Постанова № 51659679, 29.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/5927/15 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Романчук О.М.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудеко» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудеко» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2015 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фудеко», звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.03.2015 № 0000072203.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 липня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити адміністративний позов. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

У судове засідання не з'явилися всі особи, які беруть участь у справі, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудеко» - задовольнити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 липня 2015 року - скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що з аналізу наявних в матеріалах справи первинних документів, що були надані позивачем, вбачається, що позивачем ні під час проведення документальної перевірки, ні в ході розгляду даної справи в суді, не були надані документи, зокрема, первинні, які б в дійсності підтверджували як факти реальності поставок підприємством ТОВ «Алма Торг» партій товарів на адресу позивача (в даному випадку суд зважав на відсутність документального підтвердження фактів оприбуткування та руху товарів на складі, а не на окремі недоліки в оформлені товарно-транспортних накладних), так і наявність зв'язку таких операцій з господарською діяльністю ТОВ «Фудеко».

Відтак, суд дійшов висновку про правомірність висновків відповідача про завищення позивачем показника від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного періоду на 112 264 грн., за результатами декларування результатів правочину з ТОВ «Алма Торг» за березень 2014 року, та відповідно зменшення контролюючим органом від'ємного значення ПДВ спірним податковим повідомленням-рішенням від 25.03.2015 № 0000072203.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, у березні 2015 року працівником ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Фудеко» з питань документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Алма Торг» (ідентифікаційний код 38573341), їх реальності та повноти відображення в обліку за період березень 2014 року, за результатами якої складений акт від 17.03.2015 № 876/26-58-22-03-18/38021598 (далі - акт перевірки).

За результатами проведеної документальної перевірки позивача контролюючий орган дійшов висновку про відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів у постачальника ТОВ «Алма Торг» (сума ПДВ по податкових накладних, виписаних ТОВ «Алма Торг», зареєстрованих в березні 2014 року, була включена ТОВ «Фудеко» до податкового кредиту за звітні періоди квітень і травень 2014 року, та відображена в реєстрі отриманих податкових накладних) згідно договору поставки від 26.12.2013 року № 19/13.

Свої висновки контролюючий орган обґрунтовує наявністю недоліків в оформленні та/або відсутність певних товарно-транспортних накладних по перевезенню вантажів (товарів) як виключну підставу для визнання правочину з поставки безтоварним.

25.03.2015 року ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення (форми «В4») за № 0000072203, яким зменшило розмір від'ємного значення суми ПДВ, задекларованої ТОВ «Фудеко» у податковій декларації з ПДВ за звітний період травень 2014 року (реєстр. № 9035328343 від 20.06.2014 року) у розмірі 112 264,00 грн.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.

Обговорюючи правомірність вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно п. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209 Податкового кодексу України виробничі фактори, за рахунок яких сформовано податковий кредит - товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит пов'язано з виникненням визначеної законом події та наявністю належним чином оформленого документа, який засвідчує суму сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість по дійсній операції, пов'язаній з господарською діяльністю платника податку.

Тобто, за змістом положень Податкового кодексу України наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту, за наявності необхідних підтверджувальних документів первинного бухгалтерського обліку.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Так, з матеріалів справи убачається, що 26.12.2013 ТОВ «Фудеко» (Покупець) був укладений письмовий договір поставки за № 19/13 з ТОВ «Алма Торг» (Постачальник). За умовами цього Договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах визначених цим Договором, прийняти та оплатити товари в асортименті, кількості та за цінами у відповідності до рахунків-фактур, товарних накладних, які є невід'ємною частиною Договору. Продукція поставляється Покупцю за договірними цінами. Ціна товару, що поставляється за цим Договором, вважається погодженою у випадку отримання продукції за накладною або оплати товару Покупцем, згідно виставленого Постачальником рахунку-фактури. Постачання продукції здійснюється за домовленістю сторін, прийом-передача продукції - на підставі товаросупроводжувальних документів. Розрахунок за продукцію здійснюється Покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника у банку.

Даний Договір укладений до 31.12.2014 та вступає в дію з дня його підписання.

На підтвердження фактів поставки ТОВ «Алма Торг» товарів (продуктів харчування) у березні 2014 року та проведення розрахунків за такі отримані товари в матеріалах справи містяться копії наступних документів:

- рахунків на оплату від 21.03.2014 № 359 на суму 96 939,46 грн., від 21.03.2014 №358 на суму 286 923,06 грн., від 05.03.2014 №265 на суму 145 002,07 грн., від 14.03.2014 №304 на суму 144 719,83 грн.;

- видаткових накладних від 21.01.2014 № 268/7 на суму 96 939,46 грн. (з ПДВ), від 21.03.2014 №268/8 на суму 286 923,06 грн. (з ПДВ), від 05.03.2014 № 207/2 на суму 145 002,07 грн. (з ПДВ), від 14.03.2014 №249 на суму 144 719,83 грн. (з ПДВ), всього на загальну суму 673 584,42 грн. (в т.ч. ПДВ 112 264,07 грн.);

- податкових накладних від 21.03.2014 №94 на суму 286 923,06 грн. (в т.ч. ПДВ - 47 820,51 грн.), від 21.03.2014 №95 на суму 96 939,46 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 156,58 грн.), від 05.03.2014 №18 на суму 145 002,07 грн. (в т.ч. ПДВ - 24 167,01 грн.), від 14.03.2014 №64 на суму 144 719,83 грн. (в т.ч. ПДВ - 24 119,97 грн.), підписаних ОСОБА_3 та скріплених печаткою ТОВ «Алма Торг»;

- товарно-транспортних накладних від 21.03.2014 №268/7, від 21.03.2014 №268/6, від 05.03.2014 №207/2, від 14.03.2014 №249, зі змісту яких вбачається, що перевезення спірних партій товарів у період з 05.03.2014 по 21.03.2014 здійснювалося перевізниками - ФОП ОСОБА_4 і ОСОБА_5;

- посвідчення водія ОСОБА_4 на право керування автомобілем марки Renault моделі Master (тип - вантажний малотоннажний фургон), держ. реєстр. номер НОМЕР_3, та договору перевезення вантажу автомобільним транспортом від 02.04.2014 за № 02/04, укладеного між позивачем (як Замовником перевезень) та ФОП ОСОБА_4 (Перевізник) щодо надання послуг з перевезення вантажів (при цьому відомості про укладення попередньо іншого усного/письмового договору з ФОП ОСОБА_4 чинного на момент оформлення наявних в матеріалах справи ТТН, датованих березнем 2014 року, позивач суду не повідомив);

- посвідчення водія ОСОБА_5 на право керування автомобілем, свідоцтва про держану реєстрацію транспортного засобу - автомобіля марки Mercedes моделі Sprinter 313 CDI (тип - вантажний малотоннажний фургон-В), держ. реєстр. номер НОМЕР_4, та договору перевезення вантажу автомобільним транспортом від 02.01.2014 за № 02/01, укладеного між позивачем (як Замовником перевезень) та ОСОБА_5 (Перевізник) щодо надання послуг з перевезення вантажів;

- оборотно-сальдової відомості по субрахунку рахунку бухгалтерського обліку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по контрагенту ТОВ «Алма Торг» за січень 2014 року - березень 2015 року, за даними якої зафіксовано наявність дебіторської заборгованості за договором поставки на кінець періоду на суму 1 290 грн.;

- оригінали виписок ПАТ КБ «ПриватБанк» по особовому рахунку ТОВ «Фудеко» № 26007060845070 зі змісту яких вбачається проведення позивачем перерахувань коштів (вартості продуктів харчування) на користь ТОВ «Алма Торг» за договором від 26.12.2013 №19/13 та на підставі рахунку від 25.03.2014 № 307.

Перелічені вище первинні документи містять усі необхідні реквізити, для надання їм юридичної сили, доказовості та містять достатню інформацію для розкриття змісту та обсягу вищевказаних господарських операцій.

Як вбачається зі змісту Акта перевірки, жодних податкових правопорушень в діях позивача відповідачем не виявлено.

Акт перевірки не містить жодних посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Алма Торг» були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду, як на дату укладання чи виконання договорів, так і на дату складання податкових накладних.

Поряд з цим, суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог, зазначив, що позивачем на підтвердження надання послуг з перевезення вантажів надано посвідчення водія ОСОБА_4 на право керування автомобілем марки Renault моделі Master (тип - вантажний малотоннажний фургон), держ. реєстр. номер НОМЕР_3, та договору перевезення вантажу автомобільним транспортом від 02.04.2014 за № 02/04, укладеного між позивачем (як Замовником перевезень) та ФОП ОСОБА_4 (Перевізник), проте відомості про укладення попередньо іншого усного/письмового договору з ФОП ОСОБА_4 чинного на момент оформлення наявних в матеріалах справи ТТН, датованих березнем 2014 року, позивач суду не повідомив.

Разом з тим, на вимогу суду апеляційної інстанції позивачем надано копію договору від 01.10.2012 № 02-01/10-2012 укладеного між ним та ФОП ОСОБА_4 перевезення вантажу автомобільним транспортом. За умовами договору його дія закінчується 31.12.2012.

Поряд з цим, позивачем надано апеляційному суду копії заявок №268/7 та №268/6 від 19.03.2014, згідно яких позивач, як замовник, та ФОП ОСОБА_4, як перевізник, уклали угоду про параметри перевезення по маршруту м. Одеса - Київська обл., м. Вишневе, на 23.03.2014. При цьому згідно пояснень позивача, в період часу березень 2014 року ФОП ОСОБА_4 здійснював для ТОВ «Фудеко» перевезення товару на підставі заявок та товарно-транспортних накладних, в свою чергу договір на перевезення було укладено 01.04.2014.

Також суд першої інстанції зауважив, що позивачем проводилась оплата товару по рахунку на оплату від 25.03.2014 №307, проте відсутні підтвердження, що вказаний рахунок стосується спірних операцій з поставки товарів, а тому, як наслідок, суд вирішив не враховувати дані банківські виписки як належний доказ здійснення позивачем розрахунків за спірні партії товарів.

Водночас позивачем на вимогу суду апеляційної інстанції надано суду копію рахунку на оплату №307 від 25.03.2015, з якого убачається, що постачальником товару було ТОВ «Алма Торг», покупцем ТОВ «Фудеко», а підставою для здійснення поставки зазначено договір №19/13 від 26.12.2013.

Крім того, слід зазначити, що матеріали справи містять достатньо доказів на підтвердження поставки товару на адресу позивача від контрагента ТОВ Алма Торг», в тому числі самі банківські виписки мають зсилки, як на підставу оплати товару, на договір від 26.12.2013 №19/13, в свою чергу наявність посилань на рахунок на оплату від 25.03.2014 №307 не спростовує, що така оплата була проведена за результатами поставки на підставі договору від 26.12.2013 №19/13.

Наведені доводи позивача податковим органом під час розгляду справи апеляційним судом спростовані не були.

Слід також зазначити, що обов'язок сплачувати податки і збори та відповідальність за порушення чинного законодавства є персоніфікованими. Це означає, що на особу не може покладатися відповідальність за правопорушення, вчинені іншими особами.

Таким чином, в основу притягнення позивача до податкової відповідальності не може бути покладено висновки про порушення законодавства його контрагентами без фактичного встановлення порушень податкового законодавства самим позивачем.

Колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що обґрунтованих доводів та належних доказів на спростовування наведеного податковим органом під час апеляційного розгляду справи не надано.

Відтак суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позивачем не підтверджено реальність фінансово-господарських операцій з його контрагентом ТОВ "Алма Торг" належними первинними документами та зв'язок їх з його господарською діяльністю.

Отже, враховуючи, що первинні документи, складені позивачем та його контрагентами у ході господарських операцій, відповідають вимогами чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості; твердження про відсутність факту поставки товарів спростовується наявними матеріалами справи; суду не надано належних та достатніх доказів, які б свідчили про наявність законодавчо визначених обставин, що позбавляли б позивача права на формування податкового кредиту, не доведено його недобросовісності, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Натомість, висновок відповідача про завищення позивачем показника від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного періоду на 112 264 грн., за результатами декларування результатів правочину з ТОВ "Алма Торг" за березень 2014 року, та відповідно зменшення контролюючим органом від'ємного значення ПДВ, є необґрунтованими, а відтак спірне податкове повідомлення-рішення від 25.03.2015 № 0000072203 підлягає скасування.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було не повно встановлено фактичні обставини справи, що призвело до ухвалення неправомірного рішення. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудеко» - задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 липня 2015 року - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудеко» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 липня 2015 року - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудеко» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.03.2015 №0000072203.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Я.Б. Глущенко

О.М.Романчук

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Романчук О.М.