Ухвала суду № 51659899, 29.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6499/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

29 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Гуцул О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 25 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальностю « 07 ПРОДАКШН» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю « 07 ПРОДАКШН» (далі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві (далі - Відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 11.02.2015 року №0000762209 та №0000772209.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 25 червня 2015 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Відповідача, заперечення представників Позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2013 року, валютного законодавства та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2013 року.

За результатами проведеної перевірки Відповідачем складено акт від 29.10.2014 року №1578/22-05/35332749 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ « 07 ПРОДАКШН» (код за ЄДРПОУ 35332749) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2013 року, валютного законодавства та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2013 року».

Згідно висновків акта перевірки, в ході проведення перевірки, контролюючим органом встановлено порушення Позивачем вимог: п.2.4 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», п.9.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п.192.1, 192.3 ст.192, п.п.198.3, 198.6 ст.198, п.п.201.4, 201.6, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягав сплаті до бюджету на загальну суму 1 700 000,00 грн, в тому числі по періодам: за січень 2013 року на суму 366 667,00 грн, за лютий 2013 року на суму 233 333,00 грн, за березень 2013 року на суму 500 000,00 грн, за квітень 2013 року на суму 600 000,00 грн; п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.4 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.п.140.1.2 п.140.1 ст.140 Податкового кодексу України, п.9.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2.4 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» в результаті чого, занижено податок на прибуток на суму 2 984 947,00 грн, в тому числі: за 4 квартал 2012 року на суму 382 705,00 грн, за 2013 рік на суму 2 602 242,00 грн; п.160.2 ст.160 Податкового кодексу України, а саме неутримання та несплатат податку з доходу нерезидента всього в сумі 1 037 476,00 грн, у тому числі за 4 квартал 2013 року в сумі 1 037 476,00 грн.

07.11.2014 року Позивачем до податкового органу були подані заперечення, вих.№396, на акт перевірки від 29.10.2014 року №1578/22-05/35332749.

За результатами розгляду заперечень до акта перевірки, Відповідачем прийнято рішення від 14.11.2014 року №28082/10/26-59-22-05, яким заперечення задоволено частково, а висновки акта від 29.10.2014 року №1578/22-05/35332749 викладено в такій редакції:

Перевіркою встановлено порушення:

- п.2.4 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», п.9.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п.192.1, 192.3 ст.192, п.п.198.3, 198.6 ст.198, п.п.201.4, 201.6, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягав сплаті до бюджету на загальну суму 1 700 000,00 грн, в тому числі по періодам: за січень 2013 року на суму 366 667,00 грн, за лютий 2013 року на суму 233 333,00 грн, за березень 2013 року на суму 500 000,00 грн, за квітень 2013 року на суму 600 000,00 грн;

- п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.4 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.п.140.1.2 п.140.1 ст.140 Податкового кодексу України, п.9.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2.4 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» в результаті чого, занижено податок на прибуток на суму 2 204 383,00 грн, в тому числі: за 4 квартал 2012 року на суму 382 705,00 грн, за 2013 рік на суму 1 821 679,00 грн;

- п.160.2 ст.160 Податкового кодексу України, а саме неутримання та несплатат податку з доходу нерезидента всього в сумі 1 037 476,00 грн, у тому числі за 4 квартал 2013 року в сумі 1 037 476,00 грн».

На підставі акта перевірки зі змінами, Відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: від 11.02.2015 року №0000772209, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 2 018 750,00 грн, у тому числі за основним платежем на 1 615 000,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 403 750,00 грн; від 11.02.2015 року №0000762209, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 2 125 000,00 грн, у тому числі за основним платежем на 1 700 000,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 425 000,00 грн.

Згідно ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За приписами ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції

В основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку понесені витрати на придбання послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

Відповідно пп.14.1.36. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 Кодексу витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.1 статті 138 Кодексу передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Положеннями пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Кодексу передбачено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу.

Згідно п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Положеннями п.п.201.1, 201.4, 201.10 ст.201 Кодексу визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Аналізуючи наведенні правові норми, колегія суддів зазначає, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Так, в матеріалах справи міститься договір від 26 грудня 2012 року про створення за замовленням та використання аудіовізуального твору №261212, укладений між Позивачем та ТОВ «Френдс ТВ», за умовами якого ТОВ «Френдс ТВ» надає Позивачу послуги із створення (виробництва) проекту - аудіовізуального твору - телевізійного проекту «Дієта на танцполі», виробництво якого здійснюється на основі затвердженого замовником сценарію; жанр проекту - розважальне шоу, кількість випусків - 11, хронометраж кожного випуску - 120 хв.; при цьому всі виключні права на проект без обмежень форм та способів, а також без обмеження строку і території їх реалізації, виникають у Позивача з моменту створення відповідного випуску проекту, за що ТОВ «Френдс ТВ» виплачується винагорода.

Згідно наявних в матеріалах справи актів від 30 березня 2013 року та від 28 квітня 2013 року, ТОВ «Френдс ТВ» здійснив виробництво семи випусків проекту «Дієта на танцполі» (№№1-7), вартість яких складає 10 200 000,00 грн.

Протягом січня-квітня 2013 року ТОВ «Френдс ТВ» виписало Позивачу податкові накладні на загальну суму 10 200 000,00 грн, у тому числі податок на додану вартість - 1 700 000,00 грн.

Позивачем на рахунок виконавця були перераховані кошти, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень.

Згідно п.201.8 ст.201 Кодексу, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

В матеріалах справи міститься виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ №167812, згідно якої, ТОВ « 07 ПРОДАКШН» здійснює діяльність у сфері виробництва кіно- та відеофільмів, телевізійних програм.

Поряд з цим, основним видом діяльності ТОВ «Френдс ТВ», згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 16.07.2014 року, також є виробництво кіно- та відеофільмів, телевізійних програм.

Позивачем на підтвердження реальності господарських операцій та мети використання придбаних робіт та товарів у господарській діяльності до суду першої інстанції були надані первинні документи, а саме: копії договору на створення аудіовізуального твору, додатків до нього та первинних документів по відносинам із ТОВ «Френдс ТВ»; копії договору на створення аудіовізуального твору, додатків до нього та первинних документів по відносинам із Приватним акціонерним товариством «Телеканал «ІНТЕР»; копію ефірної довідки про транслювання проекту «Великі танці»; копії ліцензійного договору від 26 грудня 2012 року №26-12/12, укладеного з Компанією TREVANO PICTURES LIMITED та акта прийому-передачі прав до нього; копії договору про виплату виграшу, укладеного із учасником проекту «Великі танці» та виписку банку про виплату виграшу; письмове повідомлення ТОВ «Френдс ТВ» про фактичне надання послуг; роздруківки із Інтернет-ресурсів щодо телевізійного проекту «Великі танці»; DVD-R диски із записом випусків телевізійного проекту «Великі танці»; довідку про якісні показники фінансово-господарської діяльності ТОВ « 07 ПРОДАКШН», копії звітів суб'єкта малого підприємництва.

Надані Позивачем документи підтверджують, що придбані у ТОВ «Френдс ТВ» послуги із створення (виробництва) проекту - аудіовізуального твору - телевізійного проекту «Дієта на танцполі» замовлялись Позивачем з метою використання у власній господарській діяльності, а саме на замовлення Приватного акціонерного товариства «Телеканал «ІНТЕР» за договором про створення за замовленням та використання аудіовізуального твору від 25 грудня 2012 року №12/25/2012 щодо створення телевізійного проекту «Дієта на танцполі», оригінальною назвою «Великі танці».

Також в матеріалах справи наявний ліцензійний договір від 26 грудня 2012 року №26-12/12, за умовами якого, Позивач отримав усі необхідні права на використання телевізійного формату під робочою назвою «Дієта на танполі» від Компанії TREVANO PICTURES LIMITED.

Таким чином, Позивачем були здійснені витрати на придбання послуг у ТОВ «Френдс ТВ» для провадження своєї господарської діяльності.

З врахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності Позивача при здійсненні вказаних операцій.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Френдс ТВ» було зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у встановленому законом порядку.

Доказів на підтвердження того, що контрагент Позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань в ході судового розгляду справи не здобуто.

Таким чином, надання платником податків контролюючому органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

В апеляційній скарзі Відповідач вказує на те, що судом першої інстанції не взято до уваги, що надані Позивачем до матеріалів справи платіжні доручення не містять печатки банку.

Проте, колегія суддів вважає таке посилання апелянта необґрунтованим та безпідставним, оскільки в матеріалах справи містяться банківські виписки, що підтверджують рух коштів по рахункам Позивача.

Також, в апеляційній скарзі Відповідач посилається на порушення вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, згідно якої продавець зобов»язаний видати податкову накладну (яка відповідно п.11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України підлягає реєстрації у ЄРПН) тільки після такої реєстрації.

В той же час, в ході апеляційного розгляду представник Відповідача визнала той факт, що видані контрагентом Позивача податкові накладні належним чином зареєстровані у ЄРПН.

Згідно ст.19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо протиправності дій суб»єкта владних повноважень при прийнятті податкових повідомлень-рішень від 11.02.2015 року №0000762209 та №0000772209, а тому оскаржувані рішення суб»єкта владних повноважень підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, оскаржуване судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 25 червня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Ухвала складена в повному обсязі 30 вересня 2015 року.

.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.