Рішення № 51609885, 28.09.2015, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/2592/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2015 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді: Бориславського Ю.Л.,

при секретарі: Каралюс Т.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд,

в с т а н о в и в:

ПАТ «Дельта Банк» звернулося до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_1 5096,63 грн. заборгованості за кредитним договором. Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 19.05.2011 року між ПАТ «Дельта Банк» (правонаступник ТОВ «КБ «Дельта») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №002-13502-190511, відповідно до умов якого, позивач відкрив відповідачу картковий рахунок та встановив ліміт кредитної лінії. Відповідач скористався кредитною лінією, але станом на 13.02.2015 року не виконує належним чином зобовязання за договором, в результаті чого виникла прострочена заборгованість в сумі 5096,63 грн., з яких 1716,62 грн. заборгованість за тілом кредиту, 1128,02 грн. прострочене тіло кредиту та 2251,99 грн. заборгованість за відсотками.

Суд, ухвалив справу розглядати без участі представника позивача, який в позовній заяві зазначає, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить розглядати справу у його відсутності та проти заочного розгляду справи не заперечує /а.с.1/, що відповідає вимогам ст.158 ЦПК України.

Відповідач, яка належним чином була повідомлена про час, день та місце розгляду справи, в судове засідання не зявилася, заяви про розгляд справи за її відсутності не подала, про причини своєї неявки суд не повідомила.

За таких обставин, відповідно до ч.1 ст.224 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору чи вимог цього Кодексу, а згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Зі змісту ст.627 ЦК України вбачається, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як встановлено судом, що 19.05.2011 року між ПАТ «Дельта Банк» (правонаступник ТОВ «КБ «Дельта») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №002-13502-190511, відповідно до умов якого позивач відкрив відповідачу картковий рахунок в гривні, випустив і надав платіжну картку, відкрив кредитну лінію на загальну суму 100000 грн. та встановив ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 3000 грн. Відповідач скористалася кредитною лінією /а.с.2-3/.

Згідно п.1.3 даного договору, банк надає клієнту кредит шляхом відкриття клієнту відновлювальної відкличної кредитної лінії на загальну суму 100000 грн. та встановлює ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 3000 грн.

Згідно п.1.3 даного договору банк самостійно один раз на місяць може змінювати розмір ліміту кредитної лінії в межах кредитної лінії, при цьому сторони погодили, що у даному випадку додаткова угода не складається.

Відповідно до умов кредитного договору /п.1.6/ кредитні кошти та власні кошти держателя використовуються для розрахунків за товари чи послуги, які придбані держателем у субєктів господарювання, зняття готівки, виконання держателем своїх зобовязань перед банком за договором, та вчинення інших операцій, передбачених договором.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що клієнт картки зобовязаний щомісяця, в строки, визначені правилами, здійснювати погашення заборгованості у вигляді обовязкового мінімального платежу (ОМП), складові якого зазначаються у тарифах.

Згідно п.п.2.3, 2.4 визначено, що клієнт сплачує банку проценти за користування кредитною лінією та/або овердрафтом за ставками, визначеними в тарифах. Проценти за користування кредитною лінією та/або овердрафтом нараховуються банком у валюті рахунку щоденно, на суму використання коштів станом на кінець кожного дня виходячи з кількості днів в періоді нарахування /а.с.2/.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Також встановлено, та підтверджується розрахунком заборгованості /а.с.6/, що ОСОБА_1 скористався кредитною карткою, однак, порушила взяті на себе, згідно кредитного договору, зобовязання, зокрема, станом на 13.02.2015 року має заборгованість в сумі 5096,63 грн., з яких 1716,62 грн. заборгованість за тілом кредиту, 1128,02 грн. прострочене тіло кредиту та 2251,99 грн. заборгованість за відсотками.

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі змісту ст. 10 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Положеннями ч.1 ст.11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.212 ЦК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що ОСОБА_1 в добровільному порядку взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконує, суд вважає за необхідне позов задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача вказану суму заборгованості за кредитним договором від 19.05.2011 року.

Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави, а тому, з огляду на те, що позивача, згідно п.22 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнено від сплати судового збору, з відповідача підлягає стягненню 2533,57 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 610-611, 627, 1050, 1054 ЦК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 /ідентифікаційний номер 2136015563/ на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» /ЄДРПОУ 34047020, МФО 380236, рахунок №26259904637342/ 5096 /пять тисяч девяносто шість/ гривень 63 копійки заборгованість за кредитним договором №002-13502-190511 від 19 травня 2011 року.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 243,60 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м.Львова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя: Бориславський Ю. Л.