Ухвала суду № 51659452, 22.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/12212/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

22 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Губської Л.В., Федотова І.В.,

при секретарі - Пономаренко О.В.,

за участю представника позивача - , представника третьої особи - Химич В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до відділу державної виконавчої служби Оболоньского районного управління юстиції у місті Києві, третя особа - державна податкова інспекція в Оболонському районі ГУ ДФС у місті Києві про скасування постанови,

В С Т А Н О В И Л А:

Фізична особа - підприємць ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до відділу державної виконавчої служби Оболоньского районного управління юстиції у місті Києві, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у місті Києві про визнання нечинною та скасування постанови від 26 травня 2015 року про відкриття виконавчого провадження № 47656916.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 липня 2015 року позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову відділу державної виконавчої служби Оболоньского районного управління юстиції у місті Києві від 26 травня 2015 року про відкриття виконавчого провадження № 47656916. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із вищевказаним судовим рішенням, ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у місті Києві подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти по справі нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, постановою відділу державної виконавчої служби Оболоньского районного управління юстиції у місті Києві від 26 травня 2015 року відкрито виконавче провадження № 47656916 з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва № 2а-10560/10/2670 від 05 вересня 2013 року про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 податкового боргу в сумі 203544,33 грн.

Позивач вважаючи протиправним вказане рішення відповідача звернувся з даним позовом до суду про його скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що постанова про відкриття виконавчого провадження є такою, що прийнята із порушення Закону України «Про виконавче провадження», а тому підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) являє собою сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Частиною 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів для примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; в інших передбачених законом випадках.

Статтею 22 цього Закону визначено строки пред'явлення виконавчих документів до виконання, згідно з якими судові рішення - виконуються протягом року, з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення, якщо інше не передбачено законом.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, згідно постанови Відділу державної виконавчої служби Оболоньского районного управління юстиції у місті Києві від 26 травня 2015 року рішення вступило в силу 14 серпня 2013 року, а тому останній строк його виконання є 14 серпня 2014 року.

Враховуючи зазначене, правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та встановлених обставин справи.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 липня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:

Судді:

Ухвалу в повному тексті виготовлено 25.09.2015 року.

.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Губська Л.В.

Федотов І.В.