Ухвала суду № 51659055, 21.12.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3767/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

Іменем України

"21" грудня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ключковича В.Ю.,

суддів Борисюк Л.П,

ОСОБА_2,

при секретарі Черняк К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 квітня 2010 року у справі за адміністративним позовом прокурора Соломянського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва до товариства з обмеженою відповідальністю «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни»про стягнення податкової заборгованості у розмірі 636992,78 грн., -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2010 року прокурор Соломянського району м. Києва звернувся до суду в інтересах Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва з позовом до ТОВ «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни» та просив стягнути з останнього податкову заборгованість з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в розмірі 636 992,78 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 квітня 2010 року позов задоволено. Стягнуто з ТОВ «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни»до Державного бюджету України податкову заборгованість в розмірі 636 992, 78 грн.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни»є юридичною особою, зареєстроване Соломянською районною у м. Києві державною адміністрацією 03.04.1998 року за № 10731200000000095 та взято на облік, як платник податку ДПІ у Соломянському районі м. Києва.

Відповідачем було подано декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2008 рік на суму 739227,24 грн. 24 коп. та за 2009 рік на суму 718170,10 грн, однак вказані суми податкових зобовязань не були сплачені відповідачем у повному обсязі, у звязку з чим утворилася заборгованість.

10.12.2009 року ДПІ у Соломянському районі м. Києва була проведена перевірка відповідача щодо дотримання вимог законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку за період з 01.05.2009р. по 09.12.2009р., якою встановлено порушення відповідачем п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181(далі - Закон № 2181), а саме порушення строків сплати податкових зобов'язань по орендній платі за землю.

За результатами перевірки було складено акт від 10.12.2009р. №17133/15-3-25410064, на підставі якого ДПІ у Солом'янському районі м. Києва були прийняті податкові повідомлення - рішення форми «Ш»про застосування до відповідача штрафних санкцій від 10.12.2009р. №0033401502/0, №0033411502/0 та №0033421502/0 за платежем «орендна плата з юридичних осіб»(а.с.26).

Вказані рішення відповідачем не оскаржувалися, а відтак набули статус узгодженого податкового зобовязання відповідно до підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону №2181.

Відповідно до статей 2, 5, 13 Закону України «Про плату за землю»(із змінами та доповненнями) (далі - Закон №2535) використання землі в Україні є платним; плата з землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель; власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок; об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі орендар.

Статтею 14 Закону визначено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Статтею 17 Закону №2535 визначено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землю державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації за поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

В силу підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 зазначеного вище Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу відповідача було надіслано першу податкову вимогу від 20.01.2010р. № 1/24 та другу податкову вимогу від 10.03.2010р. №2298.

В матеріалах справи відсутні докази з яких вбачалося б, що зазначені податкові вимоги відповідачем оскаржувались, або були відкликані податковим органом, а відтак вони є чинними на час розгляду справи. При цьому, відповідач тільки частково погасив заборгованість зі сплати податкового боргу.

Згідно підпункту 7.1.1 пункту 7.1 статті 7 Закону України № 2181 джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами (підпункт7.2.1 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону)

Згідно підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги про те, що оскільки договір оренди земельної ділянки від 19.02.2004 року, укладений між Київською міською радою та ТОВ «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни»не було продовжено після закінчення терміну його дії (01.03.2006 року), та враховуючи те, що відповідач сплачував орендну плату добровільно, у позивача немає правових підстав для примусового стягнення заборгованості орендної плати за земельну ділянку, колегія суддів до уваги не приймає, позаяк відповідно до норм чинного законодавства відповідач, як користувач земельної ділянки зобовязаний сплачувати земельний податок незалежно від обставин, з якими законодавство повязує виникнення права на користування землею.

Крім цього, відповідно до рішення Київської міської ради від 26.06.2003 року № 555/715 ТОВ «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни» було передано земельну ділянку площею 1,45 га в довгострокову оренду до 18.06.2012 року, про що також відповідач вказує у додатках № 1 до поданих ним податкових деклараціях орендної плати за земельні ділянки, а тому ТОВ «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни»повинно сплатити несплачену частину податкової заборгованності з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 636 992,78 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав, апеляційну скаргу ТОВ «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни» необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 квітня 2010 року без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196,198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни»залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 квітня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяКлючкович В.Ю.

Судді:Борисюк Л.П.

ОСОБА_2

Повний текст ухвали виготовлено 27.12.2010 року.