Рішення № 51672535, 30.09.2015, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/4129/13-ц

Провадження № 2/279/13/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2015 року Коростенський міськрайонний суд

Житомирської області

в складі: головуючого судді Лешко С.М.

з секретарем Подвисоцькою Т.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Коростені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди

В С Т А Н О В И В :

02.07.2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, який мотивовано тим, що відповідачка неодноразово зверталась в суд з безпідставними позовами до неї про визнання права на житловий будинок. Судові справи за позовами відповідачки розглядались різними судовими інстанціями в період з 2011 року по 2012 рік і за цей період вона понесла витрати на надання юридичних послуг в сумі 4400 гривень та інші судові витрати, повязані з розглядом справ судовими інстанціями на загальну суму 7380,74 грн.

Також ОСОБА_1 в позовній заяві зазначає, що крім матеріальних витрат, вона понесла моральні страждання, які полягають в безпідставних позовах до неї, її хвилюванні з цього приводу, втрати нормальних життєвих звязків.

Просила стягнути з відповідачки 11780,74 гривень матеріальної шкоди та 15000 гривень моральної шкоди.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив їх задовольнити.

Відповідачка в судове засідання не зявилась, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. За повідомленням її дочки, ОСОБА_2 тяжко хворіє і за станом здоровя не може зявитись до суду.

Вислухавши пояснення, вивчивши матеріали справи у їх сукупності і давши їм оцінку, суд приходить до висновку про безпідставність заявленого позову.

У відповідності до ст.60 ч.1 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

За приписами ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Представлені позивачем в якості доказу понесення ним матеріальних витрат квитанції, проїзні документи, товарні чеки, довідки, тощо, не є доказом заподіяння позивачці майнової шкоди.

Таким чином, судом не встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 заподіяла майнову шкоду позивачці, а також, що така шкода взагалі була їй заподіяна.

Понесені позивачкою витрати, як вона зазначає, повязані з розглядом справи і можуть відноситись до судових витрат, до яких у відповідності до ст.79 ч.3 ЦПК України належать: витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що повязані з явкою до суду; витрати, повязані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.

Чинним законодавством, а саме статтею 88 ЦПК України визначений порядок розподілу судових витрат між сторонами, а тому ці витрати не можуть вважатись заподіяною майновою шкодою.

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди, то суд виходить з того, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Позивачкою не зазначено які саме її права були порушені та не надано жодного доказу протиправної поведінки відповідачки по відношенню до неї, оскільки за приписами ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання і кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги позивачки про відшкодування матеріальної і моральної шкоди є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 79, 213-214, 218 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Житомирської області через Коростенський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Коростенського

міськрайонного суду ОСОБА_4