Постанова № 51626198, 23.09.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2015 року справа № 813/2866/15

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретаря судового засідання Бугари М.Р.,

за участю:

представника позивача Якиміва А.В.,

представника відповідача Пісної Р.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Арт-Енерго» до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «Арт-Енерго» до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 08.05.2015р. №0000302200, №0000312200, №0000322200.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акту ДПІ у Пустомитівському районі ГУ ДФС у Львівській області, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам господарської діяльності позивача. Відповідач в акті перевірки посилається на висновки, які не підтверджуються належними доказами. Позивач зазначив, що відповідачем не проводилось дослідження факту поставки продукції та її подальшої реалізації в господарській діяльності позивача.

Відповідач подав заперечення на позовну заяву від 07.07.2015 року. Заперечення мотивовані тим, що позивачем до перевірки не представлено товарно-транспортних накладних, що підтверджують поставку товарів ТОВ «Денікс груп», окрім того, послуги з виготовлення та розповсюдження рекламної продукції які надавались КПФ «А-Скрин» не підтверджені відповідними документами, з актів виконаних робіт неможливо встановити які послуги надавались та в якій кількості, послуги які начебто надавались не могли бути використані в господарській діяльності позивача. Таким чином, господарські операції позивача з контрагентами фактично не відбувались, а лише оформлені документально, а відтак податкові повідомлення - рішення винесені податковим органом правомірно, а тому в позові слід відмовити.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та в письмових поясненнях, просив позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, наведених у запереченні на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд робить висновок, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

ДПІ у Пустомитівському районі ГУ ДФС у Львівській області на підставі направлень від 05.03.2015р. №46, 47, 48, 49, 50, 51, наказу від 23.02.2015р. №54 проведено планову виїзну документальну перевірку Приватного підприємства «Арт-Енерго» (код ЄДРПОУ - 33863093) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р по 31.12.2014р. , за результатами якої складено акт від 17.04.2015 року №335/22-10/33863093 (далі - Акт перевірки).

В акті встановлено наступні порушення:

- п.44.1, п.138.2. ст.138, пп.139.1.1 пп.139.1.9 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України) в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1895795 грн., в т.ч. за 2013 рік - 859332 грн., 2014 рік - 1036463 грн.;

- п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено показник, відображений в рядку 14 "податок на прибуток за звітний (податковий) період" податкової декларації з податку на прибуток підприємства на суму 133800 грн.;

- п. 198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 та п. 200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2032620 грн., в тому числі за січень 2013р. - 200000 грн., за лютий 2013р. - 303400 грн., березень 2013р. - 33333 грн., квітень 2013р. - 432426 грн., травень 2013р. - 76030 грн., червень 2013р. - 86724 грн., липень 2013р. - 91148 грн., серпень 2013р. - 74005 грн., листопад 2013р. - 95968 грн., лютий 2014р. - 18877 грн., березень 2014р.- 9441 грн., травень 2014р. - 2467 грн., червень 2014р. - 128278 грн., липень 2014р. - 96023 грн., серпень 2014р. - 116667 грн., жовтень 2014р. - 267833грн.

На підставі Акта перевірки та п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58 ПК України прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000302200 від 08.05.2015 року, яким позивачу донараховано грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 2976822 грн.;

- №0000312200 від 08.05.2015 року, яким позивачу донараховано грошове зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 2775139,5 грн.;

- №0000322200 від 08.05.2015 року, яким позивачу донараховано грошове зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 133800 грн.

Позивач не погодившись з вказаними вище податковими повідомленнями-рішеннями звернувся із адміністративним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті суд встановив наступне.

Між позивачем та Колективним підприємством Фірма "А-Скрин" укладено Договори про надання послуг реклами № 91/07 від 19.07.2013р., №93/08 від 02.08.2013р., №111/09 від 12.08.2013р., №128/11 від 01.11.2013р., №80/05 від 28.05.2013р., №78/04 від 15.04.20132р., №86/06 від 19.06.2013р., №79/04 від 15.04.2013р., №2/13 від 21.02.2013р., №1/13 від 21.01.2013р., №44/08 від 18.08.2014р., №78/10 від 31.10.2014р., №63/10 від 08.10.2014р., №18/06 від 05.06.2014р., №39/07 від 22.07.2014р., відповідно до яких Виконавець ( КПФ "А-Скрин") зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором надати за плату Замовнику (ПП "Арт-Енерго) рекламні послуги, а саме розповсюдити інформацію про Замовника та/чи продукцію, товар Замовника шляхом поширення в обумовленій сторонами формі та в спосіб, призначений сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес до Замовника, його продукції чи товару. Об'єктами рекламних послуг є логотипи замовника згідно ескізу, що додається до договору. Також згідно умов вказаних договорів Виконавець зобов'язаний придбати чи виготовити власними силами буклети фірмові, ручки, футболки, пакети та ін., нанести на них логотип Замовника та розповсюдити відповідну рекламну продукцію серед населення шляхом безкоштовної передачі в публічних місцях на власний розсуд на території м. Києва та м. Львова.

На підтвердження виконання умов вказаних договорів позивач надав: звіти про розповсюдження рекламної продукції, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні, виписки з банківських рахунків, що підтверджують оплату за надані послуги, накази по підприємству про необхідність проведення рекламних заходів.

Також між позивачем та ТзОВ "Денікс Груп" укладено Договір купівлі продажу № 43 від 01.06.2014. Предметом договору є постачання електротехнічної продукції та інших матеріальних цінностей в кількості та асортименті згідно із видатковими накладними.

На підтвердження виконання умов договору позивач надав видаткові та податкові накладні, виписки з банківського рахунку про оплату за товари згідно договору, Договір про відступлення права вимоги від 20.11.2014р. № 11-01/14.

Суд встановив, що у ДПІ у Пустомитівському районі ГУ ДФС у Львівській області немає претензій щодо змісту та форми первинних документів, які є у справі та досліджувалися під час перевірки, під час судового розгляду.

Факту підробки первинних документів відповідач у встановленому порядку не довів.

До суду про визнання правочинів недійсними податковий орган не звертався. Відтак, презумпція правомірності правочину у встановленому законом порядку не спростована.

Згідно із пунктом 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як визначено в статті 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (пункт 201.6 ст. 201 ПК України).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (пункт 198.6ст. 198 ПК України).

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пп.134.1.1. п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.27 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п.п.138.2. ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

За приписами п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Наявні в матеріалах справи договори, видаткові накладні, податкові накладні, банківські довідки про сплату коштів свідчить про те, що вказані документи, на підставі яких позивач включив до податкового кредиту відповідні суми ПДВ, відповідають критеріям первинного документу, що не заперечується податковим органом, через що зазначені дії позивача щодо формування податкового кредиту є правомірними.

Так само позивачем на підставі первинних документів, долучених до матеріалів справи, правомірно були віднесені до валових витрат суми по придбанню товарів (робіт, послуг) у контрагентів.

Посилання відповідача на акт перевірки ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області від 17.04.2014р. №147/22-03/23585658 "Про неможливість проведення зустрічної Колективного підприємства Фірма "А-Скрин"; акт перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів України у м. Києві від 01.09.2014р. №2623/26-55-22-07/37882958 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ "Денікс Груп" якими встановлено неможливість здійснення господарських операцій контрагентів з третіми особами, судом не беруться до уваги, оскільки платник податків, який через покладений на нього законами обов'язок щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.

Суд також зазначає, що нормами чинного законодавства України не передбачено можливості посилання податкового органу в ході проведення перевірки суб'єкта господарювання на акти перевірок інших суб'єктів господарювання; при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушень з боку першого.

Пунктом 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, визначено, що зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як випливає з Додатку 3 до Методичних рекомендацій, який містить форми Акту про неможливість проведення зустрічної звірки, не передбачено можливості органам ДПІ встановлювати юридичні факти щодо господарської діяльності платника податків та визнавати правочини недійсними (нікчемними).

Таким чином, акт про неможливість проведення зустрічної звірки не може бути покладений в основу висновку акта документальної позапланової виїзної перевірки, не може свідчити про те, що господарські операції не відбувались.

При цьому, до матеріалів справи долучено Довідку ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 03.04.2015р. № 184/10-13-22-05/23585658 "Про результати проведеної зустрічної звірки КП Фірма "А-Скрин" з питань підтвердження взаємовідносин із ПП "Арт-Енерго" за період з 01.01.2013р. по 31.08.2013р., з 01.11.2013р. по 30.11.2013р., з 01.06.2014р. по 31.08.2014р. та з 01.10.2014р. по 31.10.2014р." з якої вбачається підтвердження взаємовідносин КП Фірма "А-Скрин" та ПП "Арт-Енерго" та відображення в податковому обліку результатів господарських відносин між даними контрагентами.

Щодо посилань відповідача на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних як на обставину, що свідчить про нереальність господарських операцій з контрагентом ТзОВ "Денікс Груп", то згідно з п. 3.1 Договору поставка товару здійснюється коштами та транспортом Продавця на склад Покупця за адресою м. Львів, вул. Стрийська,195.

Разом з тим, ВАС України у низці своїх рішень (ухвала від 05.07.2012 року у справі № К/9991/37912/11, ухвала від 26.07.2012 року у справі № К/9991/67511/11 та ін.) зазначив, що вимогами податкового обліку, не передбачено обов'язковості складання ТТН для підтвердження здійснення господарських операцій. На думку суду, наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням тільки правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства.

Відсутність у позивача ТТН не спростовує реальності здійснених ним господарських операцій, оскільки факт реальності підтверджується належними та допустимими доказами долученими позивачем до матеріалів справи, а саме видатковими, податковими накладними, розрахунковими документами, договором. Усі долучені позивачем докази мають необхідні реквізити та відомості, у повній мірі відображають зміст господарських операцій, в суду немає підстав ставити під сумнів їх достовірність. Податкові накладні, які засвідчують факт постачання ТМЦ, також належно оформлені. Отже, реальність господарських операцій ПП "Арт-Енерго" по придбанню ТМЦ підтверджується долученими до справи письмовими доказами та не викликають сумніву.

Також судом встановлено, що у подальшому ПП "Арт-Енерго" здійснювало реалізацію придбаних товарів ТОВ "Каскадбуд", ПП "Форштаг", ДП обслуговування повітряного руху України, ДТО "Львівська залізниця", ДП НАЕК "Енергоатом", ЛУ ПАТ "Електро", що підтверджується долученими до справи договорами підряду, видатковими накладними, довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, актами приймання виконаних будівельних робіт та банківськими виписками.

Проте, первинні документи, надані позивачем як платником податків, невмотивовано не були взяті до уваги податковим органом і не вплинули на висновки, що викладені в Акті перевірки від 17.04.2015 року №335/22-10/33863093.

Також, на думку суду, платник податку не повинен нести відповідальність за невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті чого сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. Такі вимоги стають надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Ця позиція суду узгоджується із постановою Верховного Суду України від 31.01.2011р. та рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009р. (заява №3991/03).

Більш того, до матеріалів справи долучена постанова Львівського окружного адміністративного суду у справі № 813/695/15, що не набрала законної сили , за позовом ПП "Арт-Енерго" до ДПІ у Пустомитівському районі ГУ ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.02.2015 року № 0000132200. ДПІ у Пустомитівському районі проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП "Арт-Енерго", з питань дотримання податкового законодавства при формуванні доходів та витрат підприємства, формування податкового зобов'язання та податкового кредиту при здійсненні вищевказаних операцій, реальності проведення задекларованих господарських операцій безпосередньо від постачальників до споживачів товарів робіт, послуг з ТОВ "Денікс Груп" (код ЄДРПОУ 37882958) за період з 01.01.2012 по 01.12.2014 року, про що 30.01.2015 складено акт № 194/13-25-22-00/33863093 (далі - акт перевірки). Винесене на підставі вказаного акту податкове повідомлення-рішення визнано судом протиправним та скасовано. Таким чином податковим органом щодо контрагента позивача ТзОВ "Денікс Груп" двічі проревізовано один і той самий період ( серпень 2014р.) та відповідно донараховано податкові зобов'язання.

Враховуючи те, що судом не встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства в межах цього спору, застосування до нього штрафних санкцій є протиправним.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене вище, податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 08.05.2015 року №0000302200, №0000312200, №0000322200 є протиправними, а тому підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 94 КАС України на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 487,2 грн.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 08.05.2015 року №0000302200, №0000312200, №0000322200.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Арт-Енерго" (ЄДРПОУ - 33863093) судовий збір у розмірі 487,2 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний 28.09.2015 року.

Суддя Братичак У.В.