Постанова № 51689693, 28.09.2015, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.09.2015 справа №905/175/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді при секретарі за участю представників сторін від позивача: від відповідача:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 за довіреністю не зявився розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Новотроїцьке рудоуправління смт. Новотроїцьке, Донецької областіна рішення господарського судуДонецької областівід15.07.2015 р. у справі№905/175/15 (суддя Кучерява О.О.) за позовомПублічного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь м. Маріупольдо Приватного акціонерного товариства Новотроїцьке рудоуправління смт. Новотроїцьке, Донецької областіпроcтягнення заборгованості в розмірі 38196019,69 гр

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського Донецької області від 15.07.2015 р. у справі №905/175/15 стягнуто з ПАТ Новотроїцьке рудоуправління смт. Новотроїцьке, Донецької області на користь ПАТ Металургійний комбінат Азовсталь м. Маріуполь заборгованість в розмірі 26 847 583грн., 09коп., інфляційні витрати в розмірі 10926966 грн. 32 коп. 3% річних у розмірі 421470 грн., 28 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 73080 грн. 00 коп.

Оскаржуючи рішення господарського Донецької області від 15.07.2015 р. у справі №905/175/15 ПАТ Новотроїцьке рудоуправління просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові ПАТ Металургійний комбінат Азовсталь м. Маріуполь до ПАТ Новотроїцьке рудоуправління смт. Новотроїцьке по стягненню заборгованості відмовити. Для зясування повноважень представника позивача на укладання угоди про новацію та додатку до неї суду першої інстанції необхідно було ознайомитись із ОСОБА_6 позивача , який діяв на час їх укладання та внутрішніми положеннями позивача Про наглядову раду, а можливо і Загальних зборів товариства. Вимоги ст..70, 71 Закону України Про акціонерні товариства поширюються на позивача. Проте суд не витребував у відповідача ОСОБА_6 та внутрішні положення для зясування чи мали особи, що підписали спірну угоду про новацію на це право. Відповідно до додаткової угоди №1 до договору поставки № 0103082/18 від 01.10.2008р. строк дії договору до 30.11.2009р. Таким чином, на час укладання Угоди про новацію (24.12.2012) строк основного договору сплинув, а у відповідача не існувало обовязку по оплаті отриманої продукції. Відповідно до ч. 2 ст.604 Цивільного кодексу у спірних правовідносинах зобовязання відповідача змінено не було . Згідно до п. п. 1.1 договору №0103082/18 від 01.10.2008р. покупець (відповідач) зобовязався оплатити металопродукцію на умовах, викладених у договорі. Відповідно до п. 5.2 зазначеного договору оплата здійснюється після фактичної поставки продукції шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача . Вартість поставленої продукції склала 26847583,09 грн. Тобто відповідач за договором мав зобовязання сплатити на користь позивача 26847583,09 грн. Відповідно до п.3 Угоди про новації від 24.12.2012 новий обовязок оплатити на користь позивача 26847583,09 грн. Тобто заміни зобовязання , а відтак і новації не відбулося . Тому судом порушені норми ст..ст. 604, 631 ЦК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача судова колегія встановила.

ПАТ Металургійний комбінат Азовсталь звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до ПАТ Новотроїцьке рудоуправління про стягнення заборгованості в сумі 47 077 420,84 грн. з яких сума основного боргу складає 26 847 583,09 грн.; інфляційні витрати 19115479,16 грн.; 3 % річних 1114 358, 59 грн.

Заявою від 14 липня 2015 року про уточнення позовних вимог позивач просить суд стягнути заборгованість в розмірі 38196 019,69 грн., з яких сума основного боргу 26847583,09 грн.; інфляційні витрати в розмірі 10926966,32 грн.; 3 % річних в сумі 421470,28 грн. Право на звернення з такою заявою встановлено ст. 22 ГПК України.

Між ПАТ Металургійний комбінат Азовсталь (Постачальник) та ПАТ Новотроїцьке рудоуправління (Покупець) укладений договір № 0103082/18 від 01.10. 2008 року (далі по тексту договір), за умовами якого, Постачальник зобовязується поставити Покупцю металопродукцію (далі - товар) а Покупець зобовязується оплатити та прийняти товар згідно із умовами договору (пункт 1.1 договору).

Відповідно до пункту 1.2 договору ціна, загальна кількість, асортимент, сортамент та номенклатура товару, який поставляється згідно доданих специфікацій, які є невідємною частиною договору.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що поставка товару здійснюється Постачальником шляхом укладання договору транспортування товару залізничним транспортом на звичайних умовах. Станція призначення та реквізити вантажоодержувачей вказуються в Специфікаціях.

Відповідно до пункту 7.2.1. договору не пізніш 30 числа місяця, який передує місцю відвантаженню, надати Постачальнику заявку на придбання товару з зазначенням обсягу партії та строків поставки.

Згідно п. 7.4. на підставі актів приймання - передачі продукції, а також інших необхідних документів, сторони щомісячно до 20 числа місця, наступного за звітним, здійснюють звірку взаєморозрахунків за даним договором з складанням атів звірки взаєморозрахунків.

На виконання умов договору поставки №0103082/18 від 01.10.2008 р. Постачальником поставлений товар, за наступними рахунками-фактурами: НОМЕР_1 від 25.10.2009 р.; НОМЕР_2 від 25.10.2009 р.; НОМЕР_3 від 27.10.2009 р.; НОМЕР_4 від 28.10.2009 р.; НОМЕР_5 від 28.10.2009 р.; НОМЕР_6 від 28.10.2009 р.; НОМЕР_7 від 31.10.2009 р.; НОМЕР_8 від 31.10.2009 р.; НОМЕР_9 від 31.10.2009 р.; НОМЕР_10 від 31.10.2009 р.; НОМЕР_11 від 30.10.2009 р.; НОМЕР_12 від 21.11.2009 р.; НОМЕР_13 від 22.11.2009 р.; НОМЕР_14 від 21.11.2009 р.; НОМЕР_15 від 27.11.2009 р.; НОМЕР_16 від 28.11.2009 р.; НОМЕР_17 від 30.11.2009 р. (а.с.30-78)

Згідно матеріалів справи відповідно до вимог ст. 604 ЦК України сторони досягли згоди про припинення первісного зобовязання Підрядника (та всіх повязаних з ним додаткових зобовязань) шляхом заміни його новим зобовязанням.

Так 24 грудня 2012 року між сторонами укладено угоду про новації відповідно до умов якої станом на 24.12.2012 року визначено зобовязання покупця по сплаті поставленого Постачальником товару, вказаного в п.1 даної угоди в сумі 26847583,09 грн. (первісне зобовязання). При цьому покупець перераховує Постачальнику грошові кошти в сумі 26847583,09 у строк до 31.12.2013р., а постачальник приймає виконання нового зобовязання як належне. (а.с.113)

Доповненням №1 від 09.12.2013 р. до угоди про новації від 24.12.2012 р. продовжено строк виконання відповідачем ОСОБА_7 зобовязання до 31.12.2014 р.(а.с. 114)

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідачем доказів виконання умов договору щодо повної та своєчасної оплати за угодою про новації в сумі 26847583,09 грн. до матеріалів справи не надано.

Оскільки позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 26847583,09 грн., повністю доведені позивачем та підтверджені матеріалами справи, тому господарський суд обґрунтовано задовольнив в цій частині позов .

Вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 421470,28 грн., річних за період з 01.01.2015 року по 10.07.2015 р., здійснені відповідно до приписів ст.625 ЦК України , а розрахунок 3% є арифметично вірним. Тому суд першої інстанції вимоги позивача про стягнення трьох відсотків річних у розмірі 421470,28 грн. обґрунтовано визнав такими, що підлягають задоволенню .

За розрахунком господарського суду першої інстанції розмір інфляційних витрат більший ніж заявлений позивачем, але суд не може вийти за межі позовних вимог, тому вимоги позивача про стягнення інфляційних витрат у розмірі 10926966,32 грн. обгрунтовано визнано такими, що підлягають задоволенню в заявленій позивачем сумі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до приписів статті 49 ГПК України обґрунтовано покладені на відповідача.

Посилання скаржника на те, що на час укладання Угоди про новацію (24.12.2012) строк основного договору сплинув, а у відповідача не існувало обовязку по оплаті отриманої продукції, її вартість склала 26847583,09 грн. - відповідач за договором мав зобовязання сплатити на користь позивача 26847583,09 грн.

Тому відповідно до п. 3 Угоди про новації від 24.12.2012 новий обовязок оплатити на користь позивача 26847583,09 грн Тобто заміни зобовязання, а відтак і новації не відбулося, не може бути прийнято до уваги.

Угодою про новації відповідно до умов якої станом на 24.12.2012 року підтверджено як визнання так і зобовязання покупця по сплаті поставленого Постачальником товару, вказаного в п.1 даної угоди в сумі 26847583,09 грн. (первісне зобовязання). При цьому нею визначений новий кінцевий строк до 31.12.2013р. перерахування Постачальнику грошових кошти в сумі 26847 583,09 грн..

Доповненням №1 від 09.12.2013 р. до угоди про новації від 24.12.2012 р. також підтверджено наявність боргу та перенесений строк виконання відповідачем ОСОБА_7 зобовязання до 31.12.2014 р.

Матеріали справи містять в собі правовстанавлюючи документи позивача, які підтверджують права їх представників на підписання угоди про новацію.

Тому посилання на цю обставину скаржника необгрунтоване та не може бути прийнято до уваги.

З огляду на наведене ріщення господарського суду відповідає матеріалам справи, приписам чинного законодавства та не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.103,104,105 ГПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського Донецької області від 15.07.2015 р. у справі

№ 905/175/15 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Головуючий А.М. Мясищев

Судді Н.В. Будко

ОСОБА_3

Надруковано: 4 прим.

1. позивачу

1. відповідачу

1. у справу

1. апеляційному суду