Рішення № 51667668, 02.04.2010, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 2-70/10

Провадження № _____

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2010 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Новік Л.М.

при секретарі Силкіної О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Синельникове цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5 синельниківська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про встановлення факту прийняття спадщини. Про визнання заповіту частково недійсним. Про визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулися до суду з позовною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що батько ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ОСОБА_2 ОСОБА_6 та мати всіх 3-х позивачів ОСОБА_7 перебували в зареєстрованому шлюбі з 1952 року. До реєстрації шлюбу з батьком прізвище їхньої матері було Зубач. Батьки разом на спільні кошти побудували домоволодіння №5 по вул. Степовій в селищі Роздори Синельниківського району Дніпропетровської області. Свідоцтво про право власності №338 на житловий будинок було видано на ім'я батька ОСОБА_8 24.03.1959 року Роздорською селищною Радою Синельниківського району Дніпропетровської області, що підтверджується довідкою КП „Синельниківське міжміське бюро технічної інвентаризації". Домоволодіння належало батькам на праві спільної сумісної власності і кожному з них належала половина. Спірне домоволодіння складається з житлового будинку А-1, літньої кухні - Б-І, сараїв-В-1, б-1; гаражу - Г-1; погрібу - Л-1; колодязя - К-1; вбиральні - Д-1; водоколонки -3-1, огорожі №1. Загальна площа житлового будинку А-1 складає 54,0 кв.м., а житлова -24,4 кв.м. 26 квітня 1996 року померла їхня мати ОСОБА_7. Після її смерті відкрилася спадщина на 1/2 частину домоволодіння №5 по вул. Степовій в сел. Роздори Синельниківського району Дніпропетровської області. На момент смерті матері було спадкоємців - позивачі та батько ОСОБА_8. З заявами про прийняття спадщини в нотаріальну контору ніхто зі спадкоємців не звертався, але вони всі фактично прийняли спадщину. ОСОБА_8 проживав разом з матір'ю на момент її смерті і надалі залишився проживати в будинку. Позивачі після смерті матері зі згоди батька ОСОБА_8 влітку 1996 року забрали собі з будинку речі, які належали матері особисто або були спільною сумісною власністю батьків. ОСОБА_1 взяла собі таке майно: пральну машину „Ауріка", кольоровий телевізор - „Весна", золоті сережки, кришталевий посуд, набір столовий на 6 персон, 2 пухових хустки, шубу натуральну з хутра кролика, 4 комплекти постільної білизни, каструля чугунка ємністю 30 л, емальовані каструлі 40 л та 20 л, чайний сервіз на 6 персон, набір виделок та ложок по 6 штук, килим 2x3м, 4 пухових подушки. ОСОБА_2 взяв собі: диван та 2 крісла, журнальний столик, кухонний посуд, килим 1,5x2 м, 2 пухових подушки. ОСОБА_3 взяв собі: 2 шафи для посуду, кухонний посуд, килим розміром 1,5x2 м, 2 пухових подушки. Частина зазначеного майна ще до цього часу перебуває в їхньому користуванні. Якщо позивачі прийняли частину спадщини, то відповідно до закону вважаються, що ми прийняли всю спадщину. Кожному спадкоємцю належало по 1/8 частині домоволодіння №5 по вул. в селищі Роздори Синельниківського району Дніпропетровської області. Частка батька ОСОБА_8 після смерті матері стала складати 5/8 частин. Ніяких спорів між спадкоємцями з приводу спадкового майна не виникало. Батько завжди визнавав за ними право на частину домоволодіння після смерті матері ОСОБА_7 З 2000 року їхній батько ОСОБА_8 почав проживати з відповідачкою ОСОБА_4 в спірному будинку, з якою зареєстрував шлюб. З травня 2008 року їхній батько ОСОБА_8 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на 5/8 частин домоволодіння та іншого майна. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини в шести місячний строк після смерті батька, де їм повідомили про те, що їхній батько ОСОБА_8 4.12.2000 року склав заповіт, яким будинок №5 по вул. Степовій в селищі Роздори заповів відповідачці ОСОБА_4. Цей заповіт було посвідчено секретарем виконкому Роздорської селищної Ради ОСОБА_9 Цей заповіт повинен бути визнаний частково недійсним, так як батькові належало тільки 5/8 частин домоволодіння, які він міг заповідати. У звязку з чим просить суд визнати частково недійсним на 3/8 частки заповіт ОСОБА_8, складений ним 4 грудня 2000 року на ім'я ОСОБА_4, який був посвідчений секретарем виконкому Роздорської селищної Ради ОСОБА_9 Визнати за - ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_7, яка померла 26 квітня 1996 року, за кожним по 1/8 частині домоволодіння № 5 по вул. Степовій в селищі Роздори Синельниківського району Дніпропетровської області.

Позивачі уточнили позовні вимоги і просять суд встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_7, яка померла 26 квітня 1996 року, визнати частково недійсним на 3/8 частки заповіт ОСОБА_8, складений ним 4 грудня 2000 року на ім'я ОСОБА_4, який був посвідчений секретарем виконкому Роздорської селищної Ради ОСОБА_9 Визнати за - ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_7, яка померла 26 квітня 1996 року, за кожним по 1/8 частині домоволодіння № 5 по вул. Степовій в селищі Роздори Синельниківського району Дніпропетровської області.

Позивач ОСОБА_10 у відкритому судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та додав, що взявши ті речі, які зазначені позовній заяві він вважається таким, що прийняв спадщину.

Представник позивача ОСОБА_1, ОСОБА_11 у відкритому судовому засіданні підтримала уточнені позовні вимоги, та пояснила, що знає всіх позивачів та й відповідачку, тому що дружина ОСОБА_2 проти відповідачки нічого немає, але ОСОБА_1 має право на спадщину за законом після смерті матері, тому що як зазначено в позовній заяві вона і ховала матір і брала собі її речі.

Позивач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_12 у відкритому судовому засіданні також підтримали позовні вимоги. ОСОБА_3 додав, що після смерті матері кожен із позивачів взяв собі речі на память та для користування, тому також вважає себе таким, що прийняв спадщину.

Представник позивачки ОСОБА_11, ОСОБА_13 у відкритому судовому засіданні підтримала пояснення ОСОБА_11

У відкритому судовому засіданні відповідач заперечувала проти задоволення позову та пояснила, що батько позивачів її чоловіком, вони жили добре, вона його доглядала, її чоловік заповів їй будинок, тому вона вважає, що має право на це майно, а вони так з нею чинять.

Свідок ОСОБА_14 у відкритому судовому пояснила, що після смерті її тітки , матері позивачів ОСОБА_3 взяв собі речі матері подушки, шафи. Після її смерті він приходив до ОСОБА_8 хоча той йому батько не рідний і допомагав йому по господарству, по городу.

Свідок ОСОБА_15 у відкритому судовому засіданні пояснив, що коли вмерла мати ОСОБА_16, ОСОБА_3 взяв собі на память деякі речі. Після її смерті допомагав ОСОБА_5 садив і викопував картоплю.

Свідок ОСОБА_17 у відкритому судовому засіданні пояснила, вона знає що після смерті ОСОБА_7, ОСОБА_2 завіз частину майна диван, журнальний стіл і пояснив, що це батьківське майно. Його сестра ОСОБА_17 також завезла речі матері до брата, а саме пральну машину, посуд, телевізор, бо сама проживала в Дніпропетровську. А потім забрала свої речі додому.

Таким чином суд, заслухавши пояснення сторін, свідків та вивчивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Матеріалами справи встановлено, факт смерті ОСОБА_7, 26 квітня 1996 року підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-КИ №062253 від 26 квітня 1996 року, актовий запис №22.

Факт родинних відносин між ОСОБА_7 та позивачами підтверджується наступними документами: свідоцтвом про народження ОСОБА_2 серія ЯЮ№017160 від 11 серпня 1954 року актовий запис №1144; копією свідоцтва про народження ОСОБА_18 серія ІІ-УР №205667 від 31 серпня 1960 року, актовий запис №74, копією свідоцтва про укладення шлюбу серія І-ЖС№422130 актовий запис №2307, копією свідоцтва про укладення шлюбу серія І-ЖС№490511 від 24 травня 1989 року актовий запис №317; копією свідоцтва про народження ОСОБА_19 серія ЯШ №637882 від 30 листопада 1950 року, актовий запис №3336.

Факт родинних відносин між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 як чоловіка та дружини підтверджується копією актового запису про шлюб №246.

Право власності на житловий будинок розташований за адресою: сел. Роздори, вул. Степова, 5, ОСОБА_8 підтверджується наступними документами: копією свідоцтва про право особистої власності на будівлю від 24 березня 1959 року №338; витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 03.11.2008 року.

Згідно п.4. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2004 року застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обовязків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Отже, оскільки цивільних відносин виникли до набрання чинності Цивільного кодексу України 2004 року, до даних правовідносин застосовуються норми діючого на той час законодавства.

Згідно ст. 22 Кодекс про шлюб та сімю України майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Отже зазначений житловий будинок є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_7 та ОСОБА_8 і тому ОСОБА_7 належить ? частина будинку.

Враховуючи те, що позивачі є спадкоємцями за законом після смерті матері ОСОБА_7 у відповідності до ст.529 ЦК України 1963 року. У встановлений законом шестимісячний строк з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори вони не зверталися, але вважаються такими, що прийняли спадщину шляхом взяття та користування материними речами. Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.549 ЦК України 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Згідно ст. 529 ЦК України 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Згідно ч.2 ст.548 ЦК України 1963 року прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Таким чином враховуючи, що ОСОБА_7 належала 1/2 частина вищевказаного житлового будинку, кожному спадкоємцю ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_8 належить по 1/8 частині домоволодіння, загальна частина домоволодіння ОСОБА_8 складатиме 5/8 частин будинку.

В матеріалах справи є свідоцтво про смерть ОСОБА_8 серія І-КИ №208991, актовий запис №20.

В матеріалах справи є заповіт від 04.12.2000 року, яким ОСОБА_8 належний йому будинок розташований за адресою: сел. Роздори, вул. Степова, 5 ОСОБА_4.

Таким чином, після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина на 5/8 частин домоволодіння, які успадкувала ОСОБА_4 в порядку спадкування за заповітом.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Отже, на користь позивачів з відповідача повинно бути стягнуто витрати пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.

Згідно до вимог п.10 ч.1 ст.80 ЦПК України, позивачі мали сплатити судовий збір за кожну самостійну вимогу, а саме 246.80 грн. та 8.50 грн. Позивачі сплатили 246 грн. 80 коп.

Таким чином з позивачів на користь держави має бути доплачено судовий збір у розмірі 8,50 грн.

Таким чином з відповідача ОСОБА_4 на користь позивачів має бути стягнуто судові витрати, пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволені яких позивачам відмовлено, а саме у розмірі 184 (сто вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 524-526, 529, 534, 548, 549 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року, ст. 22 Кодексу про шлюб та сімю України 1969 року, ст.ст. 10, 11, 60, 175, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_7, 26 квітня 1996 року.

Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 право власності по 1/8 частині домоволодіння №5 по вул. Степовій в сел. Роздори Синельниківського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_7, яка померла 26 квітня 1996 року.

Стягнути з ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 184(сто вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь держави отримувач: ВДК у м. Синельникове, ОКПО 23929833, УДК у Дніпропетровській області МФО 805012, КБКД 22090100, р/р 31410537700034, судовий збір у розмірі 8 грн. 50 копійок.

На рішення протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області може бути подано заяву про його апеляційне оскарження, а протягом двадцяти днів після подання заяви апеляційна скарга на рішення суду.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, у разі її подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, а у разі її подання після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: ОСОБА_20