Рішення № 51701815, 25.09.2015, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/4857/14-ц

2/303/2613/15 ряд.стат.звіту №43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2015 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі : головуючого-судді Монич В.О.

при секретарі Глеба Е.І.

за участю : представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мукачево цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк Приват Банк до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення.

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося до суду з позовною заявою про виселення ОСОБА_2, ОСОБА_3 та інших осіб, які зареєстровані та проживають у будинку за адресою : Закарпатська область, Мукачівський район, с.Жнятино, вул.Мира, 189.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач ОСОБА_2 зобовязався повернути кредит і сплатити відсотки за користування кредитом в строки та порядку, встановлених договором. З метою забезпечення виконання зобовязань між банком та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки. Однак внаслідок неналежного виконання відповідачем ОСОБА_2 взятих на себе зобовязань виникла сума боргу, тому, банк звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідно до рішення Мукачівського міськрайонного суду від 05 січня 2010 року за №2-135/10 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №МКAWGA00000145 від 28.01.2008 року, в розмірі 6 888,17 доларів США, звернуто стягнення на предмет іпотеки домоволодіння яке розташована за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, с.Жнятино, вул.Миру, 189, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки б/н від 29.01.2008 року) закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Після прийняття рішення про звернення стягнення на майно, а саме, на домоволодіння, всі мешканці зобовязані на письмову вимогу іпотекодержателя добровільно звільнити домоволодіння протягом місяця з дня отримання цієї вимоги. 06 червня 2014 року відповідачам була направлена вимога від 30 травня 2014 року про добровільне звільнення будинку №189, по вул.Миру в с.Жнятино, Мукачівського району в тридцятиденний строк з дня отримання цієї вимоги. Просять виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3 та інших осіб, які зареєстровані та проживають у будинку за адресою : Закарпатська область, Мукачівський район, с.Жнятино, вул.Мира, 189.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідачі в судове засідання не зявилися, повідомлялися належним чином про час та місце розгляду справи, від їх представника надійшла заяво про розгляд справи у його відсутності та у відсутності відповідачів, в задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи та перевіривши їх наявними у справі доказами, суд приходить слідуючого висновку.

Судом встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_2 28.01.2008 року отримав у ЗАТ КБ Приват Банк (правонаступником якого є ПАТ КБ Приват Банк) кредит в сумі 7 460,00 доларів США строком до 27.01.2028 року (а.с.5-7).

З метою забезпечення виконання зобовязань між банком та відповідачем ОСОБА_3 29.01.2008 року було укладено договір іпотеки, згідно якого він, у забезпечення виконання позичальником (ОСОБА_2М.) зобовязань за кредитним договором, будучи власником будинку, надав в іпотеку майно, а саме : будинок №189 по вул.Миру в с.Жнятино, Мукачівського району, загальною площею 67,70 кв.м, жатлова площа 34,90 кв. м. (а.с.8-10).

Відповідно до рішення Мукачівського міськрайонного суду від 05 січня 2010 року за №2-135/10 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №МКAWGA00000145 від 28.01.2008 року, в розмірі 6 888,17 доларів США, звернуто стягнення на предмет іпотеки домоволодіння яке розташована за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, с.Жнятино, вул.Миру, 189, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки б/н від 29.01.2008 року) закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу (а.с.11-12).

Частиною першою статті 40 Закону України Про іпотеку передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Статтею 109 ЖК Української РСР встановлено порядок та підстави виселення із займаного житлового приміщення. Так, частиною 1 даної статті передбачено, що виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

Частиною 2 статті 40 Закону України Про іпотеку та частиною 3 статті 109 Української РСР після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобовязані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення.

Відповідно до частини 2 статті 109 ЖК Української РСР громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

Таким чином, частина 2 статті 109 Української РСР встановлює загальне правило про неможливість виселення громадян без надання іншого житлового приміщення. Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого житлового приміщення при зверненні стягнення на жиле приміщення, що було придбане громадянином за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 18 березня 2015 року №6-39цс15, яка згідно зі ст.360-7 ЦПК України є обовязковою для судів.

За змістом статтей 39,40 Закону України Про іпотеку та статті 109 ЖК Української РСР особам, які виселяються із жилого будинку (житлового приміщення), яке є предметом іпотеки, у звязку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, надається інше постійне житло тільки у тому разі, коли іпотечне житло було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

Враховуючи те, що в іпотеку переданий будинок №189 по вул.Миру в с.Жнятино, Мукачівського району, який був придбаний відповідачем ОСОБА_3 не за рахунок отриманих кредитних коштів, а був придбаний в 2006 році, що стверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна (а.с.104-108), суд дійшов обгрунтованого висновку про відсутність передбачених законом підстав для виселення мешканців (відповідачів) із вище зазаначеного будинку без надання їм іншого постійного жиитла.

Суду не надано жодних доказів того, що відповідачам надано постійне жиле приміщення. Отже, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову. Керуючись ст.ст.10, 60, 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.109 ЖК України, ст.ст.39-40 Закону України Про іпотеку, суд -

в и р і ш и в :

У задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства комерційний банк Приват Банк до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення.- відмовити

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий В.О.Монич