Ухвала суду № 51659636, 29.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 357/1350/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Протасова О.М. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

29 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Романчук О.М.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Білоцерківському районі Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Білоцерківському районі Київської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії та доплати до неї у відповідності до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Білоцерківському районі Київської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії та доплати до неї у відповідності до ст. 39, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 травня 2015 року позов задоволено частково.

Особи, які беруть участь у справі, з клопотаннями про розгляд справи за їх участю - не зверталися. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова. З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.

Не погоджуючись із спірною постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Білоцерківському районі Київської області - залишити без задоволення, постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 травня 2015 року - без змін, виходячи із наступного.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що позивач проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю та має статус дитини війни.

Перебуваючи на обліку у відповідача, позивач звернувся із вимогою про здійснення перерахунку доплат до пенсії відповідно до розмірів, визначених ст. 39, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Однак, листом відповідача від 12.14.2014р. № 466/Р-01 у проведенні перерахунку позивачу відмовлено. Зокрема, свою позицію відповідач обґрунтував тим, що нарахування та виплата пенсії позивача проводиться у розмірах, визначених постановами Уряду України.

Вважаючи, що відповідач неправомірно виплачує пенсію у розмірі меншому ніж визначено законодавством України, з урахуванням надбавок та підвищень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Обговорюючи правомірність заявлених вимог, колегія суддів приходить до наступного.

Так, згідно ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Особами, які мають право на доплату, визначену статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та з урахуванням статусу яких диференційовано розміри доплати, є громадяни, у тому числі пенсіонери, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, непрацюючі пенсіонери, які проживають на цих територіях, студенти, які там навчаються, громадяни, які працюють у зоні відчуження, а також у зоні безумовного (обов'язкового) відселення після повного відселення жителів.

Законом України "Про соціальний захист дітей війни» № 2195-IV від 18.11.2004, який набрав чинності з 01.01.2006, встановлено правовий статус дітей війни і визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Згідно з ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який набрав чинності 1 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього закону таЗакону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Відповідно до п. 17 ч. 1 с. 87 Бюджетного кодексу України, до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), належать видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, запобігання виникненню та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха.

Згідно з абз. 8 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012 року № 3-рп/2012 нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Починаючи з 01.01.2014, Закон України «Про державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 в редакції Закону України від 06.07.2014 №1534-18 не містить жодної норми, яка б обмежувала у 2014 році пряме застосування Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Проте, Законом України «Про державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 в редакції Закону України від 03.08.2014 №1622-18, встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік. Вказана норма діє з 03.08.2014 року.

Таким чином, з 03.08.2014 року, розміри доплат до пенсій передбачених ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» обмежується вимогами Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» в редакції Закону України від 03.08.2014 №1622-18.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Білоцерківському районі Київської області - залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 травня 2015 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, 255 КАС України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Білоцерківському районі Київської області - залишити без задоволення.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 травня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Я.Б. Глущенко

О.М. Романчук

.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Романчук О.М.