Ухвала суду № 51655868, 29.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

29 вересня 2015 року

справа № П/811/3108/14

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року по справі П/811/3108/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новомиргородський цукор» до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними дії,-

в с т а н о в и л а :

У вересні 2014 року ТОВ «Новомиргородський цукор» (далі по тексту – позивач) звернулось до суду з позовом до Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області (далі по тексту – відповідач), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просило визнати протиправними дії відповідача, щодо зменшення залишку від’ємного значення, до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.06.2015 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі, визнано протиправними дії Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області щодо проведення камеральної перевірки ТОВ «Новомиргородський цукор» 20.08.2014 року; визнано протиправними дії щодо зменшення ТОВ «Новомиргородський цукор» залишку від’ємного значення суми податку на додану вартість, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за червень 2014 року на 674887 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Кіровоградська ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що у підприємства існувало право для включення сум зазначених у податкових накладних до складу податкового кредиту у тому періоді, в якому відбулись події перелічені у ст. 198 ПК України. Апелянт вказував на ту обставину, що позивач втратив право на включення до складу податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ по наданих заявах та скаргах на дії контрагентів, оскільки такі накладні були виписані по господарським операціям вчиненим у попередніх періодах. Невключення податкових накладних до відповідного реєстру, вказує на невідповідність таких накладних вимогам ст. 200 ПК України. Апелянт вказував, що формування податкового кредиту внаслідок фіктивності господарських операцій, призвело до невірного декларування позивачем від’ємного значення з ПДВ.

Справа розглянута згідно ч. 1 ст. 41 КАС України, за відсутності осіб, які беруть участь у її розгляді.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до норм ПК України у позивача існує право подати разом з декларацією податкові накладні за минулий період разом з заявою та скаргою на постачальника, що і було зроблено, однак не враховано таке право податковим органом. Суд першої інстанції звернув увагу на те, що податкові накладні, суми яких включено до складу податкового кредиту – підтверджуються відповідними первинними документами, які підтверджують господарські операції між ТОВ «Новомиргородський цукор» та його контрагентами. Суд першої інстанції дійшов висновку, що взаємовідносини між позивачем та його контрагентом є фактичними, мають ознаки реальних господарських відносин та мають на меті отримання прибутку шляхом господарсько-договірних операцій. Суд першої інстанції вказував, що позивач мав право на підставі отриманих податкових накладних сформувати податковий кредит за відповідні періоди, включати відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України суму від’ємного значення у зменшення податкового боргу або зараховувати її до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, спірна сума від’ємного значення, у яку трансформувалась сума податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом, визначена позивачем вірно.

Матеріалами справи встановлено, що 20.05.2014 року фахівцями Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області проведено камеральну перевірку податкових звітностей з ПДВ за червень 2014 року, предметом перевірки є правомірність включення до складу податкового кредиту сум ПДВ згідно з податковими накладними, по яким порушено порядок заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та відображення в додатку 8 до відповідних декларацій з ПДВ. За результатами перевірки складено акт №423/11-23-15-02/32119999, в якому, у якості висновку зазначено, що ТОВ «Новомиргородський цукор» порушено п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме, завищено суму податкового кредиту в декларації з ПДВ за червень 2014 року на суму 2227064 грн. У висновку до акту вказано, що за результатами перевірки ТОВ «Новомиргородський цукор» зменшено залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду р. 24 податкової декларації з ПДВ на суму 1101854 грн.

Встановлено, що ТОВ «Новомиргородський цукор» було подано до Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області податкову декларацію з ПДВ за червень 2014 року разом з якою було подано додаток № 8.

Матеріалами справи встановлено, що позивач скористався своїм правом подання заперечення на акт камеральної перевірки №423/11-23-15-02/32119999, однак листом Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області від 04.09.2014 року за № 27259/10/11-23-15-02 такі заперечення залишені без задоволення та повідомлено, що податкове повідомлення-рішення у зв’язку з зменшенням залишку від’ємного значення не виносилось.

Встановлено, що сума податкового кредиту, задекларована за червень 2014 року, сформована позивачем на підставі отриманих податкових накладних, які внесені позивачем до Реєстру виданих та отриманих податкових накладних.

В матеріалах справи наявні первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій між ТОВ «Новомиргородський цукор» та ТОВ «РОПА Україна», ТОВ «Агрофірма «Хлібодар», ПАТ «Науково-Технічний Центр «Бірюза», ТОВ «Лугспецметалопоставка», ТОВ «Полікор», ТОВ «Вольфрам-Лаб», ДП «Цукроавтомат-Інж», ТОВ «Фабрика Філкон», ВТП ТОВ «Арберон», ПП «Діагностика-центр», НВПП «ДАК-Електропром», які передували отриманню податкових накладних наданих до податкової декларації за червень 2014 року у додатку № 8.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Колегією суддів встановлено та не заперечується Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області, що податкові накладні виписані та отримані позивачем у червні 2014 року, не відображались ТОВ «Новомиргородський цукор» у податкових періодах.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач скористався своїм правом подати разом з декларацією за червень 2014 року додаток № 8 «Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну» а також копії первинних документів по господарським операціям, які підтверджують їх реальність.

Відповідно до п. 21 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492 (який діяв на час виникнення правовідносин) у разі відмови постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) до декларації додаються заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) за формою згідно з (Д8) (додаток 8) та копії документів, передбачених пунктом 201.10 статті 201 розділу V Кодексу. Платники, які подають податкову звітність в електронному вигляді, подають копії таких документів окремо у порядку, визначеному для подання податкової звітності у паперовому вигляді.

Відповідно до п.п. 200.3, 200.4 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності відображення в податковому обліку податкових накладних отриманих у червні 2014 року у зв’язку з правом підприємства у разі не відображення таких накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних подати разом з декларацією з ПДВ додаток № 8 разом з копіями таких накладних та первинними документами до них. Встановлено, що у відповідача не виникало заперечень щодо формування ТОВ «Новомиргородський цукор» показників податкового кредиту за червень 2014 року.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Згідно пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань.

Відповідно до абз. 2 п. 58.1 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

У разі зміни податкових показників підприємства, податковому органу слід приймати відповідне податкове повідомлення-рішення.

Нормами ПК України передбачено, що у разі встановлення завищення показників від’ємного значення, контролюючим органом приймається відповідне рішення, на підставі якого відбувається коригування показників підприємства. Зменшення залишку від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду, яке у відношенні ТОВ «Новомиргородський цукор» було здійснено Кіровоградською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області є порушенням права позивача. Без зміни показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) відповідач порушує права та інтереси ТОВ «Новомиргородський цукор», оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкових зобов'язань є прийнятими податковим органом. Змінюючи податкові зобов’язання позивача, податковим органом порушено норми ПК України, зважаючи на зобов’язання податкового органу узгодити зміни податкових зобов’язань з платником податків шляхом їх узгодження.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року по справі П/811/3108/14 – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук