Постанова № 51643322, 21.09.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/3846/15

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Іваненко С.А., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

31 серпня 2015 року Державна податкова інспекція у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу за штрафними санкціями за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів, що сплачуються до державного бюджету в розмірі 782, 50 грн, за штрафними санкціями за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів, що сплачуються до місцевого бюджету, в розмірі 5 397 грн, посилаючись на несплату платником податків узгодженої суми грошового зобовязання у визначені Податковим кодексом України строки.

Позивач явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення чи розгляд справи за його відсутності не надав, ставлення до позову не висловив.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених даною статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи достатність наданих сторонами доказів та відсутність потреби допитати свідка чи експерта, суд, зважаючи на положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 21 вересня 2015 року перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 у встановленому законом порядку зареєстрована як фізична особа - підприємець 24.03.2000, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , та перебуває на податковому обліку в ДПІ у м.Полтаві /а.с.12-13/.

За особовим рахунком ФОП ОСОБА_1 обліковується податковий борг за нарахованими штрафними санкціями у загальному розмірі 6 179,50 грн, що виник в результаті несплати у встановлений законом строк нарахованих грошових зобов'язань податковими повідомленнями - рішеннями №0001732304 від 26.09.2012 на суму 782,50 грн, №0001712304 від 26.09.2012 на суму 397 грн, №0001722304 від 26.09.2012 на суму 5 000 грн, що складені за результатами проведеної фактичної перевірки, оформленої актом №36/16/01/22/НОМЕР_1 від 13.09.2012.

Вказані податкові повідомлення-рішення направлені відповідачу, разом з тим, не були оскаржені платником ані в адміністративному, ані в судовому порядку, відтак є чинними.

Оскільки відповідачем грошове зобовязання у строки, визначені Податковим кодексом України, не сплачено у повному обсязі, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог та відповідним доводам контролюючого органу, суд виходить з наступного.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до вимог пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У матеріалах справи відсутні будь - які докази оскарження вказаних вище податкових повідомлень - рішень, таким чином вони є чинними , а визначені ним суми - узгодженими.

Разом з тим, в порушення вказаних норм, відповідач свого обов'язку не виконала, суму узгодженого грошового зобов'язання у встановлений законом строк у повному розмірі не сплатила.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

З огляду на викладене, визначені позивачем грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу та підлягають оплаті відповідачем до бюджету .

В силу пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган доходів і зборів надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання та повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

При цьому, суд зазначає, що згідно з п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно ст. 59 Податкового кодексу України, ДПІ у м. Полтаві винесено податкову вимогу №1479-25 від 11.10.2012 на суму 1179,50 грн та направлено боржнику /а.с. 6/

Відповідач ні в судовому, ні в адміністративному порядку податкову вимогу не оскаржила, таким чином грошове зобов'язання вважається узгодженим, набуло статусу податкового боргу та підлягає сплаті.

Разом з тим, сума грошового зобовязання платником податків у повному обсязі не сплачена, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами в їх сукупності.

Як визначено підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

В терміни, передбачені законодавством, заборгованість відповідачем не була погашена, враховуючи викладене, позивач правомірно звернувся до суду про стягнення податкового боргу.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач заперечень проти позову та доказів сплати податкового боргу в загальній сумі 6 179,50 грн суду не надала.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг :

- за штрафними санкціями за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів, що сплачуються до державного бюджету в розмірі 782 ( сімсот вісімдесят дві) гривні 50 ( п'ятдесят ) копійок на р/р 31117104700002 код бюджетної класифікації платежу 21080900, одержувач УДКС у місті Полтаві Полтавської області, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області МФО 83 1019.

- за штрафними санкціями за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів, що сплачуються до місцевого бюджету в розмірі 5 397 ( п'ять тисяч триста дев'яносто сім) гривень на р/р 31413541700002, код бюджетної, 21080900, одержувач УДКС у місті Полтаві Полтавської області, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області МФО 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 28 вересня 2015 року.

СуддяС.А. Іваненко