Рішення № 51663875, 30.09.2015, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1 ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/4028/15-ц

Провадження № 2/210/1835/15

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"30" вересня 2015 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді- Чайкіной О.В.,

за участю секретаря- Куксенко О.В.,

за участю сторін: не зявилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі в порядку ч. 2ст. 197 ЦПК Україницивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Головне управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровської області про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати відповідача ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням із подальшим зняттям його з реєстраційного обліку проживання за цією адресою.

В судове засідання позивач не з'явився, надав до суду заяву, в якій просить суд провадити розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти винесення заочного розгляду не заперечують.

Відповідач у судове засідання не зявилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, а саме шляхом виклику через оголошення у пресі відповідно до ч. 9 ст. 74 ЦПК України.

Третя особа в судове засідання не зявилась, про час та місце розгляду повідомлена належним чином.

Суд, приймаючи до уваги вимоги ч.1 ст.157 ЦПК України, зі згоди позивача ухвалює рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних в справі доказів, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Позивачів підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що у будинку за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Байкальська 31, відповідно до копію домової книги, зареєстрований Відповідач ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9).

Встановлено, що вищевказаний будинок відповідно до договору купівлі-продажу від 11 серпня 2015 року на праві приватної власності належить Позивачу у справі (а.с. 5).

Відповідач є членом сім'ї колишнього власника вищевказаного будинку, та не проживає в спірній.

Стосовно збереження права користування житлом членами сімї колишнього власника слід зазначити про практику Верховного Суду України з цього питання.

Так, відповідно до висновків, що містяться в ухвалах у справах: N6-10723св08, N 6- 2778св08. N 6-55662св10, право члена сімї власника будинку (квартири) користуватися цим житлом існує лише за наявності у власника права приватної власності на це майно. Виникнення права членів сім'ї власника будинку на користування будинкам та обсяг цих прав залежить від виникнення у власника будинку права вчасності на цей будинок, а, отже, припинення права власності на будинок припиняє право членів його сімї на користування цим будинкам Чинним законодавством України не передбачено перехід прав та обов'язків попереднього власника до нового власника в частині збереження права користування житлом членів сімї колишнього власника у випадку зміни власника.

Відповідач не звертався до суду з вимогою про продовження строку на відсутність у спірній квартирі.

Відповідно дост.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: про позбавлення права власності на житлове приміщення; про позбавлення права користування житловим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою. При таких обставинах вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст.ст.71,72,116,156 ЖК України;ст.405 ЦК України).

Наявність у Відповідача реєстрації місця проживання за адресою квартири Позивачів суттєво обмежує можливість Позивача використовувати належну їй на праві власності квартиру на власний розсуд, що є порушенням права користування об'єктом права власності, гарантоване позивачці як власнику житлового приміщення, ч.1ст.317 ЦК України.

Відповідно до ч.2ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчиняти нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Що стосується вимог позивача про зняття з реєстраційного обліку, суд виходить із наступного.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнанняособи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Таким чином, само по собі рішення суду про визнання відповідача таким, що втратили право користування жилим приміщенням, у відповідності до ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є підставою для подальшого зняття останніх з реєстрації в цьому приміщенні.

При цьому, у постанові Верховного Суду України від 16 січня 2012 року зазначено, що вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (статті 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР; стаття 405 ЦК). Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, предявивши водночас одну із таких вимог, зокрема: про позбавлення права користування житловим приміщенням.

Відповідно до ст.ст. 15-16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню.

Отже, враховуючи те, що право відповідача на користування чужим майном було зумовлено наявністю права власності члена сімї на житловий будинок, який за договором купівлі-продажу перейшов до позивача, а його згоди на користування будинком відповідач не отримав, перешкоди з боку відповідача у здійсненні користування позивачем своєю власністю слід усунути способом визнання особи такою, яка тратила право користування житловим будинком та зняття відповідача з реєстраційного обліку.

На підставіст.88 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати в розмір 243,60 грн.

Керуючись ст. ст.15,30,60,88,224 - 227 ЦПК України,ст. 405 ЦК України, ст.71,107 ЖК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 року (зі змінами), суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Головне управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровської області про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщення- задовольнити.

Визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Байкальська, б. 31.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, останнє відоме місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, б. 31.на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, судові витрати в розмірі243,60 грн..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Відповідно до статей231,232 ЦПК Україниоскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та вразі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції.У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядкупісля закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О. В. Чайкіна