Вирок № 51613857, 19.05.2011, Врадіївський районний суд Миколаївської області

В И Р О К справа № 1-7/2011 р.

Іменем України

19.05.11року Врадіївський районний суд Миколаївської області

в складі головуючого судді - Фасій В.В.

при секретарі - Сидоренко К. В.

з участю прокурора - Мочалко С. П.

потерпілого - ОСОБА_1

захисника підсудної - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Врадіївка кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, 06 травня 1957 р. н., уродженки ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, фактично проживає: ІНФОРМАЦІЯ_3, розвідної, ІНФОРМАЦІЯ_4, безробітньої, раніше не судимої, -

в скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 191 ч.4, 366 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 з 04.03.98 по 31.03.10 перебуваючи на посаді головного бухгалтера Кривоозерського відділення ОСОБА_4, мала обовязки знати постанови, розпорядження, накази з організації бухгалтерського обліку, і складання фінансової звітності, а також ті, що стосуються господарсько фінансової діяльності банку; знати положення й інструкції з організації і ведення бухгалтерського обліку в банку, порядок оформлення операцій і організацію документообороту за ділянками обліку; забезпечувати правильний і своєчасний облік, правильне документальне оформлення і відображення їх по рахунках бухгалтерського обліку, забезпечувати контроль за кошторисно фінансовою дисципліною по відділенню; контролювати стан дібеторської та кредиторської заборгованості відділення ОСОБА_4; забезпечувати контроль за дотриманням порядку оформлення первинних і бухгалтерських документів, розрахунків і платіжних зобовязань, в звязку з чим була службовою особою, наділеною організаційно розпорядчими повноваженнями, зловживаючи своїм службовим становищем, переслідуючи корисну мету, умисно, в січні 2010р., шляхом підроблення офіційних документів, - приходного касового ордеру від 04.01.2010р., заволоділа грошовими коштами ОСОБА_1 у розмірі 159200 грн., за наступних обставин.

Так, 04.01.10р., в період часу з 15.00 по 16.00 год., ОСОБА_3С, діючи умисно та з корисливих мотивів, шляхом введення в оману ОСОБА_1, переконала його сплатити привезені ним грошові кошти у сумі 20000 грн. та 7000 Євро у Кривоозерському відділенні Ощадного банку у рахунок погашення кредитних зобовязань за кредитним договором на імя ОСОБА_5 №103 від 07.05.09, для звільнення з-під застави магазину і його придбання ОСОБА_1, з подальшою сплатою також ним коштів в сумі 5128 євро, які знаходилися на депозитному рахунку останнього у Врадіївській філії №3161/017, та повідомила йому про передачу вказаних коштів працівнику сховища грошових коштів та інших цінностей Кривоозерського відділення ОСОБА_4 ОСОБА_6, яку вона заздалегідь попрохала їх прийняти як такі що призначені для неї.

Після передачі ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 20000 грн. та 7000 євро працівнику сховища грошових коштів та інших цінностей Кривоозерського відділення ОСОБА_4 ОСОБА_6, ОСОБА_1 повернувся до службового кабінету ОСОБА_3, де, всупереч вимог Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14.08.2003 №337 ОСОБА_3 для створення видимості законності своїх дій, надала вказівку працівнику сектору організації роздрібного кредитування Кривоозерського відділення ОСОБА_4 ОСОБА_7, на складання прибуткового касового ордеру про прийняття від ОСОБА_1 коштів у сумі 159200 грн. у рахунок погашення заборгованості по кредиту ОСОБА_5, яка не усвідомлюючи злочинність вказівки ОСОБА_3, склала вказаний ордер, без номеру, від 04.01.2010р, до якого, в силу необізнаності із злочинним умислом ОСОБА_3, власноручно внесла зазначені завідомо неправдиві відомості та передала його ОСОБА_3, яка власноручно, від свого імені, підписала у рядку «Бухгалтер» вказаний прибутковий касовий ордер та передала його ОСОБА_1

Після відїзду ОСОБА_1 із Кривоозерського відділення ОСОБА_4, ОСОБА_3, 04.01.10, у ОСОБА_6 отримала, передані ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 20000 грн. та 7000 Євро, якими розпорядилася на власний розсуд.

Вона ж, продовжуючи реалізацію злочинного умислу, діючи з тією ж метою, 12 січня 2010 року, у Врадіївській філії ощадбанку отримала у ОСОБА_8 передані для неї ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 5128 Євро, зняті ним з депозитного рахунку у Врадіївській філії Кривоозерського відділення «Державний ощадний банк України» для погашення кредитних зобовязань за кредитним договором на імя ОСОБА_5 №103 від 07.05.09, для звільнення з-під застави магазину та подальшого його придбання, якими розпорядилася на власний розсуд.

Підсудна ОСОБА_3 вину в інкримінованих їй злочинах не визнала, дала показання, з яких вбачається, що 4 січня 2010 року їй, за власною ініціативою, подзвонила завідуюча Врадіївським відділенням ощадбанку ОСОБА_8, яке підпорядковане Кривоозерському відділенню ОСОБА_4, та повідомила, що на магазин розташований по вул.. Г. Врадіївщини, 68/10 в смт. Врадіївка належний ОСОБА_9, який згідно іпотечного договору від 07.05.2009р. переданий в заставу Кривоозерському відділенню ОСОБА_4, є покупець, який бажає переговорити з питання його придбання у відділенні банку в смт. Криве Озеро. Постільки після смерті керуючого Кривоозерським відділенням ощадбанку ОСОБА_10 по банку була велика прострочка по кредитах, яку вона хотіла закрити, 04.01.2010р., близько 17.00 год. у службовому кабінеті, розташованому на другому поверсі Кривоозерського відділення ОСОБА_4, вона прийняла ОСОБА_8 з ОСОБА_1, де повідомила, ОСОБА_1, в присутності ОСОБА_8, що в звязку із смертю керуючого, оформити документи на право власності на заставний магазин можна буде через три неділі; також запитала у ОСОБА_1 чи знає він суму за яку буде купувати магазин, на що він та ОСОБА_4 вийшли в коридор, а через 10-15 хв. повернулися, разом з дружиною ОСОБА_1 Тетяною, і ОСОБА_1 повідомив, що в нього при собі є 20000 грн., євро, скільки вона не памятає, наявний депозитний вклад у Врадіївській філії ощадбанку, строк дії якого закінчувався через декілька неділь; ОСОБА_8 перевела євро в гривні та, з врахуванням коштів наявних у ОСОБА_1 при собі та на депозиті, перерахувала їх на калькуляторі, і повідомила, що загальна сума коштів які є у ОСОБА_1, з врахуванням наявних на депозиті у Врадіївці 5128 євро, склала 159200 грн.. Викликавши до кабінету кредитного інспектора Албул С., вона проінформувала її, що ОСОБА_1 є клієнтом, який буде купувати заставний магазин ОСОБА_9 та дала їй вказівку на виготовлення тимчасового касового ордеру на суму 159200 грн., яку ОСОБА_1 мав заплатити за заставний магазин. Заповнений ОСОБА_7 рукописним текстом тимчасовий касовий ордер виготовлений на стандартному банківському бланку, без печатки, зазначення рахунків на які повинна вноситися сума, від 04.01.2010р., про прийняття від платника ОСОБА_1 коштів в сумі 159200грн. для погашення заборгованості по кредиту ОСОБА_10, (з врахуванням коштів наявних у потерпілого при собі та на депозитному вкладі у євро) підписала вона, підсудна, як головний бухгалтер та сам потерпілий, сума в даному ордері була записана, як така яку ОСОБА_1 має в майбутньому внести при покупці магазину. Вказівки, щоб ОСОБА_1 йшов платити наявні при ньому гроші в кладову, розташовану на першому поверсі Кривоозерського відділення ОСОБА_4, в кінці коридору, справа, вона не давала, 20000 грн.. та 7 тис. євро того дня, ні від ОСОБА_1, ні від ОСОБА_6, інших працівників банку не отримувала; крім тимчасового прибуткового касового ордеру, інших документів на заставний магазин, - техпаспорт, ОСОБА_1, 04.01.2010р., не передавала; юрист Сидоренко В, в кінці розмови яка відбувалася в неї в кабінеті 04.01.2010р., за ініціативою ОСОБА_8, віддала ОСОБА_1 ксерокопії документів на магазин; у копії технічного паспорту на магазин предявленому ОСОБА_1 та оглянутого судом, який завірений мокрою гербовою печаткою Кривоозерського відділення «Державний ощадний банк», підпис її, підсудної, при яких обставинах він потрапив до ОСОБА_1 вона не знає. 12-13 січня 2010р. вона у Врадіївському відділенні ОСОБА_4 не була, коштів у сумі 5128 євро, про які ОСОБА_1 повідомив в ході розмови, 04.01.2010р., як про такі що знаходяться на депозиті у Врадіївському відділенні і були зняті ним 12-13 січня 2010р., у Врадіївському відділенні ощадбанку 12-13 січня від ОСОБА_8 не отримувала. Вказана сума 159200 грн. потерпілим не була внесена в касу, так як її в нього практично не було.

Незважаючи на не визнання вини підсудною ОСОБА_3 в інкримінованих їй злочинах, її вина у їх вчиненні підтверджується, сукупністю досліджених по справі доказів.

Показаннями потерпілого ОСОБА_1, що в грудні 2009р. він побачив по телевізору оголошення про продаж заставного магазину по вул.. Г. Врадіївщини, 68/10, про що звернувся до завідуючої Врадіївською філією ОСОБА_4 ОСОБА_8 3 січня 2010 року близько 18.00 - 19.00 годині ОСОБА_8 проінформувала його, що виконуюча обов»язки керуючого Кривоозерського відділення ОСОБА_4 ОСОБА_3 згодна продати заставний магазин, власником якого є ОСОБА_9 та який він мав намір купити, за 20000 доларів США, давши одну ніч на роздуми; 04.01.2010р., ОСОБА_8 по телефону, наполягла, що угода відбудеться лише сьогодні, при собі потрібно мати всі кошти, і вже до вечора він буде власником вказаного магазину; того ж дня, близько 15.00-16.00 год., він з дружиною ОСОБА_11, ОСОБА_8, прибули до двоповерхової будівлі Кривоозерського відділення Державний ощадний банк, до приміщення якої зайшли через задній двір, а не парадний вхід, постільки того дня, як йому повідомили, банк з клієнтами не працював, та піднялися на другий поверх даної будівлі, до кабінету ОСОБА_3 Л. С., яку ОСОБА_4 представила як керуючого Кривоозерського відділення ощадбанку, а їх з дружиною ОСОБА_11, як покупців на заставний магазин; в кабінеті ОСОБА_3 проінформувала їх, що їм терміново потрібно гасити кредит ОСОБА_10, а тому вони згодні продати магазин дешево за 20 тис. долл. США; в кабінеті, він також повідомив, що в нього наявні при собі 7 тис. євро і 20 тис грн., є також депозит в 5128 євро, який знаходиться у Врадіївській філії ОСОБА_4, вся сума наявна у нього при собі та на депозиті, в перерахунку на гривню, склала 159 200 грн.; після підрахунку коштів, за вказівкою ОСОБА_3 про внесення ним коштів за заставний магазин, який мав намір купити, він тримаючи в руках сумку дружини чорного кольору, в якій знаходилися гроші, разом з ОСОБА_8, спустилися на перший поверх, -коридор, через який заходили з заднього двору, в кінці якого, справа, був кабінет сховище, працівниці якого, як він пізніше дізнався ОСОБА_6, він, в присутності ОСОБА_8, передав кошти в сумі 20000 грн. та 7000 євро, після чого разом з ОСОБА_8, без отримання будь яких документів підтверджуючих передачу коштів, повернувся до кабінету ОСОБА_3, яка залишилася в кабінеті, щоб підготувати з юристом документи на магазин; вже перебуваючи в кабінеті, на його запитання чому йому не видані ніякі документи про внесення коштів за заставний магазин, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_8 посміхнулися, відповівши, що він перебуває у державній структурі, державному банку, де його обманювати ніхто не збирається, тоді ж приголомшили новиною, що оригіналів документів на заставний магазин дати йому не можуть; пізніше до кабінету був запрошений юрист Кривоозерського відділення ощадбанку ОСОБА_12 В, яка, на прохання ОСОБА_8, принесла копії документів на магазин. Техпаспорт, завірений гербовою печаткою Кривоозерського відділення ощадбанку, приходний касовий ордер про внесення ним 159200 грн. за погашення кредиту ОСОБА_12, без печатки, підписала ОСОБА_3 власноручно та передала йому; кошти в сумі 5128 євро, які знаходилися на депозиті у Врадіївському відділенні ОСОБА_4, згідно досягнутої, 04.01.2010р., у кабінеті ОСОБА_3, домовленості, він мав передати пізніше, а саме, як обговорювала ОСОБА_4 з ОСОБА_3 того дня, - що вони самі розберуться, він лише підпише якісь документи, а ОСОБА_4 по внутрішній системі все перерахує на рахунок Кривоозерського відділення ОСОБА_4; 12.01.2010р. він закрив депозит у Врадіївському відділенні Державний ощадний банк України, працівник банку виписав йому корінець про закриття депозиту на суму 5128 євро, який він підписав, і який для здійснення подальших операції мав бути переданий завідуючій даного відділення ОСОБА_8, вона ж, ОСОБА_8, згідно досягнутої 04.01.2010р. домовленості, мала передати вказані кошти в сумі 5128 євро Кривоозерському ощадбанку. Він думав, що постільки ОСОБА_4 це державна структура, то в ньому все по закону, і його не ошукають, після цього випадку втратив довіру до держави. Під час проведення перевірки Кривоозерського відділення ощадбанку начальник служби безпеки банку ОСОБА_13 повідомив йому, що тепер він не має ні магазину, ні грошей.

Показаннями свідка ОСОБА_8, які повністю узгоджуються з показаннями потерпілого ОСОБА_1, згідно яких, в грудні 2009р. потерпілий ОСОБА_1 звернувся до неї з питання придбання заставного магазину ОСОБА_13. В січні 2010р., після дзвінка головного бухгалтера ОСОБА_3, вона повідомила ОСОБА_1, що заставний магазин, який він хотів купити, продається за 20000 долл. США; 04.01.2010р. ОСОБА_3 по телефону повідомила її, щоб клієнт, тобто ОСОБА_1, брав гроші і приїздив до Кривозерського відділення ОСОБА_4 для покупки заставного магазину ОСОБА_9. Того ж дня, близько 15.00 год., вона з ОСОБА_1 та його дружиною ОСОБА_11 прибули до будівлі Кривоозерського відділення ОСОБА_4, через службовий вхід піднялися до кабінету ОСОБА_3; після проведення розрахунку суми, яку ОСОБА_1 може заплатити за заставний магазин (при собі в нього було 20000 грн. та 7000 євро, також був наявний депозитний вклад в євро у Врадіївському відділенні ОСОБА_4, сума склала 159200 грн.), ОСОБА_3, в кабінеті, в присутності її, ОСОБА_1, ОСОБА_11, сказала, щоб вона з ОСОБА_1 занесла кошти в кладову банку; спустившись на перший поверх будівлі банку, вони направилися до кладової, в кінці коридору, справа; ОСОБА_1 ніс гроші в сумочці; у працівниці кладової ОСОБА_6 вона, ОСОБА_4, взяла підкріплення на касу Врадіївського відділення ощадбанку на суму 100 тис. грн.. та повідомила ОСОБА_6, що ОСОБА_3 сказала ОСОБА_1 залишити гроші їй, ОСОБА_6, після чого ОСОБА_6 перерахувала кошти, і вона, ОСОБА_4, дивилася чи валюта справжня; повернувшись до кабінету ОСОБА_3, остання вручила ОСОБА_1 копії документів на магазин завірені мокрою печаткою та приходний касовий ордер, підписаний нею, підсудною. 12 січня 2010р. вона, за вказівкою ОСОБА_3, по телефону повідомила ОСОБА_1 про необхідність зняття ним депозиту, згідно домовленості досягнутої між ним та ОСОБА_3, 04.01.2010р. ОСОБА_1, того ж дня закрив депозит у Врадіївському відділенні ощадбанку та розписався у видатковому касовому ордері; депозитні гроші в сумі 5128 євро обналічувала вона, коштів у валюті було близько 5100 євро, і так як купюри 28 євро немає, вказана сума, 28 євро, була переведена в гривню, після чого всі гроші вона передала ОСОБА_1, поклавши на барєр, а він їй, після того як вона, ОСОБА_4, вийшла з робочого місця. Гроші в сумі 5100 євро та близько 300 грн., залишені ОСОБА_1, вона передала ОСОБА_3, 12 чи 13 січня 2010р., в одному з кабінетів Врадіївського відділення ОСОБА_4. Про те, що ці кошти не надійшли на рахунки банку в рахунок погашення заборгованості по кредиту ОСОБА_13, вона не знала.

Показаннями свідка ОСОБА_11, яка підтвердила, що 04.01.2010р., після дзвінка ОСОБА_4, що угода по покупці заставного магазину ОСОБА_9 відбудеться лише 04.01.2010р., щоб вони брали гроші і приїздили, вона, її чоловік ОСОБА_1, ОСОБА_8, поїхали до Кривоозерського відділення ощадбанку; в ході обговорення обставин продажу заставного магазину в кабінеті ОСОБА_3, розташованого у будівлі Кривоозерського відділення ОСОБА_4, ОСОБА_3, проінформувала їх, що до Кривоозерського відділення ощадбанку їде ревізія, щоб не було боргів по кредиту ОСОБА_13, банк продасть їм заставний магазин; також повідомили, що документів на заставний магазин, який вони мали намір купити їм того дня не видадуть; після підрахунку коштів наявних у ОСОБА_1 при собі , - 20000 грн. та 7000 євро, з врахуванням коштів на депозиті у Врадіївському відділенні ощадбанку, ОСОБА_3 дала вказівку, щоб ОСОБА_8 з ОСОБА_1 йшли вносити кошти, наявні при собі у ОСОБА_1, куди, ОСОБА_4 знає, а дівчата випишуть приходний касовий ордер; при цьому домовилися, що кошти, які знаходяться на депозиті у Врадіївському відділенні ощадбанку, ОСОБА_1 передасть пізніше, по закінченню строку дії депозиту, а саме, що йому потрібно буде лише розписатися в паперах, а вони по операції переведуть кошти самі; після повернення ОСОБА_4 з ОСОБА_1 до кабінету ОСОБА_3, хтось з дівчат приніс приходний касовий ордер, на суму 159200грн. з зазначенням про погашення заборгованості по кредиту ОСОБА_13, в якому ОСОБА_3 власноручно поставила підпис; Пізніше, після дзвінка ОСОБА_8, ОСОБА_1 закрив депозит у Врадіївському відділенні ОСОБА_4, згідно досягнутої 04.01.2010р. у кабінеті ОСОБА_3 домовленості. Згодом, після повідомлення ОСОБА_3, по телефону, чоловік ОСОБА_1 їздив, щоб отримати витяг з реєстру для оформлення заставного магазину. Був також дзвінок з Врадіївського відділення ощадбанку, що потрібно їхати і робити оцінку вказаного магазину, щоб зняти його із застави.

Показаннями свідка ОСОБА_7, якими підтверджується, що 04.01.2010р., вона в кабінеті ОСОБА_3, в присутності ОСОБА_1, його дружини ОСОБА_11, завідуючої відділенням ОСОБА_8, за вказівкою ОСОБА_3 заповнила ордер про приймання готівки від ОСОБА_1, в сумі, близько 160 тис. грн., в якому ОСОБА_3 розписалась власноручно.

Показаннями свідка ОСОБА_12, якими підтверджується, що 04.01.2010р. в кабінеті ОСОБА_3 перебували ОСОБА_1, ОСОБА_11, ОСОБА_8, в присутності яких ОСОБА_3 зясовувала у неї процедуру продажу заставного магазину ОСОБА_9. Через 2-3 тижня, після перебування ОСОБА_11 в Кривоозерському відділенні ощадбанку, вона, як юрист, з ОСОБА_1, ОСОБА_9 їздили до м. Первомайськ, для оформлення витягу з реєстру прав власності; оскільки потрібна була незалежна експертна оцінка, то того дня вони нічого не оформили.

Показаннями свідка ОСОБА_9, яка показала, що належний їй магазин, розташований по вул.. Г. Врадіївщини, 68/10, знаходився в заставі ОСОБА_4 за іпотечним договором. 03-04 січня 2010р. розмовляла з ОСОБА_3 по телефону і повідомила останній, що її знайомий ОСОБА_1 хоче взяти магазин за 20 тис. долл. США. 04.01.2010р. близько 18.00 год. ОСОБА_1 разом з дружиною ОСОБА_11 показали їй квитанцію про оплату за заставний магазин на сум+у близько 160000 грн., повідомили, що віддали гроші ОСОБА_3, після чого вона, ОСОБА_12, передала останньому ключі від магазину, книжки на світло, газ; вона, ОСОБА_1 та юрист банку ОСОБА_12 також пізніше їздили до МБТІ м. Первомайськ для оформлення витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно заставний магазин, їй особисто також відомо, що ОСОБА_1 заплатив 600 грн. за незалежну оцінку заставного магазину. Після того як ОСОБА_1 віддав гроші за магазин, 6-7 січня 2010р., ОСОБА_3 на номер її мобільного телефону, якого в неї вже немає, проінформувала, щоб вона написала розписку, зразок якої вона передасть до Врадіївського відділення ОСОБА_4 і що кошти за заставний магазин будуть розкидані по її, ОСОБА_12, проблемним кредитам за півроку наперед. Зазначену розписку вона виготовила по заготовленому зразку переданому для неї ОСОБА_3 та наданому ОСОБА_8, у Врадіївському відділенні ОСОБА_4. Інформація в написаній нею розписці від 04.01.2010р. не відповідає дійсності, постільки заборгованість по кредитним договорам на осіб вказаних у розписці у сумі близько 140 тис. грн., вона власними коштами гасила ще в серпні 2009р. 04.01.2010р. та після цієї дати, ніякі кошти від продажу магазину не отримувала ні від ОСОБА_8, ні від ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_14 підтвердила оформлення нею 12 січня 2010р. документів про закриття депозитного вкладу ОСОБА_1 у Врадіївському відділенні ощадбанку в сумі 5128 євро, з наступною передачею їх касиру ОСОБА_8 та показала, що після того як ОСОБА_1 залишив приміщення ОСОБА_4 слідом за ним вийшла також ОСОБА_8; вона бачила головного бухгалтера Кривоозерського відділення ОСОБА_4 ОСОБА_3 в січні 2010р. у Врадіївському відділенні ВАТ «Державний ощадний банк України», але чи бачила 12 13 січня не памятає, сказала так в ході досудового слідства, постільки знала це зі слів ОСОБА_8. ОСОБА_3 приїжджала до Врадіївського відділення періодично, 1-2 рази в тиждень.

Показаннями свідка ОСОБА_13, що в ході перевірки було встановлено що сплачені ОСОБА_1 кошти з метою придбання магазину не були зараховані на рахунок банку, в звязку з чим він сказав ОСОБА_1, що він немає ні магазину, ні грошей.

Наказом про призначення ОСОБА_3 на посаду головного бухгалтера Кривоозерське відділення ОСОБА_4 №8 від 13.03.98 та посадовою інструкцією ОСОБА_3 на вказаній посаді, згідно яких ОСОБА_3 перебуваючи на вказаній посаді була наділена організаційно-розпорядчими повноваженнями у звязку з чим була службовою особою (а.с.34-37);

Іпотечним договором ВМС591277 від 07.05.2009 р. укладеним між кредитором ВАТ державний ощадний банк та іпотекодавцем (майновим поручителем боржника ОСОБА_5 В.) ОСОБА_9, відповідно до якого належний останній, на праві власності магазин продовольчих товарів по вул. Г, Врадіївщини, 68/10, перебуває в заставі з 07.05.2010р. (а. с. 239-243);

Оголошенням про реалізацію заставного майна Кривоозерським відділенням ОСОБА_4 №3161, в тому числі приміщення магазину, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, смт. Врадіївка, вул. Героїв Врадіївщини, 68/10, розміщеним на шпальтах номеру газети «Вісник Врадіївщини» №99 від 12.12.09 (а. с. 81-82);

ОСОБА_15 обласного управління Ощадного банку №06/06-248 від 24.12.09 «Про регламент роботи установ ОСОБА_4 в період завершення звітного року», відповідно до якого вбачається, що всі відділення установ Ощадного банку 04.01.10 працювали без клієнтів.(а.с.99-107);

Речовим доказом по справі - прибутковим касовим ордером філії Кривоозерського ВОБ №3161 від 04.01.2010р., без номеру та печатки, про прийняття від ОСОБА_1 головним бухгалтером Кривоозерського ВОБ ОСОБА_3 коштів в сумі 159200 грн. в рахунок погашення заборгованості по кредиту ОСОБА_5 (а. с.154, 306);

Книгою обліку готівки оборотної (операційної) каси й інших цінностей Кривоозерського відділення ОСОБА_4, зокрема за період з 20.08.2008р. по 26.03.2010р. на 102 арк.; операційним щоденником філії Кривоозерське відділення №3161 ВАТ «Державний ощадний банк України» за період з 04.01.2010р. по 06.01.2010р. на 6 листах; відповідно до яких кошти від ОСОБА_1 в сумі 159200 грн., згідно прибуткового касового ордеру від 04.01.2010р., не оприбутковані в Кривоозерському ВОБ №3161 (а.с.187-256);

Видатковим ордером 2630978316101706 від 12.01.2010р., витягом з збіркнижки, відкритої в відділенні 3161/017 у Врадіївці, рахунок 2630978316101706 на ім'я ОСОБА_1, операційним щоденником філії Кривоозерського відділення №3161/017 №3 від 12.01.2010р. з додатками про видачу 12.01.2010р. вкладнику ОСОБА_1 вкладу в сумі 5128 євро, (а. с. 122 127);

Операційним щоденником відділення ощадного банку в Криве Озеро №1 від 04.01.2010 р., що підтверджує видачу 04.01.2010р., філії 017 підкріплення на 100000 грн. (а. с. 98 - 108);

Витягом з офіційного сайту Національного Банку України щодо офіційних курсів гривні до іноземних валют, згідно якого курс гривні до 100 євро станом на 04.01.2010р. становив 1144,8893; станом на 12.01.2010р., - 1160,8598, що підтверджує що вартість 7 тис. євро станом на 04.01.2010р. становила 80142,251; вартість 5128 євро станом на 12.01.2010р. становила 59528,890544 (а. с. 304-305);

Крім того показання підсудної ОСОБА_3 в частині того, що вона не пропонувала, 04.01.2010р, ОСОБА_1, передати гроші в сумі 20000 грн. та 7000 євро працівнику кладової банку ОСОБА_6 та, що не отримувала їх ні від ОСОБА_1, ні від ОСОБА_6 чи інших працівників банку; не передавала ОСОБА_1, 04.01.2010р., інших документів на заставний магазин, крім приходного касового ордеру та не отримувала, 12-13 січня 2010р., депозитних коштів в сумі 5128 євро у Врадіївському відділенні ОСОБА_4 від ОСОБА_8, крім того, спростовуються:

-протоколом очної ставки з участю свідка ОСОБА_8 та ОСОБА_3 від 11.06.2010р. в ході якого ОСОБА_8 розповіла про обставини розмови, яка відбулася 04.01.2010р. в кабінеті ОСОБА_3, передання привезених ОСОБА_1 коштів працівнику сховища ОСОБА_6 та передачу нею, ОСОБА_8, коштів ОСОБА_3 знятих ОСОБА_1 з депозиту, 12.01.2010р. (а.с .270-273);

-протоколом очної ставки з участю потерпілого ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 11.06.2010р. в ході якого ОСОБА_1 розповів про обставини розмови, яка відбулася 04.01.2010р. в кабінеті ОСОБА_3, передання привезених ним коштів працівнику сховища ОСОБА_6 (а.с .278-281);

-протоколом огляду компакт диску типу CD-R серії L7-A-L1-091217 18135 з відеозаписом системи відеоспостереження Кривоозерського ВОБ №3161 від 04.01.2010р., згідно якого 04.01.2010р. о 15:38:27 год. ОСОБА_1 та ОСОБА_8 направляються в сторону кладової, кабінету ОСОБА_6, при цьому ОСОБА_1 тримає в руках сумку чорного кольору з вставками біля ручок золотистого кольору, та 04.01.2010р. о 15:48:50 год. рухаються в зворотному напрямку .

Показання ОСОБА_3, в частині того, що вона не давала вказівки ОСОБА_1, 04.01.2010р, передати гроші в сумі 20000 грн. та 7000 євро працівнику кладової банку ОСОБА_6, не передавала особисто ОСОБА_1, завірену нею, копію техпаспорта на заставний магазин по вул.. Г. Врадіївщини, 68/10 в смт. Врадіївка належний ОСОБА_9, спростовуються:

-Речовими доказами по справі:

-копією технічного паспорту на виробничий будинок/магазин/ №68 по вул. Г. Врадіївщини в смт. Врадіївка від 30.04.2009р., з зазначенням що власником частини магазину /1/ є ОСОБА_9, завіреним мокрою гербовою печаткою ВАТ Державний ощадний банк України/ідент.код 02763162/ та підписом ОСОБА_3;

-квитанцією №142249 від 24.02.2010р. про оплату ОСОБА_1 послуг/консультації з незалежної оцінки заставного магазину по вул.. Г. Врадіївщини, 68/10 в смт. Врадіївка,/ в сумі 600 грн.;

-звітом про незалежну оцінку нежилого приміщення магазину по вул. Г. Врадіївщини, 68/10 в смт. Врадіївка, від 01.03.2010р,;

зміст яких узгоджується з показаннями потерпілого ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_9, ОСОБА_12, з яких видно, що після внесення коштів та отримання приходного касового ордеру, копії техпаспорту на магазин, повідомлення ОСОБА_3 та Врадіївської філії ОСОБА_4 про необхідність їхати в м. Первомайськ для оформлення витягу з реєстру прав власності на магазин та робити оцінку магазину, потерпілий ОСОБА_1 звертався разом з ОСОБА_12 та ОСОБА_9 до Первомайського МБТІ з питання оформлення ним витягу з реєстру прав власності, та на біржу незалежної оцінки щодо оцінки майна магазину по вул.. Г. Врадіївщини, 68/10, щоб зняти його із застави. Того дня вони не оформили право власності ОСОБА_1 на магазин, так як потрібний був висновок про оцінку заставного магазину.

Суд не бере до уваги показання ОСОБА_6, що вона не приймала, не перераховувала і не передавала кошти в сумі 20 тис. грн.. та 7 тис. євро, ОСОБА_1 підсудній ОСОБА_3, постільки вони спростовуються:

-вищезазначеними показаннями потерпілого ОСОБА_1, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_11;

-протоколом очної ставки за участю свідка ОСОБА_8 та ОСОБА_6, від 11.06.2010р., в ході якої ОСОБА_4 розповіла про обставини передачі, 04.01.2010р., потерпілим ОСОБА_1 завідуючій кладовою банку ОСОБА_6, за вказікою ОСОБА_3, привезених ним коштів в сумі 7 тис. євро та 20тис. грн. (а. с.274-275);

-протоколом очної ставки за участю потерпілого ОСОБА_1 та ОСОБА_6, від 11.06.2010р., в ході якої ОСОБА_1 розповів про обставини передачі ним, 04.01.2010р., ОСОБА_6, за вказікою ОСОБА_3, привезених ним коштів в сумі 7 тис. євро та 20тис. грн. (а. с.276-277);

які узгоджуються з постановою про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_6 Л по ч.2 ст. 366 КК України від 16.06.2010р. (а. с. 309-310);

Факт перебування ОСОБА_1, 04.01.2010р. в період часу з 15.00 по 16.00 год., в приміщенні сховища банку розташованого на першому поверсі банку, в кінці коридору, доступ до якого стороннім особам заборонено, завідуючою якого є ОСОБА_6, підтверджується його показаннями щодо обстановки в сховищі (в кабінеті, на відстані 1-го метру від дверей розташований бар'єр, за яким знаходився стіл з машинкою для перевірки грошей на ступінь захисту, та зліва, по ходу, - сейф, а навпроти вхідних дверей вікно, великих розмірів, на полу інкасаторські сумки) які узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та протоколом огляду компакт диску типу CD-R серії L7-A-L1-091217 18135 з відеозаписом системи відеоспостереження Кривоозерського ВОБ №3161 від 04.01.2010р., згідно якого 04.01.2010р. о 15:38:27 год. ОСОБА_1 та ОСОБА_8 направляються в сторону сховища, кабінету ОСОБА_6, при цьому ОСОБА_1 тримає в руках сумку чорного кольору з вставками біля ручок золотистого кольору, та 04.01.2010р. о 15:48:50 год. рухаються в зворотному напрямку.

Суд не бере до уваги, показання підсудної ОСОБА_3 що вона не була у Врадіївській філії ОСОБА_4 12 13 січня 2010р., коштів в сумі 5100 євро і 300 грн. завідуюча Врадіївською філією ОСОБА_4 їй не передавала, так як в цей період вона, підсудна, хворіла, постільки вони спростовуються:

- показаннями свідка ОСОБА_8, що 12 січня 2010р., в кінці робочого дня, чи 13 січня 2010р., в дообідній час, вона в одному з кабінетів Врадіївського відділення ощадбанку передала залишені ОСОБА_1 кошти ОСОБА_3;

-фотокопіями аркушів історії хвороби Кривоозерської ЦРЛ №179 від 13.01.10 на імя ОСОБА_18, та протоколом огляду вказаного документу від 15.06.2010р., згідно яких вбачається, що ОСОБА_18 була госпіталізована до дитячого відділення лише 13.01.10 об 05 годині 45 хвилин, разом із ОСОБА_18 у стаціонарному відділення перебувала її баба ОСОБА_3 (а.с.286-297);

-табелем обліку використання робочого часу за січень 2010р., наданим Кривоозерським відділенням ВАТ «Державний ощадний банк України» на вимогу прокурора Врадіївського району, згідно якого 11, 12, 13 січня 2010р. ОСОБА_3 була присутня на роботі повний робочий день 8 годин;

та узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_14, що бачила головного бухгалтера Кривоозерського відділення ОСОБА_4 ОСОБА_3 в січні 2010р. у Врадіївському відділенні ВАТ «Державний ощадний банк України», вона періодично бувала у відділенні 1-2 рази в тиждень, а показання ОСОБА_3 в цій частині є суперечливими та непослідовними, постільки в ході судового засідання, 14.09.2010р., 11.01.2010р., остання повідомила, що 12.01.2010 р. перебувала в лікарні з хворою дочкою, в ході ж судового засідання, 27.04.2011р., - що з хворою внучкою.

Твердження ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_2 що ОСОБА_8 умовила свідка ОСОБА_14 оговорити її в частині того, що вона, ОСОБА_3, 12-13 січня 2010р. перебувала у Врадіївському відділенні ВАТ «Державний ощадний банк України» по справам з ОСОБА_8, спростовуються показаннями самого свідка ОСОБА_14, що вона бачила ОСОБА_3 в січні 2010р. у Врадіївському відділенні ВАТ «Державний ощадний банк України» , але чи бачила 12 13 січня не памятає, сказала так в ході досудового слідства, постільки знала це зі слів ОСОБА_8

Доводи підсудної ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_2, що кошти ОСОБА_1 призначені для покупки магазину ОСОБА_9 отримані останньою та ОСОБА_8 для погашення кредитів одержаних ОСОБА_9 незаконним шляхом, про що вона, ОСОБА_12, написала розписку від 04.01.2010р., а не ОСОБА_3, спростовуються:

-відповіддю Кривоозерського відділення ВАТ «Державний ощадний банк» за вих..№632 від 21.02.2011р., що згідно архівних даних відділення, кошти в рахунок погашення кредитної заборгованості по кредитним договорам на імена осіб зазначених у розписці ОСОБА_9 від 04.01.2010р. (всього 26 осіб) поступали в серпні 2009р., але по сумам вони не співпадають із сумами зазначеними в розписці, як і не співпадає загальна сума платежів, - по архівним даним 145523, 33 грн., згідно розписки 133278 грн.;

-показаннями свідка ОСОБА_9, що інформація в розписці написаній нею від 04.01.2010р. не відповідає дійсності, постільки заборгованість по кредитним договорам на осіб вказаних у розписці у сумі близько 140 тис. грн.. вона гасила за власні кошти в серпні 2009р., 04.01.2010р. та після цієї дати ніякі кошти від продажу магазину не отримувала, заборгованість по вказаним у розписці кредитним договорам не погашала;

-постановою від 17.05.2011р. за результатами перевірки заяви підсудної ОСОБА_3 про отримання ОСОБА_9 коштів від продажу заставного магазину по вул.. Г. Врадіївщини, 68/10 в смт. Врадіївка та погашення за їх рахунок заборгованості по кредитним договорам на 26 осіб, про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_8, ОСОБА_9 в звязку з відсутністю в їх діях складу злочину передбаченого ч.4 ст. 191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) та в діях ОСОБА_9 складу злочину передбаченого ст.. 384 КК України (завідомо неправдиве показання).

Суд вважає, що приходний касовий ордер від 04.01.2010р. (а. с. 5) виготовлений на стандартному банківському бланку ОСОБА_7, за вказівкою підсудної ОСОБА_3, підписаний нею, підсудною, особисто та виданий в її службовому кабінеті розташованому у Кривоозерському відділенні ОСОБА_4, в якому відсутні всі передбачені реквізити ( номер, печатка, підпис касира, контролера), є офіційним документом, постільки вважає доведеним, що умисел ОСОБА_3 Л, С. був направлений на внесення до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей, складання та видачу завідомо неправдивого документу, з метою заволодіння чужим майном.

Вивчивши і дослідивши наявні по справі докази, суд вважає повністю доведеною вину підсудної ОСОБА_3 в заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене у великих розмірах і кваліфікує її дії за ч.4 ст. 191 КК України та в службовому підробленні, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також складання і видача завідомо неправдивих документів, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, і кваліфікує її дії за ч. 2 ст. 366 КК України.

При призначенні покарання підсудній ОСОБА_3 суд враховуючи вперше вчинений злочин, стан здоровя підсудної (гіпертонічна хвороба ІІ ст.., кризове протікання з частими кризами ІІ порядку. Гіпертонічне серце СН І-ІІ ст.»), наявність утриманні членів сімї (малолітньої внучки ОСОБА_18, 03.04.2007р. н., доньки ОСОБА_19, 1985 р. н.) які на день вчинення злочинів були непрацездатними, - внучка в силу малолітства, донька в звязку з декретною відпусткою, вчинення злочинів внаслідок тяжких матеріальних обставин сімї підсудної, - відсутність інших доходів крім заробітної плати ОСОБА_3 в сумі біля 2 тис. грн.. та аліментів в сумі 250 грн, що на 3-х членів сімї є нижчим прожиткового мінімуму, особу винної, яка має постійне місце проживання, за якими позитивно характеризувалася до вчинення злочину, вважає необхідним та достатнім для її виправлення і перевиховання, за наявності кількох обставин, що помякшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, призначити основне покарання, з застосуванням ст.. 69, 70 КК України, у вигляді позбавлення волі, з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади.

Цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_3 матеріальної шкоди в сумі 159.200 грн. та моральної шкоди в сумі 10000 грн. підлягає повному задоволенню постільки потерпілий довів що внаслідок злочинних дій ОСОБА_3 (заволодіння належними йому 159200 грн.) він переніс душевні страждання-кошти зароблені щоденною, по 12-13 год., працею, без вихідних, на протязі 8-10 років, він втратив у державній установі, хвилюється за майбутнє своєї родини .

керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

П Р И С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винною у скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 191 ч.4, 366 ч.2 КК України і призначити їй покарання у вигляді:

-по ч.4 ст. 191 КК України, із застосуванням ст.. 69 КК України, у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з позбавленням права обіймати посади, повязані з службовою діяльністю, матеріальною відповідальністю, та обліком, збереженням, управлінням, розпорядженням матеріальними цінностями, строком на 3 роки;

-по ч.2 ст. 366 КК України, із застосуванням ст.. 69 КК України, у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців з позбавленням права обіймати посади, повязані з службовою діяльністю, матеріальною відповідальністю, та обліком, збереженням, управлінням, розпорядженням матеріальними цінностями, строком на 2 роки.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки з позбавленням права обіймати посади, повязані з службовою діяльністю, матеріальною відповідальністю, та обліком, збереженням, управлінням, розпорядженням матеріальними цінностями, строком на 3 роки.

Запобіжний захід по відношенню до ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попереднім - підписка про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 159200 (сто пятдесят девять тисяч двісті) грн..

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 10 000 (десять тисяч) грн..

Речові докази по справі - прибутковий касовий ордер, без номеру, від 04.01.2010р., про прийняття від ОСОБА_1 головним бухгалтером Кривоозерського відділення ОСОБА_4 ОСОБА_3 в сумі 159200 грн., в рахунок погашення заборгованості по кредиту ОСОБА_12, залишити в матеріалах кримінальної справи.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області на протязі п'ятнадцяти днів через Врадіївський районний суд.

суддя В. В. Фасій