Ухвала суду № 51659088, 29.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-4201/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Баранов Д.О.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

Іменем України

"29" лютого 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.

суддів Лічевецького І.О., Петрика І.Й.,

при секретарі Белові С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Печерському району м. Києва на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.06.2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Енергетичне та нафтове обладнання»до Державної податкової інспекції у Печерському району м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2011 року позивач ОСОБА_2 акціонерне товариство «Енергетичне та нафтове обладнання»звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському району м. Києва, в якому просили суд визнати протиправним та скасувати податкового повідомлення-рішення відповідача від 25.02.2011 року №0001202310/0.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.06.2011 року зазначений адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в повному обсязі Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.06.2011 року. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що суд першої інстанції неповно зясував обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

В період з 28.01.2011року по 04.02.2011 року Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва проводилась документальна позапланова невиїзна перевірка ВАТ «Енергетичне та нафтове обладнання»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ «С.Дж.Р.Груп», про що складено Акт №57/23-10/20072993 від 04.02.2011року.

Перевіркою встановлено, порушення п.п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 891668,00 грн. та п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме заниження ПДВ на 713334,00 грн.

У вказаному акті відповідач посилається на те, що перевіркою господарських операцій позивача виявлено господарські операції з ознаками сумнівності, укладені із ТОВ «С.Дж.Р.Груп».

25.02.2011 року ДПІ у Печерському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення №0001202310/0, яким визначено ПАТ «Енергетичне та нафтове обладнання»податкове зобовязання по податку на прибуток в розмірі 891668,00 грн. за основним платежем та 222917,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Як вбачається із матеріалів справи, 17.10.2008 року між ВАТ «Енергетичне та нафтове обладнання»(замовник) та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»(підрядник) укладено договір підряду №10-П на виконання робіт з поточного ремонту, згідно якого замовник доручив, а підрядник зобовязався на власний ризик виконати у відповідності до умов цього договору роботу, а замовник зобовязався прийняти роботу виконану згідно вимог даного договору та оплатити її. Предметом договору було виконання робіт з поточного ремонту адміністративної будівлі у м. Києві за адресою вул. Мельникова, 83б, корпус А.

На виконання цього договору сторонами підписано акти №1, №2 від 29.10.2008 року, №3 від 28.11.2008 року про приймання виконаних робіт, згідно яких замовник отримав, а підрядник виконав послуги по ремонту на загальну суму 2172974,80 грн., в тому числі ПДВ.

ТОВ «С.Дж.Р.Груп»було видано ВАТ «Енергетичне та нафтове обладнання»податкові накладні №2061 від 29.10.2008 року, №2061 від 29.10.2008 року, №2500 від 28.11.2008 року.

03.11.2008 року між ВАТ «Енергетичне та нафтове обладнання»(замовник) та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»(підрядник) укладено договір на виконання робіт з поточного ремонту №20-П згідно умов якого, замовник доручив, а підрядник зобовязався на свій ризик своїми силами із своїх матеріалів виконати будівельно-монтажні роботи, у відповідності до умов договору, а замовник зобовязався прийняти і оплатити виконані роботи відповідно до умов договору. Предметом договору було виконання робіт з поточного ремонту адміністративної будівлі у м. Києві по вул. Залізняка, 6.

На виконання цього договору сторонами підписано акти №1, №2 від 28.11.2008 року, №3, №4 від 23.12.2008 року за типовою формою №КБ-2в. Загальна вартість робіт 2900030,40 грн.

ТОВ «С.Дж.Р.Груп»було видано ВАТ «Енергетичне та нафтове обладнання»податкові накладні №2501, №2502 від 28.11.2008 року, №2840 №2841 від 23.12.2008 року.

Позивач здійснив оплату вартості робіт в повному обсязі, що підтверджується копіями банківських виписок та відніс суму 3566671,00 грн. у ІV кварталі 2008 року на валові витрати.

Внаслідок перевірки повноти визначення податку на прибуток згідно поданих декларацій та даних перевірки встановлено відхилення (заниження) в загальній сумі 891668,00 грн.

За результатами здійснених заходів відповідачем встановлено, що за місцем реєстрації ТОВ «С.Дж.Р.Груп»не знаходиться. В ході аналізу податкової звітності відсутня будь-яка інформація про наявність складських приміщень, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Як вбачається з пояснень Директор ТОВ «С.Дж.Р.Груп», він не має ніякого відношення до діяльності підприємства та документи, що стосуються фінансово - господарської діяльності він не підписував та не уповноважував на це будь - яких осіб. Внаслідок викладеного податковий орган дійшов висновку про нікчемність укладених між ТОВ «С.Дж.Р.Груп»та ПАТ «Енергетичне та нафтове обладнання», оскільки вони укладені без мети настання правових наслідків та порушують публічний порядок.

Що стосується порушення позивачем п. 3.1 ст. З, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягало в заниженні податку на прибуток, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 названого Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, не відносяться до складу валових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснив розрахунок з підрядником в безготівковій формі, а тому у відповідності до зазначеної вище норми отримав право на збільшення валових витрат, крім того, сторонами договорів підряду підписано акти приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в, в яких деталізовано види, робіт, обєми, вартість, нормативне обґрунтування.

Що стосується порушення позивачем пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало в заниженні податку на додану вартість, колегія суддів, зазначає наступне.

У відповідності до пп. 7.2.1, 7.2.6, 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За приписами п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, судова колегія зауважує, що законодавцем визначено єдину підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, повязану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обовязкових реквізитів, визначених Законом України «Про податок на додану вартість», та видану субєктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Печерському району м. Києва на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.06.2011 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.06.2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Лічевецький І.О.

ОСОБА_3