Ухвала суду № 51675155, 08.09.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

08 вересня 2015 р. Справа № 804/13425/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську заяву ОСОБА_2 про розяснення рішення у адміністративній справі № 804/13425/14 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

31 серпня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою в якій просить надати роз'яснення щодо виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2014 року у справі № 804/13425/14.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2015 року вказана заява призначена до розгляду у судовому засіданні.

В обґрунтування вимог заяви ОСОБА_2 посилається на те, що, оскільки судом першої інстанції зобовязано КЕВ м. Дніпропетровська прийняти рішення по суті його заяви щодо приватизації квартири, то орган приватизації зобов'язаний прийняти рішення на користь позивача з урахуванням висновків суду, а також з урахуванням того, що участі у приватизації він раніше не брав. Однак, ВДВС Жовтневого району м. Дніпропетровська МУЮ закрито виконавче провадження на підставі рішення КЕВ м. Дніпропетровська про відмову у приватизації, у звязку з чим рішення суду залишається не виконаним.

Заявник надав пояснення, у яких вимоги заяви підтримав у повному обсязі та просив розглянути заяву у письмовому провадженні.

Представник відповідача також надав клопотання про розгляд заяви за його відсутності у письмовому провадженні.

Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду заяви за відсутності сторін, в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява про розяснення судового рішення задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01 вересня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська з вимогами про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити певні дії.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2014 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_2 від 31.07.2014 року вх. №1870 про передачу у приватну власність квартири АДРЕСА_1, що займає ОСОБА_2 спільно з членами родини, на підставі ордеру № 320 від 09.03.1993 року на території відкритого військового містечка та зобовязано Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська, прийняти рішення по суті заяви ОСОБА_2 від 31.07.2014 року вх. №1870 щодо приватизації квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, яка використовується ним та членами його сімї на умовах найму, згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та «Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», яке затверджене Наказом МЖКГ №396 від 16.12.2009 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2015 року у справі №804/13425/14 апеляційна скарга Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська була залишена без задоволення, а постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2014 року без змін.

Отже, відповідно до приписів ч.5 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, 12.05.15 року постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2014 року у даній справі набрала законної сили.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, а також державного виконавця, ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Метою роз'яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.

Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. А переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.

Роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Механізм, визначений статтею 170 Кодексу адміністративного судочинства України, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом.

Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2014 року містить обґрунтування прийнятого рішення, резолютивна частина викладена чітко та не допускає неоднозначного трактування.

Таким чином, суд вважає, що судове рішення є зрозумілим та не потребує роз'яснення.

Заявником не доведено наявності обставин, що обґрунтовують незрозумілість рішення суду.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав, передбачених ст.170 КАС України для розяснення постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду, у звязку з чим заява ОСОБА_2 про роз'яснення рішення суду є не обґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 165, 170, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про розяснення рішення у адміністративній справі № 804/13425/14 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1