Рішення № 51655045, 21.09.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2015 р.Справа № 922/4977/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Гончарові В.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові (м. Харків) до Іноземного підприємства "Калісто" (м. Харків) про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (дов.№010-01/3283 від 26.04.2013 року);

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Іноземного підприємства "Калісто" на свою користь суму основного боргу у розмірі заборгованість в сумі 1 029 597,22 грн., з яких за неналежне виконання умов кредитного договору №68111К11 від 28.10.2011 на відкриття відновлюваної лінії 270 244,90 грн. - проценти за користування кредитом за період з 17.08.2013 по 12.08.2015, 17 325,47 грн. - комісія за управління кредитом, 596 850,44 грн. - пеня, заборгованість за неналежне виконання умов договору факторингу №68212Y3 від 15.06.2012 за період з 18.08.2013 по 10.06.2015 в сумі 52 941,69 грн. та пеня за період з 18.08.2013 по 12.08.2015 в розмірі 92 234,72 грн. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 21.09.2015 підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у призначене судове засідання 21.09.2015 не зявився, витребуваних судом документів не надав, про причину неявки суд не повідомив. Ухвала про порушення провадження у справі від 02.09.2015, що була направлена відповідачеві рекомендованим листом за його поштовою адресою, вказаною в позовній заяві, яка також співпадає з адресою в наданої позивачем детальної інформації про юридичну особу з сайту ukr.minjust.gov.ua/ua/freeserch станом на 09.09.2015 з ЄДРЮО та ФОП про державну реєстрацію ІП Калісто, повернулась до господарського суду з довідкою Укрпошти про закінчення терміну зберігання. Крім того, ухвалу суду про порушення провадження у справі від 02.09.2015 було розміщено на сайті Судова влада, що є належним повідомленням сторони.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/1228, 02.06.2006 року Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками адресат вибув, адресат відсутній і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - Банк), що знаходиться за адресою: 03150, м. Київ, вул. Горького, 127, (ідентифікаційний код 00032112) та Іноземним підприємством "Індра" (ідентифікаційний код 34756148) (далі - Відповідач), ТОВ "Карпос", ІП "Калісто", ТОВ "Харків-Надра", ТОВ "Чудо База", ТОВ "Будсім", ІП "Аврора" укладено Генеральну кредитну угоду № 68111N5 від 28.10.2011 із загальним лімітом заборгованості 711 495 000,00 грн. терміном погашення "27" жовтня 2021 року (далі - Генеральна угода).

Генеральною угодою передбачено проведення Банком кредитних операцій в межах лімітів, визначених Генеральною угодою, на підставі та з урахуванням умов Кредитного договору, укладеного в рамках Генеральної угоди.

В рамках Генеральної угоди між Банком та відповідачем укладено кредитний договір №68111К11 від 28.10.2011 на відкриття відновлюваної кредитної лінії в розмірі 92 283 434,96 (девяносто два мільйони двісті вісімдесят три тисячі чотириста тридцять чотири) гривні 96 коп.

Договором передбачено надання Банком Позичальнику кредиту на певних умовах, а Позичальник зобовязані виконувати усі умови Договору.

Відповідно до п.п.5.1.2. Договору Позичальник зобовязаний своєчасно та у повному обсязі погашати Банкові заборгованість за Кредитом, сплачувати ОСОБА_2 за користування Кредитом, комісії та інші платежі за Договором.

Умовою п.п. 3.4.1. Договору Позичальник зобовязаний погасити повністю Кредит у Валюті Кредиту в строк, зазначений у відповідному пункті Договору, здійснюючи чергові платежі з погашення згідно з Графіком збільшення та зменшення Ліміту заборгованості за рахунок будь-яких грошових надходжень Позичальника.

Згідно з п.п. 3.5.1. Договору Позичальник сплачує Банкові ОСОБА_2 за користування Кредитом у Валюті Кредиту. ОСОБА_2 за користування Кредитом нараховуються щомісяця, в останній Банківський день місяця, на суму фактичної заборгованості за Кредитом із розрахунку фактичної кількості днів Періоду нарахування ОСОБА_2 за користування Кредитом на основі Банківського року у Валюті Кредиту і підлягають сплаті з 1 по 7 число кожного місяця ( у січні та травні - до 15 числа). Протягом цього періоду сплачуються ОСОБА_2 за користування Кредитом за попередній місяць. ОСОБА_2 за користування Кредитом за останній Період нарахування ОСОБА_2 за користування Кредитом підлягають сплаті не пізніше наступного Банківського дня після погашення Основного боргу за Кредитом.

Підпунктом 4.1.1. Договору передбачено, що комісія за управління кредитом нараховується з дати укладання Договору до дати повного виконання зобовязань Позичальником за Основним боргом за Кредитом, але не більше 90 днів (включно) з дати кінцевого терміну погашення Кредиту, визначеного Договором, у разі невиконання Позичальником зобовязань за Основним боргом за Договором.

Така комісія нараховується за Період нарахування комісії за управління Кредитом у національній валюті України, в останній Банківський день місяця, і підлягає сплаті щомісяця з 1 по 7 число місяця, наступного за розрахунковим (у січні та травні - до 15 числа). Комісія за управління Кредитом за останній Період нарахування комісії за управління Кредитом підлягає сплаті не пізніше наступного Банківського дня після погашення Основного боргу за Кредитом.

Згідно позову позивач вказує, що з лютого місяця 2013 року відповідачем не виконуються зобов'язання за кредитним договором, не здійснюються платежі за кредитним договором, порушуються зобов'язання по сплаті відсотків та погашенню кредиту, відповідно до графіку погашення кредиту, у зв'язку з чим відповідачам була нарахована пеня.

Позивачем були надані до суду розрахунки заборгованості за кредитним договором станом на 12.08.2015 відповідно до яких ІП "Калісто" має прострочену заборгованість за Кредитним договором №68111К11 від 28.10.2011 та додатковими угодами до нього:

- 270 244,90 грн. - проценти за користування кредитом за період з 17.08.2013 по 12.08.2015

- 17 325,47 грн. - комісія за управління кредитом,

- 596 850,44 грн. - пеня.

Також, між Банком та Відповідачем укладено Договір факторингу №68212Y3 від 15.06.2012, який є невідємною частиною Генеральної угоди.

Відповідно до п. 2.1. договору факторингу, клієнт відступає Факторові відповідно до умов цього договору права грошової вимоги до боржників, визначених у переліку боржників, а фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта на умовах цього договору в межах лімітів боржників та індивідуального ліміту клієнта на відповідний строк за плату. За цим договором здійснюється факторинг, забезпечений порукою клієнта.

Пунктом 3.2.14. договору факторингу було передбачено, що клієнт зобов'язаний погасити факторові на відповідний рахунок повну суму за кожним правом грошової вимоги в частині невиконаних боржником зобов'язань за таким правом грошової вимоги, у випадках, якщо таке невиконання відбулося з вини клієнта, у тому числі у випадках виникнення або наявності прав третіх осіб стосовно відступленого права грошової вимоги, а також у разі порушення клієнтом зобов'язань, визначених пп. 3.2.15 цього Договору.

Згідно з положеннями п. 4.1.2. договору факторингу, Фактор має право здійснювати будь-які міри відповідно до діючого законодавства України, спрямовані на реалізацію будь-якого набутого відповідно до умов цього договору права грошової вимоги до боржника, у тому числі укладати угоди з боржником.

Пунктами 6.3., 6.6. договору факторингу було передбачено, що у випадках несвоєчасної сплати факторові сум, зазначених у пп. пп. 5.3.3. - 5.3.5. цього договору, клієнт сплачує Факторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми несвоєчасно сплачених коштів за кожен день прострочення. Сплата пені та штрафних санкцій не звільняє клієнта від обов'язку щодо виконання зобов'язань перед Фактором, передбачених цим договором у повному обсязі та відшкодування Фактору збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням умов цього Договору. Збитки підлягають сплаті у повній сумі понад вищезазначені платежі.

Відповідно до положень статті 7 договору факторингу, керуючись ст.ст. 553-559 ЦК України сторони з підписанням цього Договору домовилися, що ОСОБА_3 виступає Поручителем перед Фактором щодо виконання Боржниками ОСОБА_3 зобов'язань по сплаті коштів за Угодами, право вимоги яких відступлено ОСОБА_3 Факторові відповідно до умов цього Договору. ОСОБА_3 несе солідарну відповідальність перед Фактором за виконання Боржником зобов'язань, які виникли на підставі Контракту та кожної окремої Угоди. У випадку невиконання або неналежного виконання Боржником зобов'язань по оплаті коштів за Угодою, Право грошової вимоги за якою відступлено ОСОБА_3 Факторові, ОСОБА_3 як солідарний боржник (поручитель Боржника) зобов'язується не пізніше останнього дня Додаткового періоду оплатити Факторові прострочену заборгованість Боржника в повному обсязі, право стягнення якої належить Факторові на підставі цього Договору та умов Контракту та/або Угоди. За невиконання або неналежне виконання умов пп. 7.1.2. цього Договору, ОСОБА_3 сплачує Факторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми несвоєчасно сплачених коштів за кожний день прострочення. ОСОБА_3 як солідарний Боржник має право оплатити Факторові також будь-яку іншу заборгованість Боржника, право стягнення якої належить Факторові на підставі цього Договору та умов Контракту та/або Угоди до настання терміну її погашення.

Відповідно до умов договору поруки, позивач має право вимагати дострокового виконання зобов'язань від відповідачів за кредитними договорами. У випадку невиконання одним відповідачем основного зобов'язання, передбаченого відповідними положеннями кредитного договору, позивач має право вимагати виконання цього зобов'язання у іншого відповідача як у солідарних боржників.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Харківської області від 09.12.2013 у справі № 922/3528/13 задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові та стягнуто з Іноземного підприємства "Калісто" заборгованість станом на 17.08.2013 в сумі 785 586 134,46 грн. та 10963,02 грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до ст. 35 ГПК України, обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обовязковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Позивачем були надані до суду розрахунки заборгованості за факторинговим зобовязанням відповідно до яких ІП "Калісто" має прострочену заборгованість за неналежне виконання умов договору факторингу №68212Y3 від 15.06.2012 за період з 18.08.2013 по 10.06.2015 в сумі 52 941,69 грн. та пеню за період з 18.08.2013 по 12.08.2015 в розмірі 92 234,72 грн.

При цьому суд зазначає, що відповідачем відповідних контррозрахунків заборгованості до суду не було надано, а в матеріалах справи не міститься доказів сплати відповідачем позивачу вищезазначених сум.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

У відповідності до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 цього кодексу, а саме положення про позику.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором (ст. 1048 ЦК України).

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення позики, що залишилася, та сплати процентів (ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Згідно зі ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). ОСОБА_3 може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості, а в матеріалах справи такі докази також відсутні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові в частині стягнення процентів за користування кредитом по договору №68111К11 від 28.10.2011 на відкриття відновлюваної лінії за період з 17.08.2013 по 12.08.2015 в розмірі 270 244,90 грн., комісії за управління кредитом в розмірі 17 325,47 грн., заборгованості за неналежне виконання умов договору факторингу №68212Y3 від 15.06.2012 за період з 18.08.2013 по 10.06.2015 в сумі 52 941,69 грн., обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач, посилаючись на неналежне виконання умов кредитного договору №68111К11 від 28.10.2011 на відкриття відновлюваної лінії, просить стягнути з нього пеню в сумі 596 850,44 грн., а також пеню за неналежне виконання умов договору факторингу №68212Y3 від 15.06.2012 за період з 18.08.2013 по 12.08.2015 в розмірі 92 234,72 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 7.2. Договорів, у разі невиконання зобовязань згідно пп. 3.4.1., 3.5.1. та ст. 4 Договорів Відповідач сплачує Позивачу пеню. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі, зазначеному у п.п. 3.2. Кредитних договорів.

Розрахунок пені перевірено судом та встановлено, що він відповідає умовам договору, вимогам чинного законодавства та відносинам, що фактично склались між сторонами.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані щодо невиконання відповідачем взятих на себе зобовязань по поверненню кредиту та сплати процентів за його користування у розмірі та у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про правомірність позовних вимог щодо стягнення на користь позивача пені в сумі 596 850,44 грн. за неналежне виконання умов кредитного договору №68111К11 від 28.10.2011 на відкриття відновлюваної лінії, а також пені за неналежне виконання умов договору факторингу №68212Y3 від 15.06.2012 за період з 18.08.2013 по 12.08.2015 в розмірі 92 234,72 грн.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 20591,94 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути Іноземного підприємства Калісто (61044, м. Харків, пр. Московський, буд. 257, ідентифікаційний код 34756181) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Горького, буд. 127, ідентифікаційний код 00032112) в особі філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Харкові (61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 11, код ЄДРПОУ 19362160, п/р НОМЕР_1 в філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові, МФО 351618) за неналежне виконання умов кредитного договору №68111К11 від 28.10.2011 на відкриття відновлюваної лінії проценти за користування кредитом за період з 17.08.2013 по 12.08.2015 в розмірі 270 244,90 грн., комісію за управління кредитом в розмірі 17 325,47 грн., пеню в розмірі 596 850,44 грн., заборгованість за неналежне виконання умов договору факторингу №68212Y3 від 15.06.2012 за період з 18.08.2013 по 10.06.2015 в сумі 52 941,69 грн. та пеню за період з 18.08.2013 по 12.08.2015 в розмірі 92 234,72 грн., а також судовий збір в сумі 20591,94 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.09.2015 р.

Суддя ОСОБА_4