Постанова № 51677314, 10.09.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2015 року (17:10) м. Київ810/3605/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., за участю секретаря судового засідання Касьянової О.А., представника позивача ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 31.03.2015 № 100250002/2015/000022/2 та від 28.05.2015 № 100250002/2015/000029/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при митному оформленні товару, який ввозився на територію України, позивач визначив його митну вартість за основним методом - за ціною договору (контракту), заявив цей показник у деклараціях митної вартості, до яких додав документи, що її підтверджують згідно з переліком, визначеним Митним кодексом України. Однак, митний пост «Західний» територіального органу Київської митниці Державної фіскальної служби не погодився із заявленою декларантом митною вартістю товару, визначеною за ціною договору (контракту), прийняв рішення про коригування митної вартості товару із застосуванням резервного методу та відмовив у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску товарів.

На думку позивача, рішення органу доходів і зборів про коригування митної вартості товару із застосуванням резервного методу прийнято з порушенням чинного законодавства, оскільки надані при митному оформленні документи в достатній мірі підтверджували правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом.

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких просив суд у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що під час здійснення митного контролю у митного органу виникли сумніви щодо достовірності наданих декларантом до митного оформлення документів, оскільки ці документи не містили всі складові митної вартості, зокрема вартості робіт, повязаних з пакуванням товару та розрахунку суми страхування, внаслідок чого визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за шостим (резервним) методом вважає законним та таким, що відповідає нормам чинного законодавства України. Також, відповідач заперечує проти позиції позивача в частині не проведення з останнім консультацій щодо вибору методу визначення митної вартості, оскільки ТОВ «Фоззі-Фуд» не зверталось до митних органів з вимогою щодо їхнього проведення в письмовому вигляді у звязку з чим такі консультації були проведені шляхом надіслання електронних повідомлень про надання додаткових документів.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням з відміткою про вручення, у судове засідання не зявився, про причини неявки суду не повідомив.

Частиною 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутністю представників відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

19.12.2013 між компанією Dajar Sp.zo.o. (Продавець) та ТОВ «Фоззі-Фуд» (Покупець) був укладений контракт № 082/13, за умовами якого продавець зобовязався продати, а покупець купити непродовольчу продукцію (товар), в асортименті, кількості, по цінам у відповідності до інвойсів, які є невідємною частиною контракту.

Відповідно до п. 2.1 контракту ціни на товар встановлюються в інвойсах на кожну партію товару. Ціна включає в себе вартість продукції, тари, термоусадочної упаковки, маркування, погрузку.

Згідно з п. 2.2 контракту валютою контракту є EURO.

Пунктом 2.3 контракту встановлено, що загальна сума контракту становить: 1 700, 00 Євро (один мільйон сімсот тисяч Євро).

За умовами п. 3.1 контракту передбачено, що всі ціни за даним контрактом, а також умови поставок маються на увазі у відповідності до умов EXW Torun, 87-100, Ceglana 14, Польща, згідно з Incoterms, 2010.

Відповідно до п. 3.3 контракту місцем доставки товару є : Київська міжрегіональна митниця Міністерства доходів та зборів, Митний пост «Західний». Адреса: м. Київ, вул. Велика кільцева дорога, б. 4.

Пунктом 4.2 контракту встановлено, що упакування товару здійснюється відповідно до інвойсу і пакувального листа. Упаковка повинна забезпечувати збереження та якість товару під час транспортування та зберігання.

Згідно з п. 7.1 контракту продавець у відповідності з умовами поставки по контракту не несе відповідальності за транспортування товару до пунктів призначення При цьому продавець зобовязаний підготувати і передати в погоджені строки транспортному агенту покупця товар і забезпечити при поставці наступні документи: інвойс-6 примірників; упаковочний лист 6 примірників; сертифікат якості 1 примірник; сертифікат походження 1 примірник; СМR 3 примірники.

Відповідно до п. 6.1 контракту всі претензії повинні бути оформлені в письмовому вигляді. Датою предявлення претензії вважається дата отримання претензії іншою стороною в письмовому вигляді. Претензії можуть бути направлені по факсу або по електронній пошті з наступним предявленням оригіналу.

Як вбачається з матеріалів справи, у березні 2015 року з метою митного оформлення товару (посуду зі зміцненого скла (склянки для соку Pasabahce Casablanca 269 мл.) в кількості 45 000, 00 шт.) та посуду на ніжці для пиття зі скла, механічного виготовлення (келихи для шампанського Pasabahce Imperial 210 мл., 3 шт.) в кількості 896 наборів), імпортованого ТОВ «Фоззі-Фуд» на підставі вищезазначеного контракту, позивачем до Київської міської митниці ДФС була подана митна декларація № 100250002/2015/054764 від 30.03.2015.

Митна вартість була заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

На підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем було подано митному органу наступні документи згідно переліку, що зазначений у графі 44 МД № 100250002/2015/054764:

-Картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами № 125/2012/0000146 від 30.01.2015;

-Міжнародні автомобільні накладні (CMR) від 25.03.2015;

-Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № КІ-518-15 від 30.03.2015;

-Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 13-16-3 від 30.03.2015;

-Рахунок-фактура (інвойс) № EF0000010/15 від 25.03.2015;

-Пакувальний лист № EF0000010/15 від 25.03.2015;

-Страховий поліс № 4493 від 25.03.2015;

-Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 082/13 від 19.12.2013;

-Інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару від 25.03.2015;

-Інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару від 25.03.2015;

-Інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 25.03.2015;

-Інформація про дотримання вимог законодавства щодо організації збирання, заготівлі та утилізації використаних тари і пакувальних матеріалів від 26.07.01;

-Сертифікат про походження товару загальної форми № PL/MF/AK 0310394 від 25.03.2015.

Розглянувши подані позивачем документи, митним органом не була визнана заявлена позивачем митна вартість товарів.

Зокрема, відповідач посилається на те, що підставою коригування митної вартості товару є:

1) відсутність документальних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

2) позивачем при визначенні митної вартості товару не враховано такої її складової як вартість робіт, повязаних із пакуванням товару.

3) існування розбіжностей в наданому ТОВ «Фоззі-Фуд» інвойсі від 25.03.2015 № EF0000010/15 та зовнішньоекономічному контракті від 19.12.2013 № 082/13 в частині зазначення реквізитів рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, митними органами 01.04.2015 направлено позивачеві електронне повідомлення про необхідність надання наступних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, повязаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається: рахунки про здійснення платежів третіми особами на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються на умовах, визначених договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, повязаних з виконанням умов договору (угоди, контракту); виписки з бухгалтерської документації; інші платіжні документи, що підтверджують вартість товару; страхову документи, у разі здійснення страхування товару; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; банківські документи, що стосуються оцінювання вартості товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартість характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до змісту листа ТОВ «Фоззі-Фуд» вих. № 440 від 31.03.2015 позивачем для підтвердження митної вартості товару було надано відповідачу додаткові документи, а саме: висновок ТПП № Ц-144 від 31.03.2015; договір з перевізником № 6-е від 01.01.2011; копія митної декларації країни відправлення № 15PL432010E0033746 від 25.03.2015.; прайс-лист від 10.09.2014; комерційна пропозиція від 10.10.2014; лист про комерційну таємницю від 26.03.2015.

З пояснень відповідача вбачається, що позивачем не було надано весь перелік додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.

На підставі цього Київською міською митницею ДФС в особі митного поста «Західний» було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 31.03.2015 № 100250002/2015/000022/2, яким митна вартість товару № 1 була збільшена до 17 392, 50 Євро, внаслідок чого позивачу було збільшено суму оплати податків в розмірі 39 884, 69 грн.

Крім того, відповідачем сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 31.03.2015 № 100250002/2015/00046.

Підставами для коригування митної вартості за шостим (резервним) методом, у відповідності до графи 33 оскаржуваного рішення стали: неможливість застосування попередніх методів визначення митної вартості, зокрема, метод 1 не може бути застосовано,

у звязку з відсутністю в документах, які підтверджують числові значення складових митної вартості , на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості. Метод визначення митної вартості товару за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосований, у звязку з відсутністю вартості операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, та прийнятої органом доходів і зборів, з дотримання умов, зазначених в ст. 60 Кодексу. Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосований у звязку з відсутністю ціни, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не повязаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 Кодексу. Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) не застосований у звязку з відсутністю наданої виробником товарів, що оцінюється, або від його імені інформації про їх вартість з дотриманням умов, зазначених в ст. 63 Кодексу. Митна вартість визначена за шостим (резервним) методом з урахуванням раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостей по аналогічним товарам

Також, матеріалами справи встановлено, що у травні 2015 року з метою митного оформлення товару (посуду зі зміцненого скла (склянки для соку Pasabahce Casablanca помаранчеві 269 мл.) в кількості 45 000, 00 шт.), імпортованого ТОВ «Фоззі-Фуд» на підставі вищезазначеного контракту, позивачем до Київської міської митниці ДФС була подана митна декларація № 100250002/2015/056025 від 27.05.2015.

Як вбачається зі змісту вищевказаної митної декларації, митна вартість була заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

На підтвердження заявленої митної вартості позивачем подано митному органу наступні документи згідно переліку, що зазначений у графі 44 МД № 100250002/2015/056025:

-Картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами № 125/2012/0000146 від 30.01.2015;

-Міжнародна автомобільна накладна (CMR) № 454141 від 25.05.2015;

-Некласифікований комерційний документ (Специфікація до інвойсу № EF00000020/15 від 25.05.2015);

-Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 13-16-4 від 27.05.2015;

-Рахунок-фактура (інвойс) № EF00000020/15 від 25.05.2015;

-Пакувальний лист б/н від 25.05.2015;

-Страховий поліс № 4944 від 25.05.2015.

-Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 082/13 від 19.12.2013;

-Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 04.02.2015;

-Інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару від 25.05.2015;

-Інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару від 25.05.2015;

-Інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 25.05.2015;

-Міжнародні автомобільні накладні (CMR) від 25.05.2015;

-Сертифікат про походження товару загальної форми № PL/MF/AK 0312849 від 25.05.2015.

Розглянувши подані позивачем документи, митним органом не була визнана заявлена позивачем митна вартість товарів.

Зокрема, відповідач посилається на те, що підставою коригування митної вартості товару є відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та наявність неточностей та розбіжностей в поданих позивачем документах, а саме:

1)надана позивачем довідка про транспортні витрати № 13-16-4 від 27.05.2015 від ТОВ «ОСОБА_2 Груп», проте виконавцем послуг з транспортування відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної № 454141 є PJC «ATP Atlant (TRANS CAPITAL») ОСОБА_3 Вказана довідка містить інформацію щодо наявності передоплати, як умови платежу щодо виконання договору, проте відсутні платіжні документи, що підтверджують дану умову.

2)позивачем при визначенні митної вартості товару не враховано такої її складової як вартість робіт, повязаних із пакуванням товару.

Матеріали справи свідчать, що 27.05.2014 відповідачем було направлено позивачеві електронне повідомлення про необхідність надання наступних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару: договір (угоду, контракт) із третіми особами, повязаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається: рахунки про здійснення платежів третіми особами на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються на умовах, визначених договором (угодою, контрактом); рахунки на оплату комісійних, посередницьких послуг, повязаних з виконанням умов договору (угоди, контракту); виписки з бухгалтерської документації; інші платіжні документи, що підтверджують вартість товару; страхову документи, у разі здійснення страхування товару; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; банківські документи, що стосуються оцінювання вартості товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартість характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про варітьсь товару або сировини; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до змісту листа ТОВ «Фоззі-Фуд» вих. № 888 від 28.05.2015, позивачем для підтвердження митної вартості товару було надано відповідачу додаткові документи, а саме: експертний висновок ТТП № Ц-274 від 28.05.2015; комерційна пропозиція № б/н від 10.10.2014; прайс-лист б/н від 10.09.2014; заявка про перевезення № 13-16-4 від 22.05.2015; договір перевезення № 258 від 21.03.2012; генеральний договір добровільного страхування вантажів № 101014611 від 06.12.2013; копія митної декларації країни відправлення № 15PL432010Е0061393 від 25.05.2015 та повідомлено про неможливість надання інших документів.

Проте, як вбачається з пояснень представника відповідача, надані на вимогу митниці додаткові документи також не підтвердили заявлену митну вартість товару, оскільки позивачем не було надано весь перелік додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.

На підставі цього Київською міською митницею ДФС в особі митного поста «Західний» було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 28.05.2015 № 100250002/2015/000029/2, яким збільшено суму оплати податків та зборів в розмірі 35 719, 60 грн.Як вбачається зі змісту вищевказаного рішення, підставами для коригування митної вартості за шостим (резервним) методом, у відповідності до графи 33 оскаржуваного рішення стали: неможливість застосування попередніх методів визначення митної вартості, зокрема, метод 1 не може бути застосовано, у звязку з відсутністю в документах, які підтверджують числові значення складових митної вартості , на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості. Метод визначення митної вартості товару за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосований, у звязку з відсутністю вартості операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, та прийнятої органом доході і зборів , з дотримання умов, зазначених в ст. 60 Кодексу. Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосований у звязку з відсутністю ціни, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не повязаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 Кодексу. Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) не застосований у звязку з відсутністю наданої виробником товарів, що оцінюється, або від його імені інформації про їх вартість з дотриманням умов, зазначених в ст. 63 Кодексу. Митна вартість визначена за шостим (резервним) методом з урахуванням раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях по аналогічним товарам.

Не погоджуючись із спірними рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із положеннями статей 49 і 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Відповідно до частини першої статті 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 цієї статті обумовлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Вказані норми кореспондуються з п. 2 ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України, яким передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Така правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного суду України від 31.03.2015 у справах № 21-127а15 та № 21-53а15 (номери рішень в Єдиному державному реєстрі 43831987, 43801781), яка підлягає обовязковому врахуванню на підставі положень ч. 2 ст. 161 та ст. 244-2 КАС України.

Проте, суд вважає, що аналіз наданих позивачем при розмитненні товару документів не мав викликати у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності обчислення позивачем митної вартості імпортованого товару, оскільки документи мали оцінюватися в сукупності.

Суд не приймає до уваги позицію відповідача в частині визнання однією із основних підстав для корегування митної вартої товару неврахування позивачем під час визначення митної вартості товару всіх її складових, зокрема, неврахуванням вартості робіт, які повязані з пакуванням товару, у звязку з наступним.

Відповідно до п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням.

Як зазначено вище, п. 2.1 контракту № 082/13 від 19.12.2013 встановлено, що ціна на товар включає в себе вартість продукції, тари, термоусадочної упаковки, маркування, погрузку, що свідчить про відсутність підстав для врахування позивачем під час визначення митної вартості товару окремо вартості робіт з упакування товару.

Відповідно до п. 4.2 контракту товари запаковуються відповідно до інвойсу і пакувального листа. Упаковка повинна забезпечувати збереження та якість товару під час транспортування та зберігання.

Також, відповідач в рішенні про коригування митної вартості № 100250002/2015/000029/2 від 28.05.2015 зазначив про існування розбіжностей в частині визначення виконавця послуг з транспортного перевезення, зокрема, в довідці про транспортні витрати № 13-16-4 від 27.05.2015 вказано отримувачем коштів ТОВ «ОСОБА_2 Груп», а у відповідності до міжнародної товарно-транспортної накладної № 454141 виконавцем є PJC «ATP Atlant (TRANS CAPITAL») ОСОБА_3 Окрім того, відсутні документи, що підтверджують транспортні передоплати, з приводу чого суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.03.2012 між ТОВ «Фоззі-Фуд» (Замовник) та ТОВ «ОСОБА_2 Груп» (Виконавець) було укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажу автомобільним транспортом в міжнародному сполученні і транспортно-експедиційного обслуговування, за умовами якого виконавець зобовязався надати замовнику послуги по плануванню, організації перевезень та транспортно-експедиційному обслуговуванню вантажів, як в міжнародному сполученні, так і на території України.

Відповідно до п. 4.1.5 виконавець має право при необхідності, за дорученням і за рахунок коштів замовника, залучати транспортні засоби від свого імені, а також здійснювати інші юридично значимі дії у відносинах з третіми особами: охоронцями, страховиками, митними брокерами та іншими підприємствами, послуги (роботи) яких необхідні для належного виконання доручень замовника з транспортування вантажів.

Виконавець має право заключати договори з транспортними та іншими організаціями для виконання обовязків за даними договором та здійснювати розрахунки з транспортними та іншими організаціями для виконання своїх зобовязань за договором (п. 4.1.6 договору).

Отже, матеріалами справи встановлено, що ТОВ «ОСОБА_2 Груп», з метою виконання договірних зобовязань з надання позивачу послуг з транспортного перевезення, було залучено іншого субєкта господарювання, PJC «ATP Atlant (TRANS CAPITAL»), який безпосередньо здійснював перевезення вантажу ТОВ «Фоззі-Фуд», що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною № 454141 від 27.05.2015 та свідчить про відсутність розбіжностей, про які було зазначено відповідачем.

При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно з міжнародною товарно-транспортною накладною №454141 товар перевозився транспортними засобами з державними реєстраційними знаками АА0926НА/АА6256ХТ, інформація про які міститься в заявці на перевезення вантажів №13-16-4 від 22.05.2015 та довідці про транспортні витрати №13-16-4 від 27.05.2015. Зміст вказаних документів, в свою чергу, мав бути обовязково проаналізований працівником відповідача при митному оформленні задля запобігання виникнення будь-яких сумнівів у визначеній позивачем митній вартості товарів.

Крім того, як вбачається з письмових заперечень позивача, останній зазначає про те, що підставою для винесення вищевказаних рішень з коригування митної вартої є також і те, що позивачем не надано під час митного оформлення товару договір про страхування вантажу, який був укладений з ПрАТ «Страхова компанія «Граве Україна», що в свою чергу, унеможливлює здійснення перевірки достовірності визначення страхових сум, які зазначені в страхових полісах № 4493 від 25.03.2015 та № 4494 від 25.05.2015.

Суд звертає увагу, що у відповідності до абз. 3 ст. 18 Закону України «Про страхування» від 7 березня 1996 року N 86/96-ВР факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування, що в свою чергу свідчить про те, що вищевказані страхові поліси є належними документами, які підтверджують розміри страхової премії, страхової суми та тарифів.

До того ж, зазначені у полісах № 4493 від 25.03.2015 та №4944 від 25.05.2015 страхові суми (546959 грн. та 465885 грн. відповідно) є більшою за 110% митної вартості імпортованих товарів, навіть за визначеним відповідачем резервним методом.

Щодо посилань відповідача в рішенні про коригування митної вартості товарів № 100250002/2015/000022/2 від 31.03.2015 про зазначення різних реквізитів рахунку для оплати

в інвойсі від 25.03.2015 № EF0000010/15 та в зовнішньоекономічному контракті від 19.12.2013 № 082/13, суд не приймає до уваги дане твердження, оскільки такі доводи відповідача не підтвердженні матеріалами справи.

Крім того, суд зазначає, що зазначені в контракті банківські реквізити постачальника є загальною інформацією про сторін договору, а не реквізитами для оплати вартості товару, які зазначаються безпосередньо в інвойсі, що відповідає пунктам 2.1, 7.1, 8.1 контракту.

За таких обставин, суд вважає, що підстав для витребування у ТОВ «Фоззі-Фуд» додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 МК України, для підтвердження митної вартості імпортованого товару у відповідача не було.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із статтею 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Як встановлено судом, позивач надав відповідачу повний пакет документів для визначення митної вартості товару за ціною договору та проведення розмитнення, а тому твердження відповідача що у наданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження митної вартості містяться розбіжності є неправомірним та необґрунтованим.

З аналізу частини першої та другої ст. 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Основними документами, які підтверджують митну вартість товару є: зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018--IV «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Всі необхідні документи, які підтверджують задекларовану позивачем митну вартість товару, були надані відповідачу, зокрема: картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами № 125/2012/0000146 від 30.01.2015; міжнародна автомобільна накладна (CMR) № 454141 від 25.05.2015; некласифікований комерційний документ (Специфікація до інвойсу № EF00000020/15 від 25.05.2015); документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 13-16-4 від 27.05.2015; рахунок-фактура (інвойс) № EF00000020/15 від 25.05.2015; пакувальний лист б/н від 25.05.2015; страховий поліс № 4944 від 25.05.2015; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № КІ-518-15 від 30.03.2015; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 13-16-3 від 30.03.2015; рахунок-фактура (інвойс) № EF0000010/15 від 25.03.2015; пакувальний лист № EF0000010/15 від 25.03.2015;страховий поліс № 4493 від 25.03.2015; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 082/13 від 19.12.2013; інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару від 25.03.2015; інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару від 25.03.2015; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 25.03.2015; міжнародні автомобільні накладні від 25.05.2015 (CMR); інформація про дотримання вимог законодавства щодо організації збирання, заготівлі та утилізації використаних тари і пакувальних матеріалів від 26.07.01; сертифікат про походження товару загальної форми № PL/MF/AK 0310394 від 25.03.2015;інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару від 25.03.2015; інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару від 25.03.2015; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 25.03.2015; міжнародні автомобільні накладні від 25.05.2015 (CMR); інформація про дотримання вимог законодавства щодо організації збирання, заготівлі та утилізації використаних тари і пакувальних матеріалів від 26.07.01; сертифікат про походження товару загальної форми № PL/MF/AK 0310394 від 25.03.2015.

Крім того, ціна розмитнюваного товару, яка була задекларована позивачем підтверджується висновками Київської обласної (регіональної) торговельно-промислової палати № Ц-44 від 31.03.2015 та № Ц-274 від 28.05.2015

Суд ставиться критично до позиції відповідача в частині неврахування останнім вищевказаних висновків при вирішенні питання про визначення митної вартості товару, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України.

Як вбачається зі змісту відповідних експертних висновків, контрактна вартість товару (посуду для пиття із зміцненого скла), виробництва «Pasabahce CAM SAN, VE TIC.A.S Turkey» (Туреччина), що возиться в Україну згідно контракту № 082/13 від 19.12.2013, з урахуванням ціни партії, форми оплати та поставки, є обґрунтованою, відповідає ціноутворюючим факторам ринку та на дату експертизи становила 0,28 Євро за 1 одиницю товару.

З викладеного вище вбачається, що зауваження відповідача, про те, що експертний висновок не враховує аналіз цін виробників аналогічної продукції на ринку, не відповідають дійсності, оскільки Київська обласна торговельно-промислова палата провела аналіз цін аналогічної продукції на ринку, що безпосередньо відображено у висновках № Ц-274 від 28.05.2015 та № Ц-144 від 31.03.2015.

Отже, ТОВ «Фоззі-Фуд» для підтвердження митного оформлення товару було подано усі документи, які підтверджують вартість товару та усі складові митної вартості.

За таких обставин суд вважає, що у митного органу не було підстав для коригування митної вартості товарів у звязку з наявністю розбіжностей у поданих позивачем документах, які призвели до виникнення сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості.

Окрім того, суд звертає увагу, що відповідачем у справі не було ніяким чином доведено проведення дій щодо можливості застосування інших методів визначення митної вартості товару, окрім резервного.

Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Системний аналіз зазначених норм приводить суд до висновку, що до прийняття рішення про застосування шостого методу, відповідач повинен був провести консультації та інші дії в межах своїх повноважень (зокрема по отриманню документів та відомостей) щодо можливості застосування кожного з 2 по 5 методів, та результатами яких така можливість була б обґрунтовано виключена.

Натомість оскаржувані рішення містять формальну відсилку про неможливість застосування 2 5 методів визначення митної вартості через відсутність відомостей та без вказівки на вчинені дії щодо цих методів і зокрема на дії по отриманню необхідних відомостей.

За таких умов суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення, які опосередковують застосування шостого (резервного) методу визначення митної вартості, - є необґрунтованими, а тому є такими, що підлягають скасуванню.

При цьому, суд звертає на те, що спірні рішення були прийняті Митним постом «Західний», який, згідно зі статтею 547 Митного кодексу України, входить до складу Київської міської митниці ДФС як відокремлений структурний підрозділ, у звязку з чим резолютивна частина постанови має містити висновок про визнання протиправними та скасування рішень Київської міської митниці ДФС в особі її структурного підрозділу митного поста «Західний».

Так, відповідно до частини 2 статті 162 КАС України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, сплачений позивачем судовий збір в сумі 182 грн. 70 коп. підлягає стягненню на його користь з Київської міської митниці Державної фіскальної служби.

У судовому засіданні 10.09.2015 були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Повний текст постанови складений та підписаний 15.09.2015.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби в особі митного посту «Західний» від 31.03.2015 № 100250002/2015/000022/2 від 28.05.2015 № 100250002/2015/000029/2.

3.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Промислова, будинок 5, ідентифікаційний код 32294926) судовий збір в сумі 182 (сто вісімдесят дві) гривні 70 копійок за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень Київської міської митниці Державної фіскальної служби (03680, місто Київ, бульвар Івана Лепсе, будинок 8 А, ідентифікаційний код 39422888).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.