Рішення № 5162757, 08.09.2009, Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області

0555 Справа 2-834/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

8 вересня 2009 року Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючої судді Жаботинській С.В., при секретарі Костенко Ю.О., за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ясинувата цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” (ТОВ «Укрпромбанк») в особі Донецької філії ТОВ «Укрпромбанк» Ясинуватського відділення № 1 Донецької філії ТОВ «Укрпромбанк» про захист прав споживача банківських послуг, визнання недійсним неправдивих умов договору, порушення права споживача, про примушення банку виконати умови зобов’язань в натурі, відшкодування збитків та 3% річних,,

В с т а н о в и в:

Позивач 10.03.2009 р. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” в особі Донецької філії ТОВ «Укрпромбанк» Ясинуватського відділення № 1 Донецької філії ТОВ «Укрпромбанк» про захист прав споживача банківських послуг, визнання недійсним неправдивих умов договору, про примушення банку виконати умови зобов’язання в натурі, відшкодування збитків та 3% річних.

В позові зазначено, що позивач із відповідачем уклав договори: № 1051/0305389000316001, № 1051/0305381000316002 банківського вкладу у відповідність до якого здійснено вклад в доларах США на суму 200 доларів США на 91 день з 28.11.2008 р. по 26.02.2009 р. та на суму 300 доларів на 91 день з 28.11.2008 р. по 03.03.2009 р. Загальна сума вкладів становить 500 доларів США.

Строки виконання зобов’язання відповідачем по поверненню вкладів наступили 26.02.2009 р. та 03.03.2009 р., однак відповідач в порушення прийнятих на себе зобов’язань та вимог законів до теперішнього часу грошові кошти, незважаючи на його вимоги, не повернув. Невиконання договірних зобов’язань пояснив посиленням на введення постановою Правління НБУ мораторію на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 21.01.2009 р. по 21.07.2009 р. Вважає вказану постанову НБУ такою, що не має юридичного значення, а невиконання відповідачем зобов’язань безпідставним.

Крім того вважає, що у вищевказані договори п. 5.3. включено несправедливі умови, що порушують рівність сторін, права споживача стосовно підсудності спорів, де зазначено, що всі спори в рамках договорів, врегулювання яких не може бути досягнуто переговорами, вирішуються судом за місцем знаходження банку.

Просить визнати недійсним несправедливі умови п. 5.3 вказаних договорів щодо підсудності спорів, визнати недійсною бездіяльність відповідача по невиконанню ним прийнятих на себе зобов’язань по поверненню вкладів у зв’язку із спливом його строку і настанням дати повернення вкладу, зобов’язати відповідача негайно виконати прийняті на себе зобов’язання по поверненню вкладів в натурі в сумі 500 доларів США, стягнути з відповідача спричинення шкоди в сумі 78,50 доларів США, 3% річних в сумі 0,47 доларів США, а всього – 78,97 доларів США (в гривні по офіційному курсу НБУ становить 608 грн. 07 коп.)

Протягом розгляду справи позивач неодноразово збільшував розмір позивних вимог в частині стягнення суми 3% річних і просив стягнути з 10.03.09 р. по 19.08.09 р. (а.с. 36, 83, 89) суму 3% річних в сумі 1,65 долара США по курсу НБУ в гривні на момент винесення рішення судом. В рішенні суду замість зобов’язання відповідача виконати зобов’язання по поверненню вкладу в натурі вказати засіб захисту - стягнути з відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” на користь позивача грошові кошти (вклад) в валюті договору (вкладу) – в доларах США.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з’явилася, про час і місце розгляду справи повідомлена, надала письмові заперечення в яких просила у позові відмовити, бо обставини неповернення сум вкладів викликано наслідком накладання заборони щодо здійснення таких банківських операцій після призначення 27.01.09 НБУ України тимчасового адміністратора строком на 1 рік, за розпорядженням якого за № 19-р тимчасово дозволяється здійснювати виключений перелік операцій з коштами фізичних осіб і в якому відсутня операція з перерахування грошових коштів з депозитів. Також введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком з 21.01.09 по 21.07.09. Таким чином банк не має можливості здійснити повернення вкладів через чинну заборону державного органу здійснювати такі зобов’язання. Права споживача умовами п.5.3 договору не порушені, бо останній погодився на договірну підсудність місця судового розгляду спорів за цим договором.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Позивачем не доведено про завдання йому збитків – упущеної вигоди, внаслідок неможливого укладання ним з ТОВ „Південкомбанк” аналогічного договору на вклад 500 американських доларів під 15.7%.

Заслухавши пояснення позивача і дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони уклали договори: № 1051/0305389000316001, № 1051/0305381000316002 банківського вкладу у відповідність до якого здійснено вклад в доларах США на суму 200 доларів США на 91 день з 28.11.2008 р. по 26.02.2009 р. та на суму 300 доларів на 91 день з 03.12.2008 р. по 03.03.2009 р. Загальна сума вкладів становить 500 доларів США.

Пунктом 5.3 договорів, укладених між сторонами, визначено, що всі спори у рамках цих Договорів, врегулювання яких не може бути досягнуто шляхом переговорів вирішується судом за місцем знаходження Банку.

Позивач просить визнати недійсним несправедливі умови п. 5.3 договорів щодо підсудності спорів, посилаючись на вимоги ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме п. 2 ч. 3 , та вказує, що відповідач включив до договору умову про підсудність, яка обмежує його права, як споживача, стосовно виконавця у разі невиконання чи неналежного виконання виконавцем договірних зобов’язань.

Згідно ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» в редакції Закону України від 01 грудня 2005 р. № 3161- IY продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про: 2) виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання або неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов’язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов’язання споживача з оплати та його вимог у разу порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника).

Проте умова договорів банківського вкладу щодо підсудності спорів, що випливають з укладеного між сторонами договору банківського вкладу, не виключає та не обмежує прав позивача стосовно відповідача. Вона стосується територіальної підсудності спорів, що виникають між сторонами договору, на визначення якої розповсюджуються вимоги ЦПК і ніяким чином не розповсюджується Закон України «Про захист прав споживачів».

Зміст правочину, укладеного між сторонами по справі, становить права та обов’язки про набуття, зміну або припинення яких учасники правочину домовилися. Зміст договору чи іншого правочину закріплюється у його статтях (пунктах)

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банк – є юридичною особою, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного Банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 109 ЦПК України за загальним правилом позови до юридичних осіб пред’являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Згідно ч. 5 ст. 110 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред’являтися також за місцем проживання споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Згідно ч. 7 ст. 110 ЦПК України позови, що виникають з діяльності філій або представництва юридичної особи, можуть пред’являтися також за їх місцезнаходженням.

Відповідно до ч. 14 ст. 110 ЦПК України позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої ст. 114 цього Кодексу.

Позови щодо банківських рахунків не відносяться до виключної підсудності

Проте ст. 112 ЦПК України передбачено, що сторони мають право письмово визначити територіальну підсудність справи, крім справ, для яких встановлена виключна підсудність.

Саме відповідно до вимог ст. 112 ЦПК України сторонами у договорах банківського вкладу і була визначена територіальна підсудність справ, що випливають з укладених між ними договорами.

На підставі вище наведеного, суд вважає, що пункт 5.3 договорів банківського вкладу не суперечить нормам діючого законодавства і підстав для визнання його недійсним та несправедливим немає і в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 1060 ч. 2 ЦК за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

З умов договорів банківського вкладу за № 1051/0305389000316001, укладеного 28.11.08 та за № 1051/0305381000316002, укладеного 03.12.08, передбачених у пунктах 2.1.5, 2.4.3., 3.4 судом встановлено, що банк зобов’язується повністю повернути вклад у дату повернення, зазначену у п. 1.1 договору готівкою або у безготівковій формі за вибором вкладника, а вкладник має право отримати суму вкладу та нараховані проценти за останній розрахунковий період у дату повернення. Крім того, якщо вкладник не вимагає повернути суми у дату повернення вкладу, банк забезпечує збереження суми вкладу на рахунку зазначеному в п. 2.1.1. договору до моменту звернення вкладника із вимогою про повернення вкладу без нарахування процентів починаючи з дати повернення.

Враховуючи, що позивач звернувся з вимогою про повернення вкладів за двома договорами 06.03.09 і його вимога про повернення вкладів була залишена без задоволення, суд приходить до висновку про порушення з боку відповідача прав позивача на отримання вкладів, передбаченого ст. 1060 ч. 2 ЦК України і визнає неправомірною бездіяльність ТОВ „Укрпромбанка” щодо неповернення сум вкладу на першу вимогу позивача.

Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача про прийняття тимчасовим адміністратором ТОВ „Укрпромбанка” від 22.01.09 за № 19-р „Щодо тимчасового порядку виплат коштів фізичним особам” та введенням постановою Правління Національним банком України ( далі НБУ) мораторію на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців, а саме, з 21.01.09 по 21.07.09 з таких підстав. Враховуючи положення ст. 4 ЦК та ст. 56 Закону України „Про Національний банк України” постанови Правління НБУ з питань віднесених до його повноважень і які є складовою нормативно-правових актів які повинні відповідати діючим актам цивільного законодавства України, яким є Цивільний Кодекс України та інші закони України і в перш за все основному закону - Конституції України. Так, ст. 64 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Таким чином суд приходить до висновку про неправомірність бездіяльності відповідача по невиплаті позивачеві сум вкладів за двома договорами після отримання його письмової вимоги..

Суд вважає, що сума вкладів, не повернута за вказаними договорами підлягає стягненню на користь позивача.

В зв’язку з невиконанням відповідачем грошових зобов’язань, він повинен нести відповідальність передбачену ст. 625 ЦК, а саме, сплатити 3% річних від простроченої суми, оскільки інший розмір процентів не встановлено договорами.

На час ухвалення рішення з моменту пред’явлення вимоги про виплату вкладу, тобто з 06.03.09 р. по 19.08.2009 р., сплинуло 167 днів. Розмір 3% річних по договору за №1051/0305389000316001, укладеного 28.11.08 становить 2,7452 доларів США (200 дол. : 100% х 3% : 365 дн. х 167 ), а по договору за № 1051/0305381000316002, укладеного 03.12.08 - 4,1178 доларів США (300 дол. : 100% х 3% : 365 дн. х 167). Загальна сума 3% річних за двома договорами дорівняється 6,863 дол. США і ця сума підлягає стягненню з відповідача, в рахунок відповідальності за порушення умов договорів по грошовому зобов’язанню.

Що стосується стягнення з відповідача сум завданих збитків, суд прийшов до висновку, що в цій частині позов не підлягає задоволенню. Позивачем не надано суду переконливих доказів про завдання йому збитків від неможливого здійснення ним банківського вкладу неотриманої суми 500 доларів США до ВАТ „Південкомбанку”. Суд не може визнати ксерокопію аркуша газети „Донецкие новости” з розміщенням рекламної публікації про умови відкриття депозитів в цій фінансовій установі і отримання 15,7% річних як доказ про його намір укласти договір банківського вкладу з ВАТ „Південкомбанком”.

На підставі ст. 88 ЦПК суд стягує з відповідача в доход держави судовий збір в розмірі 59,50 грн.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212, 214, 215 ЦПК України, суд

В и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” щодо невиконання умов договору банківського вкладу за №1051/0305389000316001, укладеного 28.11.08 та договору банківського вкладу за №1051/0305381000316002, укладеного 03.12.08 по поверненню ОСОБА_1 вкладів після закінчення строку договорів в розмірі 200 і 300 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (к/рах 32000175001 в Головному Управління НБУ по м. Київу і Київській області, МФО 321024 ЄДРПОУ 19357325) на користь ОСОБА_1 суму вкладів за договором банківського вкладу за № № 1051/0305389000316001 ( вклад постійний вкладник ), укладеного 28.11.08 в розмірі 200 американських доларів та за договором банківського вкладу за № 1051/0305381000316002, укладеного 03.12.08, в розмірі 300 доларів США, 3% річних в сумі 6,863 доларів США .

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" на користь держави судовий збір в розмірі 59 грн. 50коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів з дня проголошення даного рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя