Ухвала суду № 51663788, 30.09.2015, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/2222/14-ц

Провадження № 2/210/217/15

У Х В А Л А

іменем України

"30" вересня 2015 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Чайкіної О.В.,

секретаря Куксенко О.В.,

особи, які беруть участь у справі: представник позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Житлово будівельного кооперативу Восток 24 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В:

У провадження Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу надійшла позовна заява Житлово будівельного кооперативу Восток 24 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги.

Відповідач ОСОБА_3 неодноразово повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи, надсилає до суду клопотання про відкладення розгляду справи із звинуваченнями у відкритті провадження та погрозами в адресу головуючого щодо притягнення головуючого до відповідальності дисциплінарної та кримінальної у звязку з розглядом цивільної справи.

У судове засідання ОСОБА_3 не прибула, про час та місце розгляду справи сповіщена в порядку ст. 74 ЦПК України.

У судовому засіданні встановлено, що від ОСОБА_3 до канцелярії суду повторно подано заяву про відвід головуючому у звязку з повною недовірою з погрозою у разі його не задоволення притягнути суддю до дисциплінарної та кримінальної відповідальності, подана копія скарги до ВККС України та до Генеральної прокуратури України про порушення відносно головуючого кримінального провадження.

Зі змісту заяви вбачається, що ОСОБА_3 не довіряє суду, оскільки головуючий у справі не склав присягу перед територіальною громадою міста ОСОБА_1, призначений на посаду за корупційною схемою, тричі судимою особою, вбивцею людей. Крім того, головуючий у справі змушує ОСОБА_3 "повзти" на третій поверх, та знущається з неї. Також відповідач вважає, що головуючий заінтересований в розгляді справи, та існують інші обставини які викликають сумніви в обєктивності та неупередженості судді.

Представник позивача заперечував проти задоволення заяви, оскільки ОСОБА_3 таким чином затягує розгляд справи, та саме з таких підстав заявлялись відводи попередньому складу суду. Крім того, такі заяви складаються ОСОБА_4, ОСОБА_3, та іншими на всіх без винятку суддів, які розглядають справи за позовами ЖБК "Восток-24".

Суд, вислухавши думку сторони позивача, проаналізувавши доводи ОСОБА_3 про відвід головуючому, приходить до наступного висновку.

Статтею 20 ЦПК України визначено виключний перелік підстав, коли суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу).

Здійснення, згідно з законом, процесуальної діяльності судді у ході розгляду будь якої справи, при відсутності обставин, вказаних у ст.20 ЦПК України, не можна вважати мотивами неупередженості та необєктивності.

Відповідно до п. п. 1 та 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями NN 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29.11 та 13.12.85, незалежність судових органів гарантується державою та закріплюється в конституції або законах країни. Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонукань, тиску, погроз або прямого чи непрямого втручання з будь-якого боку і хоч би з яких причин.

Незалежність і недоторканність суддів гарантують ст. ст. 126 і 129 Конституції, якими встановлено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні й підкоряються лише закону. Законом "Про судоустрій і статус суддів" ( у новій редакції) визначені умови виконання професійних обов'язків суддів та правові засоби, за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій самостійності судів та незалежності суддів.

Зокрема, ст. 6 цього Закону встановлено заборону втручання в здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповагу до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання й поширення інформації в будь-якій формі з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду.

Офіційне тлумачення положень ст. 126, 129 Основного Закону стосовно незалежності й недоторканності суддів та заборони впливу на суддів у будь-який спосіб дано рішенням Конституційного Суду від 01.12.2004 N 19-рп/2004 у справі про незалежність суддів як складову їхнього статусу.

Конституційний Суд у рішенні від 11.03.2011 N 2-рп/2011 у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів щодо відповідності Конституції (конституційності) окремих положень Закону "Про Вищу раду юстиції" встановив, що надання оцінки вчинених суддею процесуальних дій до винесення ним остаточного рішення у справі є втручанням у здійснення правосуддя, що суперечить Конституції.

З огляду на це будь-які незаконні втручання або вплив на суд чи суддів, хоч би від кого вони виходили та з якою метою чинилися, є неприпустимими і підлягають правовій оцінки згідно Кримінального закону.

Викладенні відповідачем ОСОБА_3 в заяві про відвід підстави, суд вважає такими що ґрунтуються на припущеннях та є надуманими та спрямовані виключно з метою затягування розгляду справи та тиску на суд.

Як зазначено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом тільки на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.

Наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за субєктивним та обєктивним критеріями. Відповідно до субєктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з обєктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду (рішення ЄСПЛ "Білуха проти України").

Що стосується субєктивного критерію, то особиста безсторонність судді презумується, поки не надано доказів протилежного.

За обєктивним критерієм слід визначити, чи існували переконливі факти, які б давали підстави для сумнівів у безсторонності судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини сумніватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція відповідного судді є важливою, але не вирішальною. Головним є те, чи можна вважати такі побоювання обєктивно обґрунтованими.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 вже заявляла аналогічні відводи іншому складу суду, який порушив провадження у цивільній справі. Та після численних заяв відповідача, попередній склад суду заявив собі самовідвід, який же і задовольнив.

У подальшому ОСОБА_3, не бажаючи проведення повного судового розгляду на засадах змагальності та диспозитивності, знову заявляє відводи вже іншому складу суду.

При цьому, ОСОБА_3 заявляє суду клопотання про витребування доказів, зупинення провадження, відкладання судового розгляду поряд із заявами про відвід головуючому.

Така поведінка лише свідчить про те, що ОСОБА_3 виключно намагається чинити тиск на суд, з метою прийняття рішення на її користь, з метою зміни складу суду, порушення розумних строків розгляду справи, перешкоджання з"ясування обставин у справі, а також з метою змусити суд прийняти та задовольнити безпідставний відвід.

Враховуючи відсутність жодних перелічених у ст.20 ЦПК України підстав для відведення головуючого судді від участі в розгляді справи, встановлену заборону втручання в здійснення правосуддя, вплив на суддю у будь-який спосіб, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви про відвід судді і відсутність правових підстав для її задоволення.

Нарешті суд звертає увагу відповідача на тому, що її звернення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України зі скаргою на дії судді, а також до Генеральної Прокуратури України у зв"язку з не задоволенням попередньої заяви про відвід розцінюються судом як тиск на головуючого при розгляді даної цивільної справи та до уваги не приймаються.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає що підстави для задоволення заяви про відвід судді, відсутні.

Керуючись Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Законом України від 23 лютого 2006 р. N 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст.20-25 ЦПК України, ст.ст. 126, 129 Конституції України, ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суд,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні повторної заяви відповідача ОСОБА_3 про відвід головуючого судді Чайкіної Ольги Володимирівни.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя: О. В. Чайкіна