Постанова № 51677173, 19.08.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2015 року 17 год. 10 хв. Справа № 808/244/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сіпаки А.В.

при секретарі Рибакової М.В.

за участю:

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «БОСАЛ-ЗАЗ»

до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області

про скасування податкових повідомлень рішень

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулось до суду з позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області від 11.07.2014 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 від 07.10.2014 в частині збільшення суми грошового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 246735 грн. 25 коп., з яких 206619 грн. 00 коп. основний платіж та 40116 грн. 25 коп. штрафна санкція.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили позов задовольнити з наступних підстав. В порушення вимог п. 138.4. і п. 138.8. ст. 138, п.п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України ТОВ з іноземними інвестиціями «БОСАЛ-ЗАЗ» завищені витрати в результаті віднесення до складу собівартості реалізованої продукції амортизацію обладнання, яке в періоді проведення перевірки не використовувалось в господарській діяльності підприємства, а облік собівартості продукції виготовленої на якому в періоді, що перевірявся, посадовими особами підприємства до перевірки не наданий, всього на суму 533 584 грн.

Цей висновок зроблений на підставі припущення про те, що обладнання, а саме прес гідравлічний Comessa PHM 630 (інв. №М0021) та прес гідравлічний Fritz Muller ZЕ400 (інв. №М0022), введені в експлуатацію 30.12.2011 року, є обладнанням для виробництва штампувальних бачків, яке в періоді проведення перевірки у виробництві не використовувалось. Відповідно, на думку контролюючого органу, амортизація зазначеного обладнання здійснена з помилками, не повинна враховуватись під час встановлення собівартості виробленої продукції. Цей висновок не відповідає дійсності, оскільки зазначене обладнання постійно використовується у виробництві продукції ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ».

Крім того, це обладнання використовується не тільки у виробництві штампувальних бачків, а й інших комплектуючих, з яких складається кінцевий виріб - вихлопна система автомобілю, в тому числі конусів нейтралізаторів.

Зазначені обставини підтверджуються технічними паспортами на зазначені преси гідравлічні та технічними процесами (комплект документів на технологічний процес холодної штамповки).

На порушення пп. 14.1.27. п. 14.1. ст. 14, п. 138.2., п. 138.6., п. 138.8. ст. 138 Податкового кодексу України ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ» до складу собівартості придбаних та реалізованих товарів за період з 01.04.2011 по 31.12.2013 року включено вартість товару, витрати на придбання яких підприємством не понесені, оскільки отримані безкоштовно у вигляді виявлених лишків товару, що призвело до завищення витрат за перевіряємий період на загальну суму 805 395 грн. Однак, надлишки, утворені внаслідок понаднормативного використання сировини, також отримані за кошти підприємства. Тобто вони не є безкоштовно отриманими. Таким чином, ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ» правильно включено до операційних витрат вартість надлишків, правильно сформовано за рахунок витрат, здійснюваних платником податку для провадження господарської діяльності платника податку собівартість товарів. Просять позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечили, суду пояснили, що до перевірки наданий розрахунок амортизації основних засобів, відповідно до якого на зазначені об'єкти в періоді що перевірявся в бухгалтерському обліку нарахована амортизація, яка в повному обсязі включена до складу собівартості реалізованої продукції на загальну суму 533583,67 гривень (стр.24 акту перевірки).

Крім того, до перевірки наданий звіт «Про випуск продукції за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року», відповідно до якого, в зазначеному періоді, на вищезазначеному обладнанні були виготовлені корпуси глушників задніх в кількості 3 953 шт., собівартість яких складає 696 280,89 гривень.

Відповідно первинних документів, а саме ВМД та даних підприємства, в періоді з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, реалізовані корпуси глушників задніх в кількості 3 868 шт., та отримано доходу від реалізації 764 061,06 грн.,

В той же час, облік витрат, пов'язаних з виробництвом продукції на зазначеному обладнанні посадовими особами підприємства до перевірки не наданий.

Довідково надана інформація щодо собівартості виготовлених глушників задніх у сумі 696 280,89 грн., не підтверджена калькуляціями.

До складу собівартості, окрім амортизаційних нарахувань входить вартість сировини, витрати на заробітну плату робітників виробництва та внески на соціальні заходи, розподілені загальновиробничі витрати тощо.

Перевіркою встановлено, на порушення пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 р. І, п. 138.2, п. 138.6, п. 138.8 ст. 138 р. III Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), ТОВ з іноземними інвестиціями «БОСАЛ-ЗАЗ» до складу собівартості придбаних та реалізованих товарів за період з 01.04.2011 по 31.12.2013 р. включено вартість товару, витрати на придбання яких підприємством не понесені, оскільки отримані безкоштовно у вигляді виявлених лишків товару, що призвело до завищення витрат за перевіряє мий період на загальну суму 805 395 грн., а саме: 2-4 квартали 2011 р. - 377 392грн., 2012 рік - 344 539 грн., 2013 рік - 83 464 грн.

Вважають, що лишки підприємства оприбутковані у перевіряємому періоді з 01.04.2011 по 31.12.2013 у сумі 805394,81 грн., які призвели до збільшення активів підприємства вважаються безоплатно отриманими та самостійно відображені підприємством у складі інших доходів рядку 03 та доходів, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування по рядку 01 Податкових декларацій з податку на прибуток відповідних періодів. Просять в задоволенні позову відмовити.

Проаналізувавши досліджені докази в сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з висновків акту Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області від 19.06.2014 року за № 552/2201/33985999 "Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «БОСАЛ-ЗАЗ», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, перевіркою встановлено порушення підприємством:

- п.п. 14.1.27, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2, п. 138.4, п. 138.6, п. 138.8 ст. 138, п.п. 138.8.5 п. 138.8, п.п. 138.10.4, п. 138.11 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.п. 145.1.2, п.п. 145.1.3, п.п. 145.1.4 п. 145.1 ст. 145 Податкового кодексу України, врезультаті чого занижено податок на прибуток у розмірі 444823 грн.;

- п. 2 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, врезультаті чого занижено авансові внески з податку на прибуток за січень-лютий 2013 року на загальну суму 111408 грн.;

- п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму авансових внесків з податку на прибуток, що підлягають сплаті у березні-грудні 2013 року на загальну суму 109010 грн., у сучні-лютому 2014 року на загальну суму 21802 грн., у березні-грудні 2014 року на загальну суму 189340 грн. та у січні-лютому 2015 року на загальну суму 37868 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення, якими ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ»:

- № НОМЕР_1 збільшено суму грошового зобовязання за платежем авансові внески з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів у сумі 25806,25 грн.;

- № НОМЕР_2 зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 287874 грн.;

- № НОМЕР_3 зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 46399 грн.;

- № НОМЕР_4 збільшенно суму грошового зобовязання за платежем податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів у сумі 496001,25 грн.

Суд вважає вказане податкові повідомлення-рішення протиправними, виходячи з наступного.

Згідно пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілом власником).

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що господарська діяльність це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, інших витрат, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно із абз. 1 пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку та витрати банківських установ.

Пунктом 138.8 статті 138 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Таким чином, амортизаційні відрахування на нематеріальні активи є елементом собівартості наданих підприємством послуг та враховуються при обрахунку витрат, що мають значення для визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств, за умови їх безпосередньої пов'язаності з таким наданням послуг.

Відповідно до пп. 14.1.3 п. 14.1 ст. 1 Податкового кодексу України, амортизацією є систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Згідно із пп. 145.1.2 п. 145.2 ст. 145 Податкового кодексу України нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється наказом по підприємству при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс).

Відповідно до п.п. 145.1.3 п. 145 ст. 145 Податкового кодексу України при визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід ураховувати: очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності; фізичний та моральний знос, що передбачається; правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори.

Підпунктом 145.1.5 п. 145.1 ст. 145 Податкового кодексу України визначено, що амортизація основних засобів нараховується із застосуванням таких методів: 1) прямолінійного, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів; 2) зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість; 3) прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється відповідно до строку корисного використання об'єкта і подвоюється. Метод прискореного зменшення залишкової вартості застосовується лише при нарахуванні амортизації до об'єктів основних засобів, що входять до груп 4 (машини та обладнання) та 5 (транспортні засоби); 4) кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання; 5) виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів.

Підпунктом 145.1.9 пункту 145.1 статті 145 Податкового кодексу України передбачено, що нарахування амортизації в цілях оподаткування здійснюється підприємством за методом, визначеним наказом про облікову політику з метою складання фінансової звітності.

Отже, визначальними для нарахування амортизації на вартість нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з наданням послуг, є строк їх корисного використання та метод, які встановлюються підприємством у відповідних наказах.

Судом встановлено, що на пресі гідравлічному Comessa PHM 630 (інв. №М0021) та пресі гідравлічному Fritz Muller ZЕ400 (інв. №М0022), введених в експлуатацію 30.12.2011 року, було виготовлено корпуси глушників задніх в кількості 3953 шт. та в період з 01.01.2011 по 31.12.2013 реалізовано корпуси глушників задніх в кількості 3868 шт. та отримано відповідний дохід.

Суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що, як зазначено в акті перевірки, в періоді проведення перевірки дане обладнання не використовувалось в господарській діяльності підприємства, оскільки дане твердження спростовується наявним в матеріалах справи технічним висновком, відповідно до висновків якого на обладнанні ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ», а саме пресах гідравлічних Comessa PHM 630 (інв. №М0021) та Fritz Muller ZЕ400 (інв. №М0022) технічно можливим є встановлення штампів 9751-006Б, 9746-002Б та виготовлення на них деталей ZAZ0801.123, ZAZ0801.126, ZAZ0801.127 (конусів нейтралізаторів). Обладнання товариства, а саме преси гідравлічні Comessa PHM 630 (інв. №М0021) та Fritz Muller ZЕ400 (інв. №М0022) та штампи 9751-006Б, 9746-002Б дозволяють отримати деталі ZAZ0801.123, ZAZ0801.126, ZAZ0801.127 у відповідності до вимог, зазначених у кресленнях. На обладнанні підприємства, а саме пресах гідравлічних Comessa PHM 630 (інв. №М0021) та Fritz Muller ZЕ400 (інв. №М0022) технічно можливим є виготовлення інших деталей, які мають виготовлятися на гідравлічному обладнанні даного типу: з низькою швидкістю переміщення рухомих частин, з регульованим зусиллям притискування та робочим зусиллям до 630 тонносил та 400 тонносил відповідно.

На підтвердження виготовлення деталей позивачем до суду було надано Комплект документів на технологічний процес холодної штамповки, затверджений генеральним директором підприємства.

Таким чином суд вважає, що позивачем правомірно було віднесено до складу собівартості реалізованої продукції, амортизацію обладнання, а саме гідравлічних пресів Comessa PHM 630 (інв. №М0021) та Fritz Muller ZЕ400 (інв. №М0022).

Крім того, в Акті перевірки зазначено, що позивачем до складу собівартості придбаних та реалізованих товарів за період з 01.04.2011 по 31.12.2013 включено вартість товару, витрати на придбання яких підприємством не понесені, оскільки отримані безкоштовно у вигляді виявлених лишків товару.

Судом встановлено, що позивачем було придбано товар відповідно до контрактів № BZ-68 від 13.03.2009 та № 101- BZ від 09.11.2009, а саме проский прокат (листова сталь) в рулонах, електрозварювальні труби, кронштейни. Придбання та оприбуткування даних товарів підтверджується гаявними в матеріалах справи первинними документами та відповідачем не заперечується.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ» на підставі наказу від 12.10.2011 № 141 «Про прведення річної інвентаризації» в цілях визначення фактичної наявності товарно-матеріальних цінностей (активів) на складах і у виробництві, використання яких, як очікується, принесе економічні вигоди; виявлення обємів незавершеного виробництва, а також для бухгалтерського обліку, забезпечення достовірності статей балансу; надання повній, правдивій і обєктивній інформації про фінансове положення, рух грошових коштів, правильність віддзеркалення результатів діяльності підприємства в 2011 році, проведена інвентаризація станом на 01.11.2011. За результатами проведеної річної інвентаризації за 2011 рік складено протокол № 2 «Засідання інвентаризаційної комісії від 30.11.2011», в якому зазначено, що оприбутковано лишків на суму 377392,30 грн.

ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ» на підставі наказу від 01.11.2012 № 182 «Про прведення річної інвентаризації» в цілях визначення фактичної наявності товарно-матеріальних цінностей (активів) на складах і у виробництві, використання яких, як очікується, принесе економічні вигоди; виявлення обємів незавершеного виробництва, а також для бухгалтерського обліку, забезпечення достовірності статей балансу; надання повній, правдивій і обєктивній інформації про фінансове положення, рух грошових коштів, правильність віддзеркалення результатів діяльності підприємства в 2012 році, проведена інвентаризація станом на 01.11.2012. За результатами проведеної річної інвентаризації за 2011 рік складено протокол № 2 «Засідання інвентаризаційної комісії від 30.11.2012», в якому зазначено, що оприбутковано лишків на суму 344539,27 грн.

ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ» на підставі наказу від 17.10.2011 № 156 «Про прведення річної інвентаризації» в цілях визначення фактичної наявності товарно-матеріальних цінностей (активів) на складах і у виробництві, використання яких, як очікується, принесе економічні вигоди; виявлення обємів незавершеного виробництва, а також для бухгалтерського обліку, забезпечення достовірності статей балансу; надання повній, правдивій і обєктивній інформації про фінансове положення, рух грошових коштів, правильність віддзеркалення результатів діяльності підприємства в 2013 році, проведена інвентаризація станом на 01.11.2011. За результатами проведеної річної інвентаризації за 2013 рік складено протокол № 1 «Засідання інвентаризаційної комісії від 29.11.2013», в якому зазначено, що оприбутковано лишків на суму 83463,24 грн.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться: а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу; ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; е) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна; ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; з) інші витрати, передбачені цим розділом.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п. 138.2 ст. 138 ПК України).

Згідно положень пп. пп. 139.1.1, 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності; витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Однак, як встановлено в судовому порядку з підтвердженням матеріалів справи, отримані відповідно до контрактів товари безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача та підтверджені належним чином складеними первинними документами.

Відповідно до пункту 14.1.13 статті 14 Податкового Кодексу України безоплатно надані товари, роботи, послуги:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею;

Таким чином, зі змісту наведеної норми матеріального права вбачається, що безоплатні надані товари характеризується такими визначальними ознаками як, по-перше: товари передається платнику податків у власність, по-друге: передача товарів платнику податків не передбачає можливості виплати компенсації чи повернення таких коштів.

Встановлені обставини справи, свідчать про те, що позивачу передавались товари на платній основі, що обумовлено укладеними контрактами. Оскільки, під час проведення перевірки податковим органом не було встановлено інших умов поставки товарів, які податковий орган вважає безоплатно наданими, то суд вважає необґрунтованими висновки податкового органу.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 11.07.2014 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 та податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_4 від 07.10.2014 в частині збільшення суми грошового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 246735 грн. 25 коп., з яких 206619 грн. 00 коп. основний платіж та 40116 грн. 25 коп. штрафна санкція, прийняті протиправно, у звязку з чим позовні вимоги про їх скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, 186 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення, винесені Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області від 11.07.2014 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3.

Скасувати податкове повідомлення-рішення, винесене Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області № НОМЕР_4 від 07.10.2014 в частині збільшення суми грошового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 246735 грн. 25 коп., з яких 206619 грн. 00 коп. основний платіж та 40116 грн. 25 коп. штрафна санкція.

Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «БОСАЛ-ЗАЗ» (ЄДРПОУ 33985999) суму судового збору у розмірі 487 грн. 20 коп. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.В. Сіпака