Рішення № 51652447, 30.09.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22ц/796/9077/2015 Головуючий у 1-й інстанції - Супрун Г.Б.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі :

головуючого - Шахової О.В.

суддів Поливач Л.Д., Невідомої Т.О.

при секретарі - Бугай О.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Паладій Наталія Вікторівна, про припинення кредитного договору та зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», поданою його представником Ткачовим Олександром Юрійовичем, на рішення Подільського районного суду м. Києва від 15 травня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом у якому просить визнати умови кредитного договору від 25 червня 2007 року виконаними та припинити правовідношення за зазначеним договором, а дії ПАТ «Родовід Банк», які полягають у пред'явленні довідки-розрахунку щодо стягнення пені за кредитним договором в сумі 4648,83 доларів США та 13498,22 грн. незаконними, оскільки він погасив кредитну заборгованість і строк дії договору закінчився 25 червня 2014 року. Також просив зобов'язати приватного нотаріуса зняти заборону на відчуження автомобіля марки Skoda модель SUPERB 1.9 TDI, що належить позивачу та наданий в заставу для забезпечення зобов'язань за кредитним договором.

Представник відповідача ПАТ «Родовід Банк» - Ткачов О.Ю. звернувся до суду із зустрічним позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором від 25 червня 2007 року, яка складається із: пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у розмірі 92412,71 грн., пені за несвоєчасне погашення процентів по кредиту у розмірі 3527,72 грн., пені за несвоєчасне погашення плати по кредиту у розмірі 13 498,22 грн., та на підставі ст. 625 ЦК України 3% річних від суми простроченого кредиту у розмірі 14292,74 грн., 3% річних від суми прострочених процентів по кредиту у розмірі 545,52 грн., 3% річних від суми прострочень плати по кредиту у розмірі 2 087,39 грн., а також інфляційні втрати від суми простроченої плати за кредитом у розмірі 1 404,44 грн.

Свої вимоги обґрунтував тим, що основна сума по тілу кредиту повністю погашена 10 жовтня 2014 року, вимог до боржника з 2008 року за несвоєчасне внесення коштів зі сплаті за кредит не пред'являли, до суду не звертались. Вказував на те, що у позивача ОСОБА_1 наявна заборгованість щодо сплати пені, а тому дія договору продовжується до повного виконання його умов.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 15 травня 2015 року у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.

Не погодившись з рішенням суд представник ПАТ «Родовід Банк» - Ткачов О.Ю. подав апеляційну скаргу та посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову щодо стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову. На обґрунтування своїх доводів, апелянт, вказує, що судом першої інстанції невірно застосовано строк позовної давності до вимог про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат.

У іншій частині судове рішення суду першої інстанції заявником не оскаржено і підстав перевіряти його законність і обґрунтованість у цій частині у суду апеляційної інстанції немає.

В судовому засіданні представник ПАТ «Родовід Банк» просив апеляційну скаргу задовольнити.

Представник позивача - ОСОБА_4 заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 червня 2007 року між ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого банк відкрив позичальнику відновлювану кредитну лінію на загальну суму 27 430 доларів США терміном по 25 червня 2014 року включно.

Згідно п. 1.5. кредитного договору процентна ставка за кредитами за цим договором встановлюється в розмірі 7,7 % річних.

У подальшому 20 жовтня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду, відповідно до якої процентна ставка за цим договором встановлюється у розмірі 9,7 % річних.

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 25 червня 2007 року між сторонами було укладено договір застави транспортного засобу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстровано в реєстрі за №1201, та передано в заставу ПАТ «Родовід Банк» автомобіль марки Skoda модель SUPERB 1.9 TDI, що належить на праві власності ОСОБА_1

Відповідно до п. 1.5.1. договору щомісячна плата за проведення розрахунків зі списання та зарахування коштів за позичковим рахунком та рахунком для нарахування процентів встановлюється в розмірі 0,25% від суми виданого кредиту.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині щодо стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитним договором зі сплати пені, суд першої інстанції виходив з пропущення позивачем позовної давності в один рік.

Судова колегія не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов'язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою. Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.

Для окремих видів вимог законом установлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Сторони кредитного договору встановили кінцевий термін повернення кредиту - 25 червня 2014 року включно.

Так згідно матеріалів справи позивач звернувся до суду з позовом про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитним договором зі сплати пені 14 лютого 2015 року. Заборгованість що підлягає стягненню обчислюється позивачем станом на 13 травня 2015 року.

У даному випадку до спірних правовідносин підлягає застосованою загальна позовна давність, яка встановлена тривалістю у три роки, оскільки спеціальна давність в один рік встановлена лише до вимог зі сплати пені.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до роз ясень, що містяться у пункті 18 постанови № 5 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» - за змістом статті 552, частини другої статті 625 ЦК України інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

З системного аналізу зазначеного положення слідує, що три відсотки річних є компенсацією (платою) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, і їх нарахування не залежить від валюти зобов'язання.

У свою чергу, інфляційні втрати полягають у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів й нараховують на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого виключно в національній валюті.

Як вбачається зі змісту кредитного договору кредит виданий у розмірі 27 430 доларів США.

Відповідно розрахунку заборгованості станом на 13 травня 2015 року (а.с.47) сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом становить 4 477,89 доларів США; сума пені за несвоєчасне погашення процентів за кредитом - 170,94 доларів США; сума пені за несвоєчасне погашення за платою за обслуговування кредиту 13 498, 22 грн.

Відповідно сума трьох процентів за неналежне виконання умов кредитного договору складає: від суми простроченого кредиту - 692,56 доларів США, що еквівалентно 14 292,74 грн; від суми прострочення процентів зі сплати кредиту - 24,43 доларів США, що еквівалентно 545,52 грн; від прострочення заборгованості за платою за обслуговування кредиту - 2 087,39 грн. Сума інфляційних втрат від суми прострочення заборгованості за платою за обслуговування кредиту - 1 404,44 грн.

З огляду на викладене позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Таким чином з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» підлягає стягненню сума трьох процентів річних від суми прострочення кредиту - 14 292,74 грн; сума трьох процентів річних від суми прострочення процентів зі сплати кредиту - 545,52 грн; суми трьох процентів річних від суми від прострочення заборгованості за платою за обслуговування кредиту - 2 087,39 грн; сума інфляційних втрат від суми прострочення заборгованості за платою за обслуговування кредиту - 1 404,44 грн, а всього 18 330,09 грн.

У відповідності з вимогами ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, тощо.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303,304, 307,309, 313-317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», поданою його представником ТкачовимОлександром Юрійовичем, задовольнити.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 15 травня 2015 року в частині відмови у задоволенні позову про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення наступного змісту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором від 25 червня 2007 року у сумі 18 330,09 грн, яка складається із: суми трьох процентів річних від суми прострочення кредиту - 14 292,74 грн; суми трьох процентів річних від суми прострочення процентів зі сплати кредиту -545,52 грн; суми трьох процентів річних від суми від прострочення заборгованості за платою за обслуговування кредиту - 2 087,39 грн; суми інфляційних втрат від суми прострочення заборгованості за платою за обслуговування кредиту - 1 404,44 грн,

У іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуючий

Судді