Рішення № 51640186, 05.03.2014, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 1227/9499/2012

Провадження № 2/428/110/2014

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2014 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Посохова І.С.,

при секретаріКолядінцевій П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди у порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «НОВА» звернулося до Сєвєродонецького міського суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди у порядку регресу. В обґрунтування уточнених позовних вимог позивач посилається на те, що 31.01.2009 року між ПрАТ "Страхова компанія "НОВА" та ОСОБА_1 було укладено Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/4837121, за яким ПрАТ "Страхова компанія "НОВА" було застраховано майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки «Ровер», державний номер НОМЕР_1.

07.06.2009 року у в м. Києві відбулась дорожня-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Ровер», державний номер НОМЕР_1 під керуванням відповідача, транспортного засобу «Мерседес», державний номер НОМЕР_2, транспортного засобу «Фольксваген Транспортер», державний номер НОМЕР_3. Вироком Подільського районного суду м. Києва від 04.11.2009 року встановлено вину відповідача у настанні вказаної ДТП 07.06.2009 року.

Згідно ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну потерпілих становив 25500 грн.

11.12.2009 року до позивача звернувся ОСОБА_2 з заявою про виплату страхового відшкодування, оскільки внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено його транспортний засіб. Позивачем було складено страховий акт № 197 від 29.01.2010 року. На підставі страхового акту № 197 позивач виконав своє зобов'язання по виплаті страхового відшкодування ОСОБА_2 в розмірі 25500,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1002 від 02.02.2010 р., № 1421 від 15.02.2010 р., № 1864 26.02.2010 р., № 2860 від 29.03.2010р.

Окрім цього, 17.11.2009 року до позивача із заявою про виплату звернувся інший потерпілий - ОСОБА_3, оскільки внаслідок вказаної ДТП 07.06.2009р. було завдано шкоду майну та здоров'ю ОСОБА_3. Було проведено автотоварознавчі дослідження, в результаті яких складено висновок від 02.07.2009р. щодо матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Фольксваген Транспортер», державний номер НОМЕР_3, що становить 70827,44 грн., та висновок від 13.07.2009р. щодо вартості залишків зазначеного автомобіля, що становить 3940,31 грн. Позивачем складено страховий акт №277 від 09.02.2010р. на підставі Висновку від 02.07.2009р. та Висновку від 13.07.2009р., згідно наданих документів з медичних закладів та на підставі чеків за медикаменти та діагностику (копії додаються) та здійснено виплату страхового відшкодування ОСОБА_3. Розмір страхового відшкодування склав 30979,32 грн. (з яких 25500 грн. за шкоду заподіяну майну, та 5479,32 грн. за шкоду заподіяну здоров'ю), що підтверджується платіжними дорученнями № 1235 від 10.02.10 р., №1687 від 22.02.10р., №2249 від 12.03.10р., №2712 від 24.03.10р.

Також, позивач склав страховий акт № 1206 від 15.04.2010р. та згідно довідки серії ПОВ № 019561, на підставі довідки про доходи Сокирянської ОДПІ Чернівецької області від 15.02.2010р., виплатив ОСОБА_3 страхове відшкодування за 3-тю групу інвалідності у розмірі 4999,99 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 4153 від 05.05.10 р., № 4150 від 05.05.10 р.

Відповідач всупереч ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» повідомив позивача про настання ДТП лише 03.07.2009 р. Наданий Відповідачем листок непрацездатності не може вважатися доказом, який підтверджує неможливість повідомлення, адже виданий був даний листок непрацездатності 23.06.2012 р., тобто час для своєчасного звернення у відповідача був.

Виходячи з вищенаведеного та норм Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» до позивача перейшло право вимоги стягнення сум сплаченого страхового відшкодування з відповідача, у звязку із чим позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» заборгованість в порядку регресу у сумі 61479 гривень 31 копійка.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про день, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, до суду подав письмову заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, у якій зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти прийняття заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, про день, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник позивача не заперечував проти розгляду справи за відсутності відповідача та заочного рішення, у звязку із чим суд вважає за можливе слухати справу за відсутністю відповідача, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно із абзацом «г» п.п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/4837121 та строком дії з 31.01.2009 року по 30.01.2010 року включно, ПрАТ "Страхова компанія "НОВА" в якості страховика забезпечило транспортний засіб марки «ROVER-400», державний номер НОМЕР_1, при цьому страхувальником за вказаним Полісом є ОСОБА_1, лімітом відповідальності за шкоду заподіяну життю і здоровю (на одного потерпілого) є сума в розмірі 51000,00 грн., лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) є сума в розмірі 25500,00 грн.

Згідно вироку Подільського районного суду м. Києва від 04.11.2009 року по справі № 1-592/09, ОСОБА_1 був визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та йому було призначено покарання. З даного вироку вбачається, що 07.06.2009 року, приблизно б 07 год. 40 хв. ОСОБА_1, знаходячись за кермом технічно справного автомобіля НОМЕР_4 та рухаючись в середній смузі руху по вул. О.Теліги зі сторони масиву «Петрівка» в напрямку станції метрополітену «Дорогожичі» в м. Києві зі швидкістю, приблизно 70 км/год., перевищуючи допустиму в межах населеного пункту швидкість руху, не впоровся з керуванням та скоїв зіткнення з автомобілем Крайслер» («Мерссдес-спрінтер»), д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, який рухався в попутному йому напрямку в крайній лівій смузі руху. Внаслідок зіткнення зазначені автомобілі, пересікаючи подвійну суцільну осьову смугу, виїхали на зустрічну смугу руху, де, навпроти електроопори №308, одночасно відбулось зіткнення автомобіля НОМЕР_5, під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля «Крайслер» («Мерседес-спрінтер»), д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4 з автомобілем «Вольксваген Транспортер», д.н.з. НОМЕР_6, під керуванням водія ОСОБА_3, який рухався в крайній лівій смузі проїжджої частини вул. ОСОБА_5 зі сторони станції метрополітену «Дорогожичі» в напрямку масиву «Петрівка» в м. Києві. Внаслідок чого, ОСОБА_1 грубо порушив правила дорожнього руху, а саме не виконав вимоги п. 1.3, 1.5, 11.4, 12.1, 12.4 Правил дорожнього руху України.

Згідно із заявою про виплату страхового відшкодування від 11.12.2009 року до позивача звернувся ОСОБА_2 із вимогою виплати належної суми страхового відшкодування, оскільки внаслідок вказаної вище ДТП було пошкоджено його транспортний засіб.

Позивачем було складено страховий акт № 197 від 29.01.2010 року, на підставі якого позивач в порядку виконання своїх зобовязань за страховим полісом № ВС/4837121 від 31.01.2009 року виплатив страхове відшкодування ОСОБА_2 в розмірі 25500,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1002 від 02.02.2010 р., № 1421 від 15.02.2010 р., № 1864 26.02.2010 р., № 2860 від 29.03.2010 р.

Також, 17.11.2009 року до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування звернувся ОСОБА_3 із вимогою виплати належної суми страхового відшкодування, оскільки внаслідок вказаної вище ДТП було пошкоджено його транспортний засіб. Згідно із висновком від 02.07.2009р. щодо матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Volkswagen Transporter», державний номер НОМЕР_3, вказаний збиток становить 70827,44 грн., а згідно із висновком від 13.07.2009р. вартість залишків зазначеного автомобіля становить 3940,31 грн.

Позивачем було складено страховий акт № 277 від 09.02.2010р. та здійснено виплату страхового відшкодування ОСОБА_3 в порядку виконання своїх зобовязань за страховим полісом № ВС/4837121 від 31.01.2009 року у розмірі 30979,32 грн. (з яких 25500 грн. за шкоду заподіяну майну, та 5479,32 грн. за шкоду заподіяну здоров'ю), що підтверджується платіжними дорученнями № 1235 від 10.02.10 р., № 1687 від 22.02.10р., № 2249 від 12.03.10р., № 2712 від 24.03.10р.

Також, позивач склав страховий акт № 1206 від 15.04.2010р. та виплатив ОСОБА_3 в порядку виконання своїх зобовязань за страховим полісом № ВС/4837121 від 31.01.2009 року страхове відшкодування за третю групу інвалідності у розмірі 4999,99 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 4153 від 05.05.10 р., № 4150 від 05.05.10 р.

Суд зазначає, що відповідачем не було надано доказів наявності у нього поважних причин для пропуску строку повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, про настання дорожньо-транспортної пригоди, встановленого п.п. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у звязку із чим у позивача виникло право на подачу регресного позову в порядку, передбаченому абзацом «г» п.п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Таким чином, факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, є достовірними та обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами, сумніву у суду не викликають та за таких обставин суд вважає, що позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди у порядку регресу підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжним дорученням № 8085 від 28.11.2012 року про сплату судового збору у сумі 255 гривень 00 копійок та платіжним дорученням № 9331 від 07.02.21013 року про сплату судового збору у сумі 359 гривень 79 копійок. Тому, з урахуванням збільшених позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 614 гривень 79 копійок.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 993, 1188, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди у порядку регресу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» (код 31241449, р/р № 26506002306565, МФО 300528 в АТ «ОТП Банк» м. Київ) заборгованість в порядку регресу у сумі 61 479 (шістдесят одна тисяча чотириста сімдесят девять) гривень 31 копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» (код 31241449, р/р № 26506002306565, МФО 300528 в АТ «ОТП Банк» м. Київ) витрати по сплаті судового збору у сумі 614 (шістсот чотирнадцять) гривень 79 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному суді Луганської області через Сєвєродонецький міський суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

СУДДЯІ.С. ПОСОХОВ