Постанова № 51659430, 28.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 759/8930/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Заєць Т.О.

Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Старової Н.Е., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 28 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про визнання протиправними дій Управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років та зобов'язання відповідача нарахувати пенсію за вислугу років за списком №2 на підставі вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, із змінами від 03.06.2008 №109-VІ та п. б ст. 13, 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 02.10.2014.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 28 липня 2015 року адміністративний позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Відповідно до пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Згідно п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України за № 383 від 18.11.2005 року, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Списком №2 затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173, розділ XV Металообробка, підрозділ 2 «ковальсько-пресове виробництво» передбачені слюсарі на гарячих ділянках робіт, електромонтери на гарячих ділянках робіт.

Списком №2 затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 11.03.1994 року №162, розділ XI Металообробка, підрозділ 2 «ковальсько-пресове виробництво» позиція 2150200а-19861 передбачені електромонтери по ремонту та обслуговуванню електроустаткування, зайняті на гарячих ділянках робіт.

Так, ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, відповідно до п. 20 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах.

Як вбачається з копії трудової книжки, позивач був прийнятий на роботу 24.02.1981 року на посаду електрослюсаря 4 розрядку на гарячих ділянках роботи, 12.08.1983 року присвоєний 5 розряд електромонтера на гарячих ділянках роботи, 25.04.1996 року присвоєний 6 розряд електромонтера на гарячих ділянках роботи, з 01.08.2003 по 01.09.2006 року переведений електромонтером з ремонту та обслуговування електрообладнання на гарячих ділянках роботи ковальсько-пресового цеху №17 в КП «Київтрактородеталь»(а.с. 32-34).

Згідно довідки №66, від 26.03.2012 року, виданої ОСОБА_3, останній працював повний робочий день на КП «Київтрактородеталь» електромонтером з ремонту та обслуговування електрообладнання на гарячих дільницях робіт у період з 12.08.1983 р. по 01.09.2006 р., тобто 23 роки та 19 днів (а.с. 22).

Згідно довідки №1, від 26.03.2012 року, виданої ОСОБА_3, останній працював повний робочий день на ТОВ «КТД-Експорт» електромонтером з ремонту та обслуговування електрообладнання на гарячих дільницях робіт у період з 04.09.2006 р. по 09.09.2008 р., тобто 2 роки та 5 днів (а.с. 23).

Атестація робочого місця була проведена згідно наказів: №9 від 11.01.1993 р., №265 від 03.12.1996 р. №292 від 08.11.2001 р., №78 від 11.03.2002 р., №249 від 09.12.2004 р., №29 від 04.09.2006 р.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що посада позивача відносилася до списків, які застосовуються при визначенні права на пенсію на пільгових умовах, а тому позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, за призначенням пенсії позивач звернувся з відповідною заявою 17.02.2015 року (а.с. 43), а тому колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення адміністративного позову, а саме з 17.02.2015 року.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Проте, судом першої інстанції в порушення п. 2, 3 ч. 1 ст. 163 КАС України не зазначено позиції відповідача, пояснень осіб, які беруть участь у справі, інших доказів, досліджених судом. Також, в мотивувальній частині відсутні встановлені судом першої інстанції обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів, мотивів, з яких суд виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався, що є порушенням норм процесуального права.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 198, п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 159, 160, 163, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва - задовольнити частково.

Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 28 липня 2015 року - скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва щодо відмови у призначенні та нарахуванні ОСОБА_2 пенсії за вислугу років за списком №2 за професією електромонтера з ремонту та обслуговування електрообладнання на гарячих ділянках роботи у ковальсько-пресовому цеху на підставі вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, із змінами від 03.06.2008 №109-VІ та п. б ст. 13, 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва нарахувати ОСОБА_2 пенсію за вислугу років згідно стажу роботи з 12.08.1983 по 09.09.2008 за списком №2 на підставі вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, із змінами від 03.06.2008 №109-VІ та п. б ст. 13, 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 17.02.2015.

Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

суддя Н.Е.Старова

суддя В.В.Файдюк

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: Файдюк В.В.

Старова Н.Е.