Рішення № 51653057, 21.09.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.09.15р. Справа № 904/7793/15

За позовом державного вищого навчального закладу "КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до товариства з обмеженою відповідальністю "ВОСТОК-РУДА", м.Жовті Води, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості

Суддя Петренко І.В.

Секретар судового засідання Пономарьов Є.О.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_1 - довіреність № 74-д від 17.07.15р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Державний вищий навчальний заклад "Криворізький національний університет", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Руда", м.Жовті Води, Дніпропетровська область (далі по тексту - відповідач) про стягнення 22000,00грн. основної заборгованості; 1225,97грн. трьох відсотків річних; 16699,39грн. інфляційних втрат.

Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.

За результатами розгляду позовної заяви за вих. №01/07/05-520 від 18.08.2015р. ухвалою суду від 01.09.2015р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 21.09.2015р.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Позивач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 11.09.2015р. з відміткою представника позивача про отримання ухвали суду 08.09.2015р. та явкою представника в судове засідання.

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 18.09.2015р. з відміткою представника відповідача про отримання ухвали суду 17.09.2015р.

21.09.2015р. повноважний представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні в повному обсязі, крім того, подав клопотання про долучення до матеріалів справи документів та заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи без участі представника відповідача.

Повноважний представник відповідача в судове засідання не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, відзив на позов не надав, витребуванні судом документи не представив, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Абзацом 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. за №18 визначено, що у випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

На думку суду неявка у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами.

В судовому засіданні оглянуто всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті.

Враховуючи вимоги статті 69 Господарського процесуального кодексу України щодо строків розгляду справи у судовому засіданні, яке відбулося 21.09.2015р. в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлялось.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, що містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, -

ВСТАНОВИВ:

07.02.2013 року між Державним вищим навчальним закладом "КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ" (далі - Позивач, Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОСТОК-РУДА" (далі - Відповідач, Замовник) укладено договір № 5р-13 на виготовлення (передачу) технічної продукції (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. договору виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, передбачених цим договором, за дорученням замовника виготовити дослідний зразок спеціального обладнання для телевізійного спостереження за станом шахтних вентиляційних стволів, не обладнаних механізованими підйомами, а також в аварійних ситуаціях і провести його державні приймальні випробування, а замовник зобов'язується прийняти роботи та оплатити їх відповідно до умов договору.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що вартість роботи, виконаної виконавцем, згідно з протоколом про договірну ціну (додаток № 1) та калькуляції вартості роботи (додаток № 3) становить 68600,00грн., у тому числі ПДВ 11433,33грн.

Виконавець надає результати робіт відповідно до календарного плану (додаток № 2), погодженого сторонами, але в будь-якому випадку після отримання авансу у розмірі, встановленому пунктом 2.4. договору (пункт 3.1. договору).

Згідно з пунктом 2.4. договору оплата замовником вартості виконаних виконавцем робіт здійснюється на підставі рахунку, наданого виконавцем за фактично виконані роботи етапу відповідно до календарного плану (додаток № 2), після підписання акту приймання - здачі виконаних робіт.

За пунктом 9.1. договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 02.12.2013 року) цей договір вважається укладеним та вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 30.06.2014 року.

Відповідно до умов договору сторонами погоджений та затверджений Додаток № 2 до договору - "Календарний план" (а.с. 29 оборот - 30 том 1), який додатковою угодою № 1 від 02.12.2013 року до договору викладений у новій редакції (а.с. 30 оборот том 1) із наступним строком виконання узгоджених етапів робіт:

- з дати підписання договору березень 2013 рік етап № 1 вартістю 13100,00 грн. з передачею за результатом структурної схеми привязки телеобладнання та акту (листа) передачі РКД і ЕД (робочої конструкторської і експлуатаційної документації) підприємству-виробнику дослідного зразка;

- квітень червень 2013 року: етап № 2 вартістю 22100,00 грн. з передачею за результатом технологічної карти на виготовлення;

- липень вересень 2013 року: етап № 3 вартістю 27000,00 грн. з передачею за результатом акту (листа) про виготовлення дослідного зразка;

- жовтень 2013 року червень 2014 року: етап № 4 вартістю 6400,00 грн. з передачею за результатом акту про проведення попередніх (заводських) випробувань, акту про проведення приймальних випробувань, звіту (пояснювальної записки) по роботі.

Відповідно до умов договору сторонами погоджений та затверджений також Додаток №1 до договору Протокол угоди про договірну ціну на виконання роботи, відповідно до якого замовником є ТОВ "Восток-Руда", виконавцем - ДВНЗ "Криворізький національний університет" із вартістю виконаних робіт у сумі 68600,00грн. (а.с. 28 оборот том 1).

На виконання зобовязань за договором позивачем виконані роботи за замовленням відповідача перших двох етапів у повному обсязі, що підтверджується актами здачі - приймання робіт № 1 від 15.04.2013 року на суму 13100,00грн. та № 2 від 25.06.2013 року на суму 22100,00грн. (а.с. 49, 50 том 1).

За виконані позивачем роботи відповідач розрахувався частково, сплативши 17.12.2013 року 5 000,00 грн. за перший етап робіт, що підтверджується банківською випискою (а.с. 76 том 1).

Залишок несплаченої відповідачем вартості виконаних робіт за договором складає 30200,00 грн. (35200,00 - 5000,00 = 30200,00), що і стало причиною виникнення спору по справі №904/6683/14.

На виконання зобовязань за договором позивачем виконані роботи за замовленням відповідача третього етапу у повному обсязі, що підтверджується актом здачі - приймання робіт №3 від 16.09.2013 року на суму 27000,00грн. (а.с. 33 том 1).

За виконані позивачем роботи відповідач розрахувався частково, сплативши 17.12.2013 року 5000,00грн. за третій етап робіт, що підтверджується банківською випискою.

Залишок несплаченої відповідачем вартості виконаних робіт за договором складає 22000,00грн. (27000,00 - 5000,00 = 22000,00), що і стало причиною виникнення спору у даній справі.

В свою чергу, відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Згідно з частиною другою статті 43 та статтею 33 Господарського кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (стаття 32 цього Кодексу).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами процесуального законодавства, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання та заслухавши повноважного представника позивача в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у розмірі 22000,00грн., слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню.

Факт отримання відповідачем робіт за третім етапом підтверджується матеріалами справи, а саме актом здачі - приймання робіт №3 від 16.09.2013 року на суму 27000,00грн. (а.с. 33 том 1), який міститься в матеріалах справи та підписаний представниками сторін підписи яких скріплені печатками підприємств позивача та відповідача.

Зобов'язання відповідача, щодо оплати за отримані роботи передбачено умовами договору та нормами законодавства.

З огляду на положення пункту 2.4, 2.5 договору, строк оплати робіт за третім етапом є таким, що настав.

Господарський суд вважає, що відповідач визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до позивача, оскільки до дій які свідчать про визнання боргу можуть відноситися часткове погашення самим боржником основного боргу.

Господарський суд вважає, що відповідач визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до позивача, оскільки до дій які свідчать про визнання боргу можуть відноситися підписання представниками сторін акту взаємних розрахунків (а.с. 44 том 1).

Доказів оплати робіт у сумі 22000,00грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, належними доказами не спростував.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Відповідно до частини першої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За умовами частини першої статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до пункту 2.5. договору розрахунок здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця не пізніше 15 календарних днів після підписання акту приймання-здачі виконаних робіт.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Враховуючи викладене, відповідач повинен був здійснити оплату виконаних робіт у наступні строки: за актом здачі - приймання робіт №3 від 16.09.2013 року на суму 27000,00грн. - до 02.10.2013року.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу до сплати три відсотки річних у розмірі 1225,97грн. за період прострочення з 02.10.2013р. по 10.08.2015р. та інфляційні втрати у розмірі 16699,39грн., які розраховані за період з жовтня 2013 року по липень 2015 року.

Господарський суд перевірив розрахунок трьох відсотків річних та визнав його вірним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.

Господарський суд перевірив розрахунок інфляційних втрат здійснений позивачем та визнав його таким, що містить помилки, отже вимога є такою, що підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 16698,00грн.

З урахуванням положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1827,00грн.

До уваги. Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Пленум Вищого господарського суду України у п. 9 постанови від 17.05.2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", роз'яснив, що у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою Господарського процесуального кодексу України покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Аналогічна правова позиція підтримана постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2014р. по справі № 904/9428/13, недотримання якої стало підставою скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 837, 854 Цивільного кодекс України, ст.ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 21, 32, 33, 34, 36, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВОСТОК-РУДА" (52210, Дніпропетровська область, м.Жовті Води, провулок Капітальний, 2, ідентифікаційний код 19354901) на користь державного вищого навчального закладу "КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ" (50027, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.ХХІІ партз'їзду, 11, ідентифікаційний код 37664469) 22000,00грн. (двадцять дві тисячі грн. 00 коп.) основної заборгованості; 1225,97грн. (одна тисяча двісті двадцять п'ять грн. 97 коп.) трьох відсотків річних; 16698,00грн. (шістнадцять тисяч шістсот дев'яносто вісім грн. 00 коп.) інфляційних втрат; 1827,00грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) судового збору, видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

28.09.2015 року

Суддя ОСОБА_2