Рішення № 51686604, 17.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2015Справа №910/16381/15Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства «Коменергосервіс» Дніпропетровської міської ради до про Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» стягнення заборгованості в розмірі 99 077 грн. 68 коп. Представники:

від Позивача: Синьогіна Я.В. (представник за Довіреністю);

від Відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Комунальне підприємство «Коменергосервіс» Дніпропетровської міської ради (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості в розмірі 99 077 грн. 68 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 01.11.2009 року між Комунальним підприємством «Коменергосервіс» Дніпропетровської міської ради (Теплопостачальна організація) та Відкритим акціонерним товариством «Мостобуд», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Мостобуд» (Споживач) був укладений Договір на поставку теплової енергії у вигляді гарячої води №115/02-09, відповідно до умов якого Теплопостачальна організація приймає на себе зобов»язання поставляти Споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води у необхідних йому об»ємах, а Споживач зобов»язався оплачувати отриману теплову енергію згідно з затвердженими тарифами у строки й на умовах, визначених вказаним Договором. Як зазначає Позивач, він належним чином виконує умови вказаного Договору, що підтверджується актами про постачання теплової енергії та рахунками за спожиту теплову енергію на загальну суму в розмірі 92 888 грн. 08 коп., проте Відповідач неналежним чином виконує свої обов»язки по оплаті наданих послуг, сплативши лише частково грошові кошти в розмірі 5 000 грн. 00 коп. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед Комунальним підприємством «Коменергосервіс» Дніпропетровської міської ради в розмірі 87 888 грн. 08 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» пеню у розмірі 10 612 грн. 07 коп., 3% річних у розмірі 577 грн. 53 коп.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.06.2015 р. порушено провадження у справі № 910/16381/15, судове засідання призначено на 15.07.2015 р.

14.07.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 30.06.2015 року та клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із неможливістю уповноваженого представника бути присутнім в судовому засіданні.

15.07.2015 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 30.06.2015 року не виконав в частині надання відзиву на позовну заяву.

Суд на місці ухвалив - задовольнити клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, керуючись ст. 38 ГПКУ, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Відповідача надати докази на підтвердження оплати заборгованості в розмірі 87 888,08 грн. за Договором №115/02-09 від 01.11.2009 року.

Також, в судовому засіданні представник позивача подав клопотання про продовження строків розгляду спору на 15 днів.

Суд, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе задовольнити заявлене клопотання представника позивача, виходячи з того, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, а у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.07.2015 р. продовжено строк розгляду спору на 15 днів, відкладено розгляд справи на 02.09.2015 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі, клопотанням про відкладення розгляду справи, клопотанням про продовження строків розгляду спору.

26.08.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи для долучення до матеріалів справи та клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника.

02.09.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із неможливістю уповноваженого представника бути присутнім в судовому засіданні.

02.09.2015 року в судове засідання представники сторін не з'явились, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Представник відповідача вимоги ухвали суду не виконав.

Суд на місці ухвалив - задовольнити клопотання Позивача про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника та клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2015 року відкладено розгляд справи на 09.09.2015 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, клопотанням про відкладення розгляду справи.

09.09.2015 року судове засідання не відбулось, у зв'язку із перебуванням судді Чинчин О.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2015 року призначено розгляд справи на 17.09.2015 р., з метою недопущення порушення процесуальних прав сторін на участь у судовому засіданні, повного та всебічного з'ясування обставин справи.

17.09.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із неможливістю уповноваженого представника бути присутнім в судовому засіданні.

В судовому засіданні 17.09.2015 року представник Позивача надав усні пояснення по суті спору, якими підтримав вимоги та доводи позовної заяви. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду міста Києва від 14.09.2015 року у справі № 910/16381/15.

За змістом пункту 32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, місцезнаходженням Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» є 01033, м.Київ, ВУЛИЦЯ ПАНЬКІВСЬКА, будинок 5.

Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/16381/15 направлялись на вказану адресу Публічного акціонерного товариства «Мостобуд».

Згідно з абзацем 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, Суд приходить до висновку, Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Що стосується Клопотання представника Відповідача про відкладення розгляду справи від 17.09.2015 року, Суд зазначає наступне.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 вказаного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статті 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Одночасно, застосовуючи відповідно до частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Подане Відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи у зв»язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника Відповідача в судове засідання, задоволенню не підлягає, оскільки чинне законодавство не обмежує кола осіб, які можуть здійснювати представництво юридичної особи в суді та зважаючи на те, що про дату судового засідання Відповідача було попереджено заздалегідь, а отже, у нього було достатньо часу для того, щоб належним чином підготуватися до судового засідання та визначитись щодо особи, яка представлятиме його інтереси з урахуванням відомостей про те, що певні обставини можуть перешкодити конкретному представнику взяти участь у засіданні суду.

Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 17 вересня 2015 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

01.11.2009 року між Комунальним підприємством «Коменергосервіс» Дніпропетровської міської ради (Теплопостачальна організація) та Відкритим акціонерним товариством «Мостобуд», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Мостобуд» (Споживач) був укладений Договір на поставку теплової енергії у вигляді гарячої води №115/02-09, відповідно до умов якого Теплопостачальна організація приймає на себе зобов»язання поставляти Споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води у необхідних йому об»ємах, а Споживач зобов»язався оплачувати отриману теплову енергію згідно з затвердженими тарифами у строки й на умовах, визначених вказаним Договором.

Відповідно до п. 6.3 Договору розрахунковим періодом приймається місяць з 30 числа попереднього місяця до 30 числа розрахункового місяця.

Згідно з п.6.4 Договору зі спливом розрахункового періоду Теплопостачальна організація складає і направляє Споживачу акт про кількість відпущеної теплової енергії й виставлений на його підставі рахунок. Споживач зобов»язується упродовж 5 днів розглянути, підписати й повернути Теплопостачальній організації один екземпляр акту.

У випадку ненадання Споживачем підписаного екземпляру акту про кількість відпущеної теплової енергії у строки, зазначені в п.6.4, або письмової обґрунтованої відмови від його підписання, направлений Теплопостачальною організацією Споживачу акт є первинним документом на підтвердження передачі права власності теплової енергії Споживачу. (п.6.5 Договору)

У п.6.6 Договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію Споживач здійснює з Теплопостачальною організацією протягом 5 днів з моменту отримання рахунку.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що Споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі 0,5% належної до оплати суми за кожен день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Строк дії вказаного Договору з 01.11.2009 р. по 31.10.2010 р. Вказаний договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про припинення його дії. (п.п.10.1, 10.2 Договору)

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору на поставку теплової енергії у вигляді гарячої води №115/02-09 від 01.11.2009 року Позивачем була поставлена теплова енергія у вигляді гарячої води, а Відповідачем в свою чергу прийняті надані послуги, що підтверджується Актами про постачання теплової енергії №ТС00202 на суму 29 366 грн. 56 коп., №ТС02654 на суму 16 287 грн. 00 коп., №ТС00501 на суму 22 696 грн. 48 коп., №ТС00816 на суму 17 978 грн. 32 коп., №ТС 01267 на суму 6 559 грн. 72 коп., а загалом на суму в розмірі 92 888 грн. 08 коп.

Крім того, на виконання умов Договору на поставку теплової енергії у вигляді гарячої води №115/02-09 від 01.11.2009 року Позивачем були виставлені рахунки на оплату за період грудень 2014 р. - квітень 2015 р. на загальну суму в розмірі 92 888 грн. 08 коп., які були отримані представником Відповідача, про що міститься відповідний підпис на вказаних рахунках.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач неналежним чином виконує свої обов»язки по оплаті наданих послуг, сплативши лише частково грошові кошти в розмірі 5 000 грн. 00 коп. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед Комунальним підприємством «Коменергосервіс» Дніпропетровської міської ради в розмірі 87 888 грн. 08 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» пеню у розмірі 10 612 грн. 07 коп., 3% річних у розмірі 577 грн. 53 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Комунального підприємства «Коменергосервіс» Дніпропетровської міської ради підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору на поставку теплової енергії у вигляді гарячої води №115/02-09 від 01.11.2009 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

За приписами ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору на поставку теплової енергії у вигляді гарячої води №115/02-09 від 01.11.2009 року Позивачем була поставлена теплова енергія у вигляді гарячої води, а Відповідачем в свою чергу прийняті надані послуги, що підтверджується Актами про постачання теплової енергії №ТС00202 на суму 29 366 грн. 56 коп., №ТС02654 на суму 16 287 грн. 00 коп., №ТС00501 на суму 22 696 грн. 48 коп., №ТС00816 на суму 17 978 грн. 32 коп., №ТС 01267 на суму 6 559 грн. 72 коп., а загалом на суму в розмірі 92 888 грн. 08 коп.

Згідно з п.6.4 Договору зі спливом розрахункового періоду Теплопостачальна організація складає і направляє Споживачу акт про кількість відпущеної теплової енергії й виставлений на його підставі рахунок. Споживач зобов»язується упродовж 5 днів розглянути, підписати й повернути Теплопостачальній організації один екземпляр акту.

У випадку ненадання Споживачем підписаного екземпляру акту про кількість відпущеної теплової енергії у строки, зазначені в п.6.4, або письмової обґрунтованої відмови від його підписання, направлений Теплопостачальною організацією Споживачу акт є первинним документом на підтвердження передачі права власності теплової енергії Споживачу. (п.6.5 Договору)

Враховуючи положення умов спірного Договору, Суд приходить до висновку, що Відповідачем були прийняті надані Комунальним підприємством «Коменергосервіс» Дніпропетровської міської ради послуги з поставки теплової енергії у вигляді гарячої води без зауважень та заперечень, в добровільному порядку, оскільки останнім не надано Суду доказів обґрунтованої відмови від підписання Актів про постачання теплової енергії, надісланих на його адресу.

Крім того, на виконання умов Договору на поставку теплової енергії у вигляді гарячої води №115/02-09 від 01.11.2009 року Позивачем були виставлені рахунки на оплату за період грудень 2014 р. - квітень 2015 р. на загальну суму в розмірі 92 888 грн. 08 коп., які були отримані представником Відповідача, про що міститься відповідний підпис на вказаних рахунках, проте Відповідачем здійснена лише часткова оплата за надані послуги на суму в розмірі 5 000 грн. 00 коп.

Таким чином, заборгованість Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» перед Комунальним підприємством «Коменергосервіс» Дніпропетровської міської ради за Договором на поставку теплової енергії у вигляді гарячої води №115/02-09 від 01.11.2009 року за період грудень 2014 р. - квітень 2015 р. становить 87 888 грн. 08 коп.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Комунальному підприємству «Коменергосервіс» Дніпропетровської міської ради в розмірі 87 888 грн. 08 коп.

Отже, Суд приходить до висновку, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату вартості наданих та прийнятих послуг в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 87 888 грн. 08 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 12.01.2015 р. по 18.05.2015 р. у розмірі 577 грн. 53 коп.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року).

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем оплати наданих послуг за Договором на поставку теплової енергії у вигляді гарячої води №115/02-09 від 01.11.2009 року за загальний період прострочки з 12.01.2015 р. по 18.05.2015 р. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі та до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає 3% річних у розмірі 577 грн. 53 коп., як плати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання Відповідачем його грошового зобов'язання за загальний період прострочки з 12.01.2015 року по 18.05.2015 року.

Також Позивач стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 12.01.2015 р. по 18.05.2014 р. у розмірі 10 612 грн. 07 коп.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що Споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі 0,5% належної до оплати суми за кожен день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв»язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання з 12.01.2015 року по 18.05.2015 року вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі та до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає пеня в розмірі 10 612 грн. 07 коп. за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання з 12.01.2015 р. по 18.05.2015 р.

Таким чином, з Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» на користь Комунального підприємства «Коменергосервіс» Дніпропетровської міської ради підлягає стягненню заборгованість у розмірі 87 888 грн. 08 коп., 3% річних в розмірі 577 грн. 53 коп. та пеня у розмірі 10 612 грн. 07 коп.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1.Позов Комунального підприємства «Коменергосервіс» Дніпропетровської міської ради - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» (01033, м.Київ, ВУЛИЦЯ ПАНЬКІВСЬКА, будинок 5, Ідентифікаційний код юридичної особи 01386326) на користь Комунального підприємства «Коменергосервіс» Дніпропетровської міської ради (49081, Дніпропетровська обл., місто Дніпропетровськ, ВУЛИЦЯ АРТІЛЬНА, будинок 6-Б, Ідентифікаційний код юридичної особи 36639101) заборгованість у розмірі 87 888 (вісімдесят сім тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн. 08 (вісім) коп., 3% річних у розмірі 577 (п'ятсот сімдесят сім) грн. 53 (п'ятдесят три) коп., пеню у розмірі 10 612 (десять тисяч шістсот дванадцять) грн. 07 (сім) коп. та судовий збір у розмірі 1 981 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят одна) грн. 54 (п'ятдесят чотири) коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 18 вересня 2015 року.

Суддя О.В. Чинчин