Постанова № 51655800, 24.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2015 року

справа № 804/15744/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередниченко В.Є.,

суддів: Коршуна А.О., Панченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Дніпропетровської митниці Міндоходів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2014 року у справі №804/15744/13-а за позовом публічного акціонерного товариства «ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС» до Дніпропетровської митниці Міндоходів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування карток відмови та рішень про коригування митної вартості товарів, зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС» 21 листопада 2013 року звернулось до суду з позовом до Дніпропетровської митниці Міндоходів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, згідно з яким просить:

- визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення:

від 04.10.2013р. №110010000/2013/00261, від 06.10.2013р. №110010000/2013/00266,

від 06.10.2013р. №110010000/2013/00267, від 07.10.2013р. №110010000/2013/00284,

від 07.10.2013р. №110010000/2013/00285, від 07.10.2013р. №11001/0000/2013/00286

від 07.10.2013р. №110010000/2013/00287, від 08.10.2013р. №110010000/2013/00296,

від 17.10.2013р. №110010000/2013/00312;

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів:

від 04.10.2013р. №110010000/2013/600279/1, від 06.10.2013р. №110010000/2013/600284/1,

від 06.10.2013р. №110010000/2013/600285/1, від 07.10.2013р. №110010000/2013/600302/1,

від 07.10.2013р. №110010000/2013/600303/1, від 07.10.2013р. №110010000/2013/600304/1,

від 07.10.2013р. №110010000/2013/600305/1, від 08.10.2013р. №110010000/2013/600315/1,

від 17.10.2013р. №110010000/2013/600329/1;

- зобов'язати відповідача надати висновок до Головного управління Державної казначейської служби в Дніпропетровській області про повернення публічному акціонерному товариству «ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС» надмірно сплаченої суму податку на додану вартість у розмірів - 634 975,19 грн. шляхом її зарахування на поточний рахунок позивача;

- зобов'язати відповідача здійснити митне оформлення вантажу за ціною контракту.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачем безпідставно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товару 2б, оскільки митним органом не доведено наявність підстав для його застосування. Вимоги відповідача про надання додаткових документів, які викладені в деклараціях митної вартості, є безпідставними.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2014 року адміністративний позов задоволено частково.

Суд визнав протиправними та скасував картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення

від 04.10.2013р. №110010000/2013/00261, від 06.10.2013р. №110010000/2013/00266,

від 06.10.2013р. №110010000/2013/00267, від 07.10.2013р. №110010000/2013/00284,

від 07.10.2013р. №110010000/2013/00285, від 07.10.2013р. №11001/0000/2013/00286

від 07.10.2013р. №110010000/2013/00287, від 08.10.2013р. №110010000/2013/00296,

від 17.10.2013р. №110010000/2013/00312.

Визнав протиправними та скасував рішення про коригування митної вартості товарів

від 04.10.2013р. №110010000/2013/600279/1, від 06.10.2013р. №110010000/2013/600284/1,

від 06.10.2013р. №110010000/2013/600285/1, від 07.10.2013р. №110010000/2013/600302/1,

від 07.10.2013р. №110010000/2013/600303/1, від 07.10.2013р. №110010000/2013/600304/1,

від 07.10.2013р. №110010000/2013/600305/1, від 08.10.2013р. №110010000/2013/600315/1,

від 17.10.2013р. №110010000/2013/600329/1.

В іншій частині позовних вимог - відмовив.

Постанова суду мотивована тим, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваних рішень та карток відмов. Проте підстави для задоволення позову в іншій частині відсутні.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Посилається на те, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги, що калькуляція не є первинним документом бухгалтерського обліку для підтвердження витрат на транспортування, позивач повинен був надати митному органу рахунок від експедитора, однак не зробив цього. Крім того калькуляція повинна бути складена не позивачем, а підприємством що надає послуги з перевезення. Зазначає, що суд необґрунтовано не прийняв до уваги доводи митниці про вплив взаємопов’язаних осіб на формування митної вартості товару, оскільки 82% акцій ТОВ «Распадська» належать компанії «ЄВРАЗ» при цьому в результаті проведеної перевірки документів поданих для митного оформлення, встановлено тенденцію до зменшення вартості цього товару відносно попередніх поставок, здійснених підприємством.

Згідно з запереченнями на апеляційну скаргу позивач, посилаючись на необґрунтованість доводів відповідача викладених в апеляційній скарзі, просить постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача який підтримав доводи апеляційної скарги, пояснення представника позивача який заперечував щодо її задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правомірність та обґрунтованість спірних рішень відповідача про коригування митної вартості товару та спірних карток відмови в прийнятті митної декларації, пропуску або оформленні товарів та транспортних засобів через митний кордон України, а також зобов’язання відповідача надати висновок третій особі про повернення позивачу надмірно сплаченої суми ПДВ у розмірі 634 975,19 грн., та зобов’язання відповідача здійснити митне оформлення вантажу за ціною контракту є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач, приймаючи спірні рішення діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією України та Митним кодексом України, без урахування усіх обставин, що мають значення для справи.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 03.12.2012р. між ТОВ «Распадський Уголь» (Російська Федерація) як продавцем товару та ПАТ «ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС» як покупцем, було укладено контракт №12-02/12 на поставку вугільного концентрату (т.1 а.с.26-30).

За умовами п.1.1,п.2.1, п.3.1 вказаного контракту продавець продає, а покупець купує вугільний концентрат марки ГЖ-ГЖО, ГЖ, ГЖО виробництва ЗАТ «ОФ «Распадська», якість та ціна товару визначається у додаткових угодах (доповненнях), які є невід'ємною частиною цього контракту.

28.08.2013р. між сторонами цього контракту укладено додаткову угоду №13 за умовами якої поставка товару здійснюється на умовах поставки FCA, станція Междуреченськ згідно Інкотермс-2010 за ціною товару - 62 долари США за тону (т.1 а.с.32).

01.10.2013р., 03.10.2013р., 04.10.2013р., 07.10.2013р., 08.10.2013р., 17.10.2013р. позивачем було пред'явлено до митного оформлення товар за ВМД:

№110010000/2013/006656, №110010000/2013/006723, №110010000/2013/006795,

№110010000/2013/006848, №110010000/2013/006850, №110010000/2013/006839,

№110010000/2013/006851, №110010000/2013/006892, №110010000/2013/007173 - «вугілля кам'яне, бітумінозне, коксівне, неагломероване (вугільний концентрат) марки ГЖ; КЛАС 0-100мм.» за ціною контракту 62 дол. США за тону та з урахуванням витрат на транспортування товару митна вартість вказаного товару склала 106,62 дол. США за тону.

При цьому, на підтвердження митної вартості заявленого до митного оформлення товару, позивачем було надано ДМВ, накладні, рахунки-фактури, інвойси, зовнішньоекономічний контракт від 03.12.2012р. №12-02/12 та додаткова угода від 28.08.2013р. № 13 до нього, калькуляції транспортних витрат.

Однак, митниця не погодилася з митною вартістю товару, визначеною позивачем у ВМД за ціною контракту з урахуванням транспортних послуг у розмірі 106,62 дол. США за тону та прийняла відповідні рішення про коригування митної вартості товару від 04.10.2013р. №110010000/2013/600279/1, від 06.10.2013р. №110010000/2013/600284/1, від 06.10.2013р. №110010000/2013/600285/1, від 07.10.2013р. №110010000/2013/600302/1, від 07.10.2013р. №110010000/2013/600303/1, від 07.10.2013р. №110010000/2013/600304/1, від 07.10.2013р. №110010000/2013/600305/1, від 08.10.2013р. №110010000/2013/600315/1, від 17.10.2013р. №110010000/2013/600329/1 за якими здійснила коригування митної вартості товару із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - 2-б - за ціною договору щодо подібних товарів з урахуванням наявної у митного органу інформації за МД від 30.09.2013р. №110010000/2013/006595 та МД від 30.09.2013р. №110010000/2013/006594 з розрахунку - 0,1848 дол. США/кг. та видала картки відмови у прийнятті митних декларацій від 04.10.2013р. №110010000/2013/00261, від 06.10.2013р. №110010000/2013/00266, від 06.10.2013р. №110010000/2013/00267, від 07.10.2013р. №110010000/2013/00284, від 07.10.2013р. №110010000/2013/00285, від 07.10.2013р. №11001/0000/2013/00286 від 07.10.2013р. №110010000/2013/00287, від 08.10.2013р. №110010000/2013/00296, від 17.10.2013р. №110010000/2013/00312 (т.1 а.с.35-174).

В подальшому, за зверненням позивача, митницею було надано дозвіл на випуск вищезазначеного товару у вільний обіг під гарантійні зобов'язання відповідно до п.7 ст.55 та ст.313 МК України.

Правомірність та обґрунтованість спірних рішень відповідача про коригування митної вартості товару та спірних карток відмови в прийнятті митної декларації, пропуску або оформленні товарів та транспортних засобів через митний кордон України, а також, зобов’язання відповідача надати висновок третій особі про повернення позивачу надмірно сплаченої суми ПДВ у розмірі 634 975,19 грн., та зобов’язання відповідача здійснити митне оформлення вантажу за ціною контракту є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 ст. 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини четвертої статті 53 МК України передбачено, що у разі, якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Судом встановлено, що підставами для прийняття оскаржуваних рішень про коригування заявленої митної вартості товарів були наступні обставини:

- у калькуляціях витрат зазначено вартість транспортування по території Росії від станції Меджуреченськ до станції переходу Соловей/Тополі (1435,23 російських рублі за тону фактичної ваги); у доповненні від 26.12.2012р. №2 до договору транспортно-експедиційного обслуговування від 01.12.2012р. №ДГТК7-001362 між ТОВ «ТК Євразхолдинг» та позивачем зазначено вартість транспортування товару за маршрутом Междуреченськ через погранперехід ст.Соловей до ст.Баглій також 1435,23 рос. руб. за тону фактичної ваги у зв'язку з чим митниця дійшла висновку про те, що зазначена декларантом однакова митна вартість транспортування від станції Междуреченськ до станції переходу Соловей/Тополі, що знаходиться на кордоні між Росією та Україною та до пункту призначення - ст.Баглій, що знаходиться на території Дніпропетровської області, не може відповідати дійсності, адже різною є відстань до цих станцій з пункту відправлення;

- в інвойсах не зазначено умови поставки, що унеможливлює здійснення контролю заявленої декларантом митної вартості товару;

- при заявлених за цими митними деклараціями умовах поставки FCA, передбаченими міжнародними правилами Інкотермс, необхідно надання до митного оформлення рахунку від експедитора ТОВ «ТК Євраз Холдинг»;

- в якості документа, що містить відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, декларантом надано калькуляції витрат від ПАТ «ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС», які, в свою чергу, не є документами первинного обліку, визначеного Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;

- надана до митного органу копія рахунку-фактури б/н від 21.09.2013р. містить ознаки підробки, а саме: у графі «Ціна,$» навколо цифри « 62» наявні контури, що може свідчити про недостовірну ціну товару;

- надана до митного органу калькуляція витрат від 04.10.2013р. №61-226 містить ознаки підробки, а саме: сума вартості перевезення замальована та зверху нанесена інша сума;

- відповідно до інформації, яка розміщена на офіційному сайті www.evraz.com, 82% акцій ООО «Распадська» належить компанії EVRAZ, тому у органу доходів і зборів є підстава вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Враховуючи наявність обставин, що свідчать про обґрунтованість сумнівів відповідача щодо вартості транспортування товару та існування взаємозв'язку між продавцем і покупцем, що не заперечувалось позивачем з наявність інформації про поставку цього ж товару за попереднім контрактом № 22-01/11 від 12.10.2011 року та додатковою угодою № 4 від 16.12.2011 року за МД 110010000/2012/001092 від 16.02.2012 року за основним методом за ціною 135 дол.США/т. тобто враховуючи цю цінову невідповідність, відповідач зобов’язав позивача надати додаткові документи які б підтверджували відсутність впливу існуючого взаємозв'язку між продавцем і покупцем на заявлену декларантом митну вартість, а саме: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними; розрахунок ціни (калькуляцію).

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, згода на обов'язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції.

Примітками до п.2 статті VII «Оцінка товару для митних цілей» Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947) визначено, що сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Згідно з ч.ч.12, 13 ст.58 МК України той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

Відповідно до ч.18 статті 58 МК України при продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:

вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;

митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу;

митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.

Отже, позивач мав можливість підтвердження заявленої митної вартості чи коригування митної вартості шляхом надання додаткових документів, однак, не надав обґрунтувань та підстав щодо неможливості надання додаткових документів тобто не довів, що така взаємопов’язаність не вплинула на ціну договору.

В зв'язку з цим, як наслідок не було спростовано обґрунтованих сумнівів у задекларованій вартості товару, тому у відповідача були відсутні підстави для визначення митної вартості товару за першим методом (за ціною контракту від 03.12.2012р. №12-02/12 та додатковою угодою до нього від 28.08.2013р. № 13).

При цьому, посадовою особою Дніпропетровської митниці у графі 33 рішень про коригування заявленої митної вартості, відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів Україні від 24.05.2012 № 598, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195, зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Також посадовою особою митниці зазначено про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Митного кодексу.

Так, метод № 1 (за ціною контракту) неможливо було застосувати в зв'язку із відмовою декларанта надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Враховуючи вищевикладене, митну вартість товару скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - 2-б - за ціною договору щодо подібних товарів, з урахуванням наявної у митного органу інформації МД №110010000/2013/006595 та №110010000/2013/006594 від 30.09.2013 року за ціною, яка становить - 0,1848 дол. США/кг з застосуванням послідовності методів визначення вартості товару.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо неправомірності спірних рішень Дніпропетровської митниці про визначення митної вартості товару та карток відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Отже, у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування зазначених рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення слід відмовити.

Крім того позовні вимоги про зобов'язання відповідача надати висновок до ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області про повернення позивачу надмірно сплаченої суми ПДВ шляхом її зарахування на поточний рахунок підприємства та зобов'язання відповідача здійснити митне оформлення вантажу за ціною контракту також не підлягають задоволенню з огляду на їх похідний характер від основних (вищевказаних) вимог, які задоволенню не підлягають.

Відповідно до положень ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів дійшла висновку про ухвалення судом першої інстанції рішення при невідповідності висновків суду обставинам справи та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 3 частини 1 статті 198, пунктом 4 частини 1 статті 202, статтею 207 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці Міндоходів – задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2014 року у справі №804/15744/13-а – скасувати та прийняти нову постанову якою у задоволені позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлений 28 вересня 2015 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко