Ухвала суду № 51659791, 24.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3598/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

24 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Дешко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2015 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІС Україна» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС України у місті Києві, третя особа:Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпровського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними дій, скасування рішення від 03.03.2014 року № 3/26-55-18-09-25 про анулювання реєстрації платника податків на додану вартість, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням відповідача від 03.03.2014 № 3/26-55-18-09-25 відповідно до пп. «ж» п. 184.1 ст. 184 ПК України анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість - ТОВ «ВІС Україна» з підстав того, що в ЄДРПОУ наявний запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, що підтверджено відомостями з ЄДР (електронний варіант) від 28.02.2014 № 10671440011018630.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями та діями податкового органу, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом, в якому просив суд визнати такі дії протиправним та скасувати прийняте відповідачем рішення про анулювання реєстрації платника податку.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідач не надав доказів наявності в ЄДР запису про відсутність підтвердження відомостей про позивача. Крім того, судом зазначено, що судом не виявлено жодних документальних доказів направлення держаним реєстратором на адресу товариства повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, відповідно до пп. «ж» п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Приписи п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу визначають, що анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті «а» пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б»-«з» пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Порядок реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр); присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації / анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; формування і надання витягів та довідок з Реєстру врегульовано Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 року №1130 (далі - Положення №1130).

Відповідно до п. 5.5 Положення №1130 Анулювання реєстрації за ініціативою відповідного контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти «б» - «з» пункту 5.1 цього розділу).

Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за ініціативою контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема, повідомлення державного реєстратора, відомості з Єдиного державного реєстру щодо наявності запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи - підприємця за місцезнаходженням (місцем проживання) або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (підстава - підпункт «ж» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу).

Пунктом 5.6 Положення №1130 визначено, що за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов'язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

Один примірник рішення зберігається в обліковій справі (реєстраційній частині) платника податків. Документи чи копії документів, на підставі яких контролюючий орган прийняв рішення про анулювання реєстрації, мають бути додані до цього примірника рішення.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за пп. «ж» п. 184.1 ст. 184 ПК України є, зокрема, наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців регулює Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (далі - Закон).

Відповідно до ч. 11 ст. 19 Закону юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що датою державної реєстрації ТОВ «ВІС Україна» було зареєстровано Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 22.02.2007 року, взято на податковий облік у ДПІ у Печерському районі м. Києва 26.02.2007 року та зареєстровано 22.03.2007 року як платника податку на додану вартість, що свідчить про те, що Позивач зобов'язаний подати протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Водночас, відповідно до абз. 2 ч. 12 ст. 19 Закону у разі надходження (поштовим відправленням або в електронному вигляді в порядку взаємообміну) державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

Приписи ч. 14 ст. 19 Закону визначають, що у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Якщо державному реєстратору повернуто поштове відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

З наведеного випливає, що внесенню до Єдиного державного реєстру запису про відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням повинно передувати направлення такій особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

Згідно наявного у матеріалах справи листа Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпровського району м. Києва від 09.06.2014 року № 214/5.13, наданого на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.05.2015 року по даній справі, підставою для внесення державним реєстратором 28.02.2014 року до ЄДР відповідно до вимог ч. 14 ст. 19 Закону № 755-ІV запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу - ТОВ «ВІС Україна» стали наступні обставини: 22.01.2014 року до Відділу державної реєстрації надійшло повідомлення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва за формою № 18-ОПП від 16.01.2014 року. Як наслідок на підставі цього повідомлення, 25.01.2014 року ТОВ «ВІС Україна» був направлений лист-нагадування про необхідність підтвердження відомостей про юридичну особу.

За результатами дослідження доданих до цього листа від 09.06.2015 року документів судом не було виявлено в них жодних документальних доказів дійсного направлення держаним реєстратором на адресу товариства повідомлення від 25.01.2014 року щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. Натомість наявні докази підтвердження ТОВ «ВІС Україна» відомостей про себе (копії описів документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «підтвердження відомостей про юридичну особу», від 12.12.2013 року та 12.03.2014 року з відповідними реєстраційними картками про підтвердження відомостей про юридичну особу).

Враховуючи вище наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, оскільки податковим органом не надано доказів направлення держаним реєстратором на адресу товариства повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, та, крім того, не надав доказів наявності в ЄДР запису про відсутність підтвердження відомостей про позивача.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Таким чином, доводи апеляційних скарг спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС України у місті Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.