Постанова № 51643356, 22.09.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/3801/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ясиновського І.Г.,

за участю: секретаря судового засідання Петренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

31 серпня 2015 року Державна податкова інспекція у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області /надалі також - позивач, ДПІ у м. Полтаві/ звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 /надалі також - відповідач/ про стягнення податкового боргу в розмірі 24875,74 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що заборгованість виникла у зв'язку з несплатою самостійно визначених позивачем сум податкового зобов'язання та сум податкового зобов'язання, визначених податковими повідомленнями - рішеннями.

Позивач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника.

Ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі, направлену відповідачу за адресою його державної реєстрації, повернуто на адресу суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Зважаючи, що доставка ухвали та повістки суду на адресу відповідача згідно із даними в ЄДР підтверджується підписом листоноші, виходячи з викладеного суд виконав свій обов'язок щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за даної явки на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, в порядку статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець Виконавчим комітетом Полтавської міської ради 21.01.2008 року, ідентифікаційний 3059917011 /а.с.12/. Відповідач знаходиться на податковому обліку у ДПІ у м. Полтаві з 29.01.2008 року за №3364, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 28.07.2015 року №1516011401805 /а.с.9/.

За даними ДПІ у м. Полтаві відповідач має відкриті банківські рахунки в установах банків /а.с.13/.

Згідно розрахунку суми податкового боргу за відповідачем числиться податковий борг в загальному розмірі 24875,74 грн, а саме:

- з податку на додану вартість у розмірі 18021,42 грн, в тому числі пеня 1664,05 грн;

- з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 6854,32 грн, в тому числі пеня 1964,93 грн /а.с.14-15/.

Заборгованість виникла з наступних підстав.

Статтею 203 розділу V "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як слідує з матеріалів справи, відповідачем подано до ДПІ у м. Полтаві податкові декларації з ПДВ:

- №9053916941 від 19.09.2014 року, в якій самостійно визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 537,00 грн /а.с.16-17/;

- №9061030417 від 22.10.2014 року, в якій самостійно визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 394,00 грн /а.с.18-19/;

- №9066968837 від 18.11.2014 року, в якій самостійно визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 391,00 грн /а.с.20-21/;

- №9072217663 від 15.12.2014 року, в якій самостійно визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 311,00 грн /а.с.22-23/;

- №9078299041 від 19.01.2015 року, в якій самостійно визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 795,00 грн /а.с.24-25/;

- №9019405601 від 20.02.2015 року, в якій самостійно визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 200,00 грн /а.с.26-27/;

- №9044704180 від 20.03.2015 року, в якій самостійно визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 87,00 грн /а.с.28-29/;

- №9074537381 від 21.04.2015 року, в якій самостійно визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 426,00 грн /а.с.30-31/;

- №9107256310 від 27.05.2015 року, в якій самостійно визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 233,00 грн /а.с.32-33/.

Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 56.11 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно із пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на викладене, сума узгодженого податкового зобовязання по поданим податковим деклараціям з податку на додану вартість, з урахуванням часткової сплати, складає 3276,47 грн.

18.09.2014 року працівниками ДПІ у м. Полтаві проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено акт перевірки №5222/16-01-17-01-11/НОМЕР_1 від 18.09.2014 року /а.с.38-68/.

На підставі вищезазначеного акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 03.11.2014 року №0106451701, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 12752,50 грн, в тому числі: основний платіж - 10202,00 грн, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 2550,50 грн /а.с.34/.

Згідно з пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Податкове повідомлення-рішення від 03.11.2014 року №0106451701 направлено на адресу відповідача та повернулося з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання" /а.с.37/.

Вищевказане податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків з огляду на приписи абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Судом не виявлено доказів здійснення відповідачем передбаченої пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 03.11.2014 року №0106451701, а також його оскарження до суду.

05.02.2015 року працівниками ДПІ у м. Полтаві проведено перевірку ФОП ОСОБА_1 з питання порушення правил сплати грошового зобов'язання з ПДВ по податковій декларації за липень, серпень 2014 року, за результатами якої складено акт перевірки №454/16-01-17-04-12/НОМЕР_1 від 05.02.2015 року /а.с.72/.

На підставі вищезазначеного акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 05.02.2015 року №0019861704, на суму штрафу у розмірі 20% грошового зобов'язання погашеного з затримкою, що становить 328,40 грн /а.с.71/. Податкове повідомлення-рішення від 05.02.2015 року №0019861704 вручене відповідачу 05.02.2015 року /а.с.71/.

Судом не виявлено доказів здійснення відповідачем передбаченої пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 05.02.2015 року №0019861704, а також його оскарження до суду.

05.02.2015 року працівниками ДПІ у м. Полтаві проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування за 2013 рік ФОП ОСОБА_1, за результатами якої складено акт перевірки №440/16-01-17-04-12/НОМЕР_1 від 05.02.2015 року /а.с.74/.

На підставі вищезазначеного акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 05.02.2015 року №0019551704, на суму штрафу у розмірі 20% грошового зобов'язання погашеного з затримкою. що становить 935,71 грн /а.с.73/. Податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем 05.02.2015 року /а.с.73/.

Судом не виявлено доказів здійснення відповідачем передбаченої пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 05.02.2015 року №0019551704, а також його оскарження до суду.

16.06.2015 року працівниками ДПІ у м. Полтаві проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування за 2013 рік та авансових платежів на 1, 2 квартали та 2014 рік по ФОП ОСОБА_1, за результатами якої складено акт перевірки №003140/16-01-17-04/НОМЕР_1 від 16.06.2015 року /а.с.76-77/.

На підставі вищезазначеного акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 16.06.2015 року №0083011704, на суму штрафу у розмірі 20% грошового зобов'язання погашеного з затримкою, що становить 977,14 грн /а.с.75/. Податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем 16.06.2015 року /а.с.75/.

Судом не виявлено доказів здійснення відповідачем передбаченої пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 16.06.2015 року №0083011704, а також його оскарження до суду.

Відповідно до розрахунку податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності №9090412222 від 14.02.2014 року /а.с.78/ відповідачем самостійно нараховано авансових внесків з податку, що підлягають сплаті до бюджету у наступному звітному році (рядок 08), у розмірі 1723,15 грн.

З урахуванням часткової сплати у розмірі 469,76 грн, станом на дату розгляду справи за відповідачем відповідно до поданого розрахунку рахується сума податкового боргу в розмірі 2976,54 грн (1253,39 грн за 3 квартал 2014 року, 1723,15 грн за 4 квартал 2014 року).

Відповідно до пункту 56.11 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків. Відповідно до статті 54 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання самостійно визначена платником податків та зазначена у податковій декларації вважається узгодженою.

Відповідно до статті 129 Податкового кодексу України відповідачу була нарахована пеня на несплачені в строк грошові зобов'язання з ПДВ у розмірі 1664,05 грн та з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1964,93 грн.

Отже, на момент вирішення даного спору за відповідачем числиться податковий борг з податку на додану вартість у загальному розмірі 18021,42 грн, в тому числі пеня 1664,05 грн та з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 6854,32 грн, в тому числі пеня 1964,93 грн.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, сума грошового зобов'язання у загальному розмірі 24875,74 грн правомірно віднесено позивачем до складу податкового боргу відповідача.

Відповідач доказів на спростування наведеного або доказів сплати сум податкового боргу суду не надав.

Згідно положень статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Встановлено, що на виконання вищезазначених норм відповідачу направлено податкову вимогу форми "Ф" від 21.10.2013 року №810-17 на загальну суму податкового боргу за узгодженим податковим зобовязанням у розмірі 1772,11 грн /а.с.11/ та отримана відповідачем 18.11.2013 року /а.с.11/.

Доказів оскарження вказаної вимоги сторонами не надано, а судом не встановлено.

Враховуючи, що минуло 60 днів з дня направлення податкової вимоги відповідачу, а також несплату ним податкового боргу в установлений термін в добровільному порядку, суд вважає, що заявлені суми податкового боргу підлягають стягненню.

Згідно з пп. 20.1.34, 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як визначено частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач відзиву на позовну заяву, жодних заперечень чи доказів сплати суми податкового боргу до суду не надав.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний НОМЕР_1) податковий борг:

- з податку на додану вартість у розмірі 18021 /вісімнадцять тисяч двадцять одну/ гривню 42 копійки на р/р 31117029700002, код бюджетної класифікації платежу 14010100, одержувач УДКСУ у місті Полтаві, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУ ДКСУ у Полтавській області, МФО 831019;

- з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 6854 /шість тисяч вісімсот п'ятдесят чотири/ гривні 32 копійки на р/р 33116341700002, код бюджетної класифікації платежу 11010500, одержувач УДКСУ у місті Полтаві, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУ ДКСУ у Полтавській області, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови складено 28 вересня 2015 року.

СуддяІ.Г. Ясиновський