Постанова № 51659440, 22.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/4149/14 Головуючий у 1-й інстанції: Харченко С.В.

Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,

при секретарі Строяновській О.В.,

за участю:

представника позивача - Головненка Д.О.,

представника Мін'юсту України - Даценко Т.М.,

відповідача - державного реєстратора - Орлової Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Комбінат «Тепличний» до Державного реєстратора прав на нерухоме майно державної реєстраційної служби України Корюк Тетяни Василівни, Державної реєстраційної служби України, Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області Орлової Тетяни Миколаївни про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2015 року,

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Комбінат «Тепличний» звернулося у суд із позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно державної реєстраційної служби України Корюк Т.В., Державної реєстраційної служби України, державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області Орлової Т.М., в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення першого відповідача від 05.06.2014 № 13572980 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень та зобов'язати Державну реєстраційну службу України провести реєстраційні дії щодо державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна - єдиний майновий комплекс на підставі поданих ним 07.05.2014 документів.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2015 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано спірне рішення державного реєстратора. Зобов'язано Державну реєстраційну службу України повторно розглянути питання про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо складу єдиного майнового комплексу на підставі документів, поданих позивачем разом із заявою, яка зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру 07.05.2014 за реєстраційним номером 6521293. У решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду, Міністерство юстиції України, яке є правонаступником Державної реєстраційної служби України, подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду - скасуванню в частині, з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відмова державного реєстратора у вчиненні реєстраційної дії на підставі документів, що подані позивачем, є необґрунтованою та протиправною. Залишаючи без задоволення вимогу позивача про зобов'язання суб'єкта владних повноважень провести реєстраційні дії щодо державної реєстрації права власності, суд першої інстанції виходив із того, що задоволення цієї вимоги буде втручанням у дискреційні повноваження останнього. Натомість, місцевий суд дійшов висновку про можливість зобов'язання відповідача повторно розглянути питання про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі документів, що подавались позивачем із відповідною заявою.

Проте, з такими висновками суду не можна погодитися в повній мірі.

Ураховуючи, що постанова суду першої інстанції оскаржується лише відповідачем, колегія суддів не переглядає судове рішення в межах залишених без задоволення вимог.

Колегією суддів установлено, що ПАТ «Комбінат «Тепличний» є зареєстрованою у встановленому порядку юридичною особою і здійснює господарську діяльність, пов'язану, зокрема, з вирощуванням овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів.

Із свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14.04.2013, індексний номер 2401720, вбачається, що позивач є власником об'єкту нерухомого майна комплексу, загальною площею 549064,4 кв. м, що розташований за адресою: Київська область, Броварський район, смт. Калинівка, вул. Теплична, буд. 2, та складається з: адмінбудинку, А-5, адміністративно-побутових приміщень цеху № 1, Б, теплиці, б1, теплиці, б2, теплиці б3, котельні цеху № 1, б4, адміністративно-побутових приміщень цеху № 2, В, теплиці в1, теплиці в2, теплиці в3, котельні цеху № 2, в4, приміщення приготування, в5, адміністративно-побутових приміщень цеху № 3, Г, теплиці, г1, теплиці г2, теплиці г3, котельні цеху № 3, г4, адміністративно-побутових приміщень цеху № 4, Д, теплиці, д1, теплиці, д2, теплиці д3, котельні цеху № 4, д4, адміністративно-побутових приміщень цеху № 5, Е, теплиці, е1, теплиці, е2, теплиці е3, котельні цеху № 5, е4, адміністративно-побутових приміщень цеху № 6, Є, теплиці, є1, теплиці, є2, теплиці є3, котельні цеху № 6, є4, адміністративно-побутових приміщень цеху № 7, Ж, теплиці, ж1, котельні цеху № 7, ж2, адміністративно-побутових приміщень цеху № 8, З, теплиці, з1, теплиці, з2, адміністративно-побутових приміщень цеху № 9, І, теплиці, і1, котельні цеху № 9, і2, цеху сортування овочів, А1, складу тари, Й, ремонтно-механічної майстерні, И-2, будинку для КУАСІ, Л, складу мінеральних добрив, М, сховища для корнеплодів, Н, сховища для цибулі, О, сховища для цибулі 1О, сховища для овочів, П, будинку прохідної, Р, автовагової, С, сотосховища, У, ТП № 29, Ф, ТП № 60, 1Ф, ТП № 61, 2Ф, ТП № 62, 3Ф, ТП № 63, 4Ф, ТП № 64, 5Ф, ТП № 65, 6Ф, газорасподільчого пункту, Х, котельні, Ч-4, прохідної, Ш, складу будівельної бригади, Щ-2, складу будівельної бригади, 1Щ, каналізаційно-насосної станції, Ю, магазину, Я, кіоску для торгівлі овочами, 1Я, теплиці, 1Ю, свердловини, К, свердловини, К1, свердловини, К2, свердловини, К3, резервуару, К4, резервуару, К5, резервуару, К6, резервуару, К7, резервуару, К8, резервуару, К9, тротуару Т, огорожі N.

У зв'язку із завершенням реконструкції окремих об'єктів нерухомого майна, що входять до складу єдиного майнового комплексу, закінченням будівництва теплиці «в6» загальною площею 49846,7 кв. м та введенням зазначеного об'єкта будівництва в експлуатацію, позивач у травні 2014 року звернувся до Реєстраційної служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області із заявою про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо права власності на об'єкт нерухомого майна - комплексу, розташованого за адресою: Київська область, Броварський район, смт. Калинівка, вул. Теплична, буд. 2.

Разом із заявою представником позивача подано до державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області Орлової Т.М. вищевказане свідоцтво про право власності на нерухоме майно, державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯД № 782766, декларацію про готовність об'єкта до експлуатації від 28.11.2013 № КС 143133320566, рішення виконкому Калинівської селищної ради про присвоєння юридичної та поштової адреси від 28.02.2006 № 19, технічний паспорт від 05.11.2013 та інші документи, перелік яких наведено у картці прийому заяви від 07.05.2014 № 12894351.

Зазначені документи були прийняті державним реєстратором і зареєстровані в базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та, на виконання наказу Міністерства юстиції України «Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб» від 02.04.2013 № 607/5, передані в електронному вигляді до Державної реєстраційної служби України для прийняття відповідного рішення.

За результатами розгляду заяви позивача та документів, що до неї додані, державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Т.В. прийнято рішення від 05.06.2014 № 13572980, яким позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності на майновий комплекс, розташований за адресою: Київська обл., Броварський район, смт. Калинівка, вул. Теплична, буд. 2.

Підставою прийняття такого рішення було те, що подані документи, на переконання державного реєстратора, не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а саме: декларація про готовність об'єкта до експлуатації та технічний паспорт містять суперечливі відомості у визначенні площі об'єкту нерухомого майна.

Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернувся у суд.

Надаючи оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч. 1 ст. 4 вказаного Закону обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема право власності на нерухоме майно.

Порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень визначено статтею 15 цього Закону.

Згідно з частиною 1 приведеної норми, при державній реєстрації прав та їх обтяжень, прийняттю відповідного рішення передують прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви, а також встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень.

Відповідно до частини 4 статті 15 вказаного Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до частин 1, 3 статті 16 Закону заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом. Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.

Статтею 15 цього Закону також передбачено, що порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно встановлює Кабінет Міністрів України (частина 13), і що у цьому порядку визначено перелік необхідних для такої реєстрації документів (абзац 2 частини 2).

У відповідності до приведеної норми Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (постанова від 17.10.2013 № 868), який був чинний на час спірних правовідносин.

Згідно пункту 6 цього Порядку документи, що подаються для проведення державної реєстрації прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, повинні відповідати вимогам, що встановлені законом, цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами.

Зазначеній нормі кореспондують повноваження державного реєстратора, передбачені пунктом 15 вказаного Порядку, згідно з яким під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: 1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); 2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; 5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Положеннями пунктів 36, 37 цього Порядку передбачено, що для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком. Документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є, зокрема, свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до закону.

За правилами пункту 49 Порядку, для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на реконструйований об'єкт нерухомого майна заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає: документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку (крім випадків реконструкції об'єктів нерухомого майна без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані); документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта; технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси (в разі коли в результаті реконструкції об'єкта нерухомого майна змінилася його адреса).

Відповідно до пункту 20 цього Порядку за результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації.

Пунктом 28 цього Порядку встановлено, що державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». У рішенні про відмову в державній реєстрації прав зазначаються всі підстави прийняття такого рішення.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, зокрема, у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Відповідно до частини 4 статті 24 вказаного Закону відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Обговорюючи правомірність спірного рішення, прийнятого на підставі вказаної норми, судова колегія зазначає, що досліджена судом декларація про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Київській області 28.11.2013 за № КС 143133320566, вказує про завершення реконструкції теплиці у складі майнового комплексу позивача. Із декларації слідує, що площа зазначеного об'єкта - теплиці становить 49846,7 кв. м.

Із наданого позивачем державному реєстратору технічного паспорта №1 від 05.11.2013 вбачається, що площа теплиці №2 «в6» становить 49846,7 кв. м.

Тобто, відомості про площу реконструйованого об'єкта (які містяться в технічному паспорті) та відомості, зазначені в декларації про готовність об'єкта до експлуатації, які надавались позивачем державному реєстрову, є ідентичними і не містять суперечливих даних, про які стверджується у спірному рішенні.

Отже, рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно державної реєстраційної служби України Корюк Т.В. від 05.06.2014 № 13572980 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень є безпідставним та необґрунтованим.

Тому, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції в тому, що спірне рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про зобов'язання Державної реєстраційної служби України повторно розглянути питання про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо складу єдиного майнового комплексу на підставі документів, поданих позивачем разом із заявою, яка зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру 07.05.2014 за реєстраційним номером 6521293, з огляду на наступне.

Положеннями статті 9 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» закріплено, що відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями встановлює державний реєстратор.

Державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Отже, рішення про державну реєстрацію речових прав приймає не Державна реєстраційна служба України чи її правонаступник - Міністерство юстиції України, а державний реєстратор, який розглядає подані документи та приймає відповідне рішення.

Згідно пункту 29 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, орган державної реєстрації прав, нотаріус не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття рішення про відмову в державній реєстрації прав видає особисто заявникові або надсилає поштою з описом вкладення таке рішення разом з документами, що подавалися заявником для проведення державної реєстрації прав.

Пунктом 2.15 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 № 3502/5, встановлено, що орган державної реєстрації прав або нотаріус у день прийняття заяви видає або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення заявникові рішення щодо відмови у внесенні змін до записів, відмови у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав або відмови у скасуванні записів Державного реєстру прав разом з документами, що подавалися заявником для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав або скасування записів Державного реєстру прав.

Отже, після прийняття рішення про відмову в державній реєстрації прав на нерухоме майно, оригінальні примірники документів, які подаються разом із відповідною заявою до органу державної реєстрації, повертаються заявнику, що унеможливлює повторний розгляд такої заяви.

При цьому, відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, зазначених, зокрема, у пункті 4 частини першої цієї статті, не позбавляє заявника права повторно звернутися із заявою за умови усунення перешкод для державної реєстрації прав та їх обтяжень.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для зобов'язання Державної реєстраційної служби України повторно розглянути питання про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо складу єдиного майнового комплексу на підставі документів, поданих позивачем разом із заявою, яка зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру 07.05.2014 за реєстраційним номером 6521293, позаяк відповідне питання не вирішується цим органом, а належить до компетенції державного реєстратора, а відсутність оригіналів документів, що мають бути подані такому, унеможливлює належний розгляд заяви. Відтак, у задоволенні вказаної вимоги слід відмовити.

Таким чином, доводи апеляційної скарги частково знайшли підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. А тому, скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова місцевого суду - частковому скасуванню, а саме: в частині зобов'язання Державної реєстраційної служби України вчинити вищевказані дії.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В ИВ :

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2015 року скасувати в частині задоволення позову в частині зобов'язання Державної реєстраційної служби України повторно розглянути питання про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо складу єдиного майнового комплексу на підставі документів, поданих Публічним акціонерним товариством «Комбінат «Тепличний» разом із заявою, яка зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 07.05.2014 за реєстраційним номером 6521293. У задоволенні позову в цій частині відмовити.

У решті постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяО.М. Романчук

(Повний текст постанови складено 25 вересня 2015 року.)

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Романчук О.М.

Пилипенко О.Є.