Рішення № 51658332, 29.06.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.11 Справа № 2/5009/1851/11-18/5009/1851/11

Суддя Носівець В.В.

за позовом прокурора Жовтневого району м. Запоріжжя (69002, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 74) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах:

концерну Міські теплові мережі (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137) в особі філії концерну МТМ Жовтневого району (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 79 А)

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69095, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1)

про стягнення 13 297,37 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 04/27 від 04.01.2011 р., паспорт серія СВ 390077 від 26.04.2001 р.;

Від відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 673 від 05.06.2011 р.;

Від прокуратури: ОСОБА_4 стажист, посвідчення № 168 від 29.07.2010 р.;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області звернувся Прокурор Жовтневого району міста Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Концерну Міські теплові мережі в особі філії Концерну Міські теплові мережі Жовтневого району про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 412 від 01.02.2004 р. заборгованості в розмірі 11 712,69 грн. за період з лютого 2010 року по лютий 2011 року, 227,35 грн. 3 % річних, 652,78 грн. інфляційних витрат та 704,55 грн. пені. Позов заявлено на підставі ст. ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України Про прокуратуру, Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобовязання від 22.11.1996р., ст. ст. 11, 15, 16, 509, 526, 530, 538, 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою від 11.04.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду суддею Мойсеєнко Т.В., порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 28.04.2011 р. Ухвалою від 28.04.2011 р. розгляд справи відкладено у звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, невиконанням відповідачем вимог суду у повному обсязі та для витребування від позивача розрахунку нарахованих сум по актам. У звязку з хворобою судді Мойсеєнко Т.В., розгляд справи переносився на 07.06.2011р., на 14.06.2011р.

Розпорядженням № 127/11 від 14.06.2011 р., у звязку із хворобою судді Мойсеєнко Т.В. та враховуючи двомісячний строк розгляду справи, було призначено повторний автоматичний розподіл справи № 2/5009/1851/11. Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями від 14.06.2011 року справу № 2/5009/1851/11-18/5009/1851/11 передано судді Носівець В.В. Справу № 2/5009/1851/11-18/5009/1851/11 прийнято до свого провадження суддею Носівець В.В., судове засідання призначено на 14.06.2011 р.

В судовому засіданні 14.06.2011 р. представники прокуратури та позивача підтримали позовні вимоги, просили суд позов задовольнити.

В судове засідання 14.06.2011 р. відповідач не зявився, повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, але в судове засідання прибув представник ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_3, який надав відзив, вказавши, що проти позовних вимог заперечує, у звязку із тим, що він не є особою, яка повинна відповідати за позовом. ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, АДРЕСА_2) не є ні власником, ні орендарем спірного приміщення, з позивачем на має договірних відносин, повідомив, що на його адресу надходять ухвали суду у справі 2/5009/1851/11. Судом пояснення представника ОСОБА_3 та відзив прийнято до уваги.

У звязку із неявкою повноважного представника відповідача, необхідністю встановлення фактичних обставин справи, суд ухвалою від 14.06.2011 р. відклав розгляд справи на 29.06.2011 р.

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні 29.06.2011 р. підтримали позовні вимоги, просили суд позов задовольнити. Представник відповідача у судовому засіданні 29.06.2011 р. надав заяву, в якій вказав, що ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) визнає позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, а в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат заперечує проти задоволення позову.

Розгляд справи здійснювався без фіксації судового процесу технічними засобами. Розгляд справи закінчено 30.06.2011 р., в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали позовної заяви та справи, вислухавши пояснення представників сторін та прокурора, судом встановлено наступне.

Концерном Міські теплові мережі в особі повіреного комунального підприємства «Теплові мережі Жовтневого району»(далі енергопостачальна організація) та приватним підприємцем ОСОБА_1, пр. Леніна/Грязнова, 81/49, на підставі свідоцтва № 4093/2 (далі споживач) укладено 01.02.2004 р. договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 412.

Згідно з п. 1.2 договору за цим договором енергопостачальна організація бере на себе зобовязання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, згідно п. 1.3, а споживач зобовязується оплачувати одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі споживача за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Тарифи для розрахунків між енергопостачальною організацією та споживачем встановлюються відповідними органами влади згідно діючого законодавства (п. 1.9 договору).

У п. 5.1 договору визначено, що облік споживання теплової енергії проводиться наступним чином: опалення розрахунковим способом, гаряче водопостачання за приладами обліку.

Згідно з п. п. 5.4, 5.5, 5.6, 5.7 договору дата зняття споживачем показань приладів обліку 20 число поточного місяця; надання звіту теплопостачальної організації не пізніше 20-24 числа поточного місяця. Показники приладів обліку за звітний період є підставою для розрахунків споживача з енергопостачальною організацією за спожиту теплову енергію. Споживач, що має прилади обліку, 3 рази на тиждень записує показання приладів обліку в журнал обліку і разом зі звітом надає його в теплову інспекцію енергопостачальної організації. При відсутності приладів обліку або виході його з ладу, а також прострочення госповірки, відсутність клейма або свідоцтва, документації, ненадання звіту про спожиту теплову енергію, кількість теплової енергії, що відпущена споживачу, визначається енергопостачальною організацією розрахунковим способом по тепловому навантаженню, визначеному у п. 1.3 договору і фактичного відпуску теплової енергії з джерела теплоти за звітний період.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2 договору).

Згідно з п. 6.3 договору енергопостачальна організація після 7-го числа, наступного за розрахунковим, надає споживачу рахунок за фактчино спожиту теплову енергію, акт надання послуг і податкову накладну. споживач зобовязаний оформити акт надання послуг і до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, повернути його енергопостачальній організації.

На підставі п. 6.5. договору, споживач зобовязаний до 20 числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок енергопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію.

Договір укладено строком з 01.02.2004 р. по 31.01.2009 р.

У звязку з тим, що з 01.10.2004 р. енергопостачальною організацією визначено концерн «Міські теплові мережі»в особі філії концерну «Міські теплові мережі»Жовтневого району, сторони внесли відповідні зміни до договору додатковою угодою від 01.10.2004 р. Також доповнено п. 6.5 договору реквізитами для здійснення платежу.

01.03.2008 р. сторони уклали додаткову угоду до договору, в якій змінили п. п. 1.3, 1.4 договору щодо періоду постачання теплової енергії, теплового навантаження та розподілу теплової енергії по кварталах.

Відповідно до п. 10.1 договору, у звязку з відсутністю домовленості сторін щодо розірвання договору, договір щорічно пролонгувався.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з лютого 2010 року по лютий 2011 року позивачем було відпущено відповідачу теплової енергії на суму 23889,77 грн., що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії:

від 28.02.2010 р. (за лютий 2010 року) на суму 3123,85 грн.;

від 31.03.2010 р. (за березень 2010 року) на суму 3117,76 грн.;

від 30.04.2010 р. (за квітень 2010 року) на суму 206,33 грн.;

від 31.05.2010 р. (за травень 2010 року) на суму 204,49 грн.;

від 30.06.2010 р. (за червень 2010 року) на суму 239,71 грн.;

від 31.07.2010 р. (за липень 2010 року) на суму 239,71 грн.;

від 31.08.2010 р. (за серпень 2010 року) на суму 239,71 грн.;

від 30.09.2010 р. (за вересень 2010 року) на суму 239,71 грн.;

від 31.10.2010 р. (за жовтень 2010 року) на суму 2235,97 грн.

від 30.11.2010 р. (за листопад 2010 р.) на суму 2665,27 грн.;

від 31.12.2010 р. (за грудень 2010 р.) на суму 3280,61 грн.;

від 31.01.2011 р. (за січень 2011 року) на суму 4101,42 грн.;

від 28.02.2011 р. (за лютий 2011 року) на суму 3995,23 грн.

На суму вартості спожитої теплової енергії відповідачу виписано рахунки.

Відповідно до умов п. 6.5. договору, споживач зобовязався до 20 числа поточного місяця перераховувати на розрахунковий рахунок енергопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За спірний період відповідач здійснив часткову оплату теплової енергії на загальну суму 12177,08 грн., а саме сплачено:

30.11.2010 р. суму 2235,97 грн. за жовтень 2010 р.;

05.01.2011 р. суму 2665,27 грн. за листопад 2010 р.;

18.01.2011 р. суму 3280,61 грн. за грудень 2010 р.;

29.03.2011 р. суму 3995,23 грн. за лютий 2011 р.

Залишок боргу складає 11712,69 грн.

Суд зауважує, що фізична особа ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер № НОМЕР_1) є власником приміщення ХХХХІХ підвалу літ. А-4 за адресою пр. Леніна/ вул. Грязнова, 81/49 у м. Запоріжжі на підставі договору купівлі-продажу обєкта комунальної власності, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 від 14.05.2002 р. № 2261 (а.с. 98-103).

У листі від 31.03.201 1р. № НОМЕР_3 ЗМБТІ на запит прокуратури Жовтневого району міста Запоріжжя також повідомляється, що за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) зареєстровано право власності на вказане приміщення.

Таким чином, відповідач є власником приміщення, яке є обєктом теплопостачання згідно договору № 412 від 01.02.2004 р.

Акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки на її оплату за лютий - липень, вересень грудень 2010 р., лютий 2011 р. вручались представникам відповідача особисто, що підтверджується відповідними реєстрами на видачу рахунків та актів виконаних робіт (а.с. 37-42, 44-47, 49). Акти та рахунки за серпень 2010 р. та січень 2011 р. надсилались на адресу відповідача: АДРЕСА_3, яка станом на 22.06.2011 р. значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відправлення цих актів та рахунків підтверджується реєстрами на відправку рахунків та актів за відповідний період зі штемпелем поштової установи (а.с. 43, 48).

Акти та рахунки вручались (надсилались) відповідачу завчасно, однак, незважаючи на це, у встановлений строк відповідачем не було проведено повну оплату спожитої теплової енергії.

Доказів повної сплати суми заборгованості відповідач суду не надав. Суму основного боргу відповідач визнав.

Враховуючи викладене, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 11 712,69 грн. основного боргу.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував на суму заборгованості інфляційні втрати в сумі 652,78 грн. за період з серпня 2010 року по лютий 2011 р., а також 227,35 грн. - 3 % річних за період з 21.03.2010 р. по 31.03.2011 р. (а.с. 21-22).

Оскільки у строк, передбачений пунктом 6.5 договору (до 20 числа поточного місяця), відповідач не сплатив суму заборгованості за спожиту теплову енергію, позивач обґрунтовано нарахував на суму боргу 3% річних та інфляційні втрати. Розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, зроблений позивачем, судом перевірено та визнано вірним.

Враховуючи викладене, в частині стягнення 227,35 грн. - 3 % річних, 652,78 грн. втрат від інфляції позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.2.3 договору сторони передбачили відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію пеню в розмірі 1,0 % від належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У звязку з простроченням сплати за спожиту теплову енергію позивач на підставі 7.2.3 договору та ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»нарахував на суму заборгованості пеню в сумі 704,55 грн. за загальний період з 21.04.2010 р. по 31.03.2011 р. Пеня на суму заборгованості по кожному розрахунковому періоду нарахована в межах шестимісячного терміну. Розрахунок суми пені судом перевірено та визнано вірним. Позовні вимоги про стягнення 704,55 грн. пені підлягають задоволенню.

Щодо незгоди відповідача з нарахованою сумою штрафних санкцій, суд зауважує, що згідно з ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не навів будь-яких обставин та доказів, які б могли б бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності або її зменшення. Судом таких обставин не встановлено.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 49 ГПК України витрати зі сплати державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача в доход державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69095, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, рахунки невідомі) на користь концерну Міські теплові мережі (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 у філії Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) 11 712,69 грн. (одинадцять тисяч сімсот дванадцять грн. 69 коп.) основного боргу, 227,35 грн. (двісті двадцять сім грн. 35 коп.) 3% річних, 652,78 грн. (шістсот пятдесят дві грн. 78 коп.) інфляційних втрат, 704,55 грн. (сімсот чотири грн. 55 коп.) пені. Видати наказ.

3.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69095, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, рахунки невідомі) на користь концерну Міські теплові мережі (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; в доход Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувач: Головне управління Державного казначейства у Запорізькій області; МФО 813015; ЄДРПОУ 34677145; рахунок № 31119095700007; код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095) 132,97 грн. (сто тридцять дві грн. 97 коп.) державного мита. Видати наказ.

4.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69095, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, рахунки невідомі) на користь концерну Міські теплові мережі (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137) в доход Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувач: Головне управління Державного казначейства у Запорізькій області; МФО 813015; ЄДРПОУ 34677145; рахунок № 31218264700007; код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264) 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя В.В.Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлено і підписано, згідно з вимогами ст. 84 ГПК України, 05.07.2011 р.