Рішення № 51654631, 24.09.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" вересня 2015 р.

Справа № 916/3503/15

За позовом: Запорізької міської ради

до відповідача: Українсько-Американського Спільного підприємства "Бест Інтернешнл"

про стягнення 16 422,19 грн.

Суддя Цісельський О.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: позивач, Запорізька міська рада, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Українсько-Американського Спільного підприємства "Бест Інтернешнл" 16 422,19 грн. – боргу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.08.2015р. позовну заяву (вх.№3682/15) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №916/3503/15 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

11.09.2015р. позивач звернувся до суду із заявою про участь у справі в режимі відеоконференції (вх.№2-4994/15), яке судом не задоволена, з підстав його необґрунтованості та недоведеності.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі (вх.№22803/15 від 15.09.2015р.), яка судом була задоволена.

Представник відповідача в судові засідання не з’являвся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення повернуті на адресу суду з відміткою про вручення останньому поштової кореспонденції, відзив на позов та витребувані документи суду не надав, своїм правом на захист не скористався.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, подані позивачем докази, суд встановив:

Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради №490/45 від 27.12.2001р. вирішено передати в оренду українська-американському спільному підприємству "Бест Інтернешнл" нежитлове приміщення І поверху площею 13,65 кв.м., яке розташоване в будинку №34 по вул. Зерновій та значиться на балансі комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №7", строком на 3 роки під офіс з виконанням робіт по благоустрою прилеглої території в обсягах, визначених договором оренди.

01 лютого 2002р. між комунальним підприємством "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №7" (Орендодавець) та Українсько-Американським Спільним підприємством "Бест Інтернешнл" (Орендар) було укладено договір №201/7 оренди нежитлового приміщення, згідно п.1.1. якого Орендодавець на підставі рішення міськвиконкому від "27".12.2001 року №490/4 передає, а Орендар приймає в строкове платне володіння та користування нежитлове приміщення, загальною площею 13,65 кв.м. за адресою: Зернова, 34, яке знаходиться на балансі державного підприємства КП ВРЕЖО №7, вартість якого для розрахунку орендної плати за станом на "23" січня 2002р. становить 4868,51 грн. чотири тисячі вісімсот шістдесят вісім грн. 51 коп.

Відповідно до п.3.1. Договору Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України та відповідного рішення виконкому Запорізької міської ради народних депутатів і складає на рік 730,28 грн. (без індексації.).

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що орендна плата перераховується згідно рахунків КП ВРЕЖО №7, Орендарем на розрахунковий рахунок КП ВРЕЖО №7 щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця. За перший місяць оренди нежитлового приміщення орендна плата становить на 01.02.02р. 61,47 грн. (шістдесят одна грн. 47 коп.) (далі з урахуванням щомісячного індексу інфляції).

Цей Договір діє з "02" 01 2002 року до "02" 01 2005 року строком на три роки (п.10.1. Договору).

Під час дії договору сторонами було укладено низку додаткових угод, якими вони погодили внесення змін до договору оренди.

Рішенням господарського суду Запорізької області у справі №17/1д/П від 31.01.2011р. договір оренди від 01.02.02 №201/7 було розірвано та з відповідача стягнуто 2 625 грн. 84 коп. заборгованості з орендної плати.

Всупереч вимогам ст.785 Цивільного Кодексу України та ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" нежитлове приміщення відповідачем не було повернуто з користування.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.08.2014р. у справі №908/2021/14 за позовом Запорізької міської ради, відповідача виселено з нежитлового приміщення загальною площею 13,65 кв. м., що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зернова, 14.

27.05.2015 нежитлове приміщення повернуто з користування відповідача позивачу, про що державним виконавцем Ленінського ВДВС Запорізького міського управління юстиції складено відповідний акт.

Пунктом 3.5 Договору передбачено, що у випадку дострокового припинення Договору орендна плата перераховується Орендарем (Відповідачем) по добу фактичної здачі нежитлового приміщення.

Тобто, відповідач має сплатити орендну плату за користування спірним нежитловим приміщенням комунальної форми власності по 27.05.2015.

Заборгованість відповідача з жовтня 2010 по травень 2015 становить 16 422 грн. 19 коп.

18.02.2011р. Запорізькою міською радою прийнято рішення №6 "Про структуру виконавчих органів Запорізької міської ради, загальну чисельність апарату Запорізької міської ради та її виконавчих органів".

Пунктом 4.14 цього рішення №6 від 18.02.2011р. Управління житлового господарства Запорізької міської ради ліквідовано з 10.05.2011р.

Правонаступники Орендодавця - відсутні.

Запис про державну реєстрацію припинення Орендодавця внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 23.03.2012р., що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наявний а матеріалах справи.

Власником спірного нежитлового приміщення є територіальна громада міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, що підтверджується реєстраційним посвідченням від 14.07.1988р., виданим Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації.

З врахуванням вищенаведених обставин, позивач був вимушений звернутись до господарського суду Одеської області за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання. Управнена сторона має право не приймати виконання зобов'язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або договором, або не випливає із змісту зобов'язання. Зобов'язана сторона має право виконати зобов'язання достроково, якщо інше не передбачено законом, іншим нормативно-правовим актом або договором, або не випливає із змісту зобов'язання. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов'язання, на вимогу зобов'язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов'язання повністю або його частини.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. При цьому, зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В свою чергу, порушенням зобов’язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Частинами 1, 3 ст.283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Орендар зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з розрахунку заборгованості приведеного позивачем в позовній заяві та не спростованого відповідачем, останнім в порушення вищезазначених приписів закону та договору оренди, договірні зобов’язання щодо оплати орендних платежів виконані лише частково, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість, яка позивачем зазначена в розмірі – 16 422,19 грн., у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума заборгованості, встановлена судом в розмірі 16 422,19 грн.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищезазначені матеріали справи та проаналізовані положення чинного законодавства України, суд, вбачає доведеними та обґрунтованими заявлені позовні вимоги Запорізької міської ради, у зв’язку з чим стягненню з Українсько-Американського Спільного підприємства "Бест Інтернешнл" на користь позивача підлягає 16 422,19 грн. – боргу.

Відповідно до приписів ст.ст.44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме 1 827,92 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Запорізької міської ради – задовольнити повністю

2. Стягнути з Українсько-Американського Спільного підприємства "Бест Інтернешнл" (67543, Одеська обл., Комінтернівський район, с. Визирка, вул. Леніна, буд. 7, код ЄДРЮОФОП 20036916) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206, код ЄДРЮОФОП 04053915) 16 422 (шістнадцять тисяч чотириста двадцять дві) грн. 19 коп. – боргу, 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. – витрат на оплату судового збору.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України

Повний текст рішення складено 29 вересня 2015 р.

Суддя О.В. Цісельський