Рішення № 51680809, 01.10.2015, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/19636/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2015 року

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого Баряка А.С.,

за участі секретаря Сивенюк О.М.,

позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання № 3 Вінницького міського суду Вінницької області цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням, зазначивши, що є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування № ВМВ № 922665 від 30.03.2009 року, зареєстрованим Вінницьким міським бюро технічної інвентаризації, при цьому зазначає, що відповідач є колишнім чоловіком позивачки і з лютого місяця сімейні стосунки з відповідачем припиненні, шлюб було розірвано 21.05.2015 року, з того часу ОСОБА_2 не проживає в квартирі позивачки, добровільно знятись з реєстраційного обліку відмовляється, що перешкоджає позивачу в отриманні субсидії, в силу чого позивач просить суд визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням квартирою № 121 в буд. № 54 по пров. Карла Маркса у місті Вінниці.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, обгрунтувавши їх обставинами, викладеними в позовній заяві, додатково зазначивши, що з відповідачем розлучені, відповідач має окреме житло, не сплачує за комунальні послуги по місцю своєї реєстрації, не проживає в квартирі з лютого місяця 2015 року, реєстрація відповідача є перешкодою у вчиненні, в майбутньому, правочину щодо відчуження квартири, просив позов задовольнити.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що не проживає у зазначеній квартирі з 07.02.2015 року, в даний час винаймає житло, змінити місце реєстрації не має можливості, оскільки не має де зареєструватись, згоден сплачувати комунальні послуги, які будуть нараховуватись на нього, залишив відповідну квартиру з власного бажання, ніхто йому перешкод в користуванні квартирою не вчиняв, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд визначив, встановив та дослідив слідуючі докази, обставини та відповідні правовідносини:

Згідно договору дарування від 30.03.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за № 1044, ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_1 квартиру № 121 в житловому будинку № 54 по провулку К. Маркса в місті Вінниці (а.с. 8).

Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Комунальним підприємством «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» 13.05.2009 року, ОСОБА_1 є власником квартири № 121 в житловому будинку № 54 по провулку К. Маркса в місті Вінниці (а.с. 7).

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 21.05.2015 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище Скоцька) ОСОБА_5 та ОСОБА_2, зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області 10.07.2007 року, актовий запис № 1298 (а.с. 4).

Відповідно до акту № 1237 від 18.08.2015 року, виданого Приватним підприємством «Бокуд», вказано, що згідно свідчень сусідів: ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_2 не проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 з лютого 2015 року і по даний час (а.с. 5).

Згідно довідки від 15.08.2015 року, виданої Приватним підприємством «Бокуд», вбачається, що за адресою АДРЕСА_2 зареєстровані чотири чоловіка, а саме: ОСОБА_1 власник, ОСОБА_2 колишній чоловік, ОСОБА_8 донька, ОСОБА_9 син (а.с. 6).

Таким чином судом встановлено, що позивач 30.03.2009 року стала власником квартири, що розташована в м. Вінниця, 1-ий АДРЕСА_3, зареєструвавши за собою відповідне право у визначеному законодавством порядку, при цьому ОСОБА_2 зареєстрований в даному домоволодіння на правах члена сімї власника, однак, починаючи з лютого 2015 року по місцю реєстрації не проживає.

Норма ч.1 ст. 319 ЦК України зазначає, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до норми ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно норми ч.2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

За даних обставин, враховуючи, що відповідач набув права користування відповідним житлом як член сімї власника житла, при цьому відповідач, внаслідок припинення шлюбних відносин з позивачем, які закінчились розірванням шлюбу у судовому порядку, в лютому місяці 2015 року добровільно залишив згадане житло, в силу чого перестав бути членом відповідної сімї, з огляду на те, що позивач звернулась з даним позовом до суду 20.08.2015 року, що вказує на відсутність відповідача по місцю своєї реєстрації менше ніж один рік, що в розумінні норми ст. 405 ЦК України, не може бути підставою для втрати права на користування житлом у особи, яка набула таке право як член сімї власника, в силу чого суд вважає, що в позові слід відмовити повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 319, 321, 391, 405 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя