Постанова № 51625810, 17.02.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2012 р. справа № 2a-242/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Чуприни О.В.

за участю секретаря судового засідання Галімурки Т.Є.

представника позивача: товариства з обмеженою відповідальністю Галицька торгова компаніяОСОБА_1

представника відповідача: Долинської обєднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Галицька торгова компаніядо Долинської обєднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області про скасування податкових повідомлень-рішень форми Р від 10.01.2012 року за №0000032310 та №0000042310, -

ВСТАНОВИВ:

02.02.2012 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Галицька торгова компанія(далі позивач) до Долинської обєднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області (далі відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень форми Рвід 10.01.2012 року за №0000032310 та за №0000042310.

Заявлені позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач в порушення вимог пункту 6 і 7 підрозділу 10 Інші перехідні положеннярозділу 20 Перехідні положенняПодаткового кодексу України, за фактом несвоєчасної подачі податкових декларацій зі збору за спеціальне водокористування водними ресурсами та з екологічного податку за І квартал 2011 року прийнято два оскаржуваних податкових повідомлення-рішень. Позивач не заперечує факту допущення ним порушення податкового законодавства в частині несвоєчасної подачі вказаних податкових декларацій за І квартал 2011 року - 13 липня та 8 серпня 2011 року, однак зазначає, що враховуючи вимоги коментованих Перехідні положенняПодаткового кодексу України податковий орган повинен був застосувати не 170,00 грн. та 1 020,00 грн. штрафних санкцій, а санкцію у розмірі не більше 1 гривні за кожне таке порушення, яке мало місце з 1 січня по 30 червня 2011 року. Крім того, вказує, що не застосовуються фінансові санкції до платників податку на прибуток підприємств та платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування, за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому - четвертому календарних кварталах 2011 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, та додатково пояснив суду, що у звязку із невірним визначенням відповідачем розміру штрафних санкцій просить оскаржувані податкові повідомлення-рішення форми Рвід 10.01.2012 року за №0000032310 та за №0000042310 скасувати в цілому.

Відповідач позову не визнав, подав до суду письмове заперечення щодо його задоволення, яке мотивував тим, що позивачем допущено порушення податкового законодавства, а саме: податкові декларації зі збору за спеціальне водокористування водними ресурсами та з екологічного податку за І квартал 2011 року несвоєчасно подано до податкового органу - 13 липня і 8 серпня 2011 року відповідно, чим порушено підпункт 49.18.2. пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України. За такий вид порушення на підставі статті 120 коментованого Кодексу до позивача оскаржуваним рішенням від 10.01.2012 року за №0000032310 застосовано штрафну санкцію в розмірі 170,00 грн., а рішенням №0000042310 від 10.01.2012 року 1 020,00 грн., як за ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення. З приводу посилання позивача на недотримання відповідачем вимог пункту 6 підрозділу 10 Інші перехідні положеннярозділу 20 Перехідні положенняПодаткового кодексу України пояснив, що згідно вказаної норми не застосовуються фінансові санкції за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому четвертому календарних кварталах 2011 року, а у спірних відносинах позивачем не подано до Долинської обєднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області податкову звітність за І квартал 2011 року, тобто період на який не розповсюджуються вказані обмеження. Щодо тлумачення пункту 7 підрозділу 10 розділу 20 коментованого Кодексу зазначив, що штрафна санкція, передбачена вказаною нормою Закону, застосовується за порушення податкового законодавства виключно при обчисленні податкових зобовязань за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року, а у спірних відносинах відповідачем встановлено факт несвоєчасного подання податкової звітності.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів викладених в письмовому запереченні та пояснив, що Долинська обєднана державна податкова інспекція Івано-Франківської області правомірно, встановивши порушення позивачем вимог підпункту 49.18.2. пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, на підставі статті 120 вказаного Кодексу, оскаржуваними рішеннями застосувала до позивача штрафну санкцію у загальному розмірі 1 190,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних мотивів.

Суд у відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання, яку правову норму належить застосовувати до цих правовідносин, зазначає, що застосуванню підлягають положення Податкового кодексу України, в редакції Закону чинного на час дії спірних правовідносин.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю Галицька торгова компаніяє субєктом підприємницької діяльності юридичною особою, зареєстрованою 24.09.2006 року, взятий на податковий облік в органах державної податкової служби та є платником податку на загальних підставах (а.с. 15-17).

28.12.2011 року Долинською обєднаною державною податковою інспекцією Івано-Франківської області проведено виїзну планову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю Галицька торгова компаніяз питань дотримання вимог податкового, валютного іншого законодавства за період з 1 квітня 2010 року по 30 вересня 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки за №2707/231/34535868 (а.с. 34-37).

Проведеною перевіркою встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю Галицька торгова компанія, 13.07.3011 року та 08.08.2011 року несвоєчасно подано до відповідача податкову декларацію зі збору за спеціальне водокористування водними ресурсами за І квартал 2011 рок (№9004643923) та податкову декларацію з екологічного податку за І квартал 2011 року (№30564), чим допущено порушення підпункт 49.18.2. пункту 49.18 статті 49, статті 250 та статті 328 Податкового кодексу України (а.с. 43-44).

За результатами проведеної перевірки 10.01.2012 року відповідачем на підставі пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України винесено та направлено на адресу позивача податкове повідомлення-рішення за №0000032310, яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 170,00 грн. (а.с. 13) та рішення №0000042310 про застосування штрафної санкції в розмірі 1 020,00 грн. (а.с. 14), як за ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначають положення Податкового кодексу України регулює (частина 1 статті Кодексу).

За змістом пункту 49.1 та 49.2 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до вимог підпункту 49.18.2. пункту 49.18 та абзацу 2 пункту 49.19 статті 49 коментованого Кодексу податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Для цілей цього Кодексу під терміном "базовий звітний (податковий) період" слід розуміти перший звітний (податковий) період року, визначений відповідним розділом цього Кодексу.

Пунктом 250.2 статті 250 Податкового кодексу України визначено, що платники екологічного податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, за винятком податкових агентів, визначених підпунктом 241.2.2. пункту 241.2 статті 241 цього Кодексу, які сплачують податок до або в день подання митної декларації.

Згідно пункту 328.1 статті 328 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період для збору за спеціальне використання водних ресурсів дорівнює календарному кварталу.

Як зясовано у судовому засіданні товариством з обмеженою відповідальністю Галицька торгова компанія13.07.3011 року та 08.08.2011 року несвоєчасно подано до відповідача податкову декларацію зі збору за спеціальне водокористування водними ресурсами за І квартал 2011 рок (№9004643923) та податкову декларацію з екологічного податку за І квартал 2011 року (№30564), чим допущено порушення підпункт 49.18.2. пункту 49.18 статті 49, статті 250 та статті 328 Податкового кодексу України (а.с. 43-44).

Таким чином, відповідача правомірно встановив порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині несвоєчасного подання до податкових органів податкових декларацій, у терміни, встановлені Податковим кодексом України.

Досліджуючи позовні вимоги щодо правильності визначення і застосування відповідачем штрафної санкції за виявлений вид порушення податкового законодавства, судом встановлено наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.28. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Приписами пункту 120.1 статті 120 зазначеного Кодексу неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Втім, Податковим кодексом України встановлені певні обмеження при застосуванні податковими органами штрафних санкцій за певний період, а саме: згідно пункту 7 розділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено вчинення позивачем порушень податкового законодавства у межах періоду, визначеного пунктом 7 розділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України, а саме несвоєчасне подання податкових декларацій зі збору за спеціальне водокористування водними ресурсами та з екологічного податку за І квартал 2011 рок, тобто у період з 1 січня по 30 червня 2011 року, що свідчить про те, що штрафні санкції мали застосовуватися відповідачем у розмірі 1 гривні.

Однак, відповідач, керуючись положеннями пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України, за вказаний період нарахував і застосував штрафні санкції в розмірі 170,00 грн. та 1 020,00 грн., відповідно.

Суд зазначає, що пункт 7 розділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України не містить будь-яких винятків щодо кола порушень податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року, для яких застосовується штраф в розмірі 1 гривні. А тому, суд відхиляє, як безпідставні, посилання представника відповідача на те, що штрафна санкція в розмірі 1 гривні, передбачена вказаною нормою Закону, застосовується за порушення податкового законодавства виключно щодо виявлених порушень, допущених при обчисленні податкового зобовязання.

Таке розширене тлумачення відповідача пункт 7 підрозділу 10 Інші перехідні положеннярозділу 20 Перехідні положенняПодаткового кодексу України, є безпідставним та таким, що не відповідає автентичному змісту зазначеної норми Закону.

Отже, суд приходить до переконання, що податковим органом вірно встановлено порушення податкового законодавства позивачем, але розміри штрафу оскаржуваними рішеннями визначені без врахування приписів пункту 7 підрозділу 10 Інші перехідні положеннярозділу 20 Перехідні положенняПодаткового кодексу України, а тому податкові повідомлення-рішення форми Рвід 10.01.2012 року за №0000032310 та за №0000042310 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 170,00 грн. та 1 020,00 грн. відповідно, є протиправними.

У звязку з тим, що суд, в силу вимог Кодексу адміністративного судочинства України, не може підміняти функції органу державного контролю в сфері справляння податків і зборів органів державної податкової служби України, для визначення і застосування штрафних санкцій, правильність визначення якої є предметом судового розгляду, суд вважає, що оскаржувані рішення підлягають скасування в цілому. В свою чергу, вказана обставина не позбавляє відповідача, застосувати до позивача штрафні санкції із врахуванням вимог Податкового кодексу України.

Стосовно тверджень позивача про неправомірність дій відповідача щодо недотримання вимог пункту 6 підрозділу 10 Інші перехідні положеннярозділу 20 Перехідні положенняПодаткового кодексу України суд зазначає, що згідно вказаної норми Закону не застосовуються фінансові санкції за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому четвертому календарних кварталах 2011 року, а у спірних відносинах позивачем не подано до Долинської обєднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області податкову звітність за І квартал 2011 року, тобто період на який не розповсюджуються вказані обмеження.

У звязку із встановленням неправомірного застосуванням відповідачем розміру штрафної санкції за порушення податкового законодавства, суд прийшов до переконливого висновку, що оскаржувані рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а позовні вимоги до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Долинської обєднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області форми Р від 10.01.2012 року за №0000032310 та за №0000042310.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю Галицька торгова компанія (ідентифікаційний номер 34535868) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 32 (тридцять дві) гривні 20 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Чуприна О.В.

Постанова складена в повному обсязі 22.02.2012 року.