Ухвала суду № 51658826, 22.09.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кониченко О.М.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 року справа №805/1778/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Сухарька М.Г., Ляшенка Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року у справі №805/1778/15-а за позовом публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 14.04.2015 року №0000244200/2125/10/28-03-42 та №0000234200/2124/10/28-03-42.

В обґрунтування позову зазначив, що податковим органом проведено камеральну перевірку ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» з питань правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2015 року, за результатами якої складно акт від 20.03.2015 року та прийняті вищезазначені податкові повідомлення-рішення, якими зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 646357 грн. та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2015 року на 702160 грн. і застосовано штрафні санкції у розмірі 351080 грн.

Позивач вважає висновки акту перевірки необґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 14.04.2015 року №0000244200/2125/10/28-03-42 про зменшення бюджетного розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 646357 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 14.04.2015 року №0000234200/2124/10/28-03-42, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2015 року на 702160 грн. і застосування штрафних санкцій у розмірі 351080 грн.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог

В обґрунтування зазначив, що у разі невідображення даних податкової накладної в податкових зобов'язаннях продавця, така податкова накладна не є податковим документом та не дає покупцю права на податковий кредит. Статус податкового документу податкова накладна набуває в момент відображення її даних в податкових зобов'язаннях контрагента.

Також однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є фактичне надходження цих сум до Державного бюджету України.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач, ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» є юридичною особою, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом ЄДРПОУ 00191158, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи.

Відповідачем у період з 01.03.2015 року по 20.03.2015 року відповідно до п.200.10 ст.200, ст.76 ПК України проводилась камеральна перевірка даних ПАТ «МК «Азовсталь» щодо правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2015 року за результатами якої складено акт №76/28-03-40/00191158 від 20.03.2015 року.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем:

- п.198.6 ст. 198, п.200.1, 200.3 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит та від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за грудень 2014 року на суму ПДВ 702160 грн., яке підлягає зменшенню;

- п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2015 року на суму 702160 грн., яке підлягає зменшенню.

Зі змісту акту перевірки вбачається що, порушення позивачем діючого законодавства, виникли з підстав недотримання законодавства його контрагентом КП «Компанія «Вода Донбасу».

Зокрема зазначено, що відповідно до додатку №5 та реєстру отриманих податкових накладних до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року ПАТ «МК «Азовсталь» включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 646357,32 грн. по податковим накладним отриманим від КП «Компанія «Вода Донбасу», однак згідно податкової інформації сума податкових зобов'язань КП «Компанія «Вода Донбасу» за січень 2015 року становить 0 грн., оскільки податкову декларацію з ПДВ за січень 2015 року не надано та не задекларовано свої податкові зобов'язання.

Тому відповідач в акті прийшов до висновку, що контрагентом ПАТ «МК «Азовсталь» не надано до контролюючого органу декларації з ПДВ та не задекларовано податкові зобов'язання, та як наслідок податковий кредит позивачем сформовано за рахунок підприємства ризикової категорії, що задіяно у формуванні схемного податкового кредиту.

Позивач не погодившись з висновками акту перевірки №76/28-03-40/00191158 від 20.03.2015 року направив начальнику СДПІ з обслуговування ВП у м. Донецьку МГУ Міндоходів заперечення від 01.04.2015 року за №02/309.

Відповідач листом від 08.04.2015 року за №862/10/28-03-40-10 повідомив, що висновок щодо порушень податкового законодавства залишається без змін.

За результатами акту перевірки №76/28-03-40/00191158 від 20.03.2015 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

від 14 квітня 2015 року №0000244200/2125/10/28-03-42, якими зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 646357 грн.;

№0000234200/2124/10/28-03-42, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2015 року на 702160 грн. і застосовано штрафні санкції у розмірі 351080 грн.

Позивач зазначає, що податковий кредит за грудень 2014 року по вказаним у акті постачальникам сформовано на підставі права, що виникло у зв'язку з отриманням податкових накладних, та первинних документів, за фактом придбання товарів та послуг ПАТ «МК «Азовсталь» у РВУ КП «Компанія «Вода Донбасу» в розмірі ПДВ 700377 грн. та у Донецької залізниці АСУ «Экспресс» в розмірі ПДВ 1782,49 грн., загалом 702159,79 грн.

Податковий кредит за січень 2015 року по вказаним у акті перевірки постачальникам сформовано на підставі права, що виникло у зв'язку з отриманням податкових накладних та первинних документів, за фактом придбання товарів та послуг ПАТ «МК «Азовсталь» у РВУ КП «Компанія «Вода Донбасу» в розмірі ПДВ 646357,32 грн.

Податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит у грудні 2014 року та січні 2015 року оформлені вони згідно з нормами статті 201 Податкового кодексу України, Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №957 від 22.09.2014 року.

З матеріалів справи вбачається, що КП «Компанія «Вода Донбасу» виконувались зобов'язання по взаємовідносинах з ПАТ «МК «Азовсталь» за договором на послуги з централізованого водопостачання №2 від 18.01.2011 року.

Надані послуги з централізованого водопостачання за вищевказаним договором підтверджується наступними документами, що знаходяться в матеріалах справи, а саме: додатковими згодами до договору № 14 від 13.12.2013 року та № 17 від 12.02.2015 року; рахунками-фактурами № 1446 від 09.12.2014 року на загальну суму 1488942 грн. враховуючи ПДВ в розмірі 248157 грн., №1449 від 19.12.2014 року на загальну суму 1295481,60 грн. враховуючи ПДВ в розмірі 215913,60 грн., №1469 від 29.12.2014 року на загальну суму 1417840,20 грн. враховуючи ПДВ в розмірі 236306,70 грн., №4 від 09.01.2015 року на загальну суму 1547229,60 грн. враховуючи ПДВ в розмірі 257871,60 грн., №7 від 19.01.2015 року на загальну суму 1475107,20 грн. враховуючи ПДВ в розмірі 245851,20 грн., №26 від 29.01.2015 року на загальну суму 855807,12 грн. враховуючи ПДВ в розмірі 142634,52 грн., які крім того, є актами прийому - передачі виконаних робіт.

Також, до матеріалів справи долучено виписки банку ПАТ «ПУМБ» за 10.12.2014 року про перерахування на рахунок КП «Компанія «Вода Донбасу» оплати за постачання технічної води в розмірі 1488 942 грн. в т.ч. ПДВ 248157 грн. згідно рахунку-фактури №1446 від 09.12.2014 року, за 19.12.2014 року про перерахування на рахунок КП «Компанія «Вода Донбасу» оплати за постачання технічної води в розмірі 1295 481,60 грн. в т.ч. ПДВ 215913,60 грн. згідно рахунку-фактури № 1449 від 19.12.2014 року, за 19.12.2014 року про перерахування на рахунок КП «Компанія «Вода Донбасу» оплати за постачання технічної води в розмірі 1417840,20 грн. в т.ч. ПДВ 236306,70 грн. згідно рахунку-фактури № 1469 від 29.12.2014 року, за 09.01.2015 року про перерахування на рахунок КП «Компанія «Вода Донбасу» оплати за постачання технічної води в розмірі 1547229,60 грн. в т.ч. ПДВ 257871,60 грн. згідно рахунку-фактури 4 від 09.01.2015 року, за 29.01.2015 року про перерахування на рахунок КП «Компанія «Вода Донбасу» оплати за постачання технічної води в розмірі 855 807,12 грн. в т.ч. ПДВ 142634,52 грн. згідно рахунку-фактури № 26 від 29.01.2015р.

Реальність господарських операцій між ПАТ «МК «Азовсталь» та його контрагентом КП «Компанія «Вода Донбасу» за договором №2 від 08.01.2011 року свідчить той факт, що виконанні останніми роботи використані позивачем у власній господарській діяльності, про що свідчать виписані податкові накладні №2/06 від 09.01.2015 року на суму ПДВ 257871,60 грн., №14/06 від 19.01.2015 року на суму ПДВ 245851,20 грн., №43/06 від 29.01.2015 року на суму ПДВ 142634,52 грн. та вищезазначені акти прийму - передачі виконаних робіт (рахунки-фактури).

Суми податку на додану вартість по вказаних податкових накладних включено до складу податкового кредиту у січні 2015 року та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних.

Відповідачем у акті перевірки робиться висновок, що контрагент позивача КП «Компанія «Вода Донбасу» у зв'язку з відсутністю належним чином оформлених первинних документів, не задекларував об'єкти оподаткування та податкові зобов'язання з ПДВ, оскільки не надав за січень 2015 року податкові декларації до податкового органу, а отже у позивача відсутнє право на податковий кредит.

Проте такі висновки не відповідають вимогам діючого законодавства з огляду на наступне.

На підставі п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

На підставі п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до статті 1 Закону України " Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Статтею 3 цього Закону передбачено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

На підставі ч.1 ст.9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

На підставі п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів,що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата(аванс).

При цьому, відповідно, до пункту 201.8 статті 201 Кодексу право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податків в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

На підставі п.200.6 ст.200 ПК України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Згідно п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Наданими позивачем первинними документами підтверджується факт здійснення позивачем господарських операцій з контрагентами.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач, отримавши від контрагентів: КП «Вода Донбасу», Донецької залізниці АСУ «Экспресс» податкові накладні, - набув право на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Судова колегія не приймає доводи апелянта, що позивач не мав права на податковий кредит, оскільки контрагентами не задекларовано свої податкові зобов'язання, - з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не спростоване відповідачем, в підтвердження реальності господарських операцій та правомірності включення сум до складу податкового кредиту позивачем надані до матеріалів справи документи бухгалтерського та податкового обліку, а саме, договори, податкові накладні, акти виконаних робіт, проїзні документи, що є підтвердженням реальності господарських операцій та правомірності включення сум до складу податкового кредиту.

Судова колегія зазначає, що відповідальність за наслідками неналежного виконання контрагентами позивача своїх обов'язків щодо несвоєчасного виконання власних податкових зобов'язань перед бюджетом не повинна бути покладена на добропорядних платників податку та не може вважатися підставою для відповідальності позивача.

Таким чином, в діях позивача як платника податку не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності, що підтверджується наявністю належним чином оформлених документів.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року у справі №805/1778/15-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року у справі №805/1778/15-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею чинності.

Суддя-доповідач І.Д. Компанієць

Судді М.Г. Сухарьок

Д.В. Ляшенко