповідальності на час розгляду апеляційної скарги сплинув, у зв'язку із чим, справа про адміністративне правопорушення, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, підлягає закриттю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 23, 33, 247, 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Поновити захиснику ОСОБА_5, що діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, строк на апеляційне оскарження постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16.07.2015 року.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 задовольнити частково.

Постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16.07.2015 року, якою ОСОБА_3, визнано винним та притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом строком на 6 (шість) місяців, - скасувати.

Провадження по справі закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Судової палати з кримінальних справ

апеляційного суду Івано-Франківської області В.В. Повзло