Ухвала суду № 51658897, 22.09.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Маслоід О.С.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 року справа №805/226/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Ястребової Л.В.

Сухарька М.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Костянтинівський завод високовольтної апаратури» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2015р. у справі № 805/226/15-а (головуючий І інстанції Маслоід О.С.) за позовом Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області до Публічного акціонерного товариства «Костянтинівський завод високовольтної апаратури» про зупинення видаткових операцій, про допуск податкового керуючого для опису майна, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Костянтинівський завод високовольтної апаратури» про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності платника, що знаходяться в банку; зобов'язання допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Постановою Донецького окружного адміністративного від 28 липня 2015р. позов задоволено, внаслідок чого зупинено видаткові операції на рахунках Публічного акціонерного товариства «Костянтинівський завод високовольтної апаратури»; зобов'язано Публічного акціонерного товариство «Костянтинівський завод високовольтної апаратури» допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач зазначив, що позивачем не доведено тих обставин, що він може здійснювати будь-які видаткові операції на рахунках, єдиний рахунок арештований. Судом першої інстанції не прийнято до уваги ті обставини, що відповідач не має у власності будь-яких об'єктів нерухомого майна за місцем своєї реєстрації, а винаймав в оренду приміщення. Відповідач повідомив позивача листом про те, що припинено дію договору оренди та відповідач не знаходиться за місцем своєї реєстрації. Позивач, будучи обізнаним про відсутність відповідача за місцем реєстрації, складає акт про не допуск. Відповідач також зазначив, що роботу підприємства було самостійно зупинено в 2014р., а всі працівники перебували у відпустці за власний рахунок вже більше року. Крім того, працівник,який зазначений в акті, ніколи не працював на підприємстві. Таким чином, відповідач вважає, що позивачем було складено акт про не допуск податкового керуючого незаконно. Судом першої інстанції безпідставно не прийнято до уваги пояснення відповідача про незнаходження за юридичною адресою. 21.07.2015 року державним реєстратором було внесено відомості до державного реєстру про те, що відповідач не знаходиться за місцем реєстрації. Одночасно з внесенням таких відомостей до ЄДРПОУ їх отримує податковий орган та позивач не надав такі відомості суду. Крім того, позивачу достовірно відомо (ще під час оформлення акту податкової перевірки), що відповідач не має власного майна, а той транспорт, який ще рахується за відповідачем є давно списаним по бухгалтерському обліку але не знятим з реєстраційного обліку через допущені зволікання з цією процедурою у зв'язку з її платністю та відсутністю коштів у відповідача.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомленні належним чином, а тому згідно до вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справу було розглянуто в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що за відповідачем обліковується заборгованість з податку на додану вартість та з податку на прибуток на загальну суму 338272,65 грн., яка виникла згідно податкових повідомлень-рішень від 26.12.2012 р. № 0001192241/9735 та № 0001182241/9736.

Позивачем 11.02.2014 р. складено податкову вимогу за № 1-25 на суму податкового боргу у розмірі 338124,66 грн., яка була отримана відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

11.04.2014 р. позивачем прийнято рішення про опис майна у податкову заставу № 3/05-14-25.

Позивачем 16.04.2014 р. був здійснений вихід за місцезнаходженням відповідача для опису майна у податкову заставу, за результатами якого складений акт № 3/05-14-25 про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим та акт про не допуск на територію підприємства для опису майна у податкову заставу.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10.02.2015 р. по справі №805/225/15-а, (залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.04.2015 р.), сума заборгованості 338272,65 грн. стягнута з відповідача на користь державного бюджету.

Доказів сплати наведеної суми податкового боргу відповідачем не надано.

Порядок погашення податкового боргу платників податків визначено у главі 9 Податкового кодексу України, згідно до п. 87.2. ст. 87 якої джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

За приписами п. 88.1. ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку та у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу ( п.89.1 ст.89 кодексу).

Відповідно до вимог п. 89.2 ст. 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг (п.89.3 ст.89 ПК України).

За приписами п. 89.4 ст. 89 ПК України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов'язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

Згідно п. 91.4. ст. 91 ПК України у разі, якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом державної податкової служби.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що матеріалами справи доводяться ті обставини, що відповідач перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо погашення податкового боргу про, що було складено відповідні акти.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 03.07.2015 року місцезнаходження відповідача є 85103 Донецька область, м.Костянтинівна, вул.. Леніна, 3. Саме за цією адресою податковим керуючим був здійсненим вихід.

Наведена адреса зазначена і у наданому відповідачем до апеляційної скарги витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АГ №818471.

Відомості (докази) щодо фактичного місцезнаходження та перереєстрації свого місцезнаходження відповідачем не надано.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивачем правомірно було здійснено відповідні заходи за місцем реєстрації відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо доведеності позивачем наявності підстав для задоволення позову.

Зупинення роботи підприємства та не знаходження за своїм місцем реєстрації, на думку колегії суддів, не звільняє відповідача від виконання своїх обов'язків щодо погашення податкового органу, та не забороняє позивачу вчиняти дії, передбачені главою 9 Податкового кодексу України, щодо погашення податкового боргу, а тому доводи апеляційної скарги колегією суддів не прийняті до уваги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги позивача колегією суддів не прийнято до уваги, оскільки компетенція відповідача щодо нарахування пені платнику податків чітко визначена Податковим кодексом України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Костянтинівський завод високовольтної апаратури» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2015р. у справі № 805/226/15-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2015р. у справі №805/226/15-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Гаврищук Т.Г.

Судді: Ястребова Л.В.

Сухарьок М.Г.