Постанова № 51676869, 23.09.2015, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2015 року м.Житомир справа № 806/3433/15

час прийняття: 13 год. 00 хв. категорія 8.3.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Нагірняк М.Ф.,

секретар судового засідання Недашківська Н.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1 ,

представники відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гренада 2010" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.06.2015 р. №0000542201, №0000532201,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гренада 2010" звернулося з позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.06.2015 р. №0000542201, №0000532201.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі і зазначила, що Відповідачем була призначена та проведена позапланова виїзна перевірка підприємства з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства у взаємовідносинах з ТОВ "Капітал Х" за період з 01.03.2015року по 31.03.2015року. За результатами такої перевірки, на думку представника Позивача, уповноважені особи податкового органу безпідставно прийшли до висновку про нікчемність господарських операцій Позивача з ТОВ "Капітал Х" щодо придбання нафтопродуктів. Вказані господарські операції, як зазначила представник Позивача, мали реальний характер і підтверджуються всіма необхідними документами, що стало підставою для врахування їх при визначенні об'єкта оподаткування податком на додану вартість.

Представники Відповідача, Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, проти позову заперечили і пояснили, що дійсно в період з 19.05.2015року по 25.05.2015року уповноваженими посадовими особами інспекції була проведена позапланова виїзна перевірка Позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства у взаємовідносинах з ТОВ "Капітал Х" за період з 01.03.2015року по 31.03.2015року. За результатами такої перевірки було встановлено, що господарські операції Позивача з ТОВ "Капітал Х" щодо придбання нафтопродуктів не мають реального товарного характеру, не підтверджуються відповідними документами бухгалтерського та податкового обліку. Надані документи містять ознаки дефектності і оформлені з метою на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Вказані документи, на думку представників Відповідача, можуть лише свідчити про наявність певних господарських відносин Позивача з ТОВ "Еквіта" та ПАТ "Одесанафтопродукт", а не з ТОВ "Капітал Х" щодо придбання нафтопродуктів. Як пояснили представники податкового органу, формування Позивачем податкового кредиту по вказаних господарським операціям не відповідає бухгалтерським документам ні щодо дат їх отримання та оприбуткування ні щодо оплати (жодних коштів за нафтопродукти не сплачено по день розгляду справи).

Крім того, за результатами перевірки, проведеної територіальними органами ДФС України в м.Харкові, не підтверджено жодних господарських відносин ТОВ "Капітал Х" щодо придбання нафтопродуктів в ТОВ "Фортуна Х" та їх подальшої реалізації в березні 2015року.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників Позивача та заперечення представників Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість та визначення платником своїх зобов'язань з цього податку регулюються правовими нормами Податкового кодексу України, що були чинні на день виникнення таких відносин.

В судовому засіданні встановлено, що в період з 19.05.2015року по 25.05.2015року уповноваженими посадовими особами інспекції була проведена позапланова виїзна перевірка Позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства у взаємовідносинах з ТОВ "Капітал Х" за період з 01.03.2015року по 31.03.2015року, про що був складений акт перевірки від 04.06.2015року. За результатами такої перевірки були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 23.06.2015 р. №0000542201 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 4722372,00грн. і застосування фінансових санкцій в сумі 1180593,00грн. та №0000532201 про зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 2991008,00грн.

Відповідно до висновків, зазначених в акті перевірки від 04.06.2015року, та пояснень представників податкового органу в судовому засіданні підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 23.06.2015 р. №0000542201 та №0000532201 стало виключно невизнання податковим органом податкового кредиту на загальну суму 7713380,00грн., сформованого Позивачем в березні 2015року в результаті господарських відносин з ТОВ "Капітал Х".

Доводи податкового органу про завищення Позивачем вказаного податкового кредиту за березень 2015 року на загальну суму 7713380,00грн. знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, так як відповідають обставинам справи та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено, що підставою для невизнання вказаного податкового кредиту за березень 2015року та прийняття зазначених актів індивідуальної дії став висновок податкового органу про те, що сформований Позивачем такий податковий кредит за операціями з придбання у ТОВ "Капітал Х" нафтопродуктів не підтверджуються документально, позаяк зазначений контрагент не мав жодних ресурсів для виконання фактичних поставок відповідних нафтопродуктів в адресу Позивача, а Позивачем не подано документів на підтвердження транспортування нафтопродуктів, їх зберігання, сертифікації, прийняття за кількістю та якістю в установленому порядку у процесі виконання розглядуваних поставок, та відсутності проведення жодних розрахунків за поставку такої значної кількості товару (загальна їх вартість складає 46 280 280,90грн.).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 цієї ж статті Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень вбачається, що податкові наслідки у вигляді зменшення бази оподаткування податку на додану вартість на суму ПДВ у ціні придбаних товарів є правомірними за умови реального виконання господарської операції та наявності первинних документів (зокрема, податкових накладних), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Вказані правові норми не обмежують суд встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм та відповідно до вимог ст.11 КАС України зобов'язують суд з'ясувати, дослідити та оцінити фактичні правовідносини продавця і покупця, наявність належним чином оформлених документів, які достовірно засвідчують фактичне виконання господарської операції чи їх відсутність.

Суд зазначає, що у сфері податкових правовідносин діє презумпція добросовісності платника, яка полягає у тому, що правовим захистом користуються платники, які у повному обсязі виконують свої обов'язки з правильного нарахування, утримання, повного і своєчасного перерахування до бюджету податків і зборів, а також з дотримання необхідних умов реалізації права на податкову вигоду. Особи, які недобросовісно виконують свої податкові обов'язки, не можуть мати тотожний обсяг прав, яким наділені добросовісні платники.

Про недобросовісність такого платника може свідчити ситуація, при якій за допомогою інструментів, що використовуються у цивільно-правових відносинах, створюються схеми незаконного ухилення від сплати податків, що може призвести до порушення публічних інтересів у сфері оподаткування та до порушення прав і свобод інших платників. А тому оцінка добросовісності платника передбачає аналіз здійснених ним господарських операцій, які повинні не лише формально відповідати законодавству, але й не суперечити загальній забороні зловживання правами платника.

Як вбачається з установлених судом обставин справи, Позивачем спірний податковий кредит сформовано виключно за податковими накладними від 31.03.2015року (в кількості 10 шт.), виданими ТОВ "Капітал Х" по операціям з придбання нафтопродуктів загальною вартістю 46 280 280,90грн., в тому числі 7713380,00грн. ПДВ.

При цьому Позивачем на підтвердження фактичного виконання цих операцій подані договори поставки нафтопродуктів і додаткові угоди до них, акти приймання-передачі нафтопродуктів від 31.03.2015року, договори на перевезення вантажів автомобільним транспортом, вказані податкові накладні та товаро - транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (форма 1-ТТН).

Разом з тим, з огляду на доводи податкового органу, якими він мотивує правомірність оспорюваних донарахувань, щодо відсутності у названого постачальника об'єктивних умов для виконання розглядуваних операцій (самих нафтопродуктів), наведені документи не є достатніми для підтвердження як наявності активу у цього постачальника, так і його фактичного руху на шляху до платника податків - набувача, Позивача по даній справі.

Як встановлено в судовому засіданні та не заперечується сторонами, між Позивачем та ТОВ "Капітал Х" в місті Харкові мали місце укладання 01.03.2015року, 04.03.2015року, 06.03.2015року, 08.03.2015року, 11.03.2015року, 13.03.2015року, 20.03.2015року, 22.03.2015року, 24.03.2015 року та 31.03.2015року договорів поставок нафтопродуктів та укладання відповідних додаткових угод до вказаних договорів.

В підтвердження отримання відповідних нафтопродуктів від ТОВ "Капітал Х" представником Позивача в судовому засіданні надано 10 актів приймання-передачі нафтопродуктів, укладених представниками сторін в м.Харкові 31.03.2015року. Всі 10 податкових накладних в підтвердження отримання відповідних нафтопродуктів від ТОВ "Капітал Х" Позивач отримав лише 15.04.2015року.

Суд зазначає, що зберігання, транспортування та облік нафтопродуктів має свої особливості в залежності від типу транспорту, яким вони транспортувались.

Порядок відпуску нафти та нафтопродуктів автомобільним транспортом регулюється нормами пункту 7.5 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 N281/171/578/155 (надалі - Інструкція N281).

Відповідно до вимог пп.7.5.6 Інструкції N281 відпуск нафти і нафтопродуктів автомобільним транспортом до мір повної місткості оформлюється ТТН у чотирьох примірниках, з яких:

перший - залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства;

другий - використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду - залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства;

третій та четвертий - засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства - передаються перевізнику. При цьому третій примірник є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу. Четвертий примірник передається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи.

Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності.

Відповідно до вимог пп.7.5.8 Інструкції N281 відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників.

Таким чином, підтвердженням про поставку Позивачу нафтопродуктів в березні 2015року можуть слугувати лише оригінали третіх примірників ТТН, в яких вантажовідправників зазначене саме ТОВ "Капітал Х".

Всупереч зазначеним вимогам як в ході перевірки так і в ході судового засідання платником надані копії п'ятих примірників ТТН, вантажовідправником в яких зазначені інші юридичні особи (ТОВ "Еквіта" та ПАТ "Одесанафтопродукт"), а не ТОВ "Капітал Х".

При цьому, представник Позивача не навів суду жодних обґрунтувань самої природи появи п'ятих примірників ТТН, які взагалі не передбачені Інструкції N281.

Представник Позивача не навів суду також жодних обґрунтувань причин оформлення відпуску нафтопродуктів від ПАТ "Одесанафтопродукт" не шляхом оформлення ТТН по формі, затвердженій Інструкцією N281, а шляхом оформлення товарно-транспортних накладних за типовою формою N 1-ТН, затвердженої ще наказом Мінтрансу, Мінстату України від 29.12.95 р. N 488/346, що втратив чинність ще 10.12.2013року згідно з наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 10 грудня 2013 року N 1005/1454.

Суд вважає безпідставними доводи Позивача про те, що отримання вказаних нафтопродуктів від ТОВ "Еквіта" та ПАТ "Одесанафтопродукт" є правомірним і було зумовлено домовленістю між Позивачем та ТОВ "Капітал Х".

Безспірно, за приписами п.4.2. всіх перелічених договорів поставок сторони домовилися про поставку нафтопродуктів на умовах "ЕХW - резервуари нафтобази ПАТ "Дніпропродукт".

Загальновідомо, що за правилами Інкотермс-2000, базис поставки EXW відповідає "франко-завод", що означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобовязання щодо поставки в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі тощо), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

Зазначене свідчить, що сторони домовилися лише про місце виконання продавцем своїх зобов'язань щодо передачі нафтопродуктів у розпорядження покупця.

Разом з тим, суду не надано жодних належних доказів того, що ТОВ "Еквіта" та ПАТ "Одесанафтопродукт" були уповноважені ТОВ "Капітал Х" щодо передачі конкретних видів і конкретних обсягів таких нафтопродуктів безпосередньо Позивачу саме із резервуарів нафтобаз ПАТ "Дніпропродукт" на загальну суму 46 280 280,90грн., в тому числі 7713380,00грн. ПДВ.

У всіх досліджених судом копіях п'ятого примірника ТТН щодо транспортування нафтопродуктів протягом березня 2015року від ТОВ "Еквіта" зазначено, що відпуск нафтопродуктів відбувався на підставі доручення №23 від 01.03.2015року через ОСОБА_4, керівника ТОВ "Гренада 2010", хоча підписи вказаної особи на всіх таких ТТН відсутні.

За приписами Інструкції N281 та Правил обов'язкової сертифікації нафти та нафтопродуктів, затвердженої Наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 19 січня 1997 р. N 19, лише Сертифікат відповідності є документом, який підтверджує, що відповідний нафтопродукт відповідає установленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством.

Як зазначено в досліджених судом додаткових угодах, Позивачем з ТОВ "Капітал Х" були досягнуті домовленості про поставку конкретних видів нафтопродуктів із зазначенням конкретного коду такого товару відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД).

Загальновідомо, що в УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Із наданих представником Позивача та досліджених в судовому засіданні сертифікатів відповідності лише на один вид нафтопродукту ( паливо моторне альтернативне марки ЕСО 95E50 SUPER, код товару з УКТЗЕД НОМЕР_1) наданий сертифікат відповідності узгоджується із видом нафтопродуктів, що повинен був бути предметом поставки. На всі інші сім видів нафтопродуктів представником Позивача надані Сертифікати відповідності, що підтверджують належність нафтопродуктів лише до загальної товарної групи "2710", але не підтверджують належність нафтопродуктів до відповідних товарних підпозицій, відповідних товарних категорій, відповідних кодів товарів, які були зазначені сторонами в додаткових угодах.

Тобто, як зазначено в додаткових угодах, сторони домовлялися про поставку нафтопродуктів за конкретними кодами, а не про поставку товарів загальної товарної групи, а саме:

- "бензин автомобільний підвищеної якості А-95-ЄВРО виду ІІ класу D, код УКТЗЕД НОМЕР_2";

- "бензин автомобільний підвищеної якості А-95-ЄВРО виду І класу С, код УКТЗЕД НОМЕР_3";

- "бензин автомобільний підвищеної якості А-95-ЄВРО виду І класу D, код УКТЗЕД НОМЕР_4";

- "бензин автомобільний підвищеної якості А-95-ЄВРО виду ІІ класу С, код УКТЗЕД НОМЕР_3";

- ""бензин автомобільний підвищеної якості А-92-ЄВРО виду ІІ класу С, код УКТЗЕД НОМЕР_5";

- "паливо дизельне підвищеної якості (ЄВРО) виду ІІ марки С, код УКТЗЕД НОМЕР_6";

- "паливо дизельне підвищеної якості (ЄВРО) виду ІІ марки F, код УКТЗЕД НОМЕР_6".

При цьому Сертифікати щодо відповідності поставлених нафтопродуктів конкретним кодам товарів цієї товарної групи представником Позивача суду не надано.

На підставі викладеного суд робить висновок про відсутність належних та допустимих доказів щодо поставок від ТОВ "Капітал Х" Позивачу протягом березня 2015року вказаних вище видів нафтопродуктів за відповідними кодами УКТЗЕД на загальну суму 46280280,90грн., в тому числі 7713380,00грн. ПДВ.

З урахуванням наведених законодавчих вимог поставка вказаних нафтопродуктів від ТОВ "Капітал Х" підлягала підтвердженню виключно на підставі оригіналів третіх примірників ТТН, згідно додатку до Інструкції N281.

Надані суду копії актів про приймання - передачі всього обсягу та всіх видів нафтопродуктів Позивачем від ТОВ "Капітал Х" виключно в м.Харкові і виключно 31.03.2015року є неналежними доказами в розумінні вимог Інструкції N281 і протирічать позиції Позивача щодо щоденного протягом березня 2015року отримання таких нафтопродуктів.

Одночасно судом враховуються висновки Основянської ОДПІ м.Харкова викладені в акті перевірки ТОВ "Капітал Х" від 17.06.2915року, що були досліджені в судовому засіданні. В даному акті перевірки податковий орган зазначив, що проведеною перевіркою не підтверджено господарських операцій ТОВ "Капітал Х" щодо придбання нафтопродуктів та щодо їх подальшої реалізації в березні 2015року іншим суб'єктам господарювання, в тому числі Позивачу по даній справі.

Разом з тим, суд зазначає, що надані представниками Відповідача докази про відкриття кримінального провадження відносно невстановлених осіб, які за попередньою змовою із посадовими особами ТОВ "Капітал Х" оформили безтоварні операції по придбанню нафтопродуктів, які призвели до заниження ПДВ на 21,3млн.грн. і ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, не можуть в розумінні вимог ст.72 КАС України слугувати доказами по даній справі.

За приписами п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

В судовому засіданні встановлено та визнається представником Позивача, що на виконання угод між ТОВ "Гренада 2010" та ТОВ "Капітал Х" щодо придбання в березні 2015року нафтопродуктів із загальної суми 46280280,90грн. не оплачено жодних коштів.

Таким чином, відсутність оплати ТОВ "Гренада 2010" зазначених товарів (нафтопродуктів) Позивачем в березні 2015року та відсутність доказів щодо їх (нафтопродуктів) отримання саме від ТОВ "Капітал Х" на загальну суму 46280280,90грн. свідчить про відсутність у Позивача правових підстав для формування свого податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 7713380,00грн.

На підставі викладеного суд робить висновок про протиправне формування Позивачем свого податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2015року на загальну суму 7713380,00грн., що призвело до зменшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 4722372,00грн. та збільшення від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 2991008,00грн. за вказаний звітний період та до застосування фінансових санкцій в сумі 1180593,00грн. за несвоєчасну сплату цього податку.

Такі порушення Позивача правомірно призвели до винесення Відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 23.06.2015 р. №0000542201 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 4722372,00грн. і застосування фінансових санкцій в сумі 1180593,00грн. та №0000532201 про зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 2991008,00грн.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись вимогами ст.ст.2,86,94,159-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Гренада 2010" відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк

Повний текст постанови виготовлено: 29 вересня 2015 р.