Постанова № 51677327, 17.09.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2015 року 12:46№ 810/2341/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., за участю секретаря судового засідання Сіренко Ю.П., представників

позивача:-ОСОБА_1,відповідача: -ОСОБА_2,розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» доРайонного відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської областіпроскасування постанови державного виконавця Районного відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області ОСОБА_2 про накладення штрафу в розмірі 1360 (одна тисяча триста шістдесят) грн. 00 коп. від 27.04.2015 ВП 47015753 та стягнення з Районного відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» коштів у сумі 1360 (одна тисяча триста шістдесят) грн. 00 коп.,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» з позовом до Районного відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про скасування постанови державного виконавця від 27.04.2015 ВП 47015753 та стягнення з РВ ДВС Білоцерківського МРУЮ Київської області коштів у сумі 1360, 00 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив про безпідставність винесеної державним виконавцем постанови від 27.04.2015 ВП 47015753, згідно з якою на позивача накладено штраф у сумі 1360, 00 грн. та, посилаючись на факт безспірного списання коштів з рахунків позивача відповідно до платіжної вимоги від 25.05.2015 № 268/2/1, просить суд стягнути на його користь грошові кошти в розмірі 1360, 00 грн. Позивач також стверджував, що майно, яке господарський суд зобовязав передати стягувачу, належить не йому, а є власністю громади міста Біла Церква, у зв'язку з чим виконання судового рішення є неможливим без відповідного рішення Білоцерківської міської ради.

Від представника позивача 17.09.2015 до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог (вх. № 14724/15), в якій останній просив суд скасувати постанову державного виконавця від 27.04.2015 ВП 47015753 та стягнути на користь ТОВ «Білоцерківвода» з РВ ДВС Білоцерківського МРУЮ Київської області кошти в сумі 1360, 00 грн.

У судовому засіданні представник позивача відмовився від позовних вимог в частині визнання протиправними дії державного виконавця РВ ДВС Білоцерківського МРУЮ Київської області Карпенко Н.В., уточнені позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідач позов не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що на законних підставах відкрив виконавче провадження та відповідно до вимог закону надав позивачу (боржнику) строк для добровільного виконання рішення суду. Позивач в установлений державним виконавцем строк рішення суду не виконав, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження. Таким чином, на думку державного виконавця, останній правомірно застосував до позивача штраф. У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти позову, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» є юридичною особою (код за ЄДРПОУ: 38010130), зареєстроване 28.02.2012 Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області (місцезнаходження: 09100, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Гординського, будинок 24).

26.03.2015 постановою державного виконавця РВ ДВС Білоцерківського МРУЮ Київської області відкрито виконавче провадження ВП 47015753 з приводу примусового виконання наказу Господарського суду Київської області, виданого 24.03.2015 на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 у справі № 911/3750/14, відповідно до якого належало витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новація-1» майно, а саме: частину магістрального водоводу «Дніпро-Рось» на ділянці між очисними спорудами Білоцерківського водоканалу (за адресою: м. Біла Церква, вул. Ставищанська, 130) і водозабором на р. Рось; шламонакопичувач, площею 14,5 га; також вузол розвантаження і переробки вапна.

Відповідно до пункту 2 вказаної постанови державний виконавець встановив боржнику строк для добровільного виконання судового рішення до семи днів з дня її винесення.

Листом від 26.03.2015 № 2019 державний виконавець надіслав позивачу копію постанови про відкриття виконавчого провадження ВП 47015753. Лист від 26.03.2015 № 2019 разом із копією постанови від 26.03.2015 ВП 47015753 про відкриття виконавчого провадження позивач отримав 27.03.2015, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції позивача за вх. № 825 та копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

З метою перевірки факту виконання боржником рішення суду добровільно державний виконавець надіслав стягувачу (ТОВ «Новація-1») лист від 01.04.2015 про надання інформації щодо виконання ТОВ «Білоцерківвода» рішення суду.

Заявою від 03.04.2015 стягувач (ТОВ «Новація-1») повідомило РВ ДВС Білоцерківського МРУЮ, що станом на 03.04.2015 боржник рішення господарського суду не виконав, присуджене майно не передав.

03.04.2015 державний виконавець надіслав на адресу боржника і стягувача вимогу від 03.04.2015 № 2312, в якій зазначив, що станом на 03.04.2015 в матеріалах виконавчого провадження відсутні будь-які документи, що підтверджують виконання рішення господарського суду, тому вимагав надати державному виконавцю у строк до 07.04.2015 документи, які б підтверджували факт передачі стягувачеві присудженого майна (предметів).

Вказану вимогу державного виконавця вручено позивачеві 06.04.2015, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

07.04.2015 постановою державного виконавця ВП 47015753 відкладено провадження виконавчих дій, призначених на 07.04.2015 о 12 год. 00 хв. у звязку з неможливістю прибуття представника стягувача ТОВ «Новація-1» до 07.04.2015 до 16 год. 00 хв.

Оскільки жодних документів, що підтверджують виконання рішення суду добровільно боржник не надав, 07.04.2015 року держаний виконавець за участю понятих та у присутності представника стягувача склав акт про передачу присудженого майна представнику стягувача. Цим актом від 07.04.2015 також засвідчено факт відмови боржника (позивача) виконати рішення господарського суду добровільно.

Крім того, постановою державного виконавця від 07.04.2015 ВП 47015753 за невиконання боржником ТОВ «Білоцерківвода» наказу Господарського суду Київської області № 911/3750/14 від 24.03.2015, з позивача стягнуто виконавчий збір у розмірі 2040, 00 грн. Вищевказану постанову позивачем отримано 14.04.2015, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

08.04.2015 на адресу ТОВ «Білоцерківвода» було направлено виклик державного виконавця зявитися на 24.04.2015 з 09 год. 15 хв. до 12 год. 45 хв. для сплати боргу за вищевказаним виконавчим документом або надання підтверджуючих документів про сплату.

08.04.2015 державний виконавець прийняв постанову ВП 47015753 про накладення на ТОВ «Білоцерківвода» штрафу у сумі 680, 00 грн. (40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) за невиконання у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії.

Вищевказану постанову державного виконавця від 08.04.2015 ВП 47015753 про накладення штрафу позивач оскаржив в судовому порядку до Київського окружного адміністративного суду. За результатами розгляду адміністративної справи № 810/1930/15 судом не встановлено протиправності винесення зазначеного рішення. Постановою суду від 20.08.2015 у справі № 810/1930/15 у задоволенні позову було відмовлено. Станом на день розгляду даної справи, постанова суду від 20.08.2015 у справі № 810/1930/15 законної сили не набрала.

08.04.2015 державний виконавець направив на адресу позивача та ТОВ «Новація-1» вимогу щодо надання у строк до трьох днів з дня отримання даної вимоги, підтверджуючі документи, які б підтверджували про вчинені дії та передачу обєктів, зазначених у резолютивній частині виконавчого документу. Вищевказану вимогу позивачем отримано 21.04.2015, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Під час судового розгляду представник позивача пояснив, що боржник не виконав рішення господарського суду, оскільки він з ним не згодний, присуджене майно не належить ТОВ «Білоцерківвода», а є власністю громади міста Біла Церква.

Також позивач зазначив про незадоволення державним виконавцем заяви ТОВ «Білоцерківвода» щодо зупинення виконавчого провадження у звязку з відсутністю у ТОВ «Білоцерківвода» майна, яке зобовязано повернути ТОВ «Новація-1».

15.04.2015 державний виконавець листом № 2648 повідомив позивача про відсутність обставин, що зумовлюють обовязкове зупинення виконавчого провадження. Також в зазначеному листі містилась інформація щодо примусового виконання наказу № 911/3750/14 від 24.03.2015 та розяснено положення ст.ст. 25, 37, 38, 82 Закону України «Про виконавче провадження». Також позивача було повідомлено про право на оскарження в судовому порядку рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця у відповідності до вимог ч. 2 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження». Однак, матеріали справи не містять доказів оскарження позивачем в установленому законом порядку рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця, зокрема, щодо вирішення питання про зупинення виконавчого провадження.

Судом встановлено, що згідно з поданням державного виконавця від 10.04.2015 № 2570 до Білоцерківського МВ ГУ МВС України в Київській області щодо вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності директора ТОВ «Білоцерківвода» ОСОБА_3, за ознаками злочину, відповідальність за який передбачена ст. 382 КК України та ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», старшим слідчим СВ Білоцерківського МВ (з обслуговуванням м. Біла Церква та Білоцерківського району) ГУ МВС України в Київській області майором міліції ОСОБА_4 16.04.2015 складено повідомлення про початок досудового розслідування, відповідні відомості внесено до ЄРДР за № 12015110030001550 від 16.04.2015.

У звязку з повторним невиконанням рішення суду, на ТОВ «Білоцерківвода» постановою державного виконавця від 27.04.2015 ВП 47015753 накладено штраф в подвійному розмірі, а саме: 1360, 00 грн. (80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Вищевказану постанову позивачем отримано 21.05.2015, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Під час судового розгляду представник позивача пояснив, що боржник не виконав рішення господарського суду, оскільки не мав можливості 07.04.2015 зявитися на вимогу державного виконавця у звязку із відрядженням посадових осіб товариства, про що повідомлено відповідачу, а також присуджене майно не належить ТОВ «Білоцерківвода».

Крім того, позивач зазначив, про оскарження постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 у справі № 911/3750/14 до Вищого господарського суду України та 30.03.2015 звернувся до відповідача із відповідною заявою про зупинення виконавчого провадження.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ухвалою Вищого господарського суду України від 06.04.2015 касаційну скаргу ТОВ «Білоцерківвода» на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 у справі № 911/3750/14 суд касаційної інстанції повернув скаржнику.

Не погоджуючись з постановою державного виконавця від 27.04.2015 ВП 47015753 про накладення штрафу, позивач оскаржив її в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби врегульовані ст. 181 КАС України. Так, згідно зі ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, визначаються положеннями Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV «Про виконавче провадження».

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Основною функцією державної виконавчої служби є задоволення вимог виконавчого документа, забезпечення дотримання при цьому прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб, сприяння їм у реалізації своїх процесуальних прав.

Частиною 1 ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому повноваження у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 та 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Отже, відповідно до вимог ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» чітко зазначено строк для самостійного виконання а саме: в строк до семи днів, тому твердження представника позивача з приводу встановлення строку для самостійного виконання відповідно до ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» є безпідставним та необґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

В силу вимог ст. 124 Конституції України державний виконавець при здійсненні примусового виконання рішення суду не має права ставити під сумнів законність виданого виконавчого документа чи прийнятого судом рішення, проявляти бездіяльність з метою невиконання судового рішення.

У звязку з тим, що строк для добровільного виконання закінчився 02.04.2015, 07.04.2015 державним виконавцем встановлено факт невиконання рішення суду у строк для добровільного виконання.

Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.

Частиною 2 ст. 90 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи іншим чином порушує вимоги закону про виконавче провадження, державний виконавець складає акт про порушення і звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення особи до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Так, державний виконавець зазначив про перешкоджання у здійсненні покладених на нього обовязків з боку представників та керівництва ТОВ «Білоцерківвода», яке полягало у створенні перешкод вчиненню виконавчих дій шляхом здійснення тиску на державного виконавця, зокрема, через засоби масової інформації, надання недостовірної інформації та ігнорування (невиконання) висунутих позивачу вимог тощо. З приводу викладеного державним виконавцем складена відповідна заява від 07.04.2015. Також, під час здійснення примусового виконання рішення суду державним виконавцем 07.04.2015 було складено акт у звязку з відсутністю на призначений день та час представника боржника ТОВ «Білоцерківвода».

Як встановлено судом, державним виконавцем внесено подання від 10.04.2015 № 2570 до Білоцерківського МВ ГУ МВС України в Київській області щодо вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності директора ТОВ «Білоцерківвода» ОСОБА_3, за ознаками злочину, передбаченого ст. 382 КК України та ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження». На підставі зазначеного подання державного виконавця, старшим слідчим СВ Білоцерківського МВ (з обслуговуванням м. Біла Церква та Білоцерківського району) ГУ МВС України в Київській області майором міліції ОСОБА_4 16.04.2015 розпочато досудового розслідування, відповідні відомості внесено до ЄРДР за № 12015110030001550 від 16.04.2015.

Згідно зі ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» в разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника юридичну особу від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Судом встановлено, що позивачем повторно не виконано рішення суду, у звязку з чим у відповідності до вимог ст.ст. 75 та 89 Закону України «Про виконавче провадження», на ТОВ «Білоцерківвода» постановою державного виконавця від 27.04.2015 ВП 47015753 накладено штраф в подвійному розмірі, а саме: 1360, 00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що виконавче провадження з примусового виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 було відкрито державним виконавцем 26.03.2015 (постанова про відкриття виконавчого провадження від 26.03.2005 ВП 47015753). Рішення господарського суду має зобовязальний характер, строк для добровільного виконання судового рішення встановлено держаним виконавцем до семи днів. Таким чином, враховуючи приписи ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», термін для добровільного виконання рішення господарського суду сплинув 02.04.2015.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 Закону України «Про виконавче провадження», за порушення вимог цього Закону, невиконання законних вимог державного виконавця юридичними чи посадовими особами, а також за неявку без поважних причин за викликом державного виконавця винні особи несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог ст.ст. 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження» за невиконання у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобовязує боржника виконати певні дії 27.04.2015 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу у подвійному розмірі вісімдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (1360, 00 грн.). Копію постанови направлено на адресу позивача для виконання.

Станом на день розгляду даної справи встановлено, що згідно платіжної вимоги № 268/2/1 від 25.05.2015 з позивача стягнуто кошти в сумі 4 130, 00 грн. на користь РВ ДВС Білоцерківського МРУЮ Київської області за наступними призначеннями платежу: стягнення виконавчого збору з позивача згідно постанови державного виконавця від 07.04.2015 ВП 47015753 та штрафів згідно постанов державного виконавця ВП 47015753 від 08.04.2015 та від 27.04.2015, винесених на підставі наказу Господарського суду Київської області № 911/3750/14 від 24.03.2015.

Відповідно до пункту 6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» (зі змінами та доповненнями), постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі. Виконавчий збір це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її невиконання самостійно, виконується примусово в установленому Законом України «Про виконавче провадження» порядку.

Прийнята державним виконавцем постанова про накладення штрафу на боржника, не виконана самостійно, є підставою для її примусового виконання.

Таким чином, враховуючи, що постанова державного виконавця від 27.04.2015 ВП 47015753 прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та, зокрема, Законом України «Про виконавче провадження», тому вимога позивача (згідно заяви про уточнення позовних вимог від 17.09.2015 вх. № 14724/15) про стягнення з відповідача на користь ТОВ «Білоцерківвода» коштів у сумі 1360, 00 грн. задоволенню не підлягає.

Не зважаючи на письмові вимоги державного виконавця, позивач рішення господарського суду в установлений державним виконавцем строк не виконав, цей факт підтверджується документально. Таким чином, суд дійшов висновку, що державний виконавець правомірно застосував до позивача (боржника) штраф на підставі ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд не приймає до уваги твердження позивача про неналежність йому майна, яке суд присудив передати стягувачу, адже це питання було предметом судового розгляду у справі, що розглядалась господарським судом.

Суд також зазначає, що оскарження судового рішення до суду касаційної інстанції не утворює підстав для зупинення виконавчого провадження, якщо з цього приводу суд не постановив ухвали про зупинення виконавчий дій.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача, враховуючи заяву про уточнення позовних вимог, є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, що пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, тому в цій частині підстави для стягнення з позивача судових витрат на користь відповідача відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС України.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 21 вересня 2015 р.