Постанова № 51660100, 27.09.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2011 р. Справа № 75200/09

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіОлендера І.Я.,

суддівКаралюса В.М., Шавеля Р.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 міжрайонної державної податкової інспекції у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2009 року в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛДКХ-1» до ОСОБА_1 міжрайонної державної податкової інспекції у Хмельницькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення рішення № 0000412310/0/1123 від 13.05.2009 року,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2009 року позивач ОСОБА_2 «ЛДКХ-1» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив, визнати недійсним та скасування податкового повідомлення рішення № 0000412310/0/1123 від 13.05.2009 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.08.2009 року заявлений позов задоволено, визнано протиправним та скасовано недійсним податкове повідомлення рішення № 0000412310/0/1123 від 13.05.2009 року.

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржив відповідач ОСОБА_1 міжрайонна державна податкова інспекція у Хмельницькій області, представник якої покликаючись на порушення судом норм матеріального права та неправильне встановлення обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні заявленого позову відмовити.

В звязку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч.1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року № 2453-VI), що є достатніми для розгляду даної справи.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст.202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність таких обставин; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання і т.д.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не наділений повноваженнями визнання недійсними угод укладених між суб'єктами господарювання, має право на звернення до суду з позовами про визнання угод недійсними, визнання відповідачем нікчемними угод укладених між позивачем та ОСОБА_2 «Логістік союз Технологія» не відповідає вимогам законодавства України, ґрунтується на припущенні; угоди не визнавалися судом недійсними, недійсність вищезазначених правочинів прямо не встановлена законом; позивачем від ОСОБА_2 «Логістік союз Технологія» одержано 8468000 грн. на виконання укладеного договору, що підтверджується платіжними дорученнями №24 від 30.05.2008 року на суму 50000 грн., № 26 від 03.06.2008 року на суму 7000000 грн. та № 30 від 05.06.2008 року в сумі 1418000 грн., відповідно до відміток у платіжних дорученнях призначення платежу є «Передплата за купівлю корпоративних прав. Згідно договору № 7 від 23.05.2008 року», то висновок відповідача про те, що кошти в сумі 8468000 грн. є безповоротною фінансовою допомогою від ОСОБА_2 «Логістік союз Технологія» не відповідають дійсним обставинам справи, та є необґрунтованим.

З такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, працівниками з 14 по 21 квітня 2009 року на підставі направлення №130 від 14 квітня 2009 року виданого ОСОБА_1 МДПІ була проведена виїзна позапланова перевірка ОСОБА_2 «ЛДКХ-1» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 16.01.2008 року по 31.12.2008 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №785/2310/35668649 від 27.04.2009, відповідно до висновків акту, перевіркою встановлено порушення п.3.1 ст. 3, п.п. 4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п. 5.3.9 п.5.3, ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 13 травня 2009 року №0000412310/0/1123 про визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем 2095999 грн., за штрафними санкціями 1903797 грн., всього 3999796 грн. (а.с.9-36).

З матеріалів справи та проведеною перевіркою встановлено, що між позивачем ОСОБА_2 «ЛДКХ-1» та ОСОБА_2 «Логістик союз Технологія» був укладений договір від 23.05.2008 за № 7 купівлі-продажу частки власності на Приватне підприємство «Віта» (а.с.42-46).

Відповідно до умов договору, продавець - власник ПП «Віта» - ОСОБА_2 «ЛДКХ-1» зобов'язується передати у власність покупця ОСОБА_2 «Логістик союз Технологія» частку у власності на ПП «Віта», покупець зобов'язується прийняти та оплатити цю частку згідно даного договору.

ОСОБА_2 «Логістик союз Технологія» перерахувало на розрахунковий рахунок ОСОБА_2 «ЛДКХ-1» кошти в розмірі 8468000,0 грн., як передоплату за купівлю корпоративних прав (а.с.37-41), однак продавець - ОСОБА_2 «ЛДКХ-1», після цієї оплати, протягом 14 днів не передав покупцеві бухгалтерську та іншу документацію, що стосується діяльності ПП «Віта» (а.с.62).

Матеріалами справи (а.с.48-62) доводиться, що ПП «Віта» зареєстровано в Тиврівській райдержадміністрації Вінницької області 11.03.2001 р., протягом 2008 року підприємство займалось вирощуванням зернових, технічних та решти культур на площі ріллі, яку орендує у власників земельних паїв - 1745 га. З моменту заснування підприємства зміна засновника проводилась один раз. Державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 01.04.2005 року, що підтверджено статутом. Для забезпечення діяльності підприємства за рахунок внеску засновника створюється статутний фонд, що складає 5000,0 грн., який з часу заснування підприємства не змінювався.

З вказаних письмових доказів вбачається, що ПП «Віта», з моменту заснування не проводило будь-яких розрахунків з ОСОБА_2 «ЛДКХ-1» та ОСОБА_2 «Логістик союз Технологія» та його службові особи із службовими особами даних товариств не знайомі, а договори купівлі-продажу з ОСОБА_2 «ЛДКХ-1» та ТОВ «Логістик союз Технологія» у ПП «Віта» відсутні.

Відповідно до статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Статтею 86 Господарського кодексу України визначено, що вкладами учасників та засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об'єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті. Вклад, оцінений у гривнях, становить частку учасника та засновника у статутному фонді товариства. Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах господарського товариства, якщо інше не передбачено законом.

Частиною другою статті 115 Цивільного кодексу України встановлено, що вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» майновими правами визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Слід зробити висновок, що корпоративні права є різновидністю майнових прав, які безпосередньо пов'язані з майном і не можуть відчужуватися окремо від майна.

При формуванні статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю корпоративними правами засновника приватного підприємства цей засновник набуває корпоративних прав у новоствореному товаристві, а новостворене товариство, своєю чергою, набуває права участі в управлінні існуючим приватним підприємством, а також права отримання частки прибутку цього підприємства. Тобто у даному випадку відбувається обмін корпоративних прав засновника існуючого приватного підприємства на корпоративні права у новоствореному товаристві, а новостворене товариство набуває корпоративних прав в існуючому приватному підприємстві.

Враховуючи зазначене вище, при формуванні статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю за рахунок внеску корпоративними правами засновника, якими він володіє у приватному підприємстві, повинна відбуватися зміна засновника існуючого приватного підприємства.

Ст.ст. 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до частин 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно п.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Відповідно до п. 5 ст. 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відтак, суд апеляційної інстанції вважає правильними доводи відповідача, що вказаний правочин був укладений між позивачем та ОСОБА_2 «Логістик союз Технологія» без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування.

Крім того, проведеною перевіркою, встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11» на загальну суму 44000,0 грн.

Так, перевіркою встановлено, що на порушення пп. 5.3.9 п. 5.3, ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року № 283/97-ВР із змінами та доповненнями ОСОБА_2 «ЛДКХ-1» включено до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, що призвело до завищення валових витрат на суму 44000,0 грн., в т. ч.: - ІУ квартал 2008р.- в сумі 44000,0 грн.

До складу валових витрат віднесені витрати по наданню послуг ведення бухгалтерського обліку, які надавались ФОП ОСОБА_3

Згідно актів здачі прийняття робіт (надання послуг) по веденню бухгалтерського обліку сума наданих послуг складає 44000,0 грн., однак в таких не вказано чітко, які саме бухгалтерські послуги були надані підприємству, не вказано обсяги наданих послуг, не конкретизовано зміст наданих послуг в натуральному та вартісному виразі, під час перевірки не надано звіти про виконану роботу, а інші документи, які б містили відомості про господарські операції - не представлені.

Відтак податковий орган зробив правильний висновок, що відсутнє підтвердження фактичного надання послуг та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), не доведено їх використання підприємством у власній господарській діяльності та відсутня підстава для включення вартості даних послуг без підтвердження відповідними, складеними згідно з чинним законодавством, первинними документами до складу валових витрат.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні заявлених вимог з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.ст.160, 195, 197, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, суд , -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 міжрайонної державної податкової інспекції у Хмельницькій області задовольнити.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2009 року в справі № 2а-6165/09/2270/2 - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛДКХ-1» - відмовити.

Постанова набирає законної сили через пять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20-ти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя : І.Я.Олендер

Судді: В.М. Каралюс

ОСОБА_4