Ухвала суду № 51659402, 23.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4167/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

23 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Карпушової О.В, Кобаля М.І.,

при секретарі: Погорілій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2015 року по справі за їх позовом до Приватного підприємства «Фінанси, Бізнес, Інвестиції» про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И Л А :

ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС в м. Києві звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Фінанси, Бізнес, Інвестиції» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 18959,46 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2015 року позов задоволено частково: стягнуто суму податкового боргу з ПДВ у розмірі 2242,50 грн. В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС в м. Києві подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції в частині відмови в позові та постановити в цій частині нову про задоволення позову. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову. Апеляційна інстанція повністю підтримує таку правову позицію з огляду на слідуюче.

З матеріалів справи вбачається, що спірна сума заборгованості з податку на додану вартість виникла внаслідок несплати ПП «Фінанси, Бізнес, Інвестиції» суми податкового зобов'язання, самостійно визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації з податку на додану вартість від 01 червня 2013 року за червень 2013 року у сумі 7746,96 грн., та несплати суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 8970,00 грн. та нарахованих штрафних санкцій у розмірі 2242,50 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Шевченківському районі від 09 серпня 2013 року № 000013150122.

Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для стягнення податкового боргу, колегія суддів виходить з наступного

Згідно пп. 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 ст. 14 ПК України визначає грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пункт 57.1 ст. 57 ПК України визначає, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи слідує, що відповідачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2013 року, в рядку 24 якого задекларовано залишок від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 8856,00 грн..

При цьому варто зауважити, що податкове зобов'язання у вказаному уточнюючому розрахунку ПП «Фінанси, Бізнес, Інвестиції», зокрема у розмірі 7746,96 грн. не визначалось. Позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, в тому числі відповідних податкових декларацій про самостійне визначення відповідачем суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 7746,96 грн.

Таким чином, апеляційна інстанція не може не погодитися з доводами суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині стягнення податкового боргу у вигляді самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 7746,96 грн. документально не підтверджені, а, отже, не підлягають задоволенню.

Колегія суддів не може погодитися з доводами апелянта щодо порушення позивачем шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого ч. 2 ст. 99 КАС України, адже, відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

При цьому п. 102.2 ст. 102 ПК України визначено перелік випадків, коли грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного у частині першій цієї статті. Так, згідно п. 102.4 ст. 102 ПК України у разі, якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у п. 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Отже, строк примусового стягнення податкового боргу становить 1095 днів з дня виникнення податкового боргу. Дана правова позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 10 лютого 2011 року №203/11/13-11.

Наведене вище дає підстави колегії суддів прийти до однозначного висновку, що шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ч. 2 ст. 99 КАС України, на спірні правовідносини не поширюється.

З огляду на те, що рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині відмови в задоволенні позову, колегія суддів, діючи в межах апеляційної скарги, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва щодо задоволення позову не перевіряє та залишає її без змін

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення постанови суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Кобаль М.І.

Карпушова О.В.