Рішення № 5166911, 23.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 6/379-32/43423.09.09 За позовом Закритого акціонерного товариства «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння» до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України

про визнання права на користування надрами відповідно до спеціального дозволу та

спонукання до виконання угоди

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Позивача Насупа О.В. предст.

Від Відповідача Самсонова Д.Г. предст., Бобровський К.Ю.-предст.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння»(далі - Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (далі - Відповідач) про визнання права на користування надрами відповідно до спеціального дозволу № 2714 від 29.12.2004 та спонукання до виконання угоди № 2714.

Позовні вимоги мотивовані тим, що наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 519 від 23.12.2005 «Про скасування рішень»скасовано протокол № 24 від 19.11.2004, затверджений Державним комітетом природних ресурсів України, в частині надання спеціального дозволу № 2714 від 29.12.2004 на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку Сахалінського родовища ЗАТ «ВК «Укрнафтобуріння», та визнав зазначений дозвіл таким, що втратив чинність. Оскільки угоду про умови користування надрами не було розірвано в порядку, передбаченому п. 5.4. останньої, Позивач просить суд спонукати Відповідача до виконання угоди у судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2008 порушено провадження у справі № 6/379.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.10.2008 у справі № 6/379 позов задоволено повністю, визнано право ЗАТ «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння»на користування надрами відповідно до спеціального дозволу № 2714 від 29.12.2004 протягом часу його дії; зобовязано Міністерство охорони навколишнього природного середовища України виконати угоду № 2714 від 29.12.2004 у повному обсязі, укладену між Державним комітетом природних ресурсів України та ЗАТ «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння».

Постановою Київського апеляційного Господарського суду від 03.12.2008 рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2008 у справі № 6/379 залишено без змін, апеляційне подання заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України залишено без задоволення.

Постановою Вищого Господарського суду України від 09.06.2009 у справі № 6/379 касаційні скарги ВАТ «Укрнафта», ДП НАК «Надра України»«Полтаванафтогазгеологія»та ЗАТ «Девон»залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного Господарського суду від 03.12.2008 у справі № 6/379 залишено без змін.

7 липня 2009 року Верховним судом України винесено постанову у справі № 6/379 за результатами розгляду касаційної скарги ВАТ «Укрнафта», яку задоволено частково, Постанову Вищого Господарського суду України від 09.06.2009, постанову Київського апеляційного Господарського суду від 03.12.2008 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2008 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2009 прийнято справу до розгляду під № 6/379-32/434 суддею Хрипун О.О.

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд задовольнити позов.

Відповідач надав відзив на позову, у якому зазначив, що спір не підвідомчий господарським судам України, оскільки відповідно до частини 1 статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів. Пунктом 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено поняття субєкта владних повноважень, яким є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа, інший субєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 № 1524, Мінприроди є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України. Таким чином, Мінприроди є субєктом владних повноважень. Спірні відносини, що виникли між Позивачем та Відповідачем, є наслідком здійснення Мінприроди владних управлінських функцій по відношенню до Позивача, а тому спір, на думку Відповідача, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

21.09.2009 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України»«Полтаванафтогазгеологія»про його вступ у справу третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача, яка мотивована тим, що зазначене підприємство є власником свердловин № 4, 15, 20, 59 Сахалінського родовища, розташованого у Харківська обл.

Господарський суд міста Києва відмовляє в задоволенні заявленого клопотання, оскільки дія Спеціального дозволу на користування надрами від 14.05.2002, що був виданий Міністерством охорони навколишнього природного середовища України Дочірньому підприємству Національної акціонерної компанії «Надра України»«Полтаванафтогазгеологія», на момент розгляду скінчилася. Суд також враховує, що спірні відносини між Позивачем і Відповідачем виникли на підставі іншого документу дозвільного характеру спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку Сахалінського родовища, стороною якого ДП «Полтаванафтогазгеологія»не була, а переданий на вирішення суду спір є спором про право та про зобов'язання однієї з сторін угоди виконувати її умови. За таких обставин підстави для залучення Дочірнього підприємства «Полтаванафтогазгеологія»до участі у справі третьою особою відсутні.

Також через загальній відділ діловодства Господарського суду міста Києва 22.09.2009 надійшов відзив Відповідача на позовну заяву з урахуванням обставин, викладених у постанові Верховного суду України, у якому Відповідач наводить власне обґрунтування адміністративної підсудності даного спору та зазначає, що визнання права на користування надрами Сахалінського родовища за умови скасування рішення на видачу спеціального дозволу є безпідставним, оскільки право користування виникає виключно з моменту видачі спеціального дозволу на користування надрами. Також Відповідач зазначив, що оскаржувана Угода вид 29.12.2004 не ґрунтується на принципах рівності та волевиявлення сторін, у звязку з чим просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

Закритим акціонерним товариством «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння»отримано спеціальний дозвіл № 2714 від 29.12.2004 на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку Сахалінського родовища, а також укладено угоду № 2714 від 29.12.2004 про умови користування надрами з Державним комітетом природних ресурсів України. Угоду укладено відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про нафту і газ». Додатками до вказаної угоди є характеристика ділянки (додаток № 1) та програма робіт з геологічного вивчення родовища (додаток № 2).

Позивачем на виконання умов Угоди укладено договір на розроблення науково-технічної документації від 08.08.2006 розробки родовища та залучено інвестора для подальшого фінансування геологорозвідувальних робіт.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 519 від 23.12.2005 «Про скасування рішень»скасовано протокол № 24 від 19.11.2004, затверджений Державним комітетом природних ресурсів України, в частині надання спеціального дозволу № 2714 від 29.12.2004 на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку Сахалінського родовища ЗАТ «ВК «Укрнафтобуріння», та визнано зазначений дозвіл таким, що втратив чинність.

Підставою для прийняття вказано наказу стало порушення встановленого порядку видачі спеціального дозволу № 2714 від 29.12.2004. Таке порушення є підставою для скасування спеціального дозволу відповідно до ст. 25 Закону України «Про нафту і газ», але виключно із застосуванням особливого порядку.

Так, згідно з ст. 25 Закону України «Про нафту і газ»спеціальні дозволи на користування нафтогазоносними надрами, видані з порушенням встановленого порядку їх отримання, визнаються недійсними в судовому порядку.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів про звернення до суду з відповідними вимогами про визнання спеціального дозволу № 2714 від 29.12.2004 недійсним.

Статтею 27 Закону України «Про нафту і газ»встановлено, що анулювання спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами здійснюється у випадку, зокрема, визнання виданого спеціального дозволу недійсним.

Встановлена статтею 25 Закону України «Про нафту і газ»судова процедура визнання спеціального дозволу недійсним передбачає, що анулювання такого спеціального дозволу можливо лише за умови визнання його недійсним органом судової влади та набранням законної сили рішення цього органу.

Статтями 26 і 27 Закону України «Про нафту і газ»передбачено два способи припинення надрокористування, а саме або зупинення дії спеціального дозволу, або його анулювання.

Припинення Відповідачем надрокористування Позивача шляхом визнання нечинним спеціального дозволу Позивача не відповідає наведеним нормам Закону України «Про нафту і газ». Тобто, Відповідачем не дотримано встановленого порядку анулювання спеціального дозволу № 2714 від 29.12.2004, наданого Позивачу, а отже право на надрокористування Позивача згідно спеціального дозволу № 2714 та виконання Позивачем умов угоди про умови користування надрами Сахалінського родовища № 2714 від 29.12.2004 не припинялось.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно вимог ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється у тій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В порядку, передбаченому п. 5.4 угоди про умови користування надрами № 2714 від 29.12.2004, та в порядку, встановленому Законом України «Про нафту і газ», ця угода розірвана не була. Відповідачем фактично вчинено дії щодо односторонньої відмови від виконання угоди № 2714 від 29.12.2004.

Оскільки анулювання спеціального дозволу № 2714 від 29.12.2004 не відбулось згідно з вимогами Закону України «Про нафту і газ», спеціальний дозвіл № 2714 від 29.12.2004, наданий Позивачу, є чинним та надає право Позивачу на користування надрами Сахалінського родовища.

Щодо питання підвідомчості даного спору Господарському суду слід зазначити наступне.

Згідно з п. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, публічно-правовий спір спір з приводу реалізації владних управлінських функцій органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами, іншими субєктами, які здійснюють такі функції.

Відповідач є носієм влади лише в межах наданих йому законом повноважень та, відповідно, субєктом публічно-правових відносин. Проте, він як спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр, може перебувати з іншими особами не лише в публічно-правових, але й у правовідносинах, які згідно із чинними нормативно-правовими актами та правовою доктриною відносяться до приватного права, зокрема у правовідносинах, повязаних із використанням природних ресурсів, в тому числі нафти і газу.

Статтею 324 Цивільного кодексу України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є обєктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України. Кожен громадянин має право користуватися природними обєктами права власності Українського народу відповідно до закону.

Відповідно до ст. 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

В порядку адміністративного судочинства захищаються права осіб у сфері публічно-правових відносин, змістом яких є взаємні публічні права, інтереси, обовязки та заборони у певних публічно-правових відносинах. У разі невиконання субєктом владних повноважень цих обовязків або недотримання публічних заборон порушуються публічні права чи інтереси особи, за захистом яких вона має право звернутись з адміністративним позовом.

Відповідно до пункту 6 частини 1 ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутись з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Відповідач Мінприроди як орган державної влади від імені Українського народу, як субєкт права власності шляхом видачі спеціальних дозволів та укладання цивільно-правових угод реалізує свої повноваження власника щодо розпорядження майном, а отже вступає у господарські правовідносини.

Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»визначено, що дозвільною системою у сфері господарської діяльності є сукупність урегульованих законодавством відносин, що виникають між дозвільними органами, адміністраторами та субєктами господарювання у звязку з видачею документів дозвільного характеру.

Стаття 1 цього закону встановлює, що обєктом, на який може видаватись документ дозвільного характеру може бути земельна ділянка, будівля, споруда, приміщення, устаткування, обладнання та механізми, що вводяться в експлуатацію або проектуються, окрема операція, господарська діяльність певного виду, робота та послуга.

Документом дозвільного характеру є дозвіл, висновок, погодження, свідоцтво тощо, який дає субєкту господарювання право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності. Основними принципами державної політики у сфері дозвільної системи є захист прав, законних інтересів суспільства, територіальних громад та громадян, розвиток конкуренції, прозорість процедури видачі дозвільних документів, додержання рівності прав субєктів господарювання під час видачі документів дозвільного характеру тощо.

Положення цього закону кореспондуються з нормами Закону України «Про нафту і газ», стаття 1 якого визначає, що спеціальний дозвіл на користування нафтогазоносними надрами - це документ, який видається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр і засвідчує право юридичної чи фізичної особи, якій цей документ виданий, на користування нафтогазоносними надрами протягом часу, в межах ділянки надр, на умовах, передбачених у цьому документі.

Отже, відносини між Позивачем і Відповідачем є господарськими, такими, що виникли на підставі документу дозвільного характеру спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку Сахалінського родовища, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності сторін, носять приватно-правовий характер. Спір у даних відносинах є спором про право та має вирішуватись в порядку господарського судочинства при дотриманні встановлених Господарським процесуальним кодексом України вимог щодо підвідомчості та підсудності.

З урахуванням викладених обставин позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати право Закритого акціонерного товариства «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння»(01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 28, к.34, код 33152471) на користування надрами відповідно до спеціального дозволу № 2714 від 29.12.2004 протягом часу його дії.

Зобовязати Міністерство охорони навколишнього природного середовища України (03035, м. Київ, вул. Урицького, 35) виконати угоду № 2714 від 29.12.2004 про умови користування надрами у повному обсязі, укладену між Державним комітетом природних ресурсів України та Закритим акціонерним товариством «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння».

Стягнути з Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (03035, м. Київ, вул. Урицького, 35) на користь Закритого акціонерного товариства «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння»(01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 28, к. 34, код 33152471, рахунок № 260043010488 у ТОВ «КБ «Актив-банк»м. Київ, МФО 300852) 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Хрипун О.О.