Ухвала суду № 51699866, 25.09.2015, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/7270/15-ц

2/243/3789/2015

У Х В А Л А

про заочний розгляд справи

25 вересня 2015 року Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Сидоренко І.О.

при секретарі - Рудь Т.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Словянську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого Акціонерного Товариства «Словянський керамічний комбінат» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням терміну її виплати, трьох відсотків річних від простроченої суми, відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

До Словянського міськрайонного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Відкритого Акціонерного Товариства «Словянський керамічний комбінат» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням терміну її виплати, трьох відсотків річних від простроченої суми, відшкодування моральної шкоди. Дана позовна заява мотивована тим, що позивач працювала у відповідача заступником начальника цеху хімапаратури № 2 з 07 жовтня 1964 року по 03 жовтня 2000 року. Згідно з записами в трудовій книжці та відповідно до наказу № 623 від 01.08.1964 року позивач була прийнята на роботу учнем лаборанта в цех хімічної апаратури ВАТ «Словянський керамічний комбінат», згодом працювала на різних посадах. З 01 січня 1999 року «ВАТ «Словянський керамічний комбінат» припинило виплачувати працівникам заробітну плату. Наказом (розпорядженням) № 1281 від 03.10.2000 року позивач була звільнена з роботи. При звільненні з підприємства відповідач був зобовязаний провести повний розрахунок, однак не зробив цього, мотивуючи це скрутним фінансовим становищем.

Позивач не одноразово зверталася до відповідача з вимогою сплатити заробітну плату, але кожний раз отримувала відмову відповідача через відсутність грошових коштів.

Згідно зі ст. 116 КЗпП України при звільненні робітника виплата грошових коштів, які йому належать проводяться підприємством в день звільнення. У випадку спору про розмір сум, належних робітнику при звільненні, власник зобовязаний в зазначений вище термін в любому випадку виплатити суму, яку він не оспорює. На момент звільнення позивача такого спору між позивачем та відповідачем не було. Відповідно до листа арбітражного керуючого заборгованість по заробітній платі складає 2166,06 грн.

Окрім того, вважає, що незаконними діями відповідача їй була спричинена моральна шкода, яка виявилася у моральних стражданнях через порушення відповідачем законних прав і інтересів, гарантованих Конституцією України і чинним законодавством України в частині своєчасного отримання винагороди (заробітної плати) за свій труд. Порушення відповідачем трудових прав позивача призвели до втрати налагоджених нормальних життєвих звязків, через що позивач була вимушена докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Через провину відповідача щодо несвоєчасного розрахунку позивач не мала змоги своєчасно і повному обсязі оплачувати житлово-комунальні послуги, нести витрати по утриманню будинку, в якому проживає, належним чином харчуватися та вдягатися, утримувати свою сімю. Внаслідок цього позивач стала нервовою, роздратованою та пригніченою, стан її здоровя погіршився. Спричинену відповідачем моральну шкоду вона оцінює в 5000,00 грн.

Позовна давність на вимоги про стягнення невиплаченої заробітної плати при звільненні робітника не застосовується.

Відповідно до ст. 34 ЗУ «Про оплату праці» та ст. 1 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням термінів її виплати», відповідно до п. 2 Постанови Кабінету міністрів України від 21.02.2001 року № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням термінів її виплати» підприємства, установи та організації всіх форм господарювання, які своєчасно не виплатили своїм працівникам заробітну плату, зобовязані під час цієї заборгованої заробітної плати нараховувати та виплачувати працівникам компенсацію втрати частими заробітної плати у звязку з порушенням термінів її виплати в порядку, встановленому постановою Кабінету міністрів України від 20.12.1997 року № 1427 (із змінами, внесеними Постановою від 23.04.1999 року № 692). Приріст індексу споживчих цін за період з 01 листопада 2000 року по 01 липня 2015 року складає 211,29 %.

Вважає, що сума компенсації за період з 01 листопада 2999 року по 01 липня 2015 року становить 4576,66 грн. (з розрахунку 2166,06 х211,29%/100% = 4576,66 грн.).

Також, позивачем наданий розрахунок трьох відсотків річних від простроченої суми по день винесення судом рішення по справі з 01 листопада 2000 року по 01 липня 2015 року: (1,03 х 1,03 х 1,03 х 1,03 х 1,03 х 1,03 х 1,03 х 1,03 х 1,03 х 1,03 х 1,03 х 1,03 х 1,02)х100-100% =39,75 %.

2166,06 грн. х 39,75% =861,00 грн.

Просить суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 2166,06 грн., компенсацію втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням термінів її виплати в сумі 4576,66 грн., три відсотки річних від простроченої суми по день винесення судом рішення в розмірі 861,00 грн. та компенсацію моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн.

В судове засідання позивач не зявився, однак до суду надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити, справу розглянути за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, хоча був повідомлений належним чином про дату, час на котре було призначено слухання по справі. Згідно ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказі, а на підставі ст. ст. 224, 225, 226 ЦПК України, суд в праві постановити заочне рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає що є всі підстави для заочного розгляду справи.

Керуючись ст.224, 225 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого Акціонерного Товариства «Словянський керамічний комбінат» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням терміну її виплати, трьох відсотків річних від простроченої суми, відшкодування моральної шкоди - розглянути з постановленням заочного рішення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Словянського

міськрайонного суду ОСОБА_2