Постанова № 51643956, 21.09.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 вересня 2015 р. №820/8880/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Кабанова Д.С.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОТОРГОВА ГРУПА "СПЕЦТЕХНІКА" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд: - скасувати податкове повідомлення-рішення №0001002201 від 09.04.2015 року у повному обсязі; - скасувати податкове повідомлення-рішення №0001012201 від 09.04.2015 року у повному обсязі; - скасувати податкове повідомлення-рішення №0001022201 від 09.04.2015 року у повному обсязі; - скасувати податкове повідомлення-рішення №0018391703 від 09.04.2015 року у повному обсязі.

В обґрунтування позову зазначив, що господарська діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОТОРГОВА ГРУПА "СПЕЦТЕХНІКА" (далі за текстом - ТОВ "АВТОТОРГОВА ГРУПА "СПЕЦТЕХНІКА") здійснюється відповідно до норм законодавства, з реальним настанням правових наслідків, господарські операції з контрагентами мали реальний характер, були здійснені за правочинами, які повністю відповідають вимогам закону, первинні документи оформлені належним чином. Судження Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, викладені в акті перевірки №98/20-34-22-01-05/30884849 від 27.03.2015 року не відповідають дійсності.

Позивач вважає що податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області №0001002201, №0001012201, №0001022201, №0018391703 від 09.04.2015 року є безпідставними і неправомірними та мають бути скасованими, а тому просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, вказав на обґрунтованість та законність дій відповідача, а тому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. На підставі викладеного у письмових запереченнях представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 26.02.2015 року №260-266 та відповідно до наказів №120 від 31.01.2015 року, №163 від 11.02.2015 року, а також на підставі норм чинного законодавства, контролюючим органом з 27.02.2015 року по 20.03.2015 року була проведена планова документальна виїзна перевірка ТОВ "АВТОТОРГОВА ГРУПА "СПЕЦТЕХНІКА" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2013 року.

За результатами документальної виїзної планової перевірки ТОВ "АВТОТОРГОВА ГРУПА "СПЕЦТЕХНІКА" відповідачем було складено акт №989/20-34-22-01-05/30884849 від 27.03.2015 року "Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "АВТОТОРГОВА ГРУПА "СПЕЦТЕХНІКА" (код ЄДРПОУ 30884849) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2013 року." (а.с.18-117).

Згідно з висновками акту №989/20-34-22-01-05/30884849 від 27.03.2015 року, перевіркою ТОВ "АВТОТОРГОВА ГРУПА "СПЕЦТЕХНІКА" встановлено порушення:

- п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України, підприємством занижено дохід, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму 8077951, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 1534811 грн. в т.ч. за 2013 рік у сумі 1534811 грн.;

- п.п.14.1.27, п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п. 138.1 ст. 138 Податкового Кодексу України - завищено витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування на загальну суму 828207 грн. по взаємовідносинам ТОВ " Глобал Автогруп", у т.ч. за 4 квартал 2012 року у сумі 555267 грн., за 2013 рік у сумі 272940 грн.

- п. 198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України - безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податкові накладні отримані від ТОВ " Глобал Автогруп", на суму 164628 грн., а саме за грудень 2012 у сумі року 111053 грн., за лютий 2013 року у сумі 53575 у сумі.

-відповідно до п.1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки" №436/95-ВР від 12.06.1995, за порушення вимог п.3.5, 2.8, п.7.23 Положення № 637 застосовуються штрафні (фінансові) санкції у вигляді штрафу за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день, а саме: 25158,07*2=50316,14грн.

Окрім цього, перевіркою встановлено невірне заповнення податкового розрахунку за ф.1-ДФ по фізичній особі, якій нараховувався та виплачувався дохід за оренду у нього власного автотранспорту, що призвели до зменшення податкових забовязань платника податку, чим порушено п.176.2(б) ст.176, абз.1 п. 119.2 ст.119 Податкового кодексу України, а саме: була невірно визначена база оподаткування з квітня 2012 р. по березень 2013 року у сумі 474,72 грн., чим порушено п.164.2.5 п.164.1 ст.164, гі.167.1 ст.167 Податкового кодексу України.

На підставі висновків акту №989/20-34-22-01-05/30884849 від 27.03.2015 року контролюючим органом були складені:

- податкове повідомленням - рішення №0001002201 від 09.04.2015 року, за порушення гл.3, ст.138 п.138.2 Податкового кодексу України визначено збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1703276,00 грн. та застосовано штрафних санкцій у розмірі 425819,00 грн.;

-податкове повідомлення - рішення №0001012201 від 09.04.2015 року, за порушення ст.123 п. 123.1 розд.2 Податкового кодексу України визначено збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 164628,00 грн. та застосовано штрафних санкцій у розмірі 41157,00 грн.;

-податкове повідомлення - рішення №0001022201 від 09.04.2015 року, за порушення п.1, абз.2 Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» із змінами та доповненнями № 436/95 від 12.06.1995 року застосовано штрафні санкції у розмірі 48055,22 грн.;

- податкове повідомлення - рішення №0018391703 від 09.04.2015 року, за порушення п.127.1 ст.127 розд.2, абз.1 п.119.2 ст. 119 Податкового кодексу України визначено збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 559,77 грн. застосовано штрафні санкції у розмірі 929,83 грн.

Не погоджуючись із позицією та рішеннями відповідача, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено, що у фінансовій звітності підприємства відображена кредиторська заборгованість, а саме станом на 31.12.2013 року згідно фінансового звітну наданого до ДПІ рахується кредиторська заборгованість у сумі 26433,7 тис. грн. На протязі перевіряємого періоду підприємством частково було віднесено суми протермінованої кредиторської заборгованості яка знайшла своє відображення у декларації з податку на прибуток. При цьому у фінансовій звітності підприємства залишилась значна сума кредиторської заборгованості. Так перевіркою встановлено, що підприємством не відображено протерміновану кредиторську заборгованість у сумі 8077952 грн. у складі податкової звітності, а саме за взаємовідносинами з такими підприємствами: Дім споживчого побуту-Бриз (код 36673488), ТОВ «Техцентр Вектор» (код 36455381), ТОВ «Брокер-класік» (код 35971265).

На думку перевіряючих, в порушення пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, підприємством занижено дохід, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму 8077951 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 1534811 грн. в т.ч. за 2013 рік у сумі 1534811 грн.

Відносно взаємовідносин позивача з ПП «Дім споживчого побуту-Бриз» (код 36673488), судом встановлено, що 15.03.2010 року між Дім споживчого побуту-Бриз (код 36673488) та ЗАТ «АТГ «Спецтехніка» (код 30884849) був укладений договір №15/03. Згідно умовам, укладеного між сторонами договору конкретні терміни або конкретна дата по настанню якої у покупця виникає зобов'язання по оплаті не вказані.

Згідно ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником зобов'язань не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов'язання в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Згідно повідомлення №24 від 21.05.2012 р. між Дім споживчого побуту-Бриз (код 36673488) та ТОВ «Будівельна компанія «Рівень» був укладений договір відступлення права вимоги за договором № 15/03 від 15.03.2010р., по якому право вимоги виконання грошового зобов'язання в сумі 688194,00 грн. перейшло на нового кредитора - ТОВ «Будівельна компанія «Рівень», з яким, в подальшому, велися господарські взаємовідносини за вищезгаданим основним договором.

Вимога по виконанню грошового зобов'язання від нового кредитора позивачу не пред'являлася.

20.11.2014 р. між ТОВ «Будівельна компанія «Рівень» і ТОВ «ВКФ ДЕЛБТА-М» був укладений договір відступлення права вимоги за договором №15/03 від 15.03.2010 року на підставі якого ТОВ «ВКФ ДЕЛБТА-М» зайняв місце ТОВ «Будівельна компанія «Рівень» (первинного кредитора) в зобов'язаннях, які виникли з основного договору. Про це на адресу позивача надійшло відповідне повідомлення вих. № 91 від 23.11.2014 року.

Також, в грудні 2014 року на адресу позивача надійшла відповідна вимога вих. № 31 від 19.12.2014 року, згідно якої ТОВ «ВКФ ДЕЛБТА-М» вимагало від ТОВ «АТГ «Спецтехніка» виконати зобов'язання по оплаті за поставлений по договору №15/03 від 15.03.2010 року товар в сумі 68894,00 грн. на протязі 7 днів з моменту отримання даної вимоги.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а так само положення чинного законодавства України, вбачається, що строки оплати за договором № 15/03 від 15.03.2010 року настали тільки в грудні 2014 року. Тобто, строк позовної давності має рахуватися саме з грудня 2014 року.

05.02.2010 року між Дім споживчого побуту-Бриз та ЗАТ «АТГ «Спецтехніка» був укладений договір № 2010-02. Згідно умовам, укладеного між сторонами договору конкретні строки або конкретна дата по настанню якої у покупця виникає зобов'язання по оплаті не вказані.

Згідно ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником зобов'язань не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов'язання в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Згідно повідомлення №12 від 23.02.2012р. між Дім споживчого побуту-Бриз і ТОВ «Будівельна компанія «Рівень» був укладений договір відступлення права вимоги за договором №2010-02 від 05.02.2010 року, по якому право вимоги виконання грошового зобов'язання в сумі 5335399,79 грн. перейшло на нового кредитора - ТОВ «Будівельна компанія «Рівень», з яким, надалі, велися господарські взаємовідносини за вищезгаданим основним договором.

Вимога по виконанню грошового зобов'язання від нового кредитора позивачу не пред'являлася.

19.12.2014 року між ТОВ «Будівельна компанія «Рівень» і ТОВ «ВКФ ДЕЛЬТА-М» був укладений договір про заміну сторони в зобов'язаннях за договором №2010-02 від 05.02.2010 року на підставі якого ТОВ «ВКФ ДЕЛЬТА-М» зайняло місце ТОВ «Будівельна компанія «Рівень» (первинного кредитора) в зобов'язаннях, які виникли з основного договору.

30.12.2014 року на адресу позивача надійшла вимога вих. №35 від 30.12.2014 року, згідно якої ТОВ «ВКФ ДЕЛЬТА-М» вимагало від ТОВ «АТГ «Спецтехніка» виконати зобов'язання по оплаті по договору №2010-02 від 05.02.2010 року в сумі 5335399,79 на протязі 7- ми днів з моменту отримання даної вимоги.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також положення чинного законодавства України, вбачається, що строки оплати за договором № 2010-02 від 05.02.2010 року наступили тільки в грудні 2014 року. Тобто, строк позовної давності має рахуватися саме з грудня 2014 року.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивач не повинен був при визначенні об'єкта оподаткування враховувати в якості доходів суми за зазначеними договорами.

Відносно взаємовідносин з ТОВ «ТЕХЦЕІІТР ВЕКТОР» (код 36455381), суд зазначає.

27.09.2010 року між ТОВ «Техцентр Вектор» та ЗАТ «АТГ «Спецтехніка» був укладений договір № 27/09. Згідно умовам, укладеного між сторонами договору конкретні строки або конкретна дата по настанню якої у покупця виникає зобов'язання по оплаті не вказані.

Згідно ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником зобов'язань не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов'язання в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Згідно повідомлення № 197 від 03.06.2011 р. між ТОВ «Техценрт Вектор» і ТОВ «Будівельна компанія «Рівень» 01.06.2011 року був укладений договір відступлення права вимоги за договором № 27/09 від 27.09.2010 року, по якому право вимоги виконання грошового зобов'язання в сумі 141 000,00 грн. перейшло на нового кредитора - ТОВ «Будівельна компанія «Рівень», з яким, надалі, велися господарські взаємовідосини за вищезазначеним основним договором.

Вимога по виконанню грошового зобов'язання від нового кредитора позивачу не пред'являлася.

29.09.2014 року між ТОВ «Будівельна компанія «Рівень» і ТОВ «Торговий будинок «УКРСВАРКА» був укладений договір відступлення права вимоги за договором №27/09 від 27.09.2010 року на підставі якого ТОВ «Торговий будинок Укрсварка» зайняло місце ТОВ «Будівельна компанія «Рівень» (первинного кредитора) в зобов'язаннях, які виникли з основного договору. Про це на адресу нашого підприємства надійшло відповідне повідомлення вих. № 78 від 01.10.2014 року.

Також, в жовтні 2014 року на адресу позивача надійшла відповідна вимога вих. № 82 від 30.10.2014 року, згідно якої ТОВ «Торговий будинок «Укрсварка» вимагало від ТОВ «АТГ «Спецтехніка» виконати зобов'язання по оплаті за поставлений по дог. №27/09 від 27.09.2010р. товар в сумі 141 000,00 грн. на протязі 7-ми днів з моменту отримання даної вимоги.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а таож положення чинного законодавства України, вбачається, що строки оплати за договором № 27/09 від 27.09.2010 року настали тільки в листопаді 2014 року. Тобто, строк позовної давності має рахуватися саме з листопада 2014 року.

Що стосується взаємовідносин з ТОВ «Брокер-класік» (код 35971265), суд зазначає наступне.

14.07.2010 року між ТОВ «БРОКЕР-КЛАСИК» і ЗАТ «АТГ «Спецтехніка» був укладений договір № 14/07. Згідно умовам, укладеного між сторонами договору конкретні строки або конкретна дата, по настанню якої у покупця виникає зобов'язання по оплаті не вказані.

Згідно ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником зобов'язань не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов'язання в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Згідно повідомлення № 31 від 27.06.2012 р. між ТОВ «БРОКЕР-КЛАСИК» і ТОВ «Будівельна компанія «Рівень» був укладений договір відступлення права вимоги за договором № 14/07 від 14.07.2010 р., по якому право вимоги виконання грошового зобов'язання в сумі 1 347 900,00 грн. перейшло на нового кредитора - ТОВ «Будівельна компанія «Рівень», з яким, надалі, велися господарські взаємовідносини за вищезгаданим основним договором.

Вимога по виконанню грошового зобов'язання від нового кредитора позивачу не пред'являлася.

24.09.2014 року між ТОВ «Будівельна компанія «Рівень» і ТОВ «Торговий будинок «УКРСВАРКА» був укладений договір відступлення права вимоги за договором №14/07 від 14.07.2010 року на підставі якого ТОВ «Торговий будинок Укрсварка» зайняло місце ТОВ «Будівельна компанія «Рівень» (первинного кредитора) в зобов'язаннях, які виникли з основного договору. Про це на адресу позивача надійшло відповідне повідомлення № 63 від 25.09.2014 року.

Також, в жовтні 2014 року на адресу позивача надійшла відповідна вимога вих.№ 7-10/11-1 від 07.10.2014 року, згідно якого ТОВ «Торговий будинок «Укрсварка» вимагало від ТОВ «АТГ «Спецтехніка» виконати зобов'язання по оплаті за поставлений по дог. №14/07 від 14.07.2010 року товар в сумі 1 347 900,00грн. протягом 7 днів з моменту отримання даної вимоги.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також положення чинного законодавства України, вбачається, що строки оплати за договором № 14/07 від 14.07.2010 року наступили тільки в жовтні 2014 року. Тобто, строк позовної давності має рахуватися саме з жовтня 2014 року.

Всі первинні документи, що містять відомості про вищезазначені господарські нашим підприємством надавалися перевіряючим і в оригіналах для огляду і в копіях (належним чином завірених) на виконання вимог, викладених в запитах ДПІ.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із ч. 2 ст. 9 вказаного Закону первинні та зведенні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, при проведені перевірки повноти визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.04.2012 року по 31.12.2013 року службовими особами ДПІ Московського району м. Харкова було встановлено їх нібито завищення у сумі 828207 грн., у т.ч. за 4 квартал 2012 року у сумі 555267 грн., за 2013 рік у сумі 272940 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Глобал Автогруп».

Перевіркою відображених показників у рядку 05.1 Декларації "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" за період з 01.04.2012 року по 31.12.2013 року у сумі 57 221 432 грн., встановлено, що на формування цього показника витрати з придбання ТМЦ та послуг необхідних в процесі фінансово - господарської діяльності підприємства, а саме придбання автомобілів, автозапчастей та придбання послуг транспортування та укомплектування.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.04.2012 року по 31.12.2013 року сумі 57 221 432 грн. здійснювалось на підставі таких документів: договори, видаткові накладні, акти виконаних робіт, банківські виписки, обігово-сальдові відомості по рахунках 902 "Собівартість реалізації", 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками", 685 "Розрахунки з іншими дебіторами та кредиторами", 311 "Рахунки в банках" та інші документи.

ТОВ "Глобал Автогруп" (код 38097363) знаходиться на обліку у Васильківській ОДПІ (м. Васильків). Зареєстровано платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 200041613 від 01.05.2012 року, індивідуальний податковий номер 332917420374. Свідоцтво платника ПДВ було видане 01.05.2012 анульоване 04.02.2015в зв'язку з банкрутством підприємства.

Згідно договору поставки від 03.05.2012 року № АГ/П003-91 "На постачання автомобільної техніки різних марок", суд зазначає, що:

1 .Предмет договору

1.1 ТОВ «АГ «Спецтехніка» (Покупець) оплачує та отримує , а Постачальник (ТОВ "Глобал Автогруп" ) поставляє покупцю автомобільну техніку різних марок (в подальшому Товар), після » отримання від Покупця його повну вартість.

1.2. Поставка товару здійснюється ратіями на підставі підпису між сторонами (специфікацій), які є невід'мними частинами цього договору.

2.Порядок постачання.

2.7 Умови постання ОБР, м Харків, згідно міжнародних правил Інкотермс 2000. Пунктом передачі партії Товару є склад, вказаний постачальником в додатку до конкретної партії. Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2012 року ТОВ «АТГ «Спецтехнікай» отримало від ТОВ "Глобал Автогруп" автомобілі, на що виписано податкові накладні та видаткові накладні:

1)Податкова накладна № 1070 від 11.12.2012 року

2)Податкова накладна № 482 від 12.12.2012 року

3)Податкова накладна №1661 від 27.12.2012 року

4)Податкова накладна №1689 від 28.12.2012 року

5)Податкова накладна №1495 від 22.03.2013 року

6)Податкова накладна № 1259 від 30.01.2013 року

7)Податкова накладна № 173 від 07.02.2013 року

8)Податкова накладна № 430 від 13.02.2013 року

9)Податкова накладна № 431 від 13.02.2013 року

10)Видаткова накладна № 298д від 11.12.2012 року

11)Видаткова накладна № 310 д від 28.12.2012 року

12)Видаткова накладна № 301 Д від 27.12.2012 року

13)Видаткова накладна № 31дк від 13.02.2013 року

14)Видаткова накладна № 24 ДК від 30.01.2013 року.

До складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування ТОВ «АТГ» Спецтехніка» віднесено згідно видаткових накладних на загальну суму 828 207 грн., у т.ч. за 4 квартал 2012 року у сумі 555 267 грн., за 2013 рік у сумі 272 940 грн.

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі. Заборгованість між даними контрагентами по вищезазначеним операціям на дату складання акту перевірки відсутня.

Проведені операції між ТОВ «АТГ «Спецтехніка» та ТОВ «Глобал Автогруп» у бухгалтерському обліку відображено бухгалтерськими проводками: Дебет 28 «Товари», Кредит 631 «Розрахунки з постачальниками», тощо.

Відповідно «Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України в розрізі контрагентів» між податковим кредитом ТОВ "АГ "Спецтехніка" та податковими зобов'язаннями ТОВ "Глобал Автогруп" виявлені розбіжності за грудень 2012 року на суму ПДВ - 111053,5 грн., за лютий 2013 року на суму ПДВ - 53574,83 у сумі

В ході проведення аналізу, відповідно до бази даних «Автоматизованої системи співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів при співставленні даних додатку №5» АС «Податковий блок» ТОВ "Глобал Автогруп" розбіжності виникли в зв'язку з рознесенням до бази даних акту від 28.08.2014 №112/10-07-22- 03/38097363 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Автогруп" (код за СДРПОУ 38097363) щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «Альянс Автосервіс» (код СДРПОУ 35778962) за період грудень 2012 року та лютий 2013 року, ТОВ «Еклі» (код ЄДРПОУ 38098351) за грудень 2012 року, лютий 2013 року ТОВ «Харківська Автомобільна Торгівельна Компанія» (код ЄДРПОУ 36031913) за вересень 2013 року.»

Згідно висновку по акту від 28.08.2014 №112/10-07-22-03/38097363 Васильківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, отриманого засобами електронного зв'язку, від 03.10.2014р. №2305/7/10-07-22-03 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Автогруп" (код за ЄДРПОУ 38097363) щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «Альянс Автосервіс» (код ЄДРПОУ 35778962) за період грудень 2012 року та лютий 2013 року, ТОВ «Еклі» (код ЄДРПОУ 38098351) за грудень 2012 року, лютий 2013 року ТОВ «Харківська Автомобільна Торгівельна Компанія» (код ЄДРПОУ 36031913) за вересень 2013 року.», не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками за період грудень 2012 року, лютий 2013 року та вересень 2013 року, а саме з ТОВ «Альянс Автосервіс» (код ЄДРПОУ 35778962), ТОВ «Еклі» (код ЄДРПОУ 38098351), ТОВ «Харківська Автомобільна Торгівельна Компанія» (код ЄДРПОУ 36031913 - не є дійсними.

Виходячи з наведеного, ТОВ " Глобал Автогруп" здійснював діяльність спрямовану на надання податкової вигоди третім особам.

Оскільки реальність вчинення господарських операцій ТОВ "Глобал Автогруп" відсутня з ТОВ «Альянс Автосервіс» (код ЄДРПОУ 35778962), ТОВ «Еклі» (код ЄДРПОУ 38098351), ТОВ «Харківська Автомобільна Торгівельна Компанія» (код ЄДРПОУ 36031913 за період грудень 2012 року, лютий 2013 року та вересень 2013 року - не є дійсними, а у відповідності з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг, то у ТОВ "Глобал Автогруп" не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

Службові особи ДПІ у Московському районі м. Харкова зробили висновок, що у зв'язку з тим, що операції придбання та реалізації ТМЦ ТОВ "Глобал Автогруп" за період грудень 2012 року, лютий 2013 року та вересень 2013 року визнані такими, що не несуть реальних наслідків, доцільно стверджувати, що ці операції не відносяться до фінансово-господарської діяльності ТОВ "АТГ "Єпецтехніка".

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Водночас згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується удвох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів (послуг) (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Враховуючи викладене, суд вважає, що фактичне виконання своїх зобов'язань за договорами здійснено як позивачем, так і його контрагентами, та підтверджено належним чином оформленими первинними документами.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що субєктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірним правочином, про наявність взаємоповязаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність розумних економічних або інших причин (ділової мети) придбання послуг у контрагента, що зумовлює необґрунтованість висновку субєкта владних повноважень про невідповідність закону вчинених за ним господарських операцій.

Як вбачається з акту перевірки №2603/20-36-22-02-07/30290694 від 26.09.2014 року підставою для прийняття висновків про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами став акт Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області №137520-36-22-03/21239254 від 27.05.2014 року "Про результати проведення позапланової документальної перевірки ТОВ "Пелон" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам із ПП "Реджина Плюс" за період лютий 2014 року їх реальності, повноти відображення в обліку та подальшому ланцюгу постачання", складений за результатами перевірки ТОВ "Пелон", та акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві від 17.07.2014 року №1959/26-55-22-09/37839483 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Українська компанія Імперіал" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "РКІ" ЛТД за лютий 2014 року", складений за результатами перевірки ТОВ "Українська компанія Імперіал".

З цього приводу суд зазначає наступне.

З системного аналізу положень п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, п.п.6. 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232 "Про порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок", а також "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженої наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984 вбачається, що зустрічна звірка не є перевіркою і полягає у співставленні первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання (в даному випадку, позивача) з даними платника податків (відносно якого проводиться перевірка), з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

В той же час, положеннями п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Таким чином суд дійшов висновку, що за висновками акту зустрічної звірки не може встановлюватися факт реальності вчинення господарських операцій.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірним правочином, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність розумних економічних або інших причин (ділової мети) придбання послуг у контрагента, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про невідповідність закону вчинених за ним господарських операцій.

Згідно ч. 1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Приписами ч.2 ст.8 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини" 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Так, Європейський Суд з прав людини (далі по тексту - Суд) у своєму рішенні у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між ТОВ «АТГ «СПЕЦТЕХНІКА» та контрагентом ТОВ «Глобал Автогруп» і правомірність віднесення нашим підприємством даних сум до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та формування податкового кредиту з податку на додану вартість, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Крім того, через відсутність об'єкту донарахування податку на додану вартість, суд приходить до висновку про відсутність підстав застосування штрафної (фінансової) санкції передбаченої п.п.57. ст. 57 Податкового кодексу України.

Що стосується висновку перевіряючи щодо перевищення встановлених лімітів залишку готівки в кассах та нарахування штрафу - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день, а саме: 25158,07*2=50316,14 грн. Звертаємо Вашу увагу на наступне:

ТОВ «АТГ «Спецтехніка» надала всі необхідні документи для здійснення перевірки щодо норм регулювання обігу готівки в національній та іноземній валюті. В ході перевірки не було вказано на порушення і не було запропоновано надати будь які офіційні пояснення. Тому, ознайомившись з таблицею акта, ТОВ «АТГ «Спецтехніка» не погоджується з висновками перевіряючих, а саме: Наказ на відрядження ОСОБА_3 № 95 (з 14.06.2012 р. по 28.06.2012 р.) мав місце, але насправді відрядження закінчилось 22.06.2012 року, про що свідчать авансовий звіт с підтверджуючими документами, а саме виписка з номеру готелю вранці 22.06.2012року. Тому він фізично був присутній і отримав належні йому кошти особисто у день видачі. Доводимо до вашого відома, що видатковий касовий ордер № 43 від 25.06.2012 року, де отримувач коштів ОСОБА_3 не існує. Каса 26.05.2012 року була, але вона мала два касових ордера, а саме №1843 від 25.06.2012р на суму 429,20 грн. - отримувач ОСОБА_4, та ордер № 1844 від 25.06.2012 року на суму 50,80 грн. - отримувач ОСОБА_5 тощо.

З наведених вище прикладів ми робимо висновок, що ТОВ «АТГ «СПЕЦТЕХНІКА» не перевищувала встановлених лімітів залишку готівки в касі та що надані на перевірку документи не були перевірені належним чином.

Також перевіркою нібито встановлено невірне заповнення податкового розрахунку за ф.1-ДФ по фізичній особі, якій нараховувався та виплачувався дохід за оренду у нього власного автотранспорту, що нібито призвели до зменшення податкових забов`язань платника податку, чим порушено п. 176.2(б) ст.176, абз.1 п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755 , а саме була невірно визначена база оподаткування з квітня 2012 р. по березень 2013 року у сумі 474.72 грн. чим порушено п. 164.2.5 п. 164.1 ст.164, п. 167.1 ст.167 Податкового кодексу України.

ТОВ «АТГ «Спецтехніка» не згодна з цим порушенням, тому що визначала базу оподаткування згідно умов нотаріально завіреного договору оренди, де чітко прописане наступне «3. Автомобіль здається в оренду строком до п'ятого березня дві тисячі чотирнадцятого року, з щомісячною орендною платою 1000 (одна тисяча) гривень, в тому числі ПДФО у розмірі 15 відсотків.» Виходячи з цього маємо висновок, що база оподаткування в цьому випадку не тисяча , грн., а 869,56 грн. та ПДФО у розмірі 15% -130,40 грн. Кожного року проводився перерахунок виплат, який був перерахований в бюджет, про що свідчить переплата, виявлена перевіркою.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОТОРГОВА ГРУПА "СПЕЦТЕХНІКА" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0001002201 від 09.04.2015 року у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0001012201 від 09.04.2015 року у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0001022201 від 09.04.2015 року у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0018391703 від 09.04.2015 року у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 28.09.2015 року.

Суддя Полях Н.А.