Постанова № 51677009, 17.09.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2015 року ( о 09 год. 40 хв.)

Справа № 2а-9862/10/0870

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря судового засідання Лялько Ю.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобітрансбуд»

про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2010 року Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі – ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду (далі – суд) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобітрансбуд» (далі – ТОВ «Мобітрансбуд», відповідач), в якому просить стягнути з відповідача податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 82 738,32 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-III (чинний на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2181-ІІІ) та зазначає, що відповідач за даними карток особових рахунків має податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 82 738,32 грн., який виник у зв’язку з несплатою штрафних санкцій, визначених податковим повідомленням-рішенням від 16.02.2010 №0000072305/0, яке прийнято на підставі Акту перевірки від 28.12.2009 №235/23-509/34748907. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте боргу у добровільному порядку відповідачем не сплачено. На час розгляду справи у суді заборгованість відповідачем не погашена, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача вказану суму заборгованості.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, проте 17.09.2015 надав суду клопотання (вх. №40864) про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явилася, про причини неприбуття суд не повідомив, про час та дату судового засідання повідомлявся належним чином. Заперечення на адресу суду від відповідача не надходили.

Рекомендоване поштове відправлення, яке містило ухвалу про зупинення провадження у справі та повістку про виклик до суду, надсилалось відповідачу за його місцезнаходженням, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, було повернуто до суду із відміткою відділення поштового зв’язку «за закінченням терміну зберігання», а відтак на підставі ст.ст. 33, 167 КАС України вважається таким, що було вручено відповідачу.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі сторін, за наявними у справі матеріалами.

У зв’язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ «Мобітрансбуд» (ідентифікаційний код 34748907) зареєстроване як юридична особа 22.11.2006 виконавчим комітетом Запорізької міської ради.

В період з 16.12.2009 по 28.12.2009 фахівцями ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Мобітрансбуд» з питань дотримання вимог Закону України «Про податок на додану вартість» при формуванні податкового кредиту за травень 2009 року, при здійсненні фінансово – господарських операцій з ТОВ «Пром – Постач» (код ЄДРПОУ 36065062), за результатами якої складено акт перевірки від 28.12.2009 №235/23-509/34748907.

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення пп.1.7 ст.1, пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 04.03.1997 №168/97-ВР (далі – Закон України від 03.04.1997 №168/97-ВР), в результаті чого підприємством позивача занижено податок на додану вартість за травень 2009 року на суму 177 554 грн.

На підставі матеріалів перевірки ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя було прийняте податкове повідомлення - рішення №0000072305/1/2524 від 16.02.2010, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі на загальну суму 266 331 грн., у тому числі – 177 554 грн. за основним платежем та 88 777 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з прийнятими рішеннями ТОВ «Мобітрансбуд» звернулось до суду з позовом. Проте, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.04.2014 у справі № 2а-10695/10/0870 у задоволенні позову ТОВ «Мобітрансбуд» до ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень – рішень від 16.01.2010 №0000072305/0, від 16.02.2010 №0000072305/1/2524 відмовлено. Указана постанова набрала законної сили 02.07.2014, про що свідчить відповідна відмітка, на долученій до матеріалів справі копії рішення.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно ст. 6 Закону №2181-ІІІ, відповідачу були направлені перша податкова вимога №1/277 від 24.02.2010 та друга податкова вимога №2/521 від 26.04.2010, які направлені на адресу відповідача поштою та вручені його уповноважено представнику відповідно 25.03.2010 та 05.05.2010, що підтверджується копіями рекомендованих поштових відправлень.

Крім того, 03.06.2010 позивачем прийняте рішення №147 про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів.

Зважаючи на несплату у добровільному порядку відповідачем вказаної податкової заборгованості ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя звернулась до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III, що був спеціальним законом з питань оподаткування, чинний на час виникнення спірних відносин регулювався порядок адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів) під час виникнення боргу, установлював порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків.

За приписами абз. «б» пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону №2181-ІІІ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо, зокрема, дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно пп.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону №2181-ІІІ, податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов’язання або прийняв інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ «Мобітрансбуд» до Запорізького окружного адміністративного суду було оскаржено податкове повідомлення-рішення, яким відповідачу нараховано суму штрафних санкцій з податку на додану вартість, проте постановою суду від 02.04.2014 у справі № 2а-10695/10/08700, яка набрала законної сили 02.07.2014, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін (ч.2 ст.255 КАС України).

Із матеріалів справи вбачається, що правомірність та обґрунтованість винесення позивачем рішення, яким відповідачу нараховано, зокрема, податкове зобов’язання зі сплати штрафних санкцій у сумі 88 777,00 грн., була предметом дослідження в іншій адміністративній справі, та встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Відповідно до пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону №2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки визначені цим законом визнається сумою податкового боргу платника податків.

У відповідності до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» від 23.12.2010 р. № 2857-VI, встановлено, що податки і збори, які справлялися до 1 січня 2011 року, суми податкового боргу з урахуванням штрафних санкцій та пені, що обліковувалися станом на 31 грудня 2010 року, і суми, донараховані за актами перевірок, за цими податками і зборами /обов’язковими платежами/, сплачуються платниками податку у порядку, встановленому Податковим Кодексом України.

Відповідно до п.1 Прикінцевих положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI він набрав чинності з 1 січня 2011 року.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено обов’язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пп. 14.1.175. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Із облікової картки платника податків ТОВ «Мобітрансбуд» за платежем податок на додану вартість судом встановлено, що на час розгляду справи у суді відповідач має податковий борг перед бюджетом із вказаного податку в розмір 873 449,74 грн., із яких у даному провадженні заявлено до стягнення 82 738,32 грн.

Згідно з пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

За змістом п. п. 95.1 – 95.4 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На момент розгляду справи в суді сума податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 82 738,32 грн. відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена, доказів протилежного відповідач суду не надав. Проти позову відповідач не заперечив, доводи позивача не спростував.

Згідно ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобітрансбуд» (ідентифікаційний код 34748907) на користь Державного бюджету Орджонікідзевського району м. Запоріжжя (код отримувача 34677145, р/р 33215812700007, код платежу 14010100, ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015) податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 82 738,32 грн. (вісімдесят дві тисячі сімсот тридцять вісім грн. 32 коп.) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Батрак