Рішення № 51637739, 28.09.2015, Таращанський районний суд Київської області

Справа № 379/1313/15-ц

2/379/430/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2015 року Таращанський районний суд Київської області в складі:

Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого: Бабоїд О.М.,

за участю секретаря: Різник Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом.

Просить суд стягнути з відповідачки на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 23522,50 грн за кредитним договором № б\н від 19.04.2008 року, яка складається з наступного: 2012,27 грн заборгованість за кредитом, 11198,92 грн заборгованість за процентами за користування кредитом, 8715,00 грн заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн штраф (фіксована частина), 1096,31 грн штраф (процентова складова), а також судові витрати в розмірі 243,60 грн.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про час, день та місце розгляду справи належно повідомлений, про причини неявки суд не повідомив, проте надав до суду заяву, в якій просить розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка в судове засідання не зявилася, про час, день та місце розгляду справи належним чином повідомлена відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомила.

На підставі ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи позицію представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд встановив, що 19.04.2008 року ЗАТ КБ «ПриватБанк» правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк» та фізична особа ОСОБА_2 уклали кредитний договір, згідно з умовами якого позивач надав відповідачці кредит на загальну суму 3000,00 (три тисячі) гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, яка передбачає, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони та запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобовязується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник: повернути кредит та сплатити відсотки.

Позивач свої зобовязання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці кредит у розмірі, встановленому Договором.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно п. 6.6 Умов надання банківських послуг передбачено, що у разі невиконання зобов'язань за Договором на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту ; Овердрафту), оплати винагороди Банку.

Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 6.7 Умов та правил надання банківських послуг.

Пунктом 8.6 Умов надання банківських послуг передбачено, що при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідачка не надавала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором.

За змістом статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу.

Відповідно до ч.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 3 статті 551 ЦК України визначає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, закон дозволяє зменшити розмір неустойки за рішенням суду за наявності кількох умов:

а) якщо розмір неустойки значно перевищує розмір заподіяних невиконанням зобов'язання збитків;

б) за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

ЦК не містить переліку таких обставин. Це питання вирішується на підставі аналізу конкретної ситуації. Судова практика виходить з того, що істотне значення можуть мати обставини, які стосуються ступеня виконання зобов'язання, причин невиконання або неналежного виконання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків тощо.

Оскільки норма щодо можливості зменшення розміру неустойки в судовому порядку не є новою для цивільного права України (ст. 205 ЦК 1963 р.), існує певна практика її застосування. Вона свідчить, що право суддів, які розглядають спори про стягнення неустойки, трактується як їх обов?язок зменшувати неустойки, розмір яких перевищує середні величини.

Суд може прийняти рішення про зменшення розміру неустойки як за власною ініціативою, так і за клопотанням сторони.

Так, сума заборгованості станом на 02.08.2015 року складає 23522,50 грн, яка складається з наступного:

2012,27 грн - заборгованість за кредитом;

11198,92 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом;

8715,00 грн заборгованість за пенею та комісією;

а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг:

500,00 грн - штраф (фіксована частина);

1096,31 грн - штраф (процентна складова).

Нарахована банком пеня за несвоєчасне виконання зобовязань складає 8715,00 грн, що більше чим в чотири рази перевищує загальну суму заборгованості за тілом кредиту (2012,27 грн).

За таких обставин суд вважає за необхідне відмовити банку в стягненні нарахованої ним пені та комісії в розмірі 8715,00 грн.

На даний час відповідачка продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України, - кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача загальну суму заборгованості станом на 02.08.2015 року в розмірі 14807,50 грн ( 23522,50 грн 8715,00 грн).

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково.

Вказані обставини встановлено з матеріалів справи, вивчених в судовому засіданні.

Судові витрати в розмірі 243,60 грн суд покладає на відповідачку.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 10, 15, 60, 88, 208, 209, 212-215, 218,224-226 ЦПК України, ст.ст. 525-527, 530, 612, 623, 625, 1048, 1050, 1052, 1054 ЦК України, ЗУ «Про судовий збір», суд ,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер якої НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» (р/р № 29092829003111, МФО № 305299, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 19.04.2008 року, що станом на 02.08.2015 року становить 14807,50 грн(чотирнадцять тисяч вісімсот сім гривень 50 копійок), а також 243,60 грн судових витрат по оплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Таращанський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а особою, що не була присутня у судовому засіданні з дня отримання копії цього рішення, апеляційної скарги до Апеляційного суду Київської області.

Головуючий:ОСОБА_3.